На прийняття рішення щодо створення організаційної структури для виконання проекту істотний вплив мають умови невизначеності. (Невизначеність - це прогалина між тим, що відомо, і тим, що має бути відомим, для ухвалення ефективних рішень і ефективного виконання завдань)
(Організаційна поведінка: [пер. с англ.] / Д. Гелріґел, Дж.В. Слокум- молодший, Р.В. Вудмен, С.Н. Бренінґ. - К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2001. - С. 557.).
Вирішити різні неформалізовані багатокритеріальні завдання в умовах невизначеності можна методами експертного оцінювання, наприклад методом аналізу ієрархій (МАІ)(Саати Т. Принятие решений. Метод анализа иерархий / Т. Саати. - М.: Радио и связь, 1993. - 320 с.). Цей метод заснований на математичному плануванні роботи експертів і обробці результатів експертизи. Реалізація цього методу дає можливість отримати виважені експертні оцінки, що враховують усі критерії за визначеною проблемою. Метод грунтується на декомпозиції завдання на більш прості складові частини (ієрархічне уявлення елементів, що визначають сутність проблеми) та подальшій обробці суджень особи, яка приймає рішення (або групи експертів) за парними порівняннями. Після виконання процедури синтезу множинних суджень, отримується результат - пріоритетність критеріїв і прийняття оптимального рішення.
Застосування МАІ слід почати з структуризації проблеми вибору у вигляді ієрархії згори - визначення цілей (з точки зору управління), через проміжні рівні (критерії, за якими здійснюється порівняння варіантів) до нижнього рівня, який у загальному випадку представляється набором альтернатив. На рис. 2.8 представлено ієрархію завдання вибору типу організаційної структури для виконання проекту.
Рис. 2.8. Ієрархія завдання «вибір організаційної структури
для виконання проекту»
На вищому рівні ієрархії - завдання «вибір організаційної структури для виконання проекту», на другому рівні - п'ять критеріїв-характеристик, за якими здійснюється вибір, і на останньому рівні - п'ять основних типів організаційних структур (К1, К2, К3, К4, К5), які мають бути оцінені за критеріями другого рівня ієрархії.
Після ієрархічного відтворення завдання визначається пріоритетність характеристик організаційних структур, далі - пріоритетність альтернатив. У МАІ система парних порівнянь приводить до результату, який може бути
представлений у вигляді оберненої симетричної матриці з елементами aji=1/aij. Перша матриця складається для порівняння відносної важливості характеристик організаційних структур по відношенню до завдання «вибір організаційної структури для виконання проекту». Аналогічні моделі будуються для парних порівнянь кожного типу оргструктури. У підсумку складаються шість матриць. Для кількісного порівняння використовується шкала відносної важливості (табл. 2.2).
Таблиця 2.2.
Якщо порівняти один критерій вибору (і) з іншими, то отримаємо: a(ij) = b, тоді порівняння іншого критерію з першим буде мати такий вигляд (aij)=1/b (табл. 2.3).
Таблиця 2.3
Відносна важливість кожного критерію визначається оцінкою відповідного йому елемента власного вектора матриці пріоритетів, нормалізованого до одиниці. Вектори матриці визначаються шляхом розрахунку геометричної середньої, тобто, якщо X11, Xi2...Xn - елементи матриці попарних порівнянь, то геометричну середню можна розрахувати за формулою 2.1:
(Х11 * Х12 * … * Хn)1/n = C. (2.1)
Отриманий у такий спосіб стовпець (ст. 7 табл. 2.4) чисел нормалізується шляхом ділення кожного числа на суму всіх чисел. Таким чином, таблиця розрахунків вектора пріоритету та оцінки нормалізованого вектора набуде вигляду: стовпець 8 табл. 2.4.
Таблиця 2.4
Методика визначення вектора пріоритету та
оцінки нормалізованого вектора
Для перевірки рівня узгодженості локальних переваг визначається індекс узгодженості іу, який дає можливість виявити порушення числової (кардинальної) і транзитивної (порядкової) узгоджень (форм. 2.2):
попарних порівнянь критеріїв j- го стовпця; HBpj - значення оцінки нормалізованого вектора і -го рядка; n - кількість порівнюваних сегментів.
Наступний етап - порівняння розрахованого індексу узгодженості (іу, форм. 2.2) із випадковою узгодженістю. Авторами методу аналізу ієрархій рекомендується стандартна таблиця значень випадкової узгодженості (табл. 2.5).
Таблиця 2.5
Відношення узгодженості елементів (By) матриці визначається діленням індексу узгодженості (iy) на значення випадкової узгодженості (ВУ) (форм. 2.3):
By = iy / ВУ. (2.3)
Величина By не має перевищувати 20%. Глобальні переваги (Гп) визначають за формулою 2.4:
Висновки
1. Організаційна структура для виконання проекту передбачає створення інтеграційної платформи для управління проектними діями з метою узгодження цілей усіх зацікавлених учасників проекту.
2. Залежно від «зрілості» компанії (мається на увазі зрілість управління проектами), РМО може мати різне функціонально-рольове призначення: від «підтримуючого» до «лінійного»; від «репозиторію» до «націленого на негайний результат». Найбільш високий рівень зрілості має «РМО, націлений на отримання негайного результату», за рахунок спроможності управляти портфелями проектів та здійснювати постійне / безперервне удосконалення.
3. Оптимальне вирішення завдання вибору організаційної структури для виконання проекту (якому властивий високий рівень невизначеності), можливе при використанні методів експертного оцінювання, зокрема, методу аналізу ієрархій (МАІ) - використовується як засіб зменшення невизначеності інформації в системі підтримки прийняття рішень).
