Українсько-шведський союз. Воєнно-політичні акції російського царя проти українців. Полтавська битва. Гетьман Іван Мазепа в історії України. К. Гордієнко.

Урок 40. Україна в подіях Північної війни

Домашнє завдання:

Бесіда:

1) За яких обставин Іван Мазепа обирається гетьманом Лівобережної України?

2) Охарактеризуйте основні напрямки його внутрішньої та зовнішньої політики.

3) Якої зовнішньополітичної орієнтації дотримувався Мазепа на початку свого гетьманування? Чому?

4) Як ви вважаєте, чому Івана Мазепу називали «вітчимом України»?

Північна війна й Україна

У 1700 – 1721 рр. відбувалася Північна війна між Росією і Швецією (між Петром І та Карлом ХІІ) за володіння узбережжям Балтійського моря. Втягнута в цю війну Україна потрапила в трагічну ситуацію:

1. Козаки були змушені битися зі шведами, замість того, щоб боронити свої землі від турок і татар.

2. На чолі козацьких військ Петро І ставив німецьких і російських командирів, які з презирством ставилися до козаків, використовували їх, як гарматне м’ясо.

3. Часто козаків використовували як дешеву робочу силу для канальних і землерийних робіт, на будівництві доріг, фортець і украплень. «Петербург збудовано на кістках козаків».

4. З України у великій кількості вивозили хліб та інші продукти, збільшилися податки.

5. В Україні розміщувалися російські війська.

6. Фактично припинилася зовнішня торгівля.

7. Перемога будь-якої із сторін у російсько-шведському протистоянні означала загибель Української держави. Так, якщо перемогу здобували Карл ХІІ та його ставленик Станіслав Лещинський (1704 р. обраний королем Польщі тими угрупованнями, які підтримували шведського короля), то Україна як союзник Росії діставалася б Польщі, а в разі перемоги Петра І та польського короля Августа ІІ, якого він підтримував, українські землі чекав поділ між Росією та Польщею. Усе це відбувалося в умовах зростання невдоволення українського народу, який заявляв гетьману: «…Твою душу й кості діти наші проклинатимуть, якщо ти після себе залишиш козаків у такій неволі». Ситуація вимагала рішучих дій. У 1705 р. І. Мазепа розпочинає таємні переговори із союзником Карла ХІІ С. Лещинським, через якого гетьман сподівався встановити відносини зі Швецією. У 1706 р. Мазепа й справді завдяки посередництву польського короля розпочав таємні зносини зі шведським королем Карлом ХІІ.

Робота з документом. Із промови Івана Мазепи до урядників військових і цивільних напередодні розриву з Москвою: «Ми стоїмо тепер, братіє, між двома проваллями, готовими нам пожерти, коли не виберемо для себе шляху надійного, щоб їх оминути. Коли король шведський, завше переможний, подолає царя російського і зруйнує царство його, то ми з волі переможця неминуче будемо примислені до Польщі і віддані в рабство полякам.

А як допустити царя російського вийти переможцем, то вже лиха година прийде до нас од царя того, бо ви бачите, що, …прибравши собі владу необмежену, карає народ той своєвільно, і не тільки свобода і добро народне, але й саме життя його підбиті єдиній волі та забаганці царській.

Отже, зостається нам, братіє, з видимих зол, які нас спіткали, вибрати менше, щоб нащадки наші, кинуті в рабство, …наріканнями своїми та прокляттями нас не обтяжили».

З промови Івана Мазепи перед Запорозьким військом (26 березня 1708 р.): «…Бог мені свідок, що, віддаючись у руки шведського короля, я роблю це не з легковажності і не з приватних інтересів для себе, а з любові до вітчизни. У мене немає ні жінки, ні дітей: я міг би податися в Польщу або будь-куди й спокійно перебувати там решту днів мого життя, але, управляючи стільки часу Україною із дбалістю і відданістю, наскільки вистачило мені здібностей, я за обов’язком честі та сердечної любові не можу, згорнувши руки, лишити цей край на свавільство неправедного гнобителя. Мені добре відомо, що цар має намір переселити нас усіх в інший край, а вас, запорожці, всіх обернути в драгунів і ваші житла зруйнувати дощенту. Якщо ви, запорожці, ще зберегли вашу вольність, то цим зобов’язані тільки мені, Мазепі. Якби царів намір здійснився, ви всі були б пов’язані, закуті й спроваджені на Сибір. Уже Меншиков вирушав зі страшною силою війська і треба визнати особливу опіку Провидіння над нами, що саме в цю пору шведський король вступив у наш край і подав усім доброзичливим людям надію на визволення від гнобителів. Я вважаю за свій обов’язок удатися до шведського короля і сподіваюся, що Бог, який убезпечив нас, допоможе нам скинути з себе ганебне ярмо».

