Характеристика та аналіз транспортної системи України.

Тема 1. Регіональні вантажні перевезення в структурі

Транспортної системи України

План

1. Характеристика та аналіз транспортної системи України.

2. Територіальна організація транспортної системи.

 

Характеристика та аналіз транспортної системи України.

Рівень розвитку транспортної системи держави – один із найважливіших ознак її технологічного прогресу й цивілізованості. Потреба у високорозвиненій транспортній системі ще більш підсилюється при інтеграції в європейську і світову економіку, транспортна система стає базисом для ефективного входження України у світове співтовариство.

Відмінною рисою автомобільного транспорту, крім вже відомих, є також швидкість налагодження транспортних зв’язків.

Швидкі темпи економічного розвитку країн в сукупності з інтеграційним процесом у Європі ведуть до інтенсифікації міжнародних зв’язків та зростання обсягів торгівлі, і, як наслідок, – зростання потужності вантажопотоків, що сприяє розвитку транспортної галузі. Чільне місце в процесі реалізації торгових угод відводиться транспортному забезпеченню. Транспорт є галуззю, яка знаходиться на стику виробничої сфери і сфери послуг. Він не створює ніяких матеріальних цінностей, а забезпечує перевезення вантажів і людей, розвиваючи зв’язки між підприємствами, галузями, регіонами. Його ще називають «кровоносною системою економіки», бо він є необхідною умовою функціонування господарства.

Транспорт поділяється на вантажний і пасажирський, залежно від того, які об’єкти ним перевозяться. Вантажний транспорт забезпечує виробничі зв’язки між підприємствами і доставку населенню продуктів споживання; основними показниками ефективності його роботи є вантажоперевезення (кількість перевезених за рік вантажів у тоннах) і вантажообіг (добуток обсягу перевезеного вантажу на відстань перевезень (ткм)).

Пасажирський транспорт забезпечує перевезення населення; його основними показниками є пасажироперевезення (кількість пасажирів, перевезених за рік) і пасажирооборот (добуток кількості пасажирів на відстань перевезень, вимірюється у пасажиро-кілометрах).

Виділяють такі види транспорту: залізничний, автомобільний, трубопровідний, морський, річковий, авіаційний. Залежно від середовища переміщення їх групують у наземний, водний і повітряний транспорт.

Кожен з них має свою специфіку. Для забезпечення роботи господарства країни всі види транспорту повинні бути взаємопов’язані, працювати злагоджено. Сукупність усіх видів транспорту, об’єднаних між собою транспортними мережами (дорогами) і вузлами, в яких відбувається обмін вантажами і пасажирами, називається транспортною системою.

В термінах кібернетики поняття «система» визначається як впорядкована сукупність взаємопов’язаних і взаємодіючих елементів, що утворюють єдине ціле. Складною системою є транспортна система України.

Транспортна система – це територіальне поєднання взаємопов’язаних видів транспорту, які, спільно взаємодіючи, найповніше задовольняють потреби народного господарства та населення в перевезеннях вантажів і пасажирів.

Окремо автомобільний транспорт можна розглядати як складну систему, до складу якої входять підприємства, що здійснюють перевезення пасажирів та вантажів, авторемонтні підприємства, автомобільні шляхи сполучення, автовокзали і автостанції, ремонтно-будівельні організації, навчальні і соціально-побутові заклади та інші підприємства, що забезпечують роботу автомобільного транспорту.

Роботу всіх видів транспорту забезпечує транспортна інфраструктура. Транспортна інфраструктура – економічно збалансована сукупність шляхів сполучення, рухомого складу, засобів управління і зв’язку, різноманітне технічне обладнання.

Розрізняють наступні види транспорту:

- транспорт загального користування – це транспорт, який відповідно до діючого законодавства повинен здійснювати переміщення пасажирів і вантажів державних установ і організацій, громадських організацій, а також приватних підприємств та осіб;

- транспорт незагального користування – це відомчий транспорт, що виконує перевезення тільки свого відомства і не зобов’язаний задовольняти потреби всіх інших клієнтів;

- промисловий транспорт – це відомчий транспорт промислових підприємств;

- універсальний транспорт – транспорт, що здатний здійснювати майже всі види перевезень (вантажні і пасажирські – відносяться всі види транспорту (автомобільний, залізничний, морський, повітряний тощо);

- неуніверсальний транспорт – спеціалізований транспорт, що призначений для виконання якогось одного виду перевезень (вантажного чи пасажирського), або для переміщення тільки одного виду вантажу;

- дискретний (циклічний) транспорт – це будь-який транспорт, на якому предмети перевезень переміщуються по транспортних комунікаціях одиницями чи окремими групами за допомогою незалежно рухомих транспортних одиниць;

- неперервний транспорт – транспорт, де предмети перевезення переміщуються у вигляді неперервного потоку з допомогою гнутих стрічок, канатів, ескалаторів і трубопроводів;

- транспорт особистого користування – це приватний транспорт (легкові автомобілі, мотоцикли, яхти тощо).

Перше місце за вантажообігом і пасажирооборотом серед усіх видів транспорту в Україні займає залізничний. Він виконує важливу роль як у внутрідержавному, так і міждержавному сполученні на далекі відстані. Довжина залізниць в Україні становить 22,5 тис. км, майже 2/5 з них – електрифіковані. Середня щільність шляхів – 37 км залізничних колій на 1 тис. км² території. Найбільша щільність залізниць у Донбасі, Придніпров'ї та західній частині України.

Найбільш завантаженими в Україні є колії Донбасу і Придніпров’я, де в структурі перевезень переважають вугілля, залізна і марганцева руди, метал. Крім того, залізницями перевозиться значна кількість будівельних матеріалів та зерна.

