Інструментальне відділення

ТЕМА 10. ПРОЕКТУВАННЯ ДОПОМІЖНИХ СИСТЕМ

10.1. Склад допоміжних систем

10.2. Заготівельне відділення

10.3. Інструментальне відділення

10.4. Контрольне відділення

10.5. Ремонтне відділення

10.6. Відділення приготування і роздачі ЗОР

10.7. Відділення видалення та переробки стружки

10.8. Цеховий склад матеріалів і заготовок

10.9. Проміжний і міжопераційний склади

10.10. Інструментально-роздавальна комора

Питання для самоконтролю

 

Склад допоміжних систем.

Проектування допоміжних систем проводиться на підставі вже розробленої основної технологічної системи. До допоміжних систем відносяться:

· складська система;

· транспортна система;

· система інструментозабезпечення;

· система ремонтного і технічного обслуговування;

· система контролю якості виробів;

· система охорони праці робітників;

· система управління і підготовки виробництва.

У загальному випадку до складу механічного цеху входять наступні допоміжні відділення:

- Заготівельне відділення;

- Інструментальне відділення (секція монтажу та налаштування; секція з відновлення інструменту);

- Контрольне відділення;

- Ремонтне відділення для основного устаткування;

- Майстерня для ремонту пристроїв;

- Відділення по ремонту електрообладнання;

- Відділення приготування і роздачі ЗОР;

- Відділення збору і переробки стружки;

- Цеховий склад матеріалів, напівфабрикатів і заготовок;

- Проміжний і міжопераційний склади;

- Інструментально-роздавальна комора (ІРК);

- Склади пристосувань, абразивів, паливно-мастильних і допоміжних матеріалів.

 

Заготівельне відділення

Служить для розрізання, відрізання, центрування, правки і обдирання пруткових матеріалів.

На великих підприємствах заготівельне відділення є самостійним і являє собою окремий заготівельний цех. На невеликих підприємствах заготівельне відділення - це заготівельна ділянка в складі механічного цеху. Він може розташовуватися окремо, а може бути поєднаний з ковальським виробництвом або зі складом матеріалів і заготовок.

В якості основного обладнання в заготівельних відділеннях використовують: відрізні верстати, дискові пилки, приводні ножівки, центрувальні та фрезерно-центрувальні верстати, верстати для правки і обдирання, преси для правки, гільйотинні ножиці тощо.

Визначення необхідної кількості обладнання проводиться або на підставі середньостатистичних норм для аналогічних підприємств, або на підставі розробленого технологічного процесу на заготівельні операції:

,

Площа заготівельного відділення розраховується або укрупнено за значеннями питомої площі (зазвичай з розрахунку 25... 30 м² на верстат), або у відсотках від виробничої площі цеху:

- В одиничному виробництві близько 5... 6%;

- У дрібносерійному - 10... 12%;

- У середньосерійному - 15... 25%;

- У масовому до 100%.

 

Інструментальне відділення

Служить для обслуговування всього технологічного обладнання цеху заздалегідь підготовленими інструментами і виконує наступні функції: монтаж і демонтаж інструментів, настройку інструменту поза верстата; відновлення інструменту (в тому числі заточування і заміну твердосплавних пластин).

До обладнання секції відносяться прилади для налаштування інструменту, стелажі для його зберігання, контрольні плити, верстаки, візки. Число приладів для налаштування визначається за формулою:

,

Укрупнено число наладчиків можна прийняти за нормами обслуговування в залежності від числа верстатів основного виробництва: один наладчик на 15.. 25 верстатів з ЧПК або на 5.. 6 обробних центрів із інструментальними магазинами великої ємності. При детальних розрахунках число робітників-наладчиків визначається за формулою

,

Площа секції налаштування інструменту визначається за питомою площею з розрахунку 10 м² на один прилад.

Обладнання секції: універсально-заточувальні верстати; спеціальні верстати для заточування тощо.

Кількість спеціальних заточувальних верстатів визначають в середньому з розрахунку один верстат на 4... 20 верстатів основного виробництва, що використовують даний інструмент. При малому завантаженні спеціального верстата заточку виконують в інструментальному цеху.

Кількість робітників приймається з розрахунку 1,7... 2 людини на один заточний верстат при роботі у дві зміни.

Середня питома площа секції заточення, враховує всю необхідну виробничу та допоміжну площі, при великих виробах складає 12... 14 м² на 1 верстат, при середніх - 10... 12 м², при малих - 8.. 10 м².

 

Контрольне відділення

Контрольне відділення є частиною загальнозаводської системи контролю якості (ВТК) і виконує наступні функції:

- Контроль якості матеріалу виробів - проводиться шляхом зовнішнього огляду на предмет виявлення зовнішніх дефектів: тріщин, раковин, вм'ятин, подряпин. Для виявлення дефектів користуються лупою або мікроскопом;

- Контроль правильності розмірів, отриманих при обробці;

- Контроль якості поверхні (за допомогою еталонів чистоти).

Контроль, що здійснюється в цехах, підрозділяється на періодичний, проміжний і остаточний.

Періодичний - передбачає періодичну перевірку деталей у процесі їх виготовлення для попередження масового браку.

