Детальніше – див. в підруч.!

Глава LІII

Нотаріальні провадження (окремі нотаріальні дії)

§ 1. Нотаріальні дії, спрямовані на посвідчення безспірного права (видаються…)

1) Свідоцтво про право на спадщину.

2)Свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя

3) Свідоцтва про придбання будинків з прилюдних торгів.

ГЛАВА 7 ЗУ. «ВИДАЧА СВІДОЦТВ ПРО ПРАВО НА СПАДЩИНУ».

Свідоцтво про право на спадщину –правовстано-влювальний документ, який офіційно і безспірно підтверджує наявність права власності на майно, що переходить за спадком.

(ч.2 ст. 48 зі змін 2012) На підтвердження права на спадщину видається відповідне свідоцтво.

ГЛАВА 8. «ВИДАЧА СВІДОЦТВА ПРО ПРАВО ВЛАСНОСТІ НА ЧАСТКУ В СПІЛЬНОМУ МАЙНІ ПОДРУЖЖЯ». (ч.2 ст. 48 зі змін 2012) На підтвердження права власності видається відповідне свідоцтво.

ГЛАВА 9. «ВИДАЧА СВІДОЦТВА ПРО ПРИДБАННЯ ЖИЛИХ БУДИНКІВ З ПРИЛЮДНИХ ТОРГІВ». (ч.2 ст. 48 зі змін 2012) На підтвердження права власності видається відповідне свідоцтво.

