ІII. Виконання розрахунково- графічної роботи

ВСТУП

Курс «Теорія технічних систем» є базовим для формування у спеціаліста творчого потенціалу необхідного для самостійної постановки нових інженерних завдань, рішення задач, пошуку нових конструкторсько-технічних рішень, які в кінцевому рахунку забезпечують підвищення якості продукції, досягнення світового рівня

створених об’єктів, все сторонню інтенсифікацію і економію ресурсів.

Задачею курсу є придбання студентами:

знань закономірностей розвитку технічних систем(ТС)і творчого

мислення при створенні ТС, сучасних методів пошуку технічних рішень,

активізації творчості, принципів та прийомів подолання технічних протиріч, основних відомостей з патентознавства;

вміти застосовувати на практиці сучасні прийоми та методи науково-технічної творчості при створені ТС, розробляти з її допомогою нові технічні рішення, оформіти заявку на винахід;

навичків у рішеннях, пов’язаних з проектуванням, виготовленням дослідженням та експлуатації ТС різних класів.

Розрахунково-графічна робота з курсу «Теорія технічних систем»

виконується студентами самостійно на аркушах формату А4 в рукописному вигляді, чи з допомогою комп’ютера.

Варіанти завдань вибираються згідно порядкового номеру в списку групи. Відповідно таблиці маємо: потужність двигуна N,кВт, та частота обертання вала двигуна n,хвл^-1 та номер рисунку технічної системи згідно «Атласу конструкції редукторів» Цехнович Л. Ч.

 

 

ІІ. Зміст розрахунково- графічної роботи

 

 

2.1 Завдання

 

2.2 Основні характеристики технічної системи

 

2.3 Побудова простої моделі технічної системи

 

2.4 Побудова розширеної моделі технічної системи

 

2.5 Модель технічної системи по рівням складності

 

2.6 Кінематична та силова модель технічної системи

 

2.7 Модель технічного процесу на прикладі виготовлення тихохідного валу технічної системи (чорнова токарна обробка)

2.8 Модель технічного процесу на прикладі зборки технічної

 

системи

 

ІII. Виконання розрахунково- графічної роботи

 

3.1. Завдання

Тема: «Дослідження механічної передачі системи приводу виконавчого органа машини»

Схема приводу

										В. О. М.
Д.				М.
			П.

 

 

Д. –двигун:потужністьN= 3кВт;частота обертів валаn= 750хвл.^-1

 

M. П. –механічна передача:редуктор циліндричний одноступеневий

 

В. О. М. –виконавчий орган машини.

 

 

Загальний вигляд механічної передачі

 

4.2. Основні характеристики технічної системи Розбивка системи приводу на рівні

Привід виконавчого органу машини

 

 

Технічна система Механічна передача (редуктор)

 

 

Вузли

 

 

Деталі

 

 

Призначення – перетворення та передача обертального моменту від електродвигуна до виконавчого органу машини.

 

Функціонування – передача зачепленням.

 

Структура – циліндрична косозуба передача.

 

Оточення – електродвигун, муфти, виконавчий орган машини.

 

Вхідні та вихідні параметри – N₁=3 кВт; n₁=750 хвл^-1; Т₁=38,2 Н*м;

 

N₂ = 2,8 кВт; n₂ = 150 хвл^-1; Т₂ = 191 Н*м.

 

Властивості – передача обертального моменту зі зменшенням кутової швидкості з постійним передаточним відношенням.

 

Стан – робочий.

 

 

 

4.3. Побудова простої моделі технічної системи Елементами простої моделі мультиплікатора являються вузли:

 

- тихохідний вал (І); - бистрохідний вал-шестерня (ІІ); - корпус мультиплікатора.

 

 

(ІІ)

(І)

вихід N2, n2, T2

 

Вхід N₁, n₁, T₁

 

Корпус редуктора

 

 

4.4. Побудова розширеної моделі технічної системи Елементами розширеної моделі мультиплікатора являються

 

частково вузли (стандартні) і деталі.

 

Тихохідний вал (І): 1.1 – тихохідний вал; 1.2 – циліндричне зубчасте колесо; 1.3 – шпонка; 1.4 – підшипник; 1.5 – кришка підшипника глуха; 1.6 – кришка підшипника наскрізна; 1.7 – розпірна втулка.

 

Бистрохідний вал-шестерня (ІІ): 2.1 – бистрохідний вал-шестерня;

 

2.2 – підшипник;2.3 – кришка підшипника наскрізна; 2.4 – кришка підшипника глуха.

 

Корпус і кришку редуктора вибираємо за границю технічної системи, розбивка на більш прості елементи недоцільно.

