Технологія навчання письма (графіки, орфографії, запису). Види письмових робіт, використовуваних на початковому етапі.

Розглянемо технологію навчання письма на початковому етапі. Тут закладаються основи графічних і орфографічних навичок. Письмо використовується для кращого засвоєння учнями англійської мови, мовного і мовленнєвого матеріалу. Навчання письма включає: ознайомлення й тренування в написанні букв; опанування орфографією слів, які учні засвоїли усно й читають; написання речень, що містять засвоєні мовні явища, з метою кращого оволодіння ними. Навчання письма й читання на початку курсу проходить у тісному зв'язку. Так, засвоєння алфавіту включає знання назв букв і їх написання.

Навчання письма спирається на специфічні й загальнометодичні принципи з використанням таких засобів навчання, як класна дошка, кодоскоп, картки та ін.

Навчання графіки проводиться в такій послідовності:

- показ букви (прописної та рядкової);

- повільне написання букви вчителем на дошці або на плівці при використанні кодоскопа з необхідними поясненнями для усвідомлення дій, що виконуються при написанні;

- повторне написання букви із завданням учням відтворювати рух ручкою в повітрі за вчителем;

- написання букви дітьми в зошитах.

Таким чином, навчання графіки включає: зорове сприйняття букви; фіксацію вчителем уваги учня на особливості накреслення букви, наприклад, у букві b вертикальна риска розташована зліва, а в букві d - справа, у букві N лінія похилої йде зверху вниз зліва направо (не плутати з українським И); написання букви учнями під керівництвом учителя в класі; тренування в написанні букви самостійно вдома.

Нагадаємо, що учні вчаться писати лише нові для них букви, яких немає в українському алфавіті, і, звичайно, не тренуються в написанні таких букв, як О, о, А, а, Е, е,С, с.

При навчанні орфографії широко використовується списування. При списуванні слів в учнів слід формувати звичку не «змальовувати» слово буква за буквою (це можна спостерігати, коли учень піднімає очі після кожної букви, щоб поглянути, яку треба писати далі), а уважно поглянути на слово, постаратися запам'ятати й писати по пам'яті. Цей прийом розвиває зорову пам'ять (без чого практично не можна навчитися грамотно писати), учить правильному написанню та прискорює темп списування, сприяє кращому запам'ятовуванню слів як лексичних одиниць, оскільки слово прочитується про себе й уголос, вимовляється, утримується в короткочасній пам'яті й записується.

При списуванні сполучень слів учень також повинен писати не послівно, а утримувати в пам'яті сполучення слів. При списуванні речень слід привчати учня спочатку прочитати речення, уважно поглянути на нього, а потім писати по пам'яті. Якщо речення довге, то писати по пам'яті можна смисловими блоками, наприклад, When I came home | my mother had gone to the hospital.

Звичка оперувати словами, словосполученнями, реченнями при виконанні вправ на списування сприяє розвитку орфографічних навичок і допомагає кращому засвоєнню лексики й граматики мови, що вивчається.

При навчанні написання слів слід допомагати учням установлювати асоціативні зв'язки за подібністю (наприклад, look - book, down - brown, right - night, picture - future) і тим самим сприяти не лише кращому запам'ятовуванню орфографії слів, повторенню їх, але й засвоєнню правил читання за відмінністю в написанні слів, які звучать однаково або подібно (наприклад, too - two, right - write, live - leave). Оскільки в правильності написання цих слів велику роль відіграє контекст, то й тренування на диференціювання повинне полягати у виборі потрібного слова з урахуванням контексту, наприклад: Не ( lives, leaves ) home at six. Ann ( lives, leaves ) in Gorky Street. Рекомендується використовувати українську мову при написанні інтернаціональних слів, наприклад: tennis - теніс, profession - професія. Розвивати в учня зорову пам'ять слід за допомогою зорових диктантів. Спочатку учні бачать написане на дошці або екрані (використовується кодоскоп), читають про себе й уголос, уважно вдивляються в написане, запам'ятовують його. Потім написане стирають з дошки або прибирають з екрану, і діти пишуть по пам'яті. Для перевірки на дошці (екрані) знову з'являється написаний текст, й учні мають можливість перевірити самі, чи правильно вони написали. Таким чином, у них розвивається здатність до самоконтролю. Робота проходит при великій активності кожного учня, учитель лише її організовує й направляє.

