Лекции.Орг
 

Категории:


ОБНОВЛЕНИЕ ЗЕМЛИ: Прошло более трех лет с тех пор, как Совет Министров СССР и Центральный Комитет ВКП...


Классификация электровозов: Свердловский учебный центр профессиональных квалификаций...


Теория отведений Эйнтховена: Сердце человека – это мощная мышца. При синхронном возбуждении волокон сердечной мышцы...

Алгоритм розв’язання задачі

Загрузка...

Домашня контрольна робота

з дисципліни:

«Інформаційні системи в менеджменті»

 

 

Виконала:

студентка ФЕтаУ ,

6601/1, 1 групи, 4 курсу заочної форми навчання

Бичкова Анна

 

Київ – 2015

Зміст завдань

 

1. Інформаційно-пошукові системи в менеджменті

2. Розробити постановку та алгоритм автоматизованого розв’язання задачі «Розрахунок планової потреби в обладнанні на річний план виробництва»

3. Розробити постановку та алгоритм автоматизованого розв’язання задачі «Облік надходження готової продукції на склад»

Список використаних джерел

 

1. Інформаційно-пошукові системи в менеджменті

Інформаційно –пошукові системи (ІПС) — це різновид автоматизованих інформаційних систем, в яких завершальна обробка даних не передбачається. Ці системи призначені для пошуку текстів (документів, їх частин, фактографічних записів) в сховищах (базах даних) за формальними характеристиками. Тому в роботі ІПС можна виділити два основних етапи: перший — збір і зберігання інформації, другий — пошук і видача інформації користувачам.

В економіці ІПС можуть використовуватися для зберігання і пошуку нормативних, планових, бухгалтерських та інших документів, даних для наукових досліджень.

ІПС відрізняються одна від одної за багатьма ознаками, але при вирішенні задач збору, зберігання і видачі інформації мають такі спільні процедури:

Ÿ аналіз документів і їх добір;

Ÿ створення пошукового образу документів (ПОД);

Ÿ запис документів і їх пошукових образів на прийняті носії;
Ÿ зберігання документів і ПОД;

Ÿ аналіз запитів;

Ÿ видача документів користувачам.

ІПС можна класифікувати за такими ознаками:

Ÿ родом виконуваних операцій;

Ÿ режимом пошуку;

Ÿ типом інформаційно-пошукової мови (ІПМ);

Ÿ типом критерію відповідності;

Ÿ ступенем автоматизації.

За першою ознакою ІПС діляться на документальні, фактографічні, логічні і комплексні.

Документальні ІПС на інформаційні запити видають адреси зберігання пошукових образів, оригінали чи копії документів з необхідною інформацією.

Фактографічні ІПС у відповідь на введені в них інформаційні запити безпосередньо видають відповідні фактичні дані (структурний склад, формули, характеристики матеріалів і тому подібне).

Логічні ІПС видають на запит не лише введену раніше інформацію, але, якщо необхідно, виконують логічну переробку цієї інформації для одержання нової, що явно в систему не вводилась.

Комплексні ІПС містять сукупність елементів документальних, фактографічних і логічних ІПС.

За режимом пошуку ІПС діляться на системи, що працюють в режимі вибіркового розподілу інформації, тобто за постійними інформаційними запитами в масивах постійно поповнюваних документів, і системи ретроспективного пошуку за разовими змінними запитами абонентів з пошуком документів з даної тематики в масивах.

За типом інформаційно-пошукової мови ІПС класифікуються на системи з природними (людськими) і інформаційними мовами. Інформаційно-пошукові мови — це синтетично створені мови для ідентифікації і пошуку документів за запитом (наприклад, дескрипторна мова).

За критерієм відповідності, тобто сукупністю правил визначення ступеня формальної відповідності між ПОД (ПОД — виражений у термінах мови ІПС основний зміст документа, що займає значно менше машинної пам’яті від повного змісту документа) і пошуковим розпорядженням ПР (ПР — виражений у термінах ІПС пошуковий запит), ІПС поділяються на системи з використанням логічних схем (І, ЧИ, НЕ); з використанням аналітичних функцій (статистичні і векторні критерії); з використанням «вагових» функцій чи коефіцієнтів; з аналізом критерію відповідності на збіг чи часткове входження (пошукового розпорядження в ПОД).

За ступенем автоматизації ІПС класифікуються на системи з автоматичною класифікацією масивів (формування в ПОД породження класів за мітками, на основі асоціативних зв’язків між термінами в ПОД), системи з автоматичним пошуком для сортування і порівняння ПОД з пошуковим розпорядженням, системи з автоматичним індексуванням для автоматизації процесів згортання при реферуванні, анотуванні, виборі ключових слів і т. ін., системи з автоматичною видачею різновидів інформації (бібліографічних описів, ПОД, копій документів), системи з автоматичним управлінням (при наявності зворотного зв’язку і зміни режимів пошуку в ІПС).