 

2.1

1.1

2.2

2.2

2.3

2.4

1.2

1.3

1.4

1.4

1.5

1.6

1.7

1.7

 

 

 

4.6. Кінематична та силова модель технічної системи

 

Окружна сила F	Ділильний діаметр d
	t 1

 

 

Обертальний момент T

F

t 1

Радіальна сила F

F

F

r 2

r 1

r 2

F

4.7. Модель технічного процесу на прикладі виготовлення тихохідного валу технічної системи

	Операнд	Спосіб перетворення		Дії
Вид		Стан
	(чорнова токарна обробка)
	Оd1	Od2	S	En	I
				ТП1 – установка заготовки	TS	TS,Me	Me
				ТП2 – установка режиму різання	TS	Me	Me
				ТП3 – запуск верстата	TS	TS	Me
				ТП4 – токарна обробка заготовки	TS	TS	Me
			Ступінчатий вал (тихохідний
			Ø155мм по довжині 800мм
		Заготовка	Ø145мм по довжині 445мм
Сталь 45		Ø144мм по довжині 302мм
	Ø130мм по довжині 75мм
	Ø130мм по довжині 336мм
	Ø105мм по довжині 268мм
	Ø80мм по довжині 140мм
				ТП5 – зупинка верстата	TS	TS	Me
				ТП6 – контроль розмірів	TS	TS	TS
				ТП7 – знімання деталі	TS	TS, Me	Me

 

Примітка: 1) ТП_i– технічний під процес; Оd₁– стан операнда навході; Оd₂– стан операнда на виході; S – матеріальні дії; En – енергетичні дії; I – інформаційні дії; TS – технічна система (верстат,

допоміжні та вимірювальні прилади); Me – оператор (токар).

 

2) Геометричні розміри вала вибираються згідно кресленню загального вигляду технічної системи (редуктор) який приводиться в технічному завданні..

4.8. Модель технічного процесу на прикладі зборки технічної системи

 

 

Вид

 

 

Комплектуючі вузли і деталі

 

Операнд

 

Стан

 

Оd₁ Od₂

 

 

Комплектуючі

Мультиплікатор

 

 

	Складання мультиплікатора		Дії
		S	En	I
ТП1 – Зборка бистрохідного валу
1.1	Пос. підшипника 2322, k6	TS	TS,Me	Me
1.2	Уст. розпірної втулки	TS	Me	Me
1.3	Уст. стакана	TS	Me	Me
1.4	Пос. підшипника 322, k6	TS	TS,Me	Me
1.5	Уст. стопорного кільця	TS	TS,Me	Me
1.6	Уст. стопорних гайок	TS	TS,Me	Me
ТП2 – Зборка тихохідного валу
2.1	Уст. шпонки	TS	Me	Me
2.2	Пос. конічного колеса, H7/s6	TS	TS,Me	Me
2.3	Пос. підшипника 7526, m6	TS	TS,Me	Me
	ТП3 – редуктора
3.1	Уст. тихохідного валу	TS	TS,Me	Me
3.2	Уст. бистрохідних валів	TS	TS, Me	Me
3.3	Уст. розпірних втулок	TS	Me	Me
3.4	Уст. кришки мультиплікатора	TS	TS,Me	Me
3.5	Уст. кришок підшипників	TS	TS,Me	Me
3.6	Уст. оглядового вікна	TS	TS,Me	Me
3.7	Уст. масло зливної пробки	TS	TS,Me	Me
ТП4 – повірка функціонування	TS	TS,Me	Me

 

 

 

Примітка: Пос.– Посадка(операція при якій використовуютьдопоміжні пристрої); Уст.– установка (виконується в ручну).

 

Література

 

1. Борисов В. И. Общая методология конструирования машин. – М.: Машиностроение, 1978. – 120с.

 

2. Голубенко А. Л., и д. р. Теория технических систем: Учебное пособие. – К.: Арістей, 2005. – 240с.

 

3. Половинкин А. И. Основы инженерного творчества: Учебное пособие для студентов втузов. – М.: Машиностроение, 1988. – 368с.

4. Хубка В. Теория технических систем: Пер. с нем. – М.: Мир, 1987.

 

– 208с.

 

5. Чернов Л. Б. Основы методологии проектирования машин. Учебное пособие для студентов втузов. – М.: Машиностроение,

 

1978. – 149с.

 

Зміст

 

Вступ…………………………………………………………….……..3

 

ІІ Зміст контрольної роботи………………………………………………...4

 

VI Виконання контрольної роботи…………………………………………5

 

4.1 Основні характеристики технічної системи…………………...7

 

4.2 Побудова простої моделі технічної системи…………………..8

 

4.3 Побудова розширеної моделі технічної системи……………...8

 

4.4 Модель технічної системи по рівням складності……………...10

 

4.5 Кінематична та силова модель технічної системи…………….11

 

4.6 Модель технічного процесу на прикладі виготовлення тихохідного валу технічної системи…………………………………………...13

 

4.7 Модель технічного процесу на прикладі зборки технічної системи….………………………………………………………..14

 

Література……………………………………………………………………15