Аналіз існуючого ринку готельних послуг

Сучасне формування ринкових економічних відносин в Україні характеризується інтенсивним розвитком тих сфер та галузей, що визначені урядом як пріоритетні. Як встановлено, туризм є однією з найбільших і динамічних галузей економіки. Формування цієї перспективної галузі в Україні по суті тільки починається. Високі темпи його розвитку, великі обсяги валютних надходжень активно впливають на різні сектори економіки, що сприяє формуванню власної туристської індустрії. Туризм за доходами, зайнятістю населення й іншими показниками займає перше місце у світовій економіці. Таким чином, у наші дні не можна не помітити впливу індустрії туризму на світову економіку.

Просування України на міжнародний ринок сприяє збільшенню закордонних туристичних потоків, зростанню валютних надходжень, що викликає велику потребу у проведенні й удосконаленні маркетингових досліджень індустрії готельних послуг як у цілому в країні, так і в окремих її регіонах. Особливо це актуально при підготовці України до проведення чемпіонату з футболу «ЄВРО-2012». Про високе значення Чемпіонату Європи з футболу для нашої країни говорить Президент України Віктор Ющенко, за його словами Євро-2012 це унікальний шанс інтеграції в Європу.

Державна програма підготовки до Євро-2012 передбачає будівництво більше ніж 300 нових готелів. Планується розширення існуючих готельних та ресторанних мереж і створення нових.

Що стосується Донецька, то до кінця 2011 року заплановане будівництво 12-ти нових готелів, серед яких три п'ятизіркових, дев'ять чотиризіркових й одна тризіркова. У цілому в місті з'явиться 2836 елітних і престижних номерів. Вони будуть призначені головним чином для інспекторів УЄФА, футбольних суддів і членів спортивних команд. Відповідно до планів, вимогам УЄФА по тризіркових і чотиризіркових номерах Донецьк перевиконає (371 проти 175 й 1670 проти 1335 відповідно). А от п'ятизіркових номерів буде значно менше, ніж потрібно в ідеалі (795 замість 2 327).

Отже, готельний бізнес в Україні перспективний як мінімум по чотирьох причинах. По-перше, у нашій батьківщині спостерігається підвищення ділової активності, що, як правило, неминуче викликає збільшення обсягів так називаного «ділового туризму», причому не тільки внутрішнього, але й в'їзного. По-друге, як показує світова практика, підвищення доходів населення приводить до того, що люди усе більше подорожують (у тому числі й по рідній країні), а виходить, зупиняються в готелях. По-третє, Україна, що заявила про свою інтеграцію в європейські структури, поступово стає для європейців (у цьому випадку – європейських туристів) зрозуміліша, а виходить, і привабливіша. Нарешті, якщо відбудуться передбачувані зниження й уніфікація готельного збору, обов'язкові платежі для готелів зменшаться. Сьогодні, коли як і все наше суспільство, курортна сфера й туризм переживає період серйозних трансформацій, аж ніяк не зайва річ звернутися до досвіду, початок нагромадженню якого було покладено більше двох століть назад. Це корисно не стільки для витягу конкретних практичних уроків (хоча й це теж можливо), скільки для відтворення певного духу, колориту наших курортів, що само по собі є найціннішим товаром і може бути запропонований відвідувачеві точно так само, як природні ресурси й послуги.

Сектор готельних послуг залишається на сьогоднішній день одним з секторів економіки України, що найбільш динамічно розвиваються. Ненасичені ринки готельних послуг різного рівня являють собою прекрасну можливість для готельних операторів упевнено ввійти на український ринок і проводити політику розширення свого впливу в галузі. Від того, наскільки вірний аналіз ринкової ситуації проведуть представники готельного бізнесу, буде залежить у майбутньому склад учасників українського ринку «індустрії гостинності».

