Маршрут 1. Чернігів ІХ – ХІІІ ст.

Мета заняття: Познайомити студентів з історичною топографієюї Чернігова, його етапами розвитку в давньоруський час та визначити особливості архітектури ХІ – ХІІІ ст.

План

1. Чернігів ІХ – ХІІІ ст. за археологічними та письмовими джерелами.

2. Етапи формування Чернігівського дитинця.

3. Характеристика торгово-ремісничого посаду:

а) Поділ

б) Окольне місто;

в) Передгороддя.

4. Давньоруські монастирі.

5. Давньоруський некрополь Чернігова.

 

Література:

Основна:

Атлас. Чернігів. – К., 2006.

Єдомаха І.І., Яцура М.Т. Чернігів. – К., 1958.

Иловайский П.И. Черниговская старина по преданиям и легендам.- Чернигов, 1898.

Казаков А.Л. Древний Чернигов глазами летописцев и современных историков // Археологічні старожитності Подесення: Матеріали істотико-археологычного семінару, присвяченого 70-річчю від дня народження Г.О. Кузнецова (22 – 23 вересня 1995 р. м. Чернігів-Славутич). – Чернігів,1995. – С. 74–78.

Коваленко В.П. Основные этапы развития древнего Чернигова// Чернигов и его округа в IХ – ХШ вв. – К.,1988.

Коваленко В.П. К исторической топографии Черниговского детинца // Проблемы археологии Южной Руси. – К., 1990. – С.15–23.

Кузнецов Г., Новицкая Ю. Тайны древнего Чернигова и его клады. – К., 2002; Чернигов, 2002.

Логвин Г.Н. Чернигов, Новгород-Северский, Глухов, Путивль. – М., 1980.

Рыбаков Б.А. Древности Чернигова // МИА. – М.-Л.,1949. – № 11.

Руденок В.Я. Чернигов: из века в век. – Чернигов, 2004.

Пам’ятки християнської культури Чернігівщини. – Чернігів, 2002.

Сапон В. Вулиці стародавнього Чернігова. – Чернігів, 2007.

Чернігівщина.Енциклопедичний довідник. – К., 1990.

Чернігівщина inkognita. – Чернігів, 2004.

Чернигову 1300 лет (Сборник документов и материалов). – К., 1990.

 

Додаткова:

Адруг А. Про перебудови та реставрацію Борисоглібського собору // Сіверянський літопис. – 1997. – № 5.

Бойченко С., Ігнатенко І. Некрополі давньоруських храмів Чернігова // Сіверянський літопис. – 1997. – № 5.

Гребінь П.М., Коваленко В.П. Дослідження Верхнього замку в Чернігові в 1989 р. // Старожитності Південної Русі. – Чернігів. – 1993. – С. 13 – 24.

Доценко А. До історії Єлецького монастиря // Сіверянський літопис. – 1995. – № 5.

Звагільський В.Б. Про дослідження Чернігівського Спасу у 1923 р. // Архітектурні та археологічні старожитності Чернігівщини. – Чернігів, 1992.

Казаков А.Л. К вопросу об усадебной застройке Черниговского Предградья ХІ – ХІІІ вв. // Проблемы археологии Южной Руси: Материалы историко-археологического семинара “Чернигов и его округа в ІХ – ХІІІ вв.” Чернигов, 26 – 28 сентября 1988 г. – К., 1990. – С. 23 – 28.

Казаков А.Л. Чернігівський некрополь Х – ХІІІ ст.// Тези доповідей української делегації на VI Міжнародному конгресі слов’янської археології. – К., 1996. – С. 83– 85.

Карнабед А.А., Голинская Т.И. Новые открытия в Елецком монастыре ХІ – XVIII вв. в Чернигове // Архітектурні та археологічні старожитності Чернігівщини. – Чернігів, 1992.

Карнабед А. Таємниці Болдиних гір // Сіверянський літопис. – 1995. – № 3–6.

Латуха Т.И. Реставрация фресок Успенского собора Елецкого монастыря М.Л.Бойчуком // Архітектурні та археологічні старожитності Чернігівщини. – Чернігів, 1992.

Латуха Т. Фрески Успенського собору в Чернігові // Сіверянський літопис. – 1998. – № 1. – С. 60-69.

Макаренко М.О. Біля Чернігівського Спасу // Чернігів і Північне Лівобережжя. –К.,1928. –С.186–196.

Моргилевський І.В. Спасо-Приображенський собор у Чернігові за новими дослідами // Чернігів і Північне Лівобережжя. – К., 1928 – С. 175.

Моргилевський І.В. Успенська церква Єлецького монастиря в Чернігові // Чернігів і Північне Лівобережжя. – Київ., 1928. – С. 197.

Нижник Л., Ігнатенко І. Нарис з історії та архітектури П’ятницького монастиря // Сіверянський літопис. – 1997. – № 6.

Проблемы археологии Южной Руси. – К.,1990. – 138 с.

