Особливості розвитку країн Сходу.

Урок № 29

Тема: Індія

Мета:

§ сформувати уявлення учнів про держави на півострові Індостан і про культуру та релігію середньовічної Індії;

§ створити умови для розуміння причин утворення Делійського султанату та імперії Моголів і збереження кастового ладу в Індії;

§ розглянути державний устрій індійських держав;

§ установити зв’язок між релігійним та побутовим життям індійців; охарактеризувати видатних історичних діячів та досягнення індійської культури;

§ розвивати вміння порівнювати держави Індії з європейськими країнами; висловлювати власну думку щодо наслідків завоювань. 

Обладнання: підручник, карта світу, Азії, контурні карти, роздавальний матеріал. 

Тип уроку: вивчення нового матеріалу. 

Основні поняття та назви: гуни, раджа, Делі, Делійський султанат, імперія Великих Моголів, варни, касти. 

Основні дати та події:

ü V ст. - розпад імперії Гуптів,

ü 1206-1526 рр. - період існування Делійського султанату,

ü 1398 р. - похід Тимура до Індії,

ü 1526 р. - похід Бабура, заснування імперії Великих Моголів. 

Історичні постаті: Махмуд Газневі, Мухаммад Гурі, Кутб уд-дін Айбек, Ала ад-дін Мухаммад, Тимур, Бабур, Акбар. 

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Фронтальне опитування

1. Коли і як було створено державу турків-османів?

2. Назвіть основні битви, внаслідок яких турки підкорили Балкани.

3. У яких роках відбулися хрестові походи європейських країн проти турків-османів? Чим вони завершилися?

4. Які держави знищили турки-османи під час своїх завоювань ХІV-ХV ст.?

5. Визначте фактори, які сприяли завоюванням турків-османів.

6. Яка битва відстрочила падіння Візантії на 50 років?

7. Визначте сильні риси війська турків-осман.

8. У якому році припинила своє існування Візантійська імперія?

9. Якими були наслідки падіння Візантійської імперії?

10. Як здійснювалося управління Османською імперією?

11. З якою метою було створено військо яничар?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Особливості розвитку країн Сходу.

Хоча ці цивілізації багато в чому різняться, вони мають і деякі спільні риси, що дають змогу оцінювати їх як такі, що належать до одного типу — східного, який відмінний від західного.

Характерні риси цивілізацій Сходу:

· держава є верховним власником землі.

· хто має владу, той має власність;

· основа суспільства і держави — сільська громада;

· приватна власність відіграє лише допоміжну роль, а панівною є держава;

· наявність великих міст, які передусім відігравали роль адміністративних, релігійних центрів, а також центрів міжнародної торгівлі.

 

На відміну від Європи, чітку межу переходу країн Сходу від епохи стародавнього світу до Середньовіччя провести майже неможливо. У них не було таких величезних змін, як в Європі. Країни Сходу розвивалися, як і в попередні століття, у своїх традиційних межах.

Чим ефективніше працював державний апарат, тим регулярніше і в достатньому обсязі збиралися податки. Держава була міцною і могутньою. Її могутність зростала від продуктивності праці селянина чи ремісника.

Але якщо в цьому чіткому механізмі траплялися збої, то життя всього суспільства порушувалося: повстання, голод, загибель держав тощо.

Збої цієї системи відбувалися через дві головні причини: коли обсяги податків через нерозумну політику правителів перевищували можливості виробництва або після зовнішнього вторгнення, яке руйнувало традиційну систему життя.