Як уже зазначалося, на основі ІПМ використовують два основних режими чи методи організації пошуку: з вибірковим розподілом інформації і з ретроспективним пошуком.

При цьому застосовують різні мовні засоби, залежно від категорії користувачів і можливостей мов. Використовують мови, що забезпечують тільки можливості запитів, тобто виведення даних на екран чи друк в необхідному форматі; комплексні мови запитів-обновлень, що як більш розвинені мови дозволяють формулювати запити, які стосуються декількох взаємозв’язаних записів і дозволяють поновляти дані так же легко, як і формулювати запити; генератори звітів, що дозволяють вибирати необхідні дані і форматувати їх у вигляді потрібних форм документів; графічні мови, що дозволяють виводити інформацію у вигляді різних графіків і діаграм та інших зображувальних засобів.

При створенні ІПС неминуче виникає потреба у створенні тезаурусу системи, тобто набору спеціальних термінів для кодування понять та зв’язків між ними. Тезаурус дозволяє виражати зміст документів та запитів формалізованою інформаційною мовою.

Найбільш поширеними в сучасних автоматизованих ІПС є тезауруси з використанням мов дескрипторного типу, на відміну від тезаурусів з мовами класифікаційного типу, що використовуються, наприклад, в бібліотечно-бібліографічній класифікації з фіксованим обмеженим списком слів і словосполучень. Дескрипторами можуть бути окремі слова або словосполучення із групи синонімічних чи близьких за значенням слів, що використовуються в системі для контрольованого індексування (кодування) змісту документів і запитів встановленням відповідності між текстом документа і набором ключових дескрипторів.

 

2. Розробити постановку та алгоритм автоматизованого розв’язання задачі «Розрахунок планової потреби в обладнанні на річний план виробництва»

Задача призначена для керівників виробничих цехів виробництва, головних механіків для узагальнення інформації про планову потребу в обладнання на річний план виробництва.

Мета автоматизації - скорочення строків обробки інформації, підвищення точності і достовірності планування потреби в обладнання на річний план виробництва.

Задача входить до складу комплексу задач з техніко-економічного планування.

Ведення розрахунку планової потреби в обладнанні на річний план виробництва автоматизованим способом припиняється у разі пошкодження технічних засобів.

Задача входить до складу комплексу задач з техніко-економічного планування. В результаті розв’язання задачі на друк видається відомість ТЕП-31 (табл. 1 ).

Таблиця 1

Відомість планової потреби в обладнанні на річний план виробництва

Код ТЕП-31

Код і найменування обладнання __________________

Код цеху Обладнання Код деталі (складалної одиниці) Застосовність у виробі Час роботи обладнання
Код Найменування
           

 

Об’єктами, для управління якими розв’язується задача, є цехи, обладнання, готові вироби. Задача розв’язується не рідше одного разу на рік по виробах, що випускаються.

У даній задачі використовується масив ефективного фонду часу роботи одиниці обладнання EFFOND, масив руху (переміщення) основних засобів RUHOZ – як відображення стану наявного обладнання, довідник основних засобів FOND та масив плану випуску виробів на рік PLANV.

Документ ТЕП-31 передається у технічне бюро і відділ головного механіка, де використовується технологами і диспетчерами виробництва як довідковий матеріал за планування і регулювання завантаження обладнання та планування його фактичної кількості для виробництва. Зв’язки даної задачі з іншими задачами відображено на схемі інформаційних зв’язків (рис. 1).

 
 

 

 


Рис. 1. Схема інформаційних взаємозв’язків

Вихідна інформація

2.1. Перелік та опис вихідних повідомлень наведено у табл. 2.

Таблиця 2

№ з/п Найменування вихідного пові- домлення Ідентифі-катор Форма представ- лення Періоди-чність видачі Строки видачі Одержу- вачі інфор-мації
1. Масив руху (переміщення) основних засобів   RUHOZ   Масив на МД один раз на рік До 31.12 Задачі Техніко-економічного планування
2. Відомість планової потреби в обладнанні на річний план виробництва   ТЕП-31 Документ   "   " Техбюро  

 

 

2.2. Перелік та опис структурних одиниць інформації вихідних повідомлень наведено у табл. 3

Таблиця 3

№ з/п Найменування структурної одиниці (реквізит) Позначення у формулах Ідентифікатор вихідного повідомлення Вимоги до точності
1. Код виробу f PLANV , ТЕП-31 до цілих
2. Найменування виробу   " -
3. Код цеху с " -
4. Код обладнання b " -
5. Найменування обладнання - RUHOZ, ТЕП-31 -

 

Вхідна інформація

3.1. Перелік та опис вхідних повідомлень наведено у табл. 4.

