Принципи договірного права можна визначити як основні керівні засади (основні ідеї), які знаходять своє закріплення в нормах договірного права. Серед актуальних проблем договірного права надзвичайно велике місце займає проблема виявлення та аналізу принципів, притаманних договірному праву. Оскільки договірне право (як галузь права) лише розвивається, то питання принципів ще не дуже напрацьоване у науці. Принципи договірного права були малодослідженими в радянський період. Однак і в Україні за роки незалежності не була сформульована цілісна і чітка система принципів українського договірного права. Невирішеною ця проблема залишається і після прийняття нового ЦК України та ГК України, незважаючи на те, що їх норми дають вагомі правові підстави для наукової побудови системи принципів цивільного права та господарського права, а врешті – принципів договірного права. Розглянемо принципи, закріплені ЦК України і ГК України.
Відправною підставою для побудови системи принципів договірного права насамперед є положення ст. 3 ЦК України, в якій безпосередньо визначені загальні засади цивільного законодавства:
1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини;
2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків встановлених Конституцією України та законом(наприклад, припустимо позбавляти права власності боржника у виконавчому провадженні при примусовому виконанні судових рішень);
3) свобода договору (ст. 627 ЦК “Свобода договору”);
4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом;
5) судовий захист цивільного права та інтересу;
6) справедливість, добросовісність та розумність. Звичайно наведеними принципами не обмежується їх перелік у договірному праві, адже тут може виявитися як дія інших цивільно-правових принципів, так і загально правових принципів притаманних усій системі права України. Перераховані в ст. 3 ЦК України правові засади – принципи були підтримані в юридичній літературі і водночас доповнені новими принципами цивільного права, оскільки в зазначеній статті не міститься їх вичерпний перелік. Так, В. І.Борисова доповнює законодавчо визначені принципи цивільного права (а отже, і договірного права) принципом юридичної рівності, вільного волевиявлення, майнової самостійності учасників цивільних (договірних) відносин. Я.М. Шевченко - принципом юридичної рівності суб’єктів цивільного правовідношення перед законом, що міститься у ст. 1 ЦК України. С.М. Бервено поділяє всі принципи на два види: загальні (закріплені у ст. 3 ЦК України) та спеціальні. Він відзначає, що норми договірного права, які становлять основу всього зобов’язального права (з усіх 707 статей книги 5 “Зобов’язальне право” 519 статей присвячені безпосередньо договорам), безумовно побудовані з врахуванням загальних принципів цивільного права.
Щодо принципів господарського права, то загальні принципи господарювання закріплені у ст. 6 ГК України. Відповідно до цієї статті загальними принципами господарювання в Україні є:1) забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб'єктів господарювання; 2) свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом (ст. 43 ГК України “Cвобода підприємницької діяльності”); 3) вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України; 4) обмеження державного регулювання економічних процесів у зв'язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави; 5) захист національного товаровиробника; 6) заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.
Джерелом регулювання принципів договірного права є також Принципи міжнародних комерційних договорів, затверджені Адміністративною радою Міжнародного інституту уніфікації приватного права (УНІДРУА). Принципи УНІДРУА є деталізованою системою норм загального договірного права, які регулюють питання укладення, дійсності, тлумачення і наслідків невиконання договорів, що укладаються в сфері міжнародної торгівлі незалежно від правових традицій, в яких ці принципи будуть застосовані. Вони встановлюють принцип свободи договору, принцип обов’язковості договору, принцип добросовісності тощо.
Пропонуємо наступну систему принципів, які найповніше визначають правову природу та зміст договірного права:
- принцип свободи договору;
- принцип диспозитивності (рівності);
- принцип економічності та співробітництва;
- принцип обов’язковості виконання сторонами умов договору (ст. 629 ЦК України);
- принцип належного і реального виконання договірних зобов’язань;
- принцип судового захисту та застосування договірних санкцій та санкцій, передбачених законом до порушника договірного зобов’язання;
- принцип справедливості, добросовісності й розумності;
- принцип моральності;