Звичайно, при такому виді роботи на початковому етапі можуть використовуватися слова всіх трьох груп, але при цьому переважна увага приділяється словам другої й третьої груп. З мірою просування учнів в опануванні орфографією відпадає необхідність включати слова першої групи. Для зорового диктанту вчитель спочатку використовує лише слова, потім поєднання слів і короткі речення, а потім зв'язний вислів у 2-4 речення.

Хоча цей вид письмової роботи й рекомендується в курсі методики навчання іноземних мов, на уроках він майже не використовується. У той же час, його дія на формування орфографічних навичок є абсолютно очевидною. Зоровий диктант не лише розвиває зорову пам'ять, але й сприяє кращому запам'ятовуванню слів, сполучень слів, речень, невеликих зв'язних висловлень, що неодмінно позитивно позначається й на читанні, і на усному мовленні.

Можна стверджувати, що правильно організоване списування, знання учнями деяких правил, закономірностей написання слів у мові, що вивчається, звичка встановлювати асоціативні зв'язки орфографічного плану, виконання зорових диктантів є необхідними умовами опанування орфографією, а отже, оволодіння одним із компонентів письма як засобу фіксації звукового мовлення.

Сказане вище пов'язане з навчанням орфографії, коли увагу учнів зосереджено на написанні слів, словосполучень, речень, коли в завдання уроку входить опанування певним прийомом у написанні слів англійською мовою. Розв’язання цього завдання полегшує труднощі школярів у засвоєнні орфографії та створює умови для формування графічних і орфографічних навичок. Цим будуть створені, у свою чергу, можливості для розв’язання інших завдань, наприклад: Списати та вставити потрібні за змістом слова; Вибрати необхідну форму дієслова; Письмово відповісти на поставлені питання; Написати питання до тексту (малюнку); Скласти план розповіді. При цьому учень більше думає не про те, як написати, а про те, що потрібно написати. Звичайно, і при виконанні таких вправ розвиваються й удосконалюються орфографічні навички учня, проте основну його увагу направлено на вибір потрібного слова, граматичної форми, зміст відповіді або питання тощо - «у полі свідомості» учня знаходиться поставлене перед ним завдання. Наведені завдання різні за характером виконання: одні з них наближаються до списування (наприклад, Вставте..., Виберіть..., Закінчіть...); інші вимагають самостійного оформлення й письмової фіксації (наприклад, Дайте відповідь на питання..., Напишіть питання..., Складіть план до тексту...). Усі вони, однак, вимагають залучення письма як засобу вивчення мови або для кращого засвоєння лексики й граматики, або для розвитку усного мовлення та читання.

Ми вважаємо, що навіть у тому разі, коли учні виконують завдання, що кваліфікуються як творчі й направлені на розвиток усного мовлення та читання, їх не потрібно навчати письмовому мовленню як самостійному виду мовної діяльності. Елементарність змісту й обмеженість мовних можливостей школярів не дають підстави вимагати від них якихось додаткових знань, навичок і вмінь щодо письма як творчого процесу. Вони повинні вміти написати те, що можуть сказати мовою, що вивчається, спираючись на текст підручника, наприклад, описати предмет (малюнок), кімнату, шкільний двір, написати про себе, свого товариша, сім'ю, квартиру, вулицю, місто 6-8 речень, описати місце, де відбувається дія в тексті, написати, що нового й корисного дізналися з прочитаного тексту, що говорить автор про... (користуючись реченнями тексту для підтвердження), висловити письмово своє ставлення до прочитаного тексту, думку про переглянутий діафільм (фільм).

Опис - це найпростіша форма мовленнєвого спілкування, і з нього починається вивчення іноземної мови. Учні чують усний опис предметів, їх місцезнаходження, якостей і засвоюють це в усному мовленні, що готує їх до письмового опису, який може бути використано на початковому етапі.

У НМК у кожному Unit представлено вправи для письмового виконання. Вони направлені на опанування графікою й орфографією. Завдання пов'язані не лише з письмом, але й із засвоєнням правил читання. Наприклад: Напишіть по рядку кожне слово, підкресліть у словах вимовлювані голосні букви. Прочитайте слова, перепишіть їх у два стовпчики відповідно до читання букви " s". Є вправи, пов'язані з граматикою, наприклад: Перепишіть речення, замінивши підкреслені слова займенниками he, she або it. Спростуйте твердження за зразком... (на засвоєння побудови негативних речень). Напишіть слова в множині та прочитайте їх. Напишіть питання до кожного речення. Складіть і напишіть три питання.

Є й письмові завдання, направлені на побудову розповіді з даних речень, якщо розставити їх у логічній послідовності. Напишіть 6-8 речень про те, що ви бачите під час прогулянки по місту (селу), у якому ви живете.