§ 2. Нотаріальні дії, спрямовані на посвідчення і засвідчення безспірних фактів

1)Нотаріальні дії, спрямовані на посвідчення безспірних фактів.		2)Нотаріальні дії, спрямовані на засвідчення безспірних фактів.
1)Посвідчення правочинів; (п.1 ч.1 ст.34 ЗУ) (договори, заповіти, довіреності тощо). Див.ГЛАВА 5 ЗУ. «ПОСВІДЧЕННЯ УГОД» (ч.3 ст.43 ЗУ зміни від 20.11.2012) Посвідчення водія, особи моряка, інваліда чи учасника Великої Вітчизняної війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи, не можуть бути використані громадянином України для встановлення його особи під час укладення правочинів. (ч.1 ст.44 ЗУ)Під час посвідчення правочинів визначається обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб, які беруть у них участь. (ч.6 ст.44 ЗУ) Нотаріус при посвідченні правочинів, вчиненні інших нотаріальних дій за участю уповноваженого представника встановлює його особу відповідно до вимог статті 43 цього Закону, а також перевіряє обсяг його повноважень. (ч.10 – ч.13 ст.44 ЗУ) Нотаріус зобов'язаний встановити дійсні наміри кожної із сторін до вчинення правочину, який він посвідчує, а також відсутність у сторін заперечень щодо кожної з умов правочину. Встановлення дійсних намірів кожного з учасників правочину здійснюється шляхом встановлення нотаріусом однакового розуміння сторонами значення, умов правочину та його правових наслідків для кожної із сторін. Встановлення дійсних намірів однієї із сторін правочину може бути здійснено нотаріусом за відсутності іншої сторони з метою виключення можливості стороннього впливу на її волевиявлення. Правочин посвідчується нотаріусом, якщо кожна із сторін однаково розуміє значення, умови правочину та його правові наслідки, про що свідчать особисті підписи сторін на правочині. (ч.4 ст.55 ЗУ) Посвідчення правочинів щодо відчуження, іпотеки житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна, а також правочинів щодо відчуження, застави транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації, провадиться за місцезнаходженням (місцем реєстрації) цього майна або за місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї із сторін відповідного правочину. (випливає з ч.4 ст.34)Тексти договорів, заповітів, довіреностей, за винятком тих примірників, що залишаються у справах нотаріуса, а також дублікатів нотаріальних документів, викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів.	1)Засвідчення вірності копій (фотокопій) документів і виписок з них; (ст.75) Засвідчення вірності копій документів Нотаріуси, посадові особи органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, засвідчують вірність копій документів, виданих підприємствами, установами і організаціями за умови, що ці документи не суперечать законові, мають юридичне значення і засвідчення вірності їх копій не заборонено законом. Вірність копії документа, виданого громадянином, засвідчується у тих випадках, коли справжність підпису громадянина на оригіналі цього документа засвідчена нотаріусом або посадовою особою органу місцевого самоврядування чи підприємством, установою, організацією за місцем роботи, навчання, проживання чи лікування громадянина. (ст.76)Засвідчення вірності копії з копії документа Вірність копії з копії документа може бути засвідчена нотаріусом, посадовою особою органу місцевого самоврядування, якщо вірність копії засвідчена в нотаріальному порядку або якщо ця копія видана підприємством, установою, організацією, що видала оригінал документа. В останньому випадку копія документа повинна бути викладена на бланку даного підприємства, установи, організації з прикладенням печатки і з відміткою про те, що оригінал документа знаходиться на даному підприємстві, в установі, організації. (ст.77)Засвідчення вірності виписки з документа Вірність виписки може бути засвідчена лише у тому разі, коли її зроблено з документа, в якому містяться рішення кількох не зв'язаних між собою питань. Виписка повинна відтворювати повний текст частини документа з певного питання. Засвідчення вірності виписки з документа здійснюється за правилами, передбаченими статтями 75 і 76 цього Закону. (ч.1ст.48)При засвідченні вірності копій документів і виписок з них на відповідних документах, за винятком тих примірників, що залишаються у справах нотаріуса, а також дублікатів нотаріальних документів, вчиняються посвідчувальні написи.
2)Посвідчення факту, що громадянин є живим. (ст.80) Нотаріус на прохання громадянина посвідчує факт, що громадянин є живим. Посвідчення факту, що неповнолітній є живим, провадиться на прохання його законних представників (батьків, усиновителів, опікуна або піклувальника). На підтвердження зазначеної обставини нотаріус видає заінтересованим особам свідоцтво. (випливає з ч.2 ст.48)На посвідчення факту, що громадянин є живим, видається відповідне свідоцтво.
3)Посвідчення факту знаходження фізичної особи в певному місці; (ст.81) Нотаріус на прохання громадянина посвідчує факт перебування його в певному місці. Посвідчення факту перебування в певному місці неповнолітнього провадиться на прохання його законних представників (батьків, усиновителів, опікуна або піклувальника). На підтвердження зазначеної обставини нотаріус видає заінтересованим особам свідоцтво. (ч.2 ст.48) На посвідчення факту, що громадянин перебуває у певному місці видається відповідне свідоцтво. (з підручникаà) Посвідчення факту знаходження фізичної особи в живих або в певному місці провадиться нотаріусом як при особистій явці фізичної особи до нотаріуса, так і поза приміщенням державної нотаріальної контори чи приміщенням. що є робочим місцем приватного нотаріуса за місцезнаходженням такої особи. Заочне посвідчення вказаних фактів не допускається.
2)Засвідчення справжності підписів на документах. (Ст. 40-1) Засвідчення справжності підпису на документах начальником установи виконання покарань. Начальник установи виконання покарань засвідчує справжність підпису особи, яка перебуває в такій установі, відповідно до статті 78 цього Закону. Засвідчення начальником установи виконання покарань справжності підпису на документах прирівнюється до нотаріального засвідчення справжності підпису. (Випливає з ч.1 ст.48 ЗУ) При засвідченні справжності підпису на відповідних документах за винятком тих примірників, що залишаються у справах нотаріуса, а також дублікатів нотаріальних документів, вчиняються посвідчувальні написи. (ГЛАВА 11,ст.78 ЗУ) Засвідчення справжності підпису на документах Нотаріус, посадова особа органу місцевого самоврядування, начальник установи виконання покарань засвідчують справжність підпису на документах, зміст яких не суперечить законові і які не мають характеру угод та не містять у собі відомостей, що порочать честь і гідність людини. На угоді може бути засвідчена справжність підпису особи, що підписалась за іншу особу, яка не могла це зробити власноручно внаслідок фізичної вади, хвороби або з інших поважних причин. Нотаріус, посадова особа органу місцевого самоврядування, засвідчуючи справжність підпису, не посвідчують факти, викладені у документі, а лише підтверджують, що підпис зроблено певною особою. (ч.2 ст.34) Тексти заяв, на яких нотаріусом засвідчується справжність підпису, за винятком тих примірників, що залишаються у справах нотаріуса, а також дублікатів нотаріальних документів, викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів.
4)Посвідчення часу пред'явлення документа. (ст.83 ЗУ)Нотаріус посвідчує час пред'явлення йому документа. На підтвердження цієї обставини нотаріус робить посвідчувальний напис на документі з зазначенням особи, що його пред'явила. (ч.1 ст.48 ЗУ) При посвідченні часу пред'явлення документа на відповідних документах вчиняються посвідчувальні написи.
3.Засвідчення вірності перекладу документів з однієї мови на іншу; (ст.79)Засвідчення вірності перекладу Нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус. (Випливає з ч.2 ст.34 ЗУ) Тексти перекладів у разі засвідчення нотаріусом вірності перекладу документа з однієї мови на іншу викладаютьсяна спеціальних бланках нотаріальних документів. (ч.1 ст.48 ЗУ) При засвідченні вірності перекладу документів з однієї мови на іншу, за винятком тих примірників, що залишаються у справах нотаріуса, а також дублікатів нотаріальних документів, вчиняються посвідчувальні написи.
5) Посвідчення факту передачі заяв фізичних і юридичних осіб іншим фізичним та юридичним особам. (ст.84 ЗУ)Нотаріус передає заяви громадян, підприємств, установ та організацій іншим громадянам, підприємствам, установам і організаціям, якщо вони не суперечать закону та не містять відомостей, що порочать честь і гідність людини. Заяви передаються поштою із зворотним повідомленням або особисто адресатам під розписку. Заяви можуть передаватися також з використанням технічних засобів. На прохання особи, що подала заяву, їй видається свідоцтво про передачу заяви.
6)прийняття в депозит грошових сум і цінних паперів. (ГЛАВА 13 ЗУ. «ПРИЙНЯТТЯ В ДЕПОЗИТ ГРОШОВИХ СУМ І ЦІННИХ ПАПЕРІВ») (ст.85 ЗУ)Прийняття в депозит грошових сум і цінних паперів. (ч.1 ст.85) Нотаріус у передбачених законодавством України випадках приймає від боржника в депозит грошові суми і цінні папери для передачі їх кредитору. До подібних дій боржник вдається у випадку відсутності або ухилення кредитора від прийняття виконання грошового зобов’язання, а також в інших випадках (ст. 537 ЦК-зміни 2010). (ч.2,ч.3 ст.85) Про надходження грошових сум і цінних паперів нотаріус повідомляє кредитора і на його вимогу видає йому грошові суми і цінні папери. Прийняття нотаріусом грошових сум і цінних паперів провадиться за місцем виконання зобов'язання. (ст.86 ЗУ)Повернення прийнятих у депозит грошових сум і цінних паперів. Повернення грошових сум і цінних паперів особі, яка внесла їх у депозит (дебітору), допускається лише за письмовою згодою на те особи, на користь якої було зроблено внесок (кредитора), або за рішенням суду.	4.Вчинення морських протестів. ГЛАВА 16 ЗУ. «ВЧИНЕННЯ МОРСЬКИХ ПРОТЕСТІВ» (ст.94)Заява про морський протест Нотаріус приймає заяву капітана судна про морський протест, якщо в період плавання або стоянки судна мала місце подія, що може стати підставою для пред'явлення до судновласника майнових вимог. Заява про морський протест має бути подана нотаріусу в порту України в строки, встановлені чинним законодавством України. На підтвердження обставин, викладених у заяві про морський протест, нотаріусу в межах строків, установлених чинним законодавством, повинно бути подано на огляд судновий журнал і засвідчену капітаном виписку з суднового журналу. (ст.95)Складання акта про морський протест Нотаріус на підставі заяви капітана, даних суднового журналу, а також опиту самого капітана і, по можливості, не менше чотирьох свідків з числа членів суднової команди, в тому числі двох, що належать до осіб командного складу, складає акт про морський протест і засвідчує його своїм підписом і печаткою. Примірник акта видається капітанові або уповноваженій ним особі. (випливає з ч.2 ст.34) Тексти актів про морські протести викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів.