Готельна обстановка є однієї з основних складових туристської індустрії України. Сьогодні, за даними Держадміністрації туризму України, на індустрію гостинності в нашій країні працюють 1300 готелів різної зірковості. В Києві функціонує 122 закладу готельного господарства, у яких налічується 9203 номера сумарною місткістю 16136 місць. У їхньому числі 25 великих готелів (потужністю понад 100 номерів), 56 малих готелів (до 100 номерів) і інші заклади розміщення. Однак у порівнянні з Росією й країнами Східної Європи сегмент чотирьох- та п’ятизіркових готелів у нас – незначний. Хоча за роки незалежності в Києві відкрили першу чергу «Прем'єр-Паласу» на бульварі Т. Шевченко (друга черга в колишньому будинку готелю «Україна» вартістю 30 млн. дол. буде готова до експлуатації восени 2009 року), в Одесі – 19-поверховий готель «Одеса Кемпинскі» біля Морського вокзалу на 158 номерів вартістю 28 млн. дол., у Донецьку – «Донбас Палас» на 129 номерів вартістю 24 млн. дол. і фешенебельний розважально-готельний комплекс «Вікторія» на 38 номерів, у Дніпропетровську «Гранд-готель».

Що стосується перспективних напрямків і тенденцій розвитку ринку готельних послуг в Україні, то поступова еволюція є більше закономірним варіантом розвитку і являє собою розширення свого впливу на ринку вже існуючої компанії. Прикладом тенденцій укрупнення національних компаній на ринку готельних послуг може служити заява про вихід на ринки Києва і Ялти оператора, в активі якого вже перебуває п'ятизірковий донецький готель «Донбас Палас». Необхідно відзначити, що саме сектор готелів «де-люкс» задає й визначає високу динаміку галузі в Україні. Така підвищена увага готельного бізнесу до вищої категорії готелів пояснюється тим, що в спадщину від попереднього укладу Україні не дісталося ні одного готелю, що міг би претендувати на п'ятірку за системою зірок, застосовуваної в європейських країнах, а попит на послуги екстра-класу зростав внаслідок процесів перерозподілу капіталу в країні й різкому збільшенні кількості іноземних туристів.

Найбільш прибутковий сьогодні ринок готелів екстра-класу наближається до насичення. Уже найближчим часом у поле інтересів багатьох операторів з'явиться ринок середніх і малих готелів з помірним набором надаваних послуг.

За розрахунками експертів відомства, Україні терміново потрібні п’ять-шість готелів середнього класу (двох- і тризіркові), вартість проживання в яких не перевищувала б 30-35 євро на добу. Намічено створити й мережу молодіжних готелів, причому, як вважають у Держтурадміністрації, цільові засоби на їхній розвиток варто передбачити в бюджеті країни. Що стосується комфортабельних готельних комплексів, то кожне місто з населенням більше мільйона чоловік, якщо воно розраховує на значні потоки іноземних гостей, повинно мати хоча б кілька чотиризіркових готелів.

Сьогодні туристичний потенціал країни використовується всього на одну третину. Пріоритетним напрямком у створенні інфраструктури туризму в Україні повинен стати розвиток готельного бізнесу. Особливу увагу привертає стан ресторанного господарства індустрії туризму, доля якого в структурі туристичного продукту коливається у межах 20-50 %. Пошук шляхів вирішення соціально-економічних проблем ефективності функціонування підприємств харчування, як у складі готельних та санаторно-курортних комплексів, так і самостійних підприємств, приведе до позитивних зрушень у розвитку не тільки ресторанного господарства, але й усієї туристичної інфраструктури країни, тому актуальність досліджень у цьому напряму є безперечною.

Сучасний економічний розвиток свідчить про необхідність використання нових теоретичних підходів, прикладного інструментарію, які уможливлюють ефективне подолання складними соціально-економічними системами господарювання різних рівнів невизначеності динамічного ринкового середовища та дають змогу своєчасно адаптуватися до нього.

Виходячи з вищезазначеного, можна зробити висновки, що є доцільним будівництво конгрес-готелю.