Цілеспрямоване формування орфографічних навичок і їх використання при виконанні письмових вправ для кращого засвоєння правил читання, лексики, граматики й усного мовлення створює сприятливі умови для розширення знань, формування навичок і мовних умінь у процесі самостійної роботи в класі й удома. Письму слід приділяти більше уваги через його тісний зв'язок з іншими формованими мовними навичками й уміннями та сприятливий вплив на них. Крім того, письмові завдання, організовані вчителем у класі, коли він учить дітей прийомам раціонального їх виконання, не лише готують дітей до самостійної роботи в позаурочний час, але й справляють виховний вплив на них. Діти вважають, що, коли вони пишуть англійською, вони працюють. Так, принаймні, діти розглядають виконання письмових завдань. Дійсно, якщо задано письмову вправу, яка до того ж вимагає певного розумового напруження, і діти можуть застосувати отримані знання й навички на уроці при його виконанні, то така вправа сприймається серйозно, і дитина прагне в першу чергу виконати її. Мабуть, це відбувається тому, що є результат роботи - вправа, а якщо вона написана ще акуратно й гарно, то виконане завдання викликає не лише відчуття задоволення, але й бажання показати вдома («є що показати»). Такого результату при підготовці усного завдання дитина не відчуває.

Бажано, щоб письмові завдання на другому році навчання були також творчого характеру, наприклад: Напиши, що ти вчора робив (3-5 речень); Напиши про тварину, яка тобі найбільше подобається; Напиши, що ти можеш, або про пору року, яка тобі подобається найбільше.

Звичайно, даючи такого роду завдання, учителеві слід підказати, де, на яких сторінках підручника учень може знайти потрібні слова, поєднання слів, речення й текст, а також як використовувати підстановку, розширення, трансформацію, комбінування, щоб написати те, що йому б хотілося.

Письмо, нарешті, слід використовувати як засіб контролю. Воно дозволяє виявляти знання значень слів, граматичних форм, сформованість лексичних і граматичних навичок у доступній для кожного учня формі й за малої витрати часу. При цьому ми виходимо з того, що перевіряється наявність у пам'яті учня засвоюваних букв, буквосполучень, слів, поєднань слів, граматичних форм і цілих речень. Дізнатися ж можна те, що збережене в пам'яті дитини й «спливає» при зоровому або слуховому сприйнятті.

Призначення письмових робіт полягає в тому, що вони повинні укріплювати в учнів віру у свої сили в засвоєнні англійської мови, показати йому, що він уже знає, може й уміє, а не позбавляти його цієї віри. А тому письмова контрольна робота проводиться тоді, коли вчитель упевнений у тому, що учні з нею впораються, що вона доставить їм радість, показавши, чому вони навчилися. Контроль графіки здійснюється написанням букв, буквосполучень. Для цього диктуються: букви Р р, В b, D d, S s (до 10 букв); буквосполучення th, sh, ее, оо, ck; звуки [ р ], [ ∫ ], [ æ ], [ ou ], [ ð ]. Контроль лексики проводиться письмовими роботами на зразок: записати значення слів рідною мовою, поданих англійською: this, that, blue та ін., записати сполучення з прийменником, наприклад: in the box, under the table, on the box (діти пишуть українські еквіваленти); з'єднати в пари слова: to sing, to swim, to join, to ask, to play - songs, games, in the river, questions.

Виявити знання граматичних форм і сформованість граматичної навички можна написанням, наприклад, іменників, поданих в однині, у множині, або форм минулого часу дієслів, поданих в інфінітиві, або ж за формою минулого часу дієслова написати інфінітив (stopped, counted та ін.); написанням прикметників у формах вищого та найвищого ступеня; вибором потрібної граматичної форми для даного контексту, на зразок: It is 5 o'clock. The family (have) tea. Every day the family (have) tea at 5 o'clock.

Письмовий контроль можливий і для виявлення мовленнєвих умінь, наприклад: закінчити речення; користуючись таблицею, написати три речення; написати речення, розширивши їх за рахунок слів, поданих у дужках; погодитись або не погодитися з наступними твердженнями тощо; написати питання до тексту, відповісти на питання, виписати з тексту речення, що містять основні факти. Наведені приклади завдань звичайно виконуються вдома.

Таким чином, письмо відіграє важливу допоміжну роль у навчанні англійської мови на початковому етапі в засвоєнні навчального матеріалу й у формуванні навичок.