Поняття та основні складові організаційної структури управління

"Структура управління організацією", або "організаційна структура управління" (ОСУ) - одне з ключових понять менеджменту, тісно зв'язане з метою, функціями, процесом управління, роботою менеджерів і розподілом між ними повноважень. В рамках цієї структури протікає весь управлінський процес (рух потоків інформації і прийняття управлінських рішень), в якому беруть участь менеджери всіх рівнів, категорій і професійної спеціалізації. Структуру можна порівняти з каркасом будинку управлінської системи, побудованим для того, щоб всі що протікають в ній процеси здійснювались вчасно і якісно. Звідси та увага, що керівники організацій приділяють принципам і засобам побудови структур управління, вибору їхніх типів і виглядів, вивченню тенденцій зміни і оцінкам відповідності завдань організацій.

В науковій літературі немає єдиного підходу до визначення поняття «організаційна структура управління». Перш за все під структурою управління розуміється упорядкована сукупність тривко взаємопов»язаних елементів, що забезпечують функціонування і розвиток організації як єдиного цілого. ОСУ визначається також як форма розподілу і кооперації управлінської діяльності, в рамках якої здійснюється процес управління по відповідних функціях, направлених на рішення поставлених задач і досягнення наміченої мети. З цих позицій структура управління представляється в вигляді системи оптимального розподілу функціональних обов'язків, прав і відповідальності, порядку і форм взаємодії між її складовими органами,що входять в управління і працюючими в них людьми. Організаційну структуру управління можна також розглядати як схему, яка графічно відображає систему взаємозв`язків між усіма управлінськими підрозділами підприємства.

Ключовими складовими ОСУ є ланки, рівні та зв`язки.

До складу управлінської ланки входять як окремі працівники (керівники, службовці), так і служби або органи апарату управління, в яких зай та або інша кількість фахівців, що виконають певні функціональні обов'язки. В організаційно-управлінській схемі управлінська ланка – це графічне зображення посади працівника, найменування чи підрозділу виконуваної функції.

Управлінські зв`язки відображають траекторію взаємодії управлінських ланок та окремих працівників апарату управління. Розрізняють горизонтальні та вертикальні управлінські зв`язкі.

Горизонтальні зв`язки характеризуються відносинами погодження. В процесі своєї роботи усі працівники апарату управління узгоджують між собою свої дії.

Вертикальні зв`язкі характеризуються відносинами підпорядкування. Необхідність в них виникає при ієрархічності побудови системи управління, та є за наявності різноманітних рівнів управління, на кожному з яких переслідується своя мета.

В структурі управління організацією розрізняються також лінійні і функціональні зв'язки. Перші характеризують відношення з приводу прийняття і реалізації управлінських рішень і руху інформації між так званими лінійними керівниками, які являються особами, що повністю відповідають за діяльність організації або її структурних підрозділів. Повноваження лінійних керівників дадуть право вирішувати всі питання розвитку довірених їм організацій і підрозділів, а також віддавати розпорядження, обов'язкові для виконання іншими членами організації (підрозділів).

Функціональні зв'язки пов`язані з тими або іншими функціями менеджменту. З розширенням масштабів діяльності підприємства кожен лінійний керівник не взмозі самостійно виконувати усі управлінські функції. Тому частину своїх повноважень він делегує функціональним керівникам. Функціональні керівники можуть виконувати усі управлінські функції за винятком адміністративних.

Рівень — це вертикальне розташування ланки щодо вищого для даної організації органа управління або посадової особи. Поділяють вищий рівень управління, середній і низовий.

Між всіма названими вище елементами, що складають ОСУ існують складні відношення взаємозалежності: зміни в кожній з них (скажемо, числа елементів і рівнів, кількість і характер зв'язків і повноважень робітників) викликають необхідність перегляду всіх інших. Так, наприклад, якщо керівництвом організації прийняте рішення про вступ в ОСУ нового органу, наприклад, відділу маркетингу (функції якого раніше ніхто не виконував), потрібно водночас дати відповідь на наступні питання: які задачі буде вирішувати новий відділ? Кому він буде безпосередньо підпорядкований? Що органи і підрозділи організації будуть доводити до нього необхідну інформацію? На яких ієрархічних рівнях буде виявлена нова служба? Якими повноваженнями наділяються робітники нового відділу? Що форми зв'язків повинні бути встановлені між новим відділом і іншими відділами?