§ 3. Нотаріальні дії, спрямовані на надання виконавчої сили платіжним зобов’язанням і борговим документам:

Вчинення виконавчих написів. (Див. ГЛАВА 14 ЗУ. «ВЧИНЕННЯ ВИКОНАВЧИХ НАПИСІВ»)

Вчинення протестів векселів. (Див. ГЛАВА 15. «ВЧИНЕННЯ ПРОТЕСТІВ ВЕКСЕЛІВ») (Назва глави 15 із змінами від 06.09.2012)

При неналежному виконанні боржником своїх зобов’язань кредитор, як правило, може звернутися з позовом до суду, господарського або третейського суду. В окремих випадках для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна допускається примусове виконання зобов’язань в безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису.

(визначення є доктринальним, з підручника) «Виконавчий напис» — це розпорядження нотаріуса про стягнення з боржника належної стягувачеві певної суми грошей або будь-якого майна, вчинене на основі боргового документа.

Виконавчий напис має силу виконавчого листа. Стягнення за ним провадиться у порядку, встановленому законодавством для виконання судових рішень.

Перелік документів, за якими стягнення провадиться в безспірному порядку, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р.

	(ч.1 ст.92 ЗУ) Нотаріусами провадиться протест векселів про:
1)Неоплату.	2) Неакцепт.	3) Недатування акцепту.

	Види векселів: (ч.2 ст.14 ЗУ «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006р.та,ч.1 ст.92 ЗУ)
1) простий - це просте, нічим не зумовлене зобов’язання особи, яка видала вексель (векселедавця), про оплату вказаної в ньому суми конкретно вказаній у векселі особі.	2) переказний За переказним векселем платником, як правило, є не векселедавець, а третя особа — акцептант, який шляхом акцепта приймає на себе безумовне зобов’язання виконати оплату векселя.

(ч.1 ст.14 ЗУ «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006р.) «Вексель» – це цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Детальніше – див. в підруч.!

§ 4. Нотаріальні дії, спрямовані на зберігання спадкового майна та документів.
Вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. Див. ГЛАВА 6 ЗУ. «ВЖИТТЯ ЗАХОДІВ ДО ОХОРОНИ СПАДКОВОГО МАЙНА».	Прийняття документів на зберігання. Див. ГЛАВА 17. ПРИЙНЯТТЯ ДОКУМЕНТІВ НА ЗБЕРІГАННЯ
(ст. 1270 ЦК). Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців. Детальніше в підруч.!