За пропущені студентами заняття

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ВІДПРАЦЮВАННЯ

З ДИСЦИПЛІНИ “ОСНОВИ ЛАНДШАФТНОЇ АРХІТЕКТУРИ”

(список «боржників» додається додатково).

З метою дійсного, а не формального опанування теоретичного матеріалу з фахової дисципліни «Основи ландшафтної архітектури», що є складовою частиною в розробці бакалаврської випускної кваліфікаційної роботи-проекту, студентам, які мають пропуски від 50 до 100% пропонується самостійно ознайомитись з матеріалом за нижче наведеним планом й зробити короткі, але змістовні відповіді по кожному (обсягом в межах 0,5-0,75 стор.) – в якості «відпрацювання» за пропуски.

Виконання завдання є підставою для допуску до результуючого етапу з дисципліни. «Відпрацювання» пропусків студентами у вигляді електронних файлів необхідно переслати викладачу за адресою: [email protected] з метою ознайомлення його з результатами роботи й перевірки на можливість дублювання студентами завдання для чергового уникнення від навчальної роботи. Головною умовою допуску до складання результуючого етапу є також здача студентом практичних завдань.

Питання для самостійного опрацювання:

1. Загальні уявлення про професію ландшафтного архітектора, її мету та творчі методи роботи.

2. Відмінність ландшафтного дизайну від ландшафтної архітектури.

3. Особливості утворення ландшафтного простору, його залежність від функціонального призначення.

4. ”Відкрита” і “закрита” композиційно-планувальна системи ландшафтних утворень, методи формування динамічної та статичної їх структури.

5. Основны стилі ландшафтної архітектури.

6. Традиції, спадкоємство та новаторство в ландшафтній архітектурі.

7. Основні архітектурно-композиційні засоби в ландшафтній архітектурі (у вигляді загальних данних та коментарів).

8. Форма, епоха, конструкції, їх вплив на формоутворення стилю в ландшафтній архітектурі.

9. Емоціональні властивості ландшафтної архітектури, виразність ландшафтної форми та діалектика емоцій в ландшафті.

10. Образ в ландшафтній архітектурі.

11. Ідеологія та ландшафтна архітектура, вплив ідеологіяних засад на вирішення творчих завдань в ландшафтній архітектурі.

12. Мова ландшафтної архітектури - символ, форма й пластика як засоби інформації.

13. Символічність мови архітектури, її роль у вирішенні образу ландшафтних об’єктів.

14. Види ландшафтної композиції.

15. Ландшафтна композиція, її відмінність від композиції архітектурної.

16. Умови існування об’ємної композиції в ландшафтній архітектурі.

17. Умови існування площинної композиції в ландшафтній архітектурі.

18. Умови існування глибинної композиції в ландшафтній архітектурі.

19. Головні художні засоби в ландшафтній композиції.

20. Нюанс та контраст в ландшафтній архітектурі.

21. Ритм, метр в ландшафтній композиції, форма та інтервал.

22. Колір та світлотінь в ландшафтній архітектурі.

23. Вплив поліхромії на загальне вирішення ландшафтної композиції.

24. Домінанта, акцент, ряд у вирішенні ландшафтної композиції.

25. Складні ритмо-метричні побудови в ландшафтній архітектурі.

26. Симетрія, асиметрія, дисиметрія в ландшафтній композиції.

27. Роль симетрії в гармонізації ландшафтної композиції.

28. Раціональне та іраціональне в ландшафтній архітектурі.

29. Композиційний центр у ландшафтній композиції.

30. Масштаб та перспектива у вирішенні завдань ландшафтної архітектури.

31. Масштаб розмірів в ландшафтній композиції: реальний і символічний.

32. Методи виявлення просторовості в ландшафтній композиції.

33. Внутрішній та зовнішній ландшафтні простори. Їх відмінність та змістовність у вирішенні композиційних задач ландшафтної архітектури.

