За результатами курсового проектування кожний студент індивідуально складає пояснювальну записку.
Структура пояснювальної записки з курсового проектування та орієнтовний обсяг розділів:
- титульний аркуш - 1 с.;
- завдання на курсове проектування – 1 аркуш;
- реферат - 1 с.;
- зміст - 1-2 с.;
- вступ - 1-2 с.;
- суть - 10-30 с.;
- висновки - 1-2 с.;
- перелік посилань - 1-3 с.;
- додатки.
Титульний аркуш містить інформацію про дисципліну за якою виконувалося проектування, темі індивідуального завдання, упоряднику пояснювальної записки.
Завдання на курсове проектування заповнюється за формою № У 6.01. У додатку А наведено відповідний бланк.
Реферат містить:
- відомості про обсяг пояснювальної записки, кількості її частин, ілюстрацій, таблиць, додатків, кількості джерел за переліком посилань;
- текст реферату;
- перелік ключових слів.
Текст реферату повинен відбивати мету курсового проектування, метод вирішення задачі, отримані результати.
Перелік ключових слів повинен містити від 5 до 15 слів або сполучень із тексту записки, що найбільшою мірою характеризують її зміст і забезпечують можливість інформаційного пошуку. Ключові слова наводяться в називному відмінку і друкуються прописними літерами у рядок через кому.
У вступі коротко викладають оцінку сучасного стану проблеми, актуальність даної роботи і підстави для її проведення, ціль роботи й галузь застосування.
Суть пояснювальної записки викладають, поділяючи матеріал на розділи. Розділи можуть поділятися на пункти або на підрозділи і пункти. Пункти, якщо необхідно, поділяють на підпункти. Кожний пункт і підпункт повинні містити закінчену інформацію.
У висновках наводять оцінку отриманих результатів роботи (у тому числі негативних); запропоновані області використання результатів роботи; народногосподарську, наукову, соціальну значимість роботи.
Оформляється пояснювальна записка відповідно до вимог, установлених вузом, з обов'язковим урахуванням існуючих стандартів.
Пояснювальна записка виконується рукописним, машинописним або машинним способом на одній стороні аркушу білого паперу формату А4 (210 х 297 мм) відповідно до ДСТУ 3008-95 "Документація. Звіти в сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення" [6].
Загальними вимогами до пояснювальної записки є логічна послідовність викладання матеріалу, стислість, чіткість і конкретність викладання теоретичних і практичних результатів роботи, доказовість висновків і обгрунтованість рекомендацій.
При рукописному або машинописному способі записку виконують через півтора інтервали; при машинному - із розрахунку не більш 40 рядків на сторінці за умови рівномірного її заповнення і висотою літер і цифр не менше 1,8 мм. Під час написання тексту необхідно додержуватись таких розмірів полів: верхнє, ліве і нижнє - не менше 20 мм, праве - не менше 10 мм.
Прізвища, назви додатків, організацій, фірм та інші імена наводяться мовою оригіналу.
Структурні елементи “РЕФЕРАТ”, “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “ВИСНОВКИ”, “ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ”) не нумерують, а їхні найменування є заголовками структурних розділів. Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Пункти і підпункти можуть мати заголовки. Заголовки структурних елементів записки і заголовки розділів необхідно розташовувати в середині рядка і друкувати прописними літерами без крапки наприкінці, не підкреслюючи. Заголовки підрозділів, пункти і підпунктів записки необхідно починати з абзацевого відступу і друкувати малими літерами, крім першого прописного, не підкреслюючи, без крапки наприкінці. Абзацевий відступ повинен бути однаковим по всьому тексту записки і рівним п'ятьох знакам. Якщо заголовок складається з двох або більш речень, їх розділяють крапкою. Переноси слів у заголовку розділу не припускаються.
Відстань між заголовком і наступним або попереднім текстом повинна бути: при рукописному та машинописному способах - не менше трьох інтервалів; при машинному способі - не менше двох рядків.
Не припускається розміщати найменування розділу, підрозділу, а також пункту і підпункту в нижній частині сторінки, якщо після нього розташований тільки один рядок тексту.
Нумерувати сторінки необхідно арабськими цифрами, дотримуючи наскрізну нумерацію по всьому тексті. Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті без крапки наприкінці.
Розділи, підрозділи, пункти, підпункти пояснювальної записки варто нумерувати арабськими цифрами. Розділи пояснювальної записки повинні мати порядкову нумерацію в межах суті пояснювальної записки і позначатися арабськими цифрами без крапки, наприклад, 1, 2, 3 і т.д. Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номери підрозділів складаються з номерів розділів і підрозділів, що розділяються крапкою, наприклад, 1.1, 1.2, 2.3 і т.д.
