Рівні адаптації дітей до школи

Адаптація дітей шестилітнього віку до навчання у школі

Психологічні особливості дітей шестилітнього віку

— Пам’ять не втратила мимовільного характеру, але вже властиві прийоми довільного запам'ятовування. Розвивається словесна та словесно-логічна пам’ять.

— Увага нестійка, проте виникають первинні форми довільної уваги.

— Відчуття та сприймання стають цілеспрямованішими, стійкішими.

— Переважає наочно-образне мислення, логічна форма мислення хоча і доступна, але ще не типова, не характерна.

— Уява не лише репродуктивна але й творча.

— Інтенсивно поповнюється словниковий запас дитини.

— Не здатні до адекватної самооцінки.

Адаптація до школи

Адаптація до школи – це пристосування дитини до умов і вимог школи, які для неї є новими порівняно з умовами дитячого навчального закладу і сім'ї в дошкільному дитинстві.

Розрізняють адаптацію фізіологічну та психологічну.

Фізіологічна адаптація - пристосування організму дитини до нових умов.

Психологічна або психічна адаптація – пристосування дитини як особистості до існування у школі згідно з її вимогами та власними потребами, мотивами та інтересами.

 

Рівні адаптації дітей до школи

Високий рівень адаптації. Першокласник позитивно ставиться до школи: правила і вимоги сприймає адекватно; навчальний матеріал засвоює легко; виявляє високу зацікавленість до самостійної навчальної роботи, має у класі позитивний статус.

Середній рівень адаптації. Першокласник позитивно ставиться до школи: Засвоює основний зміст програми з усіх предметів, самостійно розв'язує типові задачі; майже завжди готується до уроків і виконує домашні завдання; доручення виконує сумлінно; дружить з багатьма однокласниками.

Низький рівень адаптації. Першокласник негативно або байдуже ставиться до школи: часто скаржиться на здоров'я, погане самопочуття, в нього переважає пригнічений настрій; спостерігаються порушення дисципліни; матеріал, який пояснює вчитель, засвоює фрагментарно; потребує постійного контролю, систематичних нагадувань.

Ознаки успішної адаптації

— Перебування у спокійному, врівноваженому стані.

— На уроках учні стримані та уважні.

— На перервах жваві та рухливі.

— Виявляють інтерес до нових людей.

— Зацікавлено оглядають інтер'єр школи.

— Спостерігають за старшокласниками.

— Через тиждень вже добре орієнтуються у школі.

— Добре розуміють і з готовністю виконують вимоги вчителя, не очікуючи заохочення.

— Позитивне оцінювання дитини, її дій, вчинків, результатів навчання є стимулом для підвищення її активності.

— Негативна оцінка сприймається адекватно.

— Навчальна діяльність, спілкування мають ініціативний характер.

— Проявляють різні види активності (мовленнєву, рухову, пізнавальну).

— Успішно засвоюють навчальний матеріал.

Шкільна дезадаптації – це утворення неадекватних механізмів пристосування дитини до школи у формі порушень навчання і поведінки, конфліктних відхилень, психогенних захворювань і реакцій, підвищеного рівня тривожності, порушень в особистісному розвитку.

Ознаки шкільної дезадаптації

— Порушення у відносинах з однокласниками, батьками, вчителями.

— Небажання ходити до школи.

— Соматичні прояви: головний біль, порушення апетиту, пригнічений настрій, підвищена втомлюваність.

— Емоційні порушення.

— Зниження товариськості, емоційної стійкості, самоконтролю, соціальної сміливості та підвищені показники емоційної збудливості, тривожності, не здатності до тривалого зосередження, замикання у собі.