34. Етапи ландшафтного проектування та види креслень, необхідних для виразу творчої ідеї в ландшафтній архітектурі.

35. Поняття синтезу мистецтв в ландшафтній архітектурі.

36. Ландшафтне проектування, основні його етапи та особливості.

37. Сучасні напрямки розвитку ландшафтної архітектури.

38. Особливості ландшафтної архітектури в стилістиці «техно».

39. Види освітлення в ландшафтній архітектурі.

40. Рел’єф як формоутворююча складова ландшафтної архітектури.

КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ:

· Оцінка „відмінно” ставиться тим студентам, які оволоділи сумою знань з теорії та практики означеної дисципліни, мають глибокі теоретичні знання і практичні навички.

· Оцінка „добре” ставиться тим студентам, які оволоділи сумою знань з теорії та практики означеної дисципліни, мають глибокі теоретичні знання і практичні навички, але допускають незначні помилки з фундаментальних основ курсу.

· Оцінка „задовільно” ставиться тим студентам, які знають базову частину матеріалу, але допускають істотні помилки, що свідчить про недостатнє засвоєння матеріалу.

· Оцінка „незадовільно” ставиться тим студентам, які не володіють теоретичним матеріалом.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Ананьев Б.Г. Проблемы восприятия пространства и пространственных представлений. – М.: Изд. АН РСФСР, 1961. – 200 с.

2. Арнхейм Р. Искусство и визуальное восприятие.-М.: Прогресс, 1974.–392 с.

3. Арраухо И. Архитектурная композиция. – М.: Стройиздат, 1982. – 356 с.

4. Ауров В.В. Общественные здания. – М.: Высшая шк., 1987. – 125 с.

5. Бартенев И.А., Батажкова И.Н. Очерки истории архитектурных стилей. –М.: Изобразительное искусство, 1983.– 262с.

6. Бархин Б.Г. Методика архитектурного проектирования в системе архитектурного образования. М., 1969.

7. Виньола Дж.Б. Правило пяти ордеров архитектуры, М., 1939.

8. Виоле ле Дюк. Беседы об архитектуре, тт. 1,2, М., 1937.

9. Витрувий Десять книг об архитектуре, М., 1936.

10. Вопросы теории архитектурной композиции. Сб. 1 – 4, М., 1955-1958.

11. Габричевский А.Г. Теория и история архитектуры. Избранные соч. – К.: Уртекст, 1993. –280с.

12. Гусев Н.М. Естественное освещение зданий, М., 1961.

13. Гутнов А.Э. Мир архитектуры: Язык архитектуры. – М.: Молодая гвардия, 1985. – 351с.

14. Забельшанский Г.Б. и др. Архитектура и эмоциональный мир человека. – М.: Стройиздат, 1985. – 207 с.

15. Иконников А.В. Основы архитектурной композиции. – М.: Искусство, 1971. - 225

16. Иконников А.В. Художественный язык архитектуры. – М.: Искусство, 1985.- 300 с.

17. Иконников А.В. Язык современной архитектуры. – В кн. Искусство и научный прогресс. – М.: Искусство, 1973

18. Костенко А.Я. Средства информации в архитектуре. – К.: Будівельник, 1984.- 168с.

19. Кринский В.Ф., Ламцов И.В., Туркус М.А. Элементы архитектурной композиции. – М.: Стройиздат, 1978. - 169 с.

20. Минарт М. Цвет и свет в природе. – М.: Наука, 1969. – 360 с.

21. Нейферт Э. Строительное проектирование, тт. 1, 2, М., 1965.

22. Палладио А. Четыре книги об архитектуре, М., 1936.