В межах України функціонують Львівська, Південно-Західна, Одеська, Придніпровська і Донецька залізниці.

Автомобільний транспорт здійснює перевезення різноманітних вантажів і пасажирів переважно на короткі і середні відстані. За кількістю перевезених вантажів і пасажирів йому немає рівних серед усіх видів транспорту.

Загальна довжина автомобільних шляхів в Україні становить 169 тис. км, майже всі вони – з твердим покриттям. Переважання рівнинного рельєфу сприяє більш-менш рівномірному розвитку автомобільної мережі на всій території України.

Автомагістралями називають шляхи, які забезпечують високу пропускну здатність та швидкість руху. Серед них виділяються автостради – дороги, що мають по кілька смуг в обох напрямках руху і не мають перетину з іншими шляхами на одному рівні. За довжиною автострад Україна поступається багатьом європейським країнам.

Трубопровідний транспорт відіграє важливу роль у переміщенні нафти і нафтопродуктів, природного газу. Загальна довжина трубопроводів України – понад 40 тис. км, з них 35 тис. км – газопроводи.

Розрізняють газопроводи внутрідержавного значення і транзитні.

На території України діє також ряд міжнародних продуктопроводів. Серед них аміакопровод Тольятті (Росія) – Горлівка – Одеса, етиленопровід Калуш – Тісауйварош (Угорщина).

Річковий транспорт здійснює, в основному, внутрідержавні перевезення вантажів і, в незначній кількості, міждержавні. Загальна довжина річкових судноплавних шляхів країни – близько 4 тис. км. Найважливіша судноплавна артерія – Дніпро, а також його притоки Десна і Прип’ять. Міжнародні перевезення здійснюються переважно по р. Дунай, яка сполучає Україну з багатьма європейськими державами. Основними вантажами, що перевозяться річковим транспортом, є мінеральні будівельні матеріали, руда, кам’яне вугілля, зерно, метал. Найбільші річкові порти – Київ, Черкаси, Кременчук, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Херсон, Ізмаїл, Рені.

Морський транспорт розвинений на півдні країни – на узбережжі Чорного та Азовського морів. В Україні є три морські пароплавства: Чорноморське, Азовське, Українське Дунайське. Найбільші порти – Одеса, Іллічівськ, Херсон, Миколаїв, Севастополь, Євпаторія, Південний, Керч, Маріуполь, Бердянськ.

Морський транспорт відіграє важливу роль в експортно-імпортних та каботажних перевезеннях. Каботажними називають перевезення між портами однієї держави. Малий каботаж – це перевезення між портами одного моря (наприклад, залізної руди з Керчі до Маріуполя через Азовське море). Великий каботаж – це перевезення в межах однієї держави, але між портами різних морів (Чорного і Азовського). Основні вантажі в морських перевезеннях – нафта і нафтопродукти, залізна руда, будівельні матеріали.

Від портів України створено три міжнародні залізничні паромні переправи: Іллічівськ – Варна (Болгарія), Іллічівськ – Поті (Грузія), Керч – Тамань (Росія).

За обсягами перевезень авіаційний транспорт займає останнє місце у транспортній системі України. Це – наймолодший вид транспорту, що виконує важливі функції у зв’язках нашої країни з іншими державами світу. Він здійснює, насамперед, перевезення пасажирів, а також пошти і вантажів, які швидко псуються. Найбільші аеропорти – у Києві (Бориспіль і Жуляни), Харкові, Львові, Донецьку, Сімферополі.

Транспорт, на відміну від інших галузей господарства, має лінійно-вузловий характер розміщення. Основними елементами його територіальної структури є транспортні шляхи, транспортні пункти і вузли. Серед транспортних шляхів виділяються магістралі – дороги з підвищеною пропускною здатністю. Транспортні магістралі є спеціалізованими (залізничні, автомобільні) або такими, що поєднують лінії двох чи навіть трьох видів транспорту – полімагістралі. До полімагістралей відносяться, наприклад, залізнично-автомобільна Київ – Тернопіль – Львів, автомобільно-залізнично-річкова Київ – Дніпропетровськ – Запоріжжя та ін.

До транспортних пунктів належать залізничні і автобусні станції, річкові і морські порти, аеропорти та ін.

Транспортні вузли – це місця перетину або розгалуження не менше трьох шляхів сполучення одного або різних видів транспорту. Вони можуть бути спеціалізованими (залізничні, автомобільні) або інтегральними (автомобільно-залізничні, залізнично-автомобільно-річкові та ін.). Прикладом автомобільного транспортного вузла є Умань, залізничного – Сміла. Місто Київ є автомобільно-залізнично-річково-авіаційним вузлом.

Важливе значення для зовнішніх перевезень мають «транспортні коридори ». Це політранспортні магістралі (разом із розміщеними вздовж них об’єктами транспортної інфраструктури), якими здійснюються перевезення за межі країни. Україна сполучена із країнами-сусідами кількома транспортними коридорами. Ними через її територію здійснюються також транзитні перевезення. Однак рівень розвитку й облаштування транспортних коридорів не задовольняє зростаючих потреб транс'європейського сполучення. Зараз транспортна мережа України підключена до формування потужних міжнародних транспортних коридорів загальноєвропейського значення – трьох автомобільно-залізничних (Дрезден – Краків – Львів; Трієст – Будапешт – Чоп – Львів – Київ; Гельсінкі – Санкт-Петербург – Київ – Бухарест) і дунайського водного. Крім цього, Україна разом із країнами Закавказзя пропонує свою територію для формування транс євразійського політранспортного коридору.