Перехід Мазепи на бік Карла ХІІ

У 1708 р. Карл ХІІ із 35-тисячним військом почав похід на Москву, який мав проходити територіями Литви та Білорусі. Але через невдачі шведський король змінив напрямок походу, повернувши в Україну на початку жовтня 1708 р. Він сподівався забезпечити тут свою армію продовольством, зміцнити її міць козацькими полками та військом С. Лещинського, одержати допомогу від кримського хана й турецького султана. Зміна планів Карла ХІІ виявилася несподіванкою для І. Мазепи. Такий розвиток подій він уважав передчасним, тому що перебування шведської армії на території України означало, що саме тут розгорнуться воєнні операції російсько-шведської війни. З огляду на це завдання визволення України з-під влади царя ставало ще важчим. Небезпечним було також те, що в плани щодо визволення України була втаємничена лише найвідданіша генеральна старшина, а рядове козацтво готувалося до війни проти шведів.

В 1708 р. Мазепа перейшов на бік шведського короля Карла ХІІ, а з ним 4 тис. військ, генеральна старшина, 7 із 12 полковників. Між українцями і шведами була укладена угода (29 – 30 жовтня 1708 р.): 1) Україна має бути незалежною і вільною; 2) усі загарбані Московією землі, що колись належали «руському народові», мають бути повернені Українському князівству; 3) шведи обіцяли боронити Україну до повного звільнення з-під влади Москви; 4) Мазепа має бути довічним князем України; 5) шведський король не має права претендувати на титул князя чи командувача збройними силами князівства; 6) українці обіцяли шведам військову допомогу та провізію; 7) для стратегічних потреб шведське військо може займати п’ять українських міст.

Завдання:

1) На яких умовах І. Мазепа домовився з Карлом ХІІ?

2) Що змусило Мазепу піти на угоду зі шведами? Висловіть свою думку щодо цього.

3) Як ви вважаєте, яким чином угода Мазепи була сприйнята в Україні?

Проблемне запитання: Чи можна вважати дії Мазепи зрадою союзу з Росією, зрадою української державності.

Дослідники вважають, що об’єктивно дії І. Мазепи щодо укладення союзу зі шведами були спрямовані на пошуки способу збереження української автономії. Внутрішньополітичні прорахунки: про старшинська соціальна політика, постійне протистояння із Запорізькою Січчю – не дали йому змоги консолідувати (згуртувати з метою посилення) українське суспільство, а жорстока протидія зовнішніх сил остаточно поховала плани гетьмана зберегти свободу, незалежність та соборність усіх українських земель.

В березні1709 року на бік Мазепи і Карла ХІІ перейшли запорожці: 8 тис. козаків на чолі з Костем Гордієнком.

Петро І дізнався про перехід Івана Мазепи на бік Карла ХІІ з великим здивуванням (генеральний суддя В. Кочубей та полковник І. Іскра написали наклеп). Щоб помститися і з алякати українців, цар вдався до таких заходів:

1. Царський маніфест повідомив «малоросійський народ» про зраду гетьмана.

2. 2 листопада 1708 року - Петро І віддав наказ Олександру Меншиковузруйнувати гетьманську резиденцію – Батурин. У Батурині знаходилися значні військові сили, було чимало продовольства та боєприпасів. Жителі були налаштовані захищати столицю. Та старшина Іван Ніс вказав таємний хід, і московські вояки вдерлися до міста. Вирізали всіх мешканців (6 тис.), навіть жінок і немовлят, а місто зруйнували. Козаків розіп’яли на плотах і пустили вниз річкою Сейм.

М. Аркас про зруйнування Батурина: «Через сю зраду загинув Батурин. Меншиков з частиною війська наполіг з усієї сили з противного боку Батурина, де скупчилося обороняти місто усе військо козацьке, а тим часом остання частина москалів пробралася через тайник у замок. Щойно чутка ся розійшлася, як городяни під проводом диякона і його дочки, кинулися вибивати москалів з тайника. Але було вже пізно, і Меншиков узяв гетьманську столицю, спалив її. Усіх жителів, старих і малих, жінок і дітей, перебито до одного, частину старшин замордовано лютими карами, трупи їх прив’язано до дощок і пущено униз по річці Сейму на знак того, що Батурин загинув; останніх із старшин… закували у кайдани і повезли до Глухова. …Привезених у Глухів старшин мордували і колесували»

3. 17 листопада 1708 р. у Глухові відбулася старшинська рада. На неї прибули тільки 4 полковники. За наказом Петра І гетьманом України старшина обрала Івана Скоропадського.