СИСТЕМНИЙ ПІДХІД ДО ВИРІ

ШЕННЯ СТРУКТУРИ ЛАНДШАФТ-

НИХ УТВОРЕНЬ

ІІ.1. Парк та сад як архітектурно- просторова і планувальна система

проектування

ІІ.2. ІІ.3. Кваліметричне та лінійне зонування ландшафтних територій, їх архітектурно-планувальний та композиційно-просторовий потенціал

ОСОБЛИВОСТІ ПЛАНУВАННЯ ЛАНДШАФТНИХ УТВОРЕНЬ В

УМОВАХ РИНКОВИХ ВІДНОСИН

ІІІ.1. Вартість землі, її вплив на планування ландшафтного утворення та вирішення перспективи його розвитку

ІІІ.2. Проектування зелених зон житлової забудови

ІІІ.3. Проектування парків й садів

ІІІ.4. Консультації з розділу

МЕТОДИ ПРОЕКТУВАННЯ

ЛАНДШАФТНИХ УТВОРЕНЬ

ІV.1. Послідовність прийняття

проектних рішень, лінійне та циклі-

чне ландшафтне проектування

ІV.2. Специфіка прийняття архітек-

турно-композиційних та плануваль-

них рішень в ландшафтному

проектуванні

ІV.3. Вплив рельєфу та особливо-

сті пейзажу в ландшафтному

проектуванні

ТЕМА І. ВВОДНА ПРОБЛЕМНА ЛЕКЦІЯ. ТЕОРІЯ ТА МЕТОДИКА ПРОЕКТУВАННЯ ОБ”ЄКТІВ ЛАНДШАФТНОЇ АРХІТЕКТУРИ, САДОВО-ПАРКОВОГО МИСТЕЦТВА ЯК ОСНОВА СУЧАСНИХ РІШЕНЬ В ДИЗАЙНІ ЛАНДШАФТУ. Сутність предмету, його мета та завдання, межі використання та важливість застосування в процесі дизайн-проектування об”єктів ландшафтної архітектури та садово-паркового мистецтва. Характеристика розвитку садово-паркового мистецтва, історичні сади та парки, парки-пам'ятники садово-паркового мистецтва в світі та Україні – вплив на їх рішення еволюції творчості та творчих методів ландшафтних архітекторів. 10-річні плани зеленого будівництва в Україні, концепція озеленення міських територій в минулому та сучасності, міра впливу теорії та методики ландшафтного проектування на відпрацювання нових рішень. (Кількість годин – 2).

ТЕМА II. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПРОЕКТУВАННЯ ОБ”ЄКТІВ ЛАНДШАФТНОЇ АРХІТЕКТУРИ. Архітектурно-ландшафтні.взаємозв'язки міста та природи, особливості проектування об”єктів ландшафтної архітектури, склад та зміст проектної документації. Архітектурно-планувальне завдання на ландшафтне проектування. Передпроектні дослідження та наукові пропозиції до проектування. Процес архітектурного та дизайн-проектування об”єктів ландшафту. Етапи проектування об”єктів ландшафту: клаузура, ескіз, технічний проект, робочий проект - набір та змістовність креслень в залежності від рівня проектування. Особливості проектування різних за функціональним призначенням, величиною та типологією об'єктів ландшафтної архітектури та дизайну. Види проектної діяльності в ландшафтній архітектурі та садово-парковому мистецтві: реальне, експериментальне та конкурсне проектування – особливості методологічних підходів до їх розробки. (Кількість годин – 2).

ТЕМА III. ОЗЕЛЕНЕННЯ ТЕРИТОРІЇ МІСТА, ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ ЗА ФУНКЦІОНАЛЬНИМ ПРИЗНАЧЕННЯМ. Система озеленених міських територій, їх класифікація та нормативність. Сучасні парки культури та відпочинку, спеціалізовані парки (дитячі, спортивні парки, розважальні парки-атракціони, меморіальні, виставочні, етнографічні, зоопарки, ботанічні сади). (Кількість годин – 2).

