Правове регулювання діяльності об'єднань підприємств

Основними нормативними актами, що регулюють питання діяльності об'єднання підприємств, є такі: Господарський кодекс України, Закон України "Про антимонопольний комітет України", Закон України "Про захист економічної конкуренції", Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції".

Господарський кодекс України групує всі об'єднання підприємств за організаційно-правовими формами. Також кодекс вводить таке нове поняття, як об'єднання інтересів підприємств і пропонує такими об'єднаннями вважати союзи, асоціації підприємств тощо. Важливе значення мають майнові питання об'єднань підприємств.

Згідно ст.27 Закону України "Про власність" об'єктами права власності господарського об'єднання є майно, добровільно передане йому підприємствами й організаціями, а також придбане в результаті господарської діяльності й на інших підставах, не заборонених законом. Власністю господарського об'єднання є також майно створених ним підприємств. Ці підприємства не мають права вийти зі складу об'єднання без його згоди.

З метою запобігання монополізації товарних ринків, зловживання монопольним (домінуючим) становищем, обмеження конкуренції органи Антимонопольного комітету України здійснюють державний контроль за концентрацією суб'єктів господарювання.

Антимонопольний комітет України надає дозвіл на концентрацію у разі, якщо вона не призводить до монополізації чи суттєвого обмеження конкуренції на всьому ринку чи в значній його частині. Кабінет Міністрів України може дозволити концентрацію, на здійснення якої Антимонопольний комітет України не надав дозволу, якщо позитивний ефект для суспільних інтересів зазначеної концентрації переважає негативні наслідки обмеження конкуренції.

Монопольним становищем суб'єкта господарювання визнається становище, коли:

1) частка одного суб'єкта господарювання на ринку перевищує 35 відсотків, якщо він не довів, що має конкурентів на ринку та зазнає значної конкуренції внаслідок відсутності обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, відсутності бар'єрів для вступу на ринок інших суб'єктів господарювання, відсутності пільг чи інших обставин;

2) частка 2 або 3 суб'єктів господарювання, яким на ринку належать найбільші частки, перевищує 50 відсотків;

3) частка 4 або 5 суб'єктів господарювання, яким на ринку належать найбільші частки, перевищує 70 відсотків, якщо вони не довели, що між ними існує значна конкуренція, вони разом узяті мають конкурентів на ринку та зазнають значної конкуренції внаслідок відсутності обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, відсутності бар'єрів для вступу на ринок інших суб'єктів господарювання, відсутності пільг чи інших обставин.

Обсяг ринку, на якому визначається монопольне (домінуюче) становище (Q_RT), визначається як загальний обсяг надходження товару на ринок за формулою:

(3.1)

де n – кількість суб'єктів господарювання, що продають (виробляють) або придбають (використовують) товари, що входять до товарних меж ринку;

Q_j – обсяг товарів, що продаються (виробляються) або придбаються (використовуються) j-м суб'єктом господарювання протягом часу, що становить часові межі ринку.

Частка суб'єкта господарювання на ринку (P_j) розраховується за формулою:

(3.2)

Сукупна частка на ринку декількох суб'єктів господарювання (S_PN), зокрема п'яти, чотирьох, трьох та двох найбільших суб'єктів господарювання, обчислюється за формулою

(3.3)

де m = 2,3,4,5 – кількість суб'єктів господарювання, частка яких ураховується при розрахунку сукупної частки, зокрема суб'єктів господарювання, що мають одну з п'яти, чотирьох, трьох або двох найбільших часток на ринку;

– частка на ринку j-го суб'єкта господарювання.

Вважається, що суб'єкт господарювання не зазнає значної конкуренції, якщо завдяки своїй ринковій владі має здатність не допускати, усувати чи обмежувати конкуренцію, зокрема обмежувати конкурентоспроможність інших суб'єктів господарювання, чи обмежувати інтереси інших суб'єктів господарювання чи споживачів.