4. У Глухові провели церемонію «покарання» Івана Мазепи – заочну страту. Подобу гетьмана протягли вулицями міста до спеціально спорудженого ешафоту. Було зачитано список гетьманських «провин» та оголошено вирок. Потім «опудало» стратили. Ім’я Мазепи піддали прокляттю – анафемі, щоб всі знали, що зрада царю – це злочин проти Бога. М. Аркас про показову «страту» Івана Мазепи: «11-го листопада приїхав у Глухів Київський митрополит Іоасаф із духовенством і 12-го, після молебну, на котрому був і цар, виголошено анафему і вічний прокльон зрадникові Мазепі. При тому митрополит ударив своїм жезлом портрет Мазепи у груди, а духовенство і клір, обернувши свічки до портрета, співали: «Анафема, анафема, анафема!»

5. Слідства й жорстокі розправи над усіма, кого підозрювали в причетності до «справи Мазепи». Майно мазепинців конфісковували і віддавали в нагороду донощикам.

6. Відповіддю Петра І на приєднання запорожців до Мазепи і Карла ХІІ було зруйнування у травні 1709 року Чортомлицької Січі. Прямуючи на Січ, московські військ нищили козацькі села і містечка. Січова фортеця була зруйнована, скарб і прапори вивезено. На допомогу полковнику Яковлєву прийшов загін компанійського полковника Гната Галагана. Мета була одна – поставити українців на коліна. Дмитро Дорошенко про зруйнування Січі: «Сам колишній запорожець, Галаган провів москалів аж на саму Січ, що була тоді над рікою Чортомликом. На Січі було небагато козаків, але вони хоробро відбивали всі московські атаки. Москалі взяли січовиків зрадою з допомогою Галагана. Незважаючи на дане слово, що тим, хто піддасться добровільно, не буде ніякого лиха, москалі вирізали всіх запорожців, які піддалися; більшу частину полонених вимордували найлютішими муками. Січ спалили дощенту й зруйнували весь запорозький край».

Завдання:

1) Як ви вважаєте, знищення Батурина та його мешканців було лише помстою російського царя? А які ще цілі переслідував Петро І?

2) Як ви вважаєте, з якою метою була здійснена церемонія «страти» Івана Мазепи?

3) Про що свідчить проголошення церковного прокляття Івану Мазепі?

4) За що була зруйнована Чортомлицька Січ7

Навесні 1709 р. Карл ХІІ розпочав наступ на Москву. Щоб просуватися згідно з планом, шведам треба було знешкодити добре укріплену Полтаву. Генеральна Полтавська битва відбулася 27 червня1709 р. під Полтавою. Сили московської армії – 50 тис. вояків і 102 гармати, а сили шведської армії – 31 тис. вояків і 6 гармат. Українські полки Мазепи безпосередньої участі в битві не брали: вони охороняли шведську армію від можливого обходу московським військом. Перемогла Росія, яка й отримала контроль над узбережжям Балтійського моря.

Причини поразки шведів: 1) нерівність сил під Полтавою; 2) прорахунки молодого полководця Карла ХІІ; 3) через поранення Карл ХІІ не міг особисто керувати боєм.

Причини поразки Мазепи: 1) переоцінив могутність шведів; 2) не залучив до справи визволення України увесь народ.

Полтавська битва 1709 року поклала край намаганням України відокремитися від Росії.

І. Мазепа і Карл ХІІ переправилися на територію Туреччини і 12 серпня 1709 р. зупинилися у Варниці – передмісті Бендер (на лівому березі Дністра), де шведського короля чекав царський посол, який запропонував йому мир в обмін на видачу І. Мазепи. Король відмовився. Тут, у Варниці, невдовзі й помер І. Мазепа у віці 70 років. Перепоховали тіло гетьмана у 1710 р. в м. Галац у церкві Святого Юра (нині територія Румунії).

Тривалий час в історичній літературі І. Мазепу називали зрадником, понад 200 років його проклинали в церквах.

Історичне значення та наслідки Полтавської битви: 1) змінила політичну карту Європи. Перемога Петра І висунула Росію на одне з провідних місць тогочасної європейської політики; 2) міць Швеції та Польщі фактично було підірвано назавжди; 3) російський уряд став на шлях ще більшого обмеження автономії Гетьманщини.

Висновок. Гетьманування Івана Мазепи – це одна із славних сторінок в історії боротьби українського народу з свою державну незалежність. Сам Іван Мазепа є видатною історичною особистістю: розумний політик, тривалий час утримував владу в Гетьманщині, яка була розорена в часи Руїни, зумів об’єднати Лівобережжя і Правобережжя під своєю булавою. Зробив великий внесок у розвиток української освіти, науки, книгодрукування, церковного будівництва. Високо підніс авторитет гетьманської влади. Всі свої сили він спрямував на реалізацію цієї високої мети, використовуючи при цьому різні методи боротьби. Він знайшов у собі мужність стати у слушний час на боротьбу з московським свавіллям. Але, на жаль, внаслідок численних помилок і прорахунків плани Мазепи виявилися нереалізованими, а його гетьманування закінчилося трагічно.