ТЕМА ІV. ОЗЕЛЕНЕННЯ МІСЬКИХ ГРОМАДСЬКИХ ЦЕНТРІВ, ВУЛИЦЬ, БУЛЬВАРІВ, МІСЬКІ САДИ Й СКВЕРИ. Міські центри та сучасні тенденції в озеленені міських центрів, перспективні об'єкти ландшафтної архітектури в центрах сучасних великих міст (міські сади, сквери, бульвари, міські вулиці). (Кільність годин – 2).

ТЕМА V. АРХІТЕКТУРНО-ЛАНДШАФТНА ОРГАНІЗАЦІЯ ЖИТЛОВИХ РАЙОНІВ. Житлові райони та мікрорайони, ділянки дитячих дошкільних закладів, шкіл, спортивних комплексів, лікувальних установ, освітніх закладів та об”єктів культури, технікумів, профтехучилищ. (Кількість годин – 2).

ТЕМА VІ. ТЕРИТОРІЇ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ ТА СКЛАДСЬКІ ТЕРИТОРІЇ Й САНІТАРНО-ЗАХІСНІ ЗОНИ ВІД НИХ. Ландшафтна організація промислових та складських територій (промислові райони та промислові вузли, промислові підприємства). Санітарно-захисні зони від промислових та складських територій, зелені насадження та принципи їх композиції, малі архітектурні форми та принципи ландшафтного дизайну в зелених захисних зонах. (Кількість годин – 2).

ТЕМА VІІ. ЗЕЛЕНА ЗОНА ПОСЕЛЕНЬ. Приміська зелена зона, методи та принципи її проектування. Сучасні заміськи парки, особливості проектування насаджень на території закладів заміського відпочинку: лісові й лугові парки, державні природні парки, гідропарки, центри відпочинку на “порозі” міста. Заміські магістралі та паркові дороги. Насадження на смугах відведення: вздовж залізниць, автошляхів, містозахисні та полезахисні насадження. (Кількість годин – 2).

ТЕМА VІІІ. МАЛІ АРХІТЕКТУРНІ ФОРМИ. ЕЛЕМЕНТИ БЛАГОУСТРОЮ ТА ОБЛАДНАННЯ МІСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ. Методи, принципи та основні прийоми ландшафтного проектування міських територій - пішохідних зон, житлових територій, особливості проектування та розміщення в них елементів ландшафтного дизайну та малих архітектурних форм. (Кількість годин – 2).

ТЕМА ІХ. ПРИНЦИПИ КОМПОЗИЦІЇ ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ. Елементи паркової композиції, форма, розміри, тектоніка зелених насаджень, пейзажна організація рослинності, проблема композиційного взаємозв”язку архітектурних споруд з довкіллям. (Кількість годин – 2).

ТЕМА Х. КВІТНИКОВО-ДЕКОРАТИВНЕ ОФОРМЛЕННЯ МІСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ ТА ВЕРТИКАЛЬНЕ ОЗЕЛЕНЕННЯ. Прийоми квіткового оформлення міських територій та підбір рослин, створення квітників. Види квітників. Улаштування газонів, їх класифікація та методи формування.

ТЕМА ХІ. ПАРКИ ТА САДИ У АРХІТЕКТУРНО-ПРОСТОРОВІЙ КОМПОЗИЦІЇ МІСТ ТА МІСЬКИХ ПОСЕЛЕНЬ. Декоративні та захисні якості дерев”янистих рослин, основні принципи та прийоми композиції деревних насаджень (масивні деревні насадження, лінійні деревні насадження). Ландшафтна реконструкція міських садів та парків. Принципи реконструктивних перетворень ландшафту в містах: санація, розріження, апідсадка, формовка, тощо.

1. Композиційно-планувальні особливості ландшафтних об”єктів Давнього Єгипту.

2. Розвиток об”єктів ландшафту у Стародавній Греції та Античному Римі.

3. Особливості планування об”єктів ландшафтної архітектури європейського середньовіччя.

4. Садове мистецтво мавританського стилю.

5. Садово-паркове мистецтво Китаю та Японії.

6. Особливості ландшафтної архітектури регулярного типу доби бароко в Європі.

