Основні вимоги до допоміжних приміщень

Основна міра захисту - попереджувальна.

• необхідно виключити тривале перебування (регулярно по кілька годин на день) у місцях підвищеного рівня магнітного поля промислової частоти;

• ліжко для нічного відпочинку максимально видаляти від джерел тривалого опромінення, відстань до розподільних шаф, силових електрокабелів має бути 2,5 - 3 метри;

• якщо в приміщенні або в суміжному є якісь невідомі кабелі, розподільні шафи, трансформаторні підстанції - видалення повинно бути максимально можливим, оптимально - проміряти рівень електромагнітних полів до того, як жити в такому приміщенні;

• при необхідності встановити підлоги з електропідігрівом вибирати системи з пониженим рівнем магнітного поля.

28. Санітарно-гігієнічні вимоги до планування і розміщення виробничих і допоміжних приміщень.

Санітарно-гігієнічні особливості виробничих процесів можуть впливати на організм людини одномоментно, бути мало потужними або надавати негативну дію - аж до смертельних наслідків.

Гігієнічні нормативи - певний діапазон виробничого середовища, який є безпечним з точки зору збереження нормальної життєдіяльності і здоров'я людини.

Шляхом гігієнічного нормування встановлюють гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих хімічних домішок у повітрі, воді, грунтах, продуктах харчування, гранично допустимі рівні і дози (НДР, МІЦ) шкідливо діючих на організм факторів, оптимальні та допустимі параметри мікроклімату, освітлення, опромінення і т. д.. ін.

Гранично допустимим нормативом (ГДК, МІЦ, НДР) вважається такий фактор, який при щоденній роботі протягом 8 годин або іншої тривалості, але не більше 40 годин на тиждень, протягом усього робочого стажу не може викликати змін в стані здоров'я працівника або його нащадків.

Абсолютно безпечним впливом виробничих факторів вважають такий, що не завдає ніякої шкоди організму людини в генетичному сенсі.

Об'єкти гігієнічного нормування умовно діляться на дві групи.

1) належать фактори антропогенного походження, здатні завдати шкоду людині (шум, пил, вібрація).

2) належать фактори природного середовища, у відповідних межах необхідні для життєдіяльності, - мікроклімат, освітлення, сонячна радіація, ультрафіолет і т.д..

Для цих груп факторів шляхом гігієнічного нормування встановлюють допустимі рівні, дози, концентрації і узагальнюють їх у спеціальних документах, державного санітарного законодавства.

Основні вимоги до допоміжних приміщень

 

Санітарно-побутові приміщення необхідно розташовувати з максимальним наближенням до робочих місць, щоб не було зустрічних потоків людей, а також переходів через виробничі приміщення зі шкідливими виділеннями, неопалювані частини будівлі та відкриті простори.

Розрахунок санітарно-побутових приміщень проводиться в залежності від санітарної характеристики виробничих процесів та кількості працюючих в найбільш чисельну зміну.

Відповідно до санітарної характеристики виробничі процеси поділяються на чотири групи, а кожна з них — ще на 2—5 підгруп.

1) (має три підгрупи) відносяться виробничі процеси, що проходять при нормальних метеорологічних умовах та при відсутності шкідливих газів та пилових виділень.

2) (має п'ять підгруп) відносяться виробничі процеси, що проходять при несприятливих метеорологічних умовах або пов'язані з виділенням пилу чи^ напруженою фізичною робото

3)(має чотири підгрупи) відносяться процеси, що характеризуються наявністю різко виражених шкідливих факторів.

4)відносяться процеси, що вимагають особливого режиму для забезпечення якості продукції, а саме: пов'язані з переробкою харчових продуктів, виробництвом стерильних матеріалів, що вимагають особливої чистоти.

 

Розташування, розміри, обробка тощо допоміжних приміщень обумовлюються цілою низкою санітарних вимог. Наприклад, вбиральні розташовують, як правило, на кожному поверсі на відстані не більше 75 м від найбільш віддаленого робочого місця, а душові слід влаштовувати в кімнатах, суміжних з гардеробними біля внутрішніх стін.

 

29. Електробезпека. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.

 

Електробезпека - система організаційних і технічних заходів і засобів, які забезпечують захист людей від шкідливої і небезпечної дії струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики.

Електричний струм, який проходить через організм людини, викликає термічну, електролітичну, біологічну і механічну дії.

Термічна дія електричного струму призводить до опіків шкіри, нагрівання до високої температури кров'яних судин, нервів, серця, мозку та інших органів, які знаходяться на шляху струму, і викликає в них серйозні функціональні розлади. Термічна дія струму може призвести до руйнування тканин аж до їх обвуглення.

Електролітична дія електричного струму проявляється в електролізі (розкладі) рідин, в тому числі крові, що спричинює зміну їх фізико-хімічного складу і органів у цілому, а також суттєво міняє функціональний склад клітин.

Біологічна дія електричного струму проявляється в подразненні та збудженні живих тканин організму, внаслідок чого спостерігається судомне скорочення м'язів, що може призвести до зупинки дихання, розриву тканин і органів, вивихів кінцівок, спазмів голосових зв'язок.

Механічна дія електричного струму проявляється в розшаруванні тканин і навіть у відриві частин тіла.

Схема надання першої допомоги при ураженні електрострумом:

- знеструмити постраждалого (не забувайте про власну безпеку!);

- при раптовій зупинці серці – нанесіть прекардіальний удар по грудині и приступіть до реанімації;

- при кровотечі – накладіть кровоспинний джгут, стисну пов’язку;

- при електричних опіках і ранах – накладіть стерильні пов’язки;

- при переломах кісток кінцівок – шини (можна використати будь-які підручні засоби)

- викличте швидку допомогу.

Неприпустимо:

- торкатися до потерпілого без попереднього знеструмлення;

- втрачати час на пошуки вимикача електроструму якщо можна перерубати або скинути електродріт предметом, що не проводить електрострум;

- припиняти реанімацію до появлення ознак біологічної смерті (трупних плям);

- наближатися до електродроту, що лежить на землі бігом або великими кроками;

- закопувати ураженого блискавкою в землю.

 

 

30. Пожежна безпека. Основи пожежної профілактики на виробничих об'єктах

 

Пожежна безпека — стан об'єкта, при якому з регламентованою ймовірністю виключається можливість виникнення та розвиток пожежі і впливу на людей її небезпечних факторів, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.

Пожежна безпека відповідно до держстандарту забезп наступними норма ми:

– с-мою запобігання пожежі:

– с-мою пожежного захисту;

– організаційно-технічними заходами щодо пожежної безпеки.

С-ма запобігання пожежі:

1) контроль і профілактика ізоляції;

2) наявність плавких вставок і запобіжників в електронному устаткуванні;

3) для захисту від статичної напруги використовується заземлення;

4) захист від блискавки будинку і устаткування.

С-ма пожежного захисту:

1) аварійне відключення і переключення апаратури;

2) наявність первинних засобів пожежогасіння, вогнегасників;

3) с-ма оповіщення, світлова і звукова сигналізація; захист легкозаймистих частин устаткування, конструкцій захисними матеріалами;

4) у помешканнях, де немає робочого персоналу встановлена автоматична с-ма пожежного захисту.

Організаційні заходами протипожежної профілактики: є вступний інструктаж під час вступу на роботу, навчання персоналу правилам пожежної безпеки; видання необхідних інструкцій і плакатів, засобів наочної агітації, плану евакуації персоналу у випадку пожежі.