Руденок В. Новоантонієві печери // Сіверянський літопис. – 1995. – № 2.

Степанова О. Друге народження Чернігівського Спаса (відродження Спаського собору в ІІ половині XVIII століття) // Сіверянський літопис. – 1997. – № 5.

Травкіна О. Царські врата з Борисоглібського собору м. Чернігова // Сіверянський літопис. – 1995. – № 1.

Чернігівський Троїцько-Іллінський монастир: історія та сучасність. – Чернігів,1999.- 56 с.

Черненко О. Легенди про кургани Чернігівщини // Література та культура Полісся. – Вип. 8. – Ніжин,1997. – С. 7 – 9.

Ясновська Л.В. До історії дослідження давньоруського некрополя Чернігова // Некрополі Чернігівщини: Тези доп. міжн. наук. конф. – Чернігів, 2000. – С. 33 – 36.

 

Методичні поради: Згадайте легенди, билини та літописні згадки про Чернігів. Для цього зверніться до праці Іловайського П.І. «Черниговская старина по преданиям и легендам». Використовуючи результати археологічних досліджень останніх років, визначте кордони історичних ділянок міста, звертаючись до праць Коваленка В.П. Розгляньте особливості давньоруської архітектури на прикладі Спаського, Борисоглібського соборів та Успенської церкви Єлецького монастиря. Згадайте архітектурні споруди, які відомі завдяки археологічним дослідженням (Михайлівська (1174), Благовіщенська (1186) та церква усипальниця ХІ ст. на території другого князівського двору, церква на Цитаделі (перша половина ХІІ ст.), князівська та єпископська брами, споруда під фундаментами Борисоглібського собору, князівські тереми ХІ – ХІІ).

Якщо семінар переходить в огляд екскурсійного маршруту, то перебуваючи на території Єлецького монастиря, згадайте про діяльність І.Галятовського та розгляньте формування комплексу всього монастиря протягом ХVII – ХIХ ст. Поряд з монастирем височить відомий курган Чорна могила, висвітліть його історію дослідження, поховальний обряд, приналежність та час насипання. Далі ваш маршрут пролягатиме до території Болдиних гір, де ви розглянете Троїцьку курганну групу, зупинившись детально на результатах розкопок курганів Гульбище та Безіменний; згадаєте історію формування Богородицького або Іллінського монастиря та архітектурні особливості Іллінської церкви. Закінчити екскурсію можна на території Троїцького монастиря, піднявшись на дзвіницю ХVIII ст. і оглянувши Чернігів з висоти пташиного польоту.

 

Питання, що виносяться на самостійне опрацювання студентів

з курсу „Історичне краєзнавство”

Модуль І. – 22 квітня

1. Діяльність друкарні Києво-Печерської лаври

1. Наукові товариства в Україні в ХІХ ст.

2. Діяльність наукових товариств на Чернігівщині.

 

Модуль ІІ. – 15 травня

1. Діяльність етнографічних музеїв.

2. Історичні прислів’я та приказки як джерела історичного краєзнавства.

3. Форми і методи роботи факультативу з історичного краєзнавства.

 

Література:

Грицак Я. Нарис історії України: формування модерної української нації ХІХ – ХХ століття. – К., 1996.

Дем’янчук Г.С., Дем’янчук Б.Г., Дем’янчук А.Г. Українське краєзнавство: сторінки історії. – К., 2006.

Журба О.І. Київська археографічна комісія 1843-1921. – К., 1993.

Запаско Я. Ошатність української рукописної книги. – Львів, 1998.

Історико-культурна спадщина України: проблема дослідження та збереження. – К., 1998.

Мацюк О.Я. Папір та філіграні на українських землях (ХVІ – початку ХХ ст.). – К., 1983.

Методика историко-краеведческой работы в школе. – М., 1982.

Музей на рубежі епох: минуле, сьогодення, перспективи. – К., 1999.

Огієнко І. Історія українського друкарства. – К., 1994.

Прислів’я та приказки. Взаємини між людьми. – К., 1991.

Ткаченко В.В. Історичне краєзнавство: Чернігово-Сіверщина в перше пожовтневе двадцятиріччя: Навчальний посібник. – К.: Знання, 2007.

Тронько П.Т. Навічно в пам’яті народній. – К., 1995.

Тронько П. Т. Історичне краєзнавство: крок у нове тисячоліття (досвід, проблеми, перспективи). – К., 2000.

Тронько П. Краєзнавство в Україні: здобутки і проблеми (до ІІІ з’їзду Всеукраїнської спілки краєзнавців). – К., 2003.

Тронько П.Т. Краєзнавчий рух в Україні: шляхи подальшого розвитку // Українській історичний журнал. – 2004. – № 2. – С. 82. – 93.

Уривалкін О.М. Історичне краєзнавство. Навчальний посібник. – К. 2006.

Янко М.Т. Топонімічний словник України: словник-довідник. – К., 1998.

Янко М. Гомін землі. Загадки топоніміки. – К., 2000