7. Своєрідність пейзажної ландшафтної архітектури в європейському садово-парковому мистецтві доби класицизму.

8. Особливості проектування об”єктів ландшафтної архітектури: ландшафітно-містобудівна оцінка території.

9. Склад та зміст проектної документації та креслень з проектованого об”єкту ландшафтного дизайну.

10. Класифікація об”єктів ландшафтного дизайну міста за їх призначенням та функціональним типом.

11. Поняття зелених насаджень загального та спеціального користування.

12. Класифікація міських садів і парків.

ПРАКТИЧНІ (ГРАФІЧНІ) ЗАВДАННЯ.

Графічно зобразити в клаузурно-ескізному вирішенні:

1. Типологічні характеристики та приклади об”єктів мікрорівня ландшафтного проектування за варіантами (майданчика відпочинку, дитячого ігрового майданчика у парку чи в міській забудові), показати графічно приклади елементів їх планувального вирішення.

2. Навести графічну модель озелененої території обмеженого користування за варіантами (дачна ділянка, житлова група, дитячий дошкільний заклад).

3. Виконати графічну модель історичного об”єкту одного з періодів розвитку ландшафтної архітектури минулого за варіантами (об”єкту ландшафту історичної доби: Стародавнього Єгипту, Античної Греції чи Давнього Риму, європейського Середньовіччя,мавританського стилю, палацоіво-паркових ансамблів доби бароко Франції, англійського пейзвжного парку доби класицизму чи романтизму, садибних об”єктів Русі та садибно-паркових об”єктів України).

П Е Р Е Л І К

КОНТРОЛЬНИХ ПИТАНЬ ДО ІСПИТУ З ДИСЦИПЛІНИ:

“ТЕОРІЯ ТА МЕТОДИКА ЛАНДШАФТНОГО ПРОЕКТУВАННЯ”

(затверджені засіданням кафедри ландшафтного дизайну

27 серпня 2003 року, протокол № 1):

1. Сутність дисципліни “Теорія та методика ландшафтного проектування” та її значення у формуванні системи фахових знань й межі використання в теорії та практиці проектування.

2. Типологія об’єктів ландшафтної архітектури за функціональним призначенням, величиною, площею, ландшафтно-типологічними особливостями, містобудівними параметрами та іншими властивостями.

3. Методологія стилєутворення в ландшафтній архітектурі та садово-парковому мистецтві, стильове розмаїття форм, історичні етапи їх розвитку.

4. Відбиття культури нації в садово-парковому мистецтві. Стильове різномаїття в садово-парковому мистецтві. Історичні етапи розвитку садово-паркового мистецтва.

5. Пейзажний та регулярні стилі в садово-парковому мистецтві та особливості кожної з цих об”ємно-просторових композицій, історичні періоди їх прояву.

6. Природний та антропогенний ландшафт, визначення ландшафту та пейзажу, їх взаємозв”язок та взаємовплив одного на друге.

7. Проект у вирішенні композиції ландшафтних утворень, склад проекту з ландшафтної архітектури та дизайну, етапність розробки проекту з ландшафтного дизайну.

8. Склад та зміст проектної документації з ландшафтної архітектури та дизайну. Набір креслень, необхідних для передачі проектного рішення.

9. Змістовність та властивості етапів проектування – клаузура, ескіз, технічна стадія, робоча етап проекту. Види креслень – ескізні, експозиційцні, робочі, їх особливості.

10. Проектування об”єктів ландшафтної архітектури та дизайну: опорний, генеральний та дендрологічний плани, схеми до генерального рішення - їх взаємозв”язок та змістовність.

11. Методика розробки проектного рішення з ландшафтної архітектури та дизайну. Послідовність розробки проекту з ландшафтної архітектури та дизайну.

12. Класифікація зелених насаджень та озеленених територій поселень за їх властивостями та характером використання.

