Розмежування доходів є похідним відносно розмежування видатків і може проводитися на основі двох методів.

Перший метод – закріплення доходів за кожним бюджетом у повній сумі або за твердо фіксованими нормативами в умовах автономності кожного бюджету.

Другий метод полягає у встановленні системи бюджетного регулювання в умовах єдності бюджету, тобто у проведенні відрахувань до бюджетів нижчих рівнів, виходячи з їхніх потреб. У такому випадку всі доходи місцевих бюджетів поділяються на закріплені і регулюючі.

Доходи місцевих бюджетів складаються з наступних елементів:

закріплені доходи власні джерела

регулюючі доходи доходів

дотації вирівнювання

субвенції додаткові

субсидії джерела

кредитні ресурси

ЗАКРІПЛЕНІ ДОХОДИ – це кошти, які повністю надходять до відповідних бюджетів.

РЕГУЛЮЮЧІ ДОХОДИ – це кошти, які поділяютьсязанормативами від загальнодержавних податків бюджетам нижчих рівнів для збалансування їх видатків. Нормативи передбачаються у відсотках.

Місцеві податки і збори закріплюються за місцевими бюдже­тами відповідно до того, який орган їх установлює. При цьому може також визначатися їх розподіл між ланками місцевих бю­джетів.

Дотації вирівнювання, субвенції, субсидії – виділяються у твердій сумі бюджетам нижчих рівнів при затвердженні державного бюджету, якщо закріплені та регулюючі доходи не покривають видатки місцевих бюджетів (головним чином, обласних).

КРЕДИТНІ РЕСУРСИ – це кошти, які залучені шляхом державних та місцевих позик під певні державні зобов'язання – облігації або казначейські векселі.

Система міжбюджетного розподілу доходів доповнюється їх бюджетним регулюванням, що має в Україні досить обмежений характер.

БЮДЖЕТНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДОХОДІВ – це надання коштів із загальнодержавних дохідних джерел, що закріплені за бюджетами вищих рівнів, бюджетам нижчих рівнів з метою їх збалансування на необхідному для виконання планів економічного та соціально­го розвитку певної території рівні.

Тобто, бюджетне регулювання – це перерозподіл фінансових ресурсів між бюджетами різних рівнів.

Бюджетне регулювання є дуже важливою складовою частиною бюджетного планування, оскільки регулювання бюджетів упорядковує суспільні відносини при мобілізації у бюджет коштів, а також при їх розподілі й перерозподілі між ланками бюджетної системи, при фінансуванні видатків за рахунок отриманих доходів та всього процесу виконання бюджету.

У бюджетній практиці України застосовуються такі методи бюджетного регулювання:

1)метод відсоткових відрахувань від територіальних надходжень загальнодержавних податків і зборів за нормативами, що встановлюються щорічно радою народних депутатів вищого рів­ня у своєму акті про бюджет на наступний рік (законі чи рішенні про бюджет);

2)метод міжбюджетних трансфертів.

Метод міжбюджетних трансфертів розглянуто нижче.