Перелік вимог, вказівок, положень, що міститься у тексті пункту або підпункту можуть позначатися арабськими цифрами з дужкою або можуть взагалі не позначатися. При цьому кожен перелік повинен починатися з абзацу і закінчуватися крапкою з комою.
Ілюстрації варто розташовувати в пояснювальній записці безпосередньо після тексту, в якому вони вперше згадуються, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації повинні бути посилання в пояснювальній записці. Ілюстрації можуть мати назву, що розташовують під ілюстрацією. При необхідності під ілюстрацією розташовують пояснювальні дані. Ілюстрація позначається словом “Рисунок ”, що разом із назвою рисунку поміщають після пояснювальних даних, наприклад, “Рисунок 2.1 - Схема алгоритму”. Ілюстрації необхідно нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком ілюстрацій, наведених у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, розділених крапкою. Якщо ілюстрація не розміщується на одній сторінці, її можна переносити на інші, при цьому назву ілюстрації розташовують на першій сторінці, пояснювальні дані - на кожній сторінці, і під ними вказують: “Рисунок, аркуш ”.
Таблиці необхідно розташовувати в пояснювальній записці безпосередньо після тексту, в якому вони вперше згадуються, або на наступній сторінці. На всі таблиці повинні бути посилання в пояснювальній записці. Таблиця може мати назву, що друкують малими літерами (крім першої прописної) і розміщують над таблицею. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, таблицю поділяють на частини, розташовуючи одну частину під іншою, або поруч, або переносячи частини таблиці на наступну сторінку. Слово “Таблиця ” вказують один раз зліва над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть: “Продовження таблиці ” з вказівкою її номера. Таблиці варто нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, наведених у додатках. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, розділених крапкою.
Формули і рівняння розташовують у пояснювальній записці безпосередньо після тексту, в якому вони вперше згадуються, посередині сторінки. Вище і нижче кожної формули повинно бути залишено не менше одного вільного рядка. Формули і рівняння варто нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком формул і рівнянь, наведених у додатках. Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номера формули або рівняння, розділених крапкою. Номер формули або рівняння вказують на рівні формули або рівняння в дужках у крайньому правому положенні на рядку. Пояснення символів і числові коефіцієнти, що входять до формули або рівняння, варто призводити безпосередньо в тій послідовності, у якій вони надані у формулі або рівнянні. Пояснення значення кожного символу або числового коефіцієнта необхідно давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом ”де” без двокрапки. Переносити формули або рівняння на такий рядок припускається тільки на знаках виконуваних операцій, причому знак операції на початку такого рядка повторюють. При переносі формули або рівняння на знаку операції множення застосовують знак “х”. Формули, що йдуть одна за одною, і не розділені текстом, відокремлюють комою.
Посилання в тексті на джерела необхідно наводити в міру їх згадування в записці, вказуючи порядковий номер, виділений двома квадратними дужками, наприклад: [5].
У тексті пояснювальної записки припускається робити тільки загальновживані скорочення (наприклад "і т.д., і т.п., і ін." або роз'яснення абревіатури). Якщо в пояснювальній записці прийнята специфічна термінологія, а також вживаються мало поширені скорочення, нові символи, позначення і т.п., то їх перелік необхідно надати в окремому списку. Перелік повинний розташовуватися стовпчиком, у якому слова (за абеткою) наводяться скорочено, а справа - їхнє докладне розшифровування. Якщо спеціальні символи, терміни, скорочення і позначення наводяться менше трьох разів, перелік їх не складається, а їхнє розшифровування наводять у тексті при першому нагадуванні.
Перелік посилань оформляється як розділ пояснювальної записки з нової сторінки відповідно до вимог ГОСТ 7. 1-84 "Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления".
Для оформлення бібліографічних посилань, правильного запису загальноприйнятних скорочень рекомендується використовувати методичні вказівки [7], складені з урахуванням відповідних стандартів.
Додатки необхідно оформляти як продовження пояснювальної записки на наступних її сторінках, або в окремій частині, розташовуючи додатки в порядку появи посилань на них у тексті пояснювальної записки. Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки і мати заголовок, надрукований вгорі малими літера з першої прописної симетрично щодо тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої прописної повинне бути надруковане слово “Додаток ” і прописна літера, що позначає додаток. Додатки слід позначати послідовно прописними буквами українського алфавіту, за винятком літер Г, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Один додаток позначається як А. Додатки повинні мати загальну з іншою частиною пояснювальної записки наскрізну нумерацію. Текст кожного додатка, при необхідності, може бути розділений на підрозділи і пункти, що нумеруються арабськими цифрами в межах кожного додатка.