13. Методика складання завдання на проектування та його змістовність. Необхідні вихідні матеріали до завдання на проектування об”єкту ландшафту та методика розробки передпроектних пропозицій.

14. Особливості формування програми з ландшафтного проектування.

15. Композиційні питання формування ландшафтних об’єктів (масштабність, гармонія, контраст, симетрія, асиметрія, метр, ритм, пропорції тощо), їх вплив на загальне вирішення форми.

16. Роль природних умов у формуванні просторової структури ландшафтних об’єктів, вплив рельєфу та існуючих водних просторів на загальну композицію проектованого ландшафтного об”єкту.

17. Архітектурно-ландшафтні взаємозв’язки міста і природного оточення.

18. Структура міста, його функціональне зонування, народно-господарський профіль міста, санітарно-гігієнічні умови його існування, композиційні візуальні взаємозв’язки складових.

19. Методика проведення архітектурно-ландшафтного (за естетичними якостями) аналізу міської території. Ландшафтно-будівельна оцінка проектованої території та її передпроектний аналіз.

20. Основи методики графічного зображення об’єктів ландшафтного дизайну та елементів природного середовища в проектній практиці.

21. Екологічний аспект проектування об’єктів ландшафтної архітектури.

22. Комплекс завдань, що стоять перед проектувальником на стадіїї клаузури ландшафтного проекту, особливості розробки клаузури як окремого етапу роботи над проектом.

23. Комплекс завдань, що стоять перед проектувальником на стадіїї “ескіз” ландшафтного проекту, особливості розробки ескізу як самостійної стадії роботи над проектом.

24. Комплекс завдань, що стоять перед проектувальником на стадіїї техно-робочого проекту об”єкту ландшафтного дизайну.

25. Методика композиційного використання властивостей природних форм рельєфу, води та утворення штучного мікрорельєфу, види декоративних покриттів та межі їх застосування в ландшафтному дизайні.

26. Основні принципи композиції зелених насаджень в об”єктах ландшафтного дизайну.

27. Різниця в методиці проведення реального, конкурсного та експериментального проектування в ландшафтному дизайні, завдання кожного з них.

28. Опорний план як головне креслення на початковому етапі ландшафтного проектування, його вплив на розробку генерального плану ландшафтного утворення.

29. Генеральний план проектованої території та його роль у формуванні загального рішення об”єкту ландшафтного дизайну.

30. Схема функціонального зонування в проекті з ландшафтного дизайну та її сутність.

31. Схема інженерного обладнання території та системи інженерних комунікацій в проектах з ландшафтного дизайну.

32. Схема просторової композиції в проекті з ландшафтного дизайну та її змістовність.

33. Схема пішохідного руху та спеціального транспортного обслуговування в проектах з ландшафтного дизайну.

34. Зміст економічного розділу проекту з ландшафтного дизайну, принципи, за якими складається кошторис проекту (на посадковий матеріал, малі архітектурні форми, елементи благоустрою та об”єми виконуваних робіт).

35. Методика озеленення територій обмеженого користування.

36. Дендрологічний план проектованої території та його роль у формуванні загального вирішення об”єкту ландшафтного дизайну.

37. Мета застосування й методи формування вертикального озеленення в ландшафтному дизайні.

38. Пішохідні зони міст та ландшафтні особливості їх проектування.

39. Методологічні особливості проектування ботанічних садів.

40. Методичні основи озеленення територій обмеженого користування.

41. Методологічні особливості проектування меморіальних парків.

42. Методологічні особливості формування заповідних ландшафтних територій (запівідників, заказників).

43. Методологічні особливості проектування спортивних парків.

44. Методологічні особливості проектування дитячих розважально-ігрових садів та парків. Прийоми композиційного вирішення ландшафтного середовища для розваги дітей.

45. Методологічні особливості проектування зоологічних садів та парків.

46. Методологічні особливості проектування міських парків культури та відпочинку.

47. Методологічні особливості проектування й формування парків та садів на складному рельєфі.

