Мета.
Освітня. Розширити знання учнів про одноклітинних твариноподібних організмів, ознайомивши із тими, що здатні до фотосинтезу: хламідомонадою, хлорелою та евгленою зеленою; розкрити особливості їхнього середовища існування, будови, процесів життєдіяльності та значення у природі; дати поняття «пелікула», «спора»..
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати організми згідно одноклітинності і багатоклітинності; уміння співставляти процеси життєдіяльності одно- і багатоклітинних; розвивати увагу, мислення, уяву та уміння робити висновки.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до оточуючого середовища і особливо до невидимих оку тварин та рослин; сприяти розумінню єдності походження представників різних царств.
Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Місце уроку в навчальній темі. Поточний.
Методи і методичні прийоми:
1.Інформаційно-рецептивні:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН;
в) практичний: виконання лабораторного дослідження.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Візуальний: схематичні малюнки.
5.Інтерактивні: аналіз і синтез думок, акваріум, мікрофон.
6.Сугестивний: застосування вірші (синквейнів), музика.
7.Релаксопедичний: фізкультхвилинка.
Міжпредметні зв язки: література,
Матеріали та обладнання: слайди, малюнки, таблиці.
Основні поняття та терміни: хламідомонада, хлорела, евглена зелена, хроматофор, змішаний тип живлення,
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.
Тестове експрес-опитування:
1. В організмі людини дизентерійна амеба найчастіше паразитує: а) у крові;
б) у печінці; в) у кишечнику; г) у головному мозку.
2. Укажіть переносника збудника малярії: а) муха цеце; б) блоха людська;
в) кровосисні комарі; г) іксодові кліщі.
3. Які організми називають паразитами:
а) ті, що спричиняють хвороби; б) ті, що живуть за рахунок іншого живого організму; в) ті, що потрапляють всередину тіла людини.
4. Як можна уникнути зараження дизентерійною амебою: а) мити овочі, фрукти та руки перед вживанням їжі; б) не пити холодну воду; в) чистити зуби.
5. Як можна уникнути зараження малярійним плазмодієм: а) не вживати погано просмажені страви; б) проводити боротьбу з комарами-кровососами; в) полоскати ротову порожнину.
ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.
Ознайомитись з іншими одноклітинними твариноподібними організмами хлорелою, евгленою зеленою та хламідомонадою, що здатні до фотосинтезу та порівняти їх із вже вивченими амебою та інфузорією.
ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.
Використовуючи різноманітні методи подати інформацію про одноклітинних організмів, що здатні до фотосинтезу: хламідомонадою, хлорелою та евгленою, яка має ще й змішаний тип живлення.
Звернути увагу на покриви тіла, живлення, дихання, виведення продуктів обміну, розмноження та переміщення в середовищі, а також роль у природі та житті людини.
ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.
Провести гру про життя вивчених організмів, уявивши кабінет водоймою, а учнів одноклітинними організмами. За бажанням кожен розмірковує над «своїм» життям.
Деякі учні не беруть участі в грі, а залишаються поза водоймою, щоб виправити помилки, які допустять гравці.
V. Узагальнення та систематизація знань.
Продовження ігрового моменту.
1.Подібне та відмінне у розглянутих тварин: на дошці записані складові частини клітин одноклітинних і учні усно розподіляють їх по амебі, інфузорії, хламідомонаді, хлорелі та евглені.
2.Окремо виписуються ускладнення в будові цих організмів, наприклад, два ядра інфузорії, її порошиця, хлоропласти в евглені і т.п.
3.Виберіть одну правильну відповідь
1. Хламідомонада й хлорела на світлі живляться: а) готовими органічними речовинами, які вони вбирають з води; б) за допомогою фотосинтезу.
2. Нерухомий спосіб життя веде: а) хламідомонада; б) хлорела; в) евглена зелена; г) амеба протей.
3. Хлорела розмножується за допомогою спор: а) рухомих; б) нерухомих.
VІ. Підведення підсумків уроку.
Евглена зелена – одноклітинний організм, якому притаманні ознаки як тваринних, так і рослинних клітин.
Хламідомонада та хлорела – одноклітинні зелені водорості. Забарвлення їхнім клітинам надає зелений пігмент хлорофіл, який міститься в хлоропластах.
Хламідомонада має два джгутики, за допомогою яких плаває в товщі води. Вона здатна розмножуватись як нестатево, за допомогою рухомих спор, так і статевим шляхом. Хлорела джгутиків не має, тому її клітина нерухома. Вона розмножується лише нестатево, за допомогою нерухомих спор.
Хлорелу широко використовують як вітамінний та стимулюючий препарат.
VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.
Попереднє завдання для деяких учнів: історія дріжджів.
