Емоційно-вольова сфера підлітків. Причини депресивних станів.

У більшості підлітків відзначаються емоційна нестабільність і амбівалентність почуттів. Емоційна нестабільність підлітка зумовлена фізіологічними змінами, швидким статевим дозріванням. Підлітки частіше відчувають сильні позитивні чи сильні негативні емоції і рідше знаходяться в нейтральному стані. Негативізм – один з маркерів активного пошуку підлітком власної унікальної сутності. Нестійкість емоцій обумовлюється значною невпевненістю підлітка відносно правильності виборів форм поведінки.

Зміни в почуттях підлітків зумовлюються новим їх становищем у соціальному середовищі. Прагнення зайняти це становище, а саме: швидше стати дорослим, породжує нову гаму переживань. Яскраво виражені психологічні особливості підліткового віку одержали назву “підліткового комплексу”. Він містить у собі перепади настрою – від невтримних веселощів до зневіри, а також ряд інших полярних якостей, що наступають поперемінно. Причому значимих причин для подібної зміни настрою підлітка, власне кажучи, просто може і не бути. Так, чутливість підлітків до оцінки сторонніми своєї зовнішності, здібностей, умінь поєднується в них із самовпевненістю і безапеляційними судженнями про інших.

Сентиментальність співіснує з разючою черствістю, хвороблива сором'язливість – з розв'язністю, бажання бути визнаним іншими – з показною незалежністю, боротьба з авторитетами, загальноприйнятими правилами і ідеалами – з обожнюванням випадкових кумирів, а чуттєве фантазування – із сухим мудруванням.

Підліток прагне пізнати себе, свою сутність, і це позбавляє підлітка спокійного життя. Тим більше, що саме в отроцтві діапазон полярних почуттів надзвичайно великий. Часом у підлітка спалахують такі палкі почуття, що ніщо не може зупинити його в прагненні до обраної мети: для нього не існує в цю мить ні моральних перепон, ні страху перед людьми, ні перед смертю. Але коли порив вщухає, підліток впадає у заціпеніння, стає млявим і бездіяльним. Він спустошений, і здається, ніщо не додасть йому сил. Але ще трохи – і він знову охоплений пристрастю нової мети.

Підліток краще, ніж молодший школяр, може керувати виявом своїх почуттів. У певних ситуаціях шкільного життя (погана оцінка, догана за погану поведінку) підліток приховує під маскою байдужості тривогу, хвилювання, засмучення. Але в деяких ситуаціях (конфлікт із батьками, вчителями, товаришами) підліток може виявити велику імпульсивність поведінки. Від важко пережитої образи він здатний на такі вчинки, як втеча з дому, навіть спроба самогубства.

Підлітки винятково егоїстичні, вважають себе центром всесвіту і єдиним предметом, гідним інтересу. У той же час вони здатні на безмежну відданість і самопожертву. З одного боку, вони з ентузіазмом включаються в життя суспільства, а з іншого – охоплені пристрастю до самотності. Іноді їх поведінка стосовно інших людей є грубою і безцеремонною, хоча самі вони занадто ранимі. Їх настрій коливається між сяючим оптимізмом і похмурим песимізмом (А. Фройд).

Л.І. Божович описала характерний для підлітка “афект неадекватності” – бурхливу, некеровану, неадекватну емоційну реакцію підлітка, переживання надуманої несправедливості і неадекватної образи. У невдачах звинувачуються інші люди або обставини. Підліткам здається, що батьки, вчителі, однолітки про них поганої думки. Це викликає депресивні стани. З переходом до юнацького віку ситуація покращується, оскільки зростає самоповага, послаблюється сором’язливість, набуває стійкості самооцінка. Так буває, коли діти характеризуються високою і стійкою самооцінкою і виявляють прагнення до самоствердження при відсутності достатніх можливостей для успіху.

Довготривале перебування в цьому стані потенційно призводить до формування образливості, недовір'я, підозрілості, агресивності тощо. Отже, типові риси емоційної сфери підлітка – слабкий самоконтроль, швидка зміна настоїв, імпульсивність, підлітковий негативізм, афект неадекватності.

Особливості вольових проявів підлітків:

§ підлітковий вік є сенситивним для розвитку вольових якостей особистості Підлітки, на відміну від молодших школярів, спроможні не тільки на окремі вольові дії, а й на вольову діяльність. Вони вже в змозі самі поставити перед собою мету та спланувати її досягнення;

§ підлітки демонструють самостійність у постановці складних цілей і можливість підпорядковувати їм свої дії і поведінку. Вони не обмежуються виконанням лише навчальних завдань, поглиблюють свої знання, читаючи цікаву для них літературу, захоплюються винахідництвом, спортом;

§ підлітки, відчуваючи труднощі в довільності організації своєї поведінки, ставлять перед собою в якості спеціальної задачі виховання волі і вироблення у себе вольових якостей особистості. Однак, вони своєрідно розуміють цю задачу: вони бачать вияви волі переважно в героїчних вчинках, які породжуються якимись виключними обставинами;

§ відбувається розвиток мотивації досягнення успіху та уникнення невдач. Підліток прагне цілеспрямовано займатися самовихованням. Заради розвитку вольових особистісних якостей хлопці займаються такими види спорту, які пов'язані з фізичними навантаженнями, ризиком, при оволодінні якими необхідно виявляти незвичайну силу, мужність, сміливість. Ця діяльність стимулює становлення мотивації досягнення успіхів;

§ помітного розвитку набувають вольові якості – ініціативність, рішучість, витримка, самоконтроль, наполегливість, впертість у досягненні мети, вміння долати перешкоди і труднощі тощо;

§ підлітки оволодівають прийомами самостійного планування, контролю своєї діяльності. При виконанні складних навчальних завдань чи доручень, вони здатні підпорядковувати свої дії прийнятому плану. Здатні вносити корективи у свій постійний режим, розподіляти свої сили відповідно до розміру і термінів завдання. Цими діями підкреслюється наявність у них найважливішої якості волі – організованості;

§ недостатність волі полягає передусім у тому, що, проявляючи величезну наполегливість в одному виді діяльності, підлітки можуть не виявляти її в інших видах;

§ уміння володіти собою високо цінується підлітком, а відсутність необхідних вольових якостей викликає стурбованість. За словами Л.С. Виготського, не слабкість волі, а відсутність чи слабкість мети дезорганізовує поведінку підлітка: необхідні важливі життєві цілі, які виходять за межі негайних справ і розваг, особистісно значущі для підлітка