48. Методологічні особливості проектування й формування парків пізнання, розваг та відпочинку, обобливості їх композиційно-просторової організації; приклади з вітчизняної та зарубіжної проектної практики.

49. Методика створення сучасних садово-паркових композицій з використанням різних типів насаджень.

50. Методологічні особливості проектування приміської зеленої зони.

51. Методологічні особливості проектування ботанічних садів.

52. Технологія вирішення пішохідних алей й доріжок в проектованих об”єктах ландшафтного дизайну.

53. Функціональне й композиційне використання штучного мікрорельєфу в ландшафтному дизайні.

54. Функціональна типологія парків і садів. Ообливості проектування об’єктів ландшафтної архітектури різного функціонального призначення. Складові садово-паркової композиції.

55. Функціональна спеціалізація об”єктів ландшафтного дизайну: їх рекреаційно-оздоровчі, естетичні, господарчо-технічні основи.

56. Поняття пам”ятки садово-паркового мистецтва. Методи використання історико-культурної спадщини в сучасному паркобудуванні.

57. Види просторів у вирішенні об”єктів ладшафту. Основи просторово-сценарного методу побудови природної композиції.

58. Класифікація зелених насаджень за їх призначенням.

59. Архітектурно-планувальна та просторова композиція об”єктів ландшафтного дизайну як вираз гармонії функціонального та естетичного.

60. Визначення місця кожного з ландшафтних об’єктів в системі формоутворення й функціонування поселення (на стадії вирішення генерального плану).

61. Методи формування санітарно-захісніх зелених насаджень у поселенні та мета їх утворення.

62. Методичні засади компонування дерев та кущів, їх взаємозв”язок та особливості композиційного вирішення.

63. Методологія формування внутриміських зелених насаджень загального користування.

64. Методологічні особливості проектування сучасних етнографічних парків.

65. Історичні та сучасні принципи й вимоги щодо ландшафтного вирішення малих ландшафтних утворень - міських садів, скверів, вулиць та бульварів.

66. Ландшафтна організація промислово-складських територій – промрайонів, промвузлів, промпідприємств, їх санітарно-захисних зон та принципи їх вирішення.

67. Принципи розміщення зелених насаджень в місті за їх функціональним призначенням: загального, обмеженого й спеціального призначення.

68. Функціональне зонування парків та садів, їх складові та орієнтовні розміри у відсотковому співвідношенні.

69. Методи та прийоми озеленення міських території загального користування.

70. Методи та прийоми розміщення архітектурних об”єктів в садово-паркових комплексах. Типологія об”єктів ландшафтної архітектури та дизайну.

71. Методи вирішення клумб, рабаток, бордюрів та межі їх застосування в ландшафтному проектуванні. Модульний квітник, принципи його організації.

72. Засоби досягнення ефекту озеленення й декоративності в коротки часові строки, основи методики контейнерного озеленення.

73. Сучасна архітектурно-ландшафтна організація житлових районів та мікрорайонів багатоповерхової забудови, методи та прийоми, що використовуються в практиці ландшафтного дизайну.

74. Основні принципи ландшафтного проектування, сучасні вимоги до розробки проектів з дизайну ландшафту.

75. Композиційно-художні засоби вирішення об”єктів ландшафтного дизайну.

76. Роль композиційної структури проектного рішення у вирішенні образу об”єкту ландшафтного дизайну.

77. Природні компоненти садово-паркової композиції.

78. Методи створення топіарного озеленення в минулому й сучасній ландшафтній архітектури та дизайні, межі його застосування.

79. Фактори, що впливають на формування ландшафтних об”єктів.

80. Методи створення садів довгострокового цвітіння.

81. Пейзаж як композиційна характеристика об”єкту садово-паркового мистецтва.

82. Прийоми формування паркових пейзажів та пейзажного моделювання рослинних композицій.

83. Роль відкритого простору у формуванні об”єктів садово-паркового мистецтва, композиції паркових галявин.