Центральні банки емітують на монопольних засадах готівкові кошти в оборот.

Вони продають готівку комерційним банкам в обмін на їхні резерви, що зберігаються на рахунках у централь­них банках.

У свою чергу, комерційні банки забезпечують готівкою своїх клієнтів в обмін на депозити, що зберігаються на раху­нках клієнтів у банках.

Таким чином, центральні банки емітують готівку в оборот через комерційні банки. Емісія готівки веде до збільшення грошової бази і грошової маси (пропозиції грошей).

Готівка, що перебуває в обороті, займає центральне місце в пасивах центральних банків.

2.Центральні банки зберігають резерви комерційних банків.

Комерційні банки розміщують на рахунках у центральному банку обов'язкові резерви згідно з нормами обов'язкових ре­зервних вимог, що встановлені центральним банком, а також надлишкові (вільні) резерви.

У більшості країн світу обов'язкові та надлишкові резерви розміщуються на одному рахунку (основний, кореспондентський чи резервний рахунок). Це різновид поточного депозитного рахунка, що відкривається комерційними банками суб'єктам господарювання, з урахуванням звичайно специфіки діяльності центрального банку.

У деяких країнах центральні банки залучають від комерційних банків кошти на строкові депозитні рахунки з метою регу­лювання ліквідності комерційних банків.

3.Центральні банки залучають кошти урядових структур.

На договірній основі центральні банки ведуть поточні депозитні ра­хунки державного казначейства, міністерства фінансів та інших урядових структур. На цих рахунках акумулюються податкові надходження, кошти від розміщення державних цінних паперів та інші надходження до бюджету. З цих же рахунків забезпечується фінансування державних видатків.

4.Центральні банки відкривають рахунки, на яких розміщують­ ся іноземні депозити, тобто депозити, якими володіють інозем­ні уряди, іноземні центральні банки, міжнародні валютно-фінансові і кредитні організації.

Більшість із цих рахунків — це поточні рахунки. їх відкриття полегшує розрахунки за міжнарод­ними фінансовими операціями.

5. Центральні банки можуть одержувати кредити, зокрема від міжнародних валютно-фінансових і кредитних організацій.

Так, країни — члени МВФ можуть отримувати кредити у вільно конвертованій валюті для фінансової підтримки економічних реформ і покриття дефіциту платіжного балансу.

6. Центральні банки можуть емітувати та розміщувати, най­частіше серед комерційних банків, власні боргові зобов'язання.

Мета емісії — регулювання ліквідності комерційних банків та грошово-кредитне регулювання економіки..

7. Центральні банки формують власний капітал.

Характер опе­рацій з формування власного капіталу залежить від форми влас­ності центрального банку — державна чи акціонерна.

Капітал федеральних резервних банків США, які за формою власності є акціонерними, формується шляхом розміщення акцій серед комерційних банків — членів Федеральної резервної системи (ФРС). Кожен комерційний банк зобов'язаний придбати ак­ції федерального резервного банку того округу, де він зареєстрований, на суму, що дорівнює З % його власного капіталу.

Центральний банк Російської Федерації за формою власності є державним банком. Його статутний капітал у розмірі 3 млн руб. сформований за бюджетні кошти. Резерви і фонди Банку Росії формуються за рахунок відрахувань від прибутку за рішенням Ради директорів Банку.

Узагальнюючи зміст пасивних операцій центральних банків, слід зазначити, що в пасивах балансу центрального банку відображаються базові гроші (грошова база, гроші підвищеної ефективності).