Сутність і види пасажирських транспортних тарифів

Тема: Пасажирські транспортні тарифи.

План

1. Сутність і види пасажирських транспортних тарифів.

2. Особливості тарифної політики на окремих видах транспорту.

3. Міжнародні пасажирські транспортні тарифи.

Основні терміни які необхідно засвоїти: транспортний тариф,загальний пасажирський тариф, приміський тариф, еурейл-пас, опубліковані тарифи ІАТА, спеціальні тарифи, нормальні тарифи, чартер.

Література:

Герасименко В.Г. Організація транспортних подорожей і перевезень туристів. Навчальний посібник / В.Г. Герасименко, А.В. Замкова. – Харків: Бурун Книга, 2011. ст. 100-116.

Питання для самоперевірки

1. За яких чинників залежить величина пасажирського транспортного

тарифу?

2. За якими ознаками можна класифікувати види транспортних тарифів.

3. Сформулюйте визначення поняття «тарифна політика».

4. У чому полягає головна мета тарифної політики на пасажирському

транспорті?

5. Чим відрізняються нормальні тарифи від спеціальних?

6. Що є характерним для екскурсійних тарифів?

7. Які умови встановлені перевізниками для придбання квитків за

молодіжними тарифами?

Д/З

Завдання 1. Заповніть таблицю, користуючись матеріалами лекції.

Ключові поняття розділу

Визначення

 

Завдання 2. На прикладі Укрзалізниці охарактеризуйте існуючі види пасажирських тарифів і тарифну політику, що проводить зазначена

організація.

Завдання 3. Зберіть необхідні відомості і надайте характеристику

акційній програмі лояльності «Панорама Клуб», що пропонує своїм клієнтам українська авіакомпанія «МАУ».

Сутність і види пасажирських транспортних тарифів

Ціна перевезення пасажирів на транспорті виступає, як правило, у вигляді тарифу. Етимологічне походження терміна «тариф» пов’язано з арабським словом «taarifa», яке часом перейшло в іспанську мову із змістовним значенням «прейскурант цін», «таблиця для розрахунків». У сучасному розумінні транспортні тарифи - це попередньо розроблена система ставок, за якими стягується плата за користування послугами транспорту.

Тарифи розроблюються у відповідності з вимогами закону вартості. Вони повинні гарантувати можливість ефективної господарської діяльності транспортних організацій, постійного удосконалення транспортного процесу та підвищення якості транспортних послуг, оптимізацію економічних зв’язків між окремими галузями національного господарства.

Проблеми ціноутворення на транспорті є об’єктом транспортної тарифної політики. Вона уявляє собою сукупність принципів, методів і дій на базі яких формується система тарифів. Тарифна політика визначає стратегію в транспортному ціноутворенні та основні напрями організаційних й економічних заходів пов’язаних із задоволенням потреб пасажирів у перевезеннях, оптимальним використанням матеріальної бази транспорту, скороченням часу подорожей і підвищенням рівня транспортного обслуговування.

Матеріальним вираженням принципів і методів тарифної політики є тарифні системи. їх головною задачею є конкретизація цін перевезення та умов реалізації транспортних послуг з урахуванням таких чинників як швидкість, відстань, категорія перевезення, вид транспортного засобу, комфортність подорожі, якісний рівень транспортного обслуговування.

Види транспортних тарифів розрізняються за своїм змістом в залежності від таких ознак:

а) Вид транспорту.

За цією ознакою тарифи розподіляються на такі: сухопутні (залізничні і автомобільні); водні (морські і річкові); повітряні (авіатарифи). Така класифікація викликана специфікою в експлуатаційних умовах зазначених видів транспорту, а також обсягами витрат на виробництво і реалізацію транспортних послуг.

б) Територіальне охоплення.

За такою ознакою транспортні тарифи поділяються на внутрішні і міжнародні. Перші використовуються саме на території даної країни й цілком підпорядковуються вимогам її тарифної і цінової політики. Другі базуються на двосторонніх і багатосторонніх угодах. Вони можуть бути скоординованими з окремими національними тарифами держав — учасників угоди.

в) Вид об’єкта перевезення.

Транспортні тарифи у даному випадку можуть бути розподілені на: пасажирські, багажні, посилочні, товарні.

На практиці широке застосування мають і так звані комбіновані тарифи, які регламентують умови перевезення пасажирів або вантажу двома й більше видами транспорту. Вони є результатом взаємодії різних транспортних організацій та мають за мету оптимізацію процесу перевезення і створення більших вигод для пасажирів та відправників вантажів. В залежності від територіального охоплення комбіновані транспортні тарифи можуть бути диференційовані на внутрішні і міжнародні.

Суттєве значення на сучасному етапі суспільно-економічного розвитку мають транспортні тарифи, які застосовуються в системі пасажирського транспорту. Перевезення пасажирів прямо пов’язано із задоволенням різноманітних людських потреб (особливо туристичних) і тому їх розвиток й удосконалення завжди повинні бути об’єктом спеціальної уваги.

Пасажирські транспортні тарифи конкретизуються у тарифних керівництвах, тарифних постановах, таблицях цін перевезення і пасажирських квитках.

Тарифні керівництва являють собою комплект надрукованої змістовної частини тарифів для кожного конкретного виду пасажирського транспорту.

Тарифні постанови є частиною загального тарифного керівництва. Вони визначають умови перевезення пасажирів і вантажу.

Таблиці цін перевезення є специфічними для різних видів транспорту. їх зміст залежить від впливу різноманітних ціно утворюючих факторів. Ціни перевезення враховують кількість і якість транспортних послуг та конкретизуються по відношенню до відстані, швидкості, комфорту. Вони відбивають також вплив різних умов, які призводять до відхилення ціни від реальної вартості транспортних послуг; взаємозамінюваність різних видів пасажирського транспорту; стимулювання окремих видів перевезення; стимулювання до подорожей окремих соціальних груп населення.

Матеріальним носієм ціни перевезення виступає пасажирський квиток. Він включає найважливіші реквізити, які передбачені договором перевезення: початковий і кінцевий пункти перевезення; категорія і клас перевезення; тариф; дата видачі квитка та інші.