Проміжний (міжопераційний) контроль - проводиться між операціями.

Остаточний контроль - проводиться після закінчення всіх операцій, після повної обробки деталі.

Остаточний і проміжний контроль може бути суцільним (перевірці піддаються всі деталі) або вибірковим.

Площа контрольних пунктів і контрольного відділення можна визначити по плануваннях всіх робочих місць працівників контролю, обладнання та інвентарю, враховуючи, що площа стандартного контрольного пункту становить 2 × 3 = 6 м².

Укрупнено площа контрольного відділення визначають за формулою

,

У загальному випадку площа контрольного відділення приймають рівною 3... 5% від площі верстатного відділення.

Контрольне відділення розташовується в механічному цеху по дорозі в складальний цех, перед проміжним складом, і відокремлюється перегородками. Там повинна підтримуватися нормальна температура (t = 20±1°С).

 

Ремонтне відділення

Основними завданнями ремонтної служби є обслуговування виробничого обладнання з метою попередження аварійних ситуацій, планово-попереджувальний ремонт і модернізація, а також виготовлення нестандартного обладнання. Періодичність проведення ремонтних робіт визначає система планово-попереджувального ремонту (ППР), яка передбачає такі види ремонту:

- Міжремонтне обслуговування - спостереження за виконанням правил експлуатації обладнання, своєчасне усунення дрібних несправностей, регулювання механізмів і пристроїв;

- Огляд - вид планового технічного обслуговування, що полягає у перевірці стану обладнання, усунення дрібних несправностей і визначенні обсягу робіт, що підлягають виконанню при черговому плановому ремонті;

- Поточний ремонт - плановий ремонт, що виконується з метою гарантованого забезпечення працездатності обладнання протягом встановленого нормативами періоду часу до наступного ремонту і полягає в заміні або відновленні окремих деталей або складальних одиниць (в залежності від обсягу виконуваних робіт підрозділяється на малий і середній ремонт);

- Капітальний ремонт - плановий ремонт, що виконується з метою усунення несправності обладнання та гарантованого забезпечення його працездатності протягом встановленого нормативами періоду часу до наступного капітального ремонту, що полягає в заміні або відновленні деталей всіх складальних одиниць і вимагає повного розбирання устаткування, складання і регулювання.

Завдання системи планово-попереджувального ремонту - уникнути позапланових ремонтів, викликаних аварією обладнання.

Ремонтний цикл - це період від одного капітального ремонту до наступного.

Планові ремонти в межах циклу здійснюються через певні, рівні між собою проміжки часу роботи обладнання, які називаються міжремонтними періодів.

Залежно від типу виробництва та кількості основного обладнання форма організації ремонтних робіт може бути централізованою або децентралізованою.

Ремонтна одиниця (або одиниця ремонтної складності) - це встановлена трудоємність в годинах для кожного виду ремонтної роботи будь-якого механізму, прийнятого за еталон. (токарно-гвинторізний верстат 1К62).

 

 

Таблиця 10.1

Кількість верстатів ремонтного відділення в залежності від кількості основного устаткування цеху

Кількість обладнання (верстатів)	Кількість обладнання (верстатів)
в цеху	в ремонтному відділенні	в цеху	в ремонтному відділенні
до 150	2 – 4 3 – 5 4 – 6 5 – 7 6 – 8 7 – 9		9 – 12 10 – 13 12 – 15 15 – 18 18 – 20

При детальному проектуванні кількість верстатів визначають за трудоємністю ремонту одиниці обладнання, тобто за кількістю годин, що витрачаються на ремонт кожної одиниці обладнання, що підлягає обслуговуванню і ремонту (у цьому випадку повинна бути відома вся номенклатура устаткування, що обслуговується):

,

Число слюсарів визначається у відсотках від числа верстатників з урахуванням форми організації ремонтних робіт: при централізованій формі приймається 60... 80%, при децентралізованої 100... 120%, при змішаній 80... 100% (великі значення відносяться до менших цехів, менші - до більших).

Число допоміжних (підсобних) робітників приймають рівним 18... 20% від загального числа верстатників і слюсарів. Число ІТП визначають за нормативами для механічних і складальних цехів в залежності від числа верстатників і слюсарів (приблизно 9... 12% від загального числа робітників). Службовці складають 1,5... 2,5%, МОП - 1,0... 1,5% від загального числа робітників.

При детальному проектуванні число робітників-верстатників визначається так само, як в основному виробництві:

,

Аналогічно визначається число слюсарів:

,

Загальна площа ремонтного відділення визначається за показником загальної питомої площі на одиницю основного обладнання цього відділення з розрахунку 25... 30 м² на один верстат (таблиця 5.3) і 20... 35 м² на одне робоче місце складальника.

Площа слюсарного відділення приймається в розмірі 65... 70% від верстатної площі.

Таблиця 10.2

Показники питомої площі для ремонтного відділення

Кількість основного обладнання	Загальна площа на одиницю основного обладнання, м2	У тому числі площа складу запчастин
3…6 7…10 11…15 св. 16	31…32 29…30 27…28	3,5 2,5

 

При детальному проектуванні площа ремонтного відділення визначається на підставі планувань з урахуванням проходів та проїздів.