Таблиця 4

№ з/п Найменування вхідного повідомлення Ідентифі- катор Форма представлення Строки, частота надход-ження
1. масив плану випуску виробів на рік     PLANV     масив на МД 1 раз на рік
2. Масив ефективного фонду часу роботи одиниці обладнання     EFFOND     " постійно у БД
3. Довідник основних засобів   FOND   "   "

 

3.2. Перелік та опис структурних одиниць вхідних інформаційних повідомлень наведено у табл. 5.

Таблиця 5

№ з/п Найменування структурної одиниці Позначення у формулах   Точність Джерело інформа- ції Ідентифіка-тор джерела інформації
1. Код виробу f - масив PLANV  
2. Код цеху c - "  
3. Код обладнання b - " FOND
4. Час роботи обладнання до 0.01 " TRUD
5. Найменування обладнання - - " FOND

 

Алгоритм розв’язання задачі

Математичний опис алгоритму

Планова потреба в b обладнанні розраховується за формулою:

LПGb = T ПGb /F ПGb

Відхилення планової потреби від фактичної наявності b- обладнання розраховується за формулою:

∆ Lb = LФGb - LПGb

Коефіцієнт забезпеченості плану b- обладнанням розраховується за формулою:

∆ Lb=LФGb / LПGb

 

 
 

 


 

Рис. 2. Структурна схема алгоритму

3. Розробити постановку та алгоритм автоматизованого розв’язання задачі «Облік надходження готової продукції на склад»

Задача призначена для керівників виробництва на підприємстві, робітників складів для узагальнення інформації про облік надходження готової продукції на склад.

Мета автоматизації - скорочення строків обробки інформації, підвищення точності і достовірності обліку надходження готової продукції на склад.

Задача входить до складу комплексу задач з оперативного управління виробництвом.

Ведення розрахунку обліку надходження готової продукції на склад автоматизованим способом припиняється у разі пошкодження технічних засобів.

В результаті розв’язання задачі на друк видається відомість ОУП-11 (табл. 1).

Таблиця 1

Відомість обліку надходження готової продукції на склад

Код ОУП-11

Код і найменування готової продукції __________________

Код складу Готова продукція Код операції руху Код одиниці виміру Дата надходження
Код Найменування
           

 

Об’єктами, для управління якими розв’язується задача, є склади, готова продукція. Задача розв’язується кожного разу при відвантаженні готової продукції.

У даній задачі використовується масив Довідник характеристик і цін на готову продукцію VIRIB, Масив відвантаження продукції покупцям VIDVANT.

Документ ОУП-11 передається у технічне бюро і відділ обліку, де використовується обліковцями і відповідальними на складських приміщеннях як довідковий матеріал обліку надходження готової продукції на склад. Зв’язки даної задачі з іншими задачами відображено на схемі інформаційних зв’язків (рис. 1).

 

 

       
 
   
 

 


Рис. 1. Схема інформаційних взаємозв’язків

Вихідна інформація

2.1. Перелік та опис вихідних повідомлень наведено у табл. 2.

Таблиця 2

№ з/п Найменування вихідного пові- домлення Ідентифі-катор Форма представ- лення Періоди-чність видачі Строки видачі Одержу- вачі інфор-мації
1. Відомість обліку надходження готової продукції на склад ОУП-11 Документ   "   " Відділ обліку  

 

 

2.2. Перелік та опис структурних одиниць інформації вихідних повідомлень наведено у табл. 3

Таблиця 3

№ з/п Найменування структурної одиниці (реквізит) Позначення у формулах Ідентифікатор вихідного повідомлення Вимоги до точності
1. Код виробу f ОУП-11 до цілих
2. Найменування виробу   " -
3. Код складу - " -

 

Вхідна інформація

3.1. Перелік та опис вхідних повідомлень наведено у табл. 4.

Таблиця 4

№ з/п Найменування вхідного повідомлення Ідентифі- катор Форма представлення Строки, частота надход-ження
1. Довідник характеристик і цін на готову продукцію   VIRIB   - Кожного разу при виконанні
2. Масив відвантаження продукції покупцям   VIDVANT     постійно при виконанні

 

3.2. Перелік та опис структурних одиниць вхідних інформаційних повідомлень наведено у табл. 5.

Таблиця 5

№ з/п Найменування структурної одиниці Позначення у формулах   Точність Джерело інформа- ції Ідентифіка-тор джерела інформації
1. Код виробу f - масив VIRIB. VIDVANT
2. Код складу - - " VIDVANT
3. Код код одиниці виміру - - " VIRIB.

 


<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Понятие и сущность государственного кредита | Квалификационные требования. 1.1. Должность главного специалиста-эксперта отдела реализации государственных социальных гарантий (далее – главный специалист-эксперт) учреждается в

Дата добавления: 2017-01-21; просмотров: 734 | Нарушение авторских прав


Рекомендуемый контект:


Похожая информация:

Поиск на сайте:


© 2015-2019 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.011 с.