Розрахунок штучного освітлення

ОХОРОНА ПРАЦІ

5.1 Характеристика негативних факторів проектованого об'єкта

Згідно з даними управління, протягом 3-х років підприємство набагато знизило викиди шкідливих елементів: у 2005 році більше 720 тонн викидів на рік, у 2007 році - 292 тонн на рік. Для подальшого зниження викидів на підприємстві передбачено заходи з охорони навколишнього середовища. Так, в 2008 році в цеху № 7 заводу введено у використання нове обладнання, забезпечене сучасними очисними установками. У цехах № 9 та № 10 підвищена ефективність існуючих очисних установок. Завдяки цій роботі в 2009 році в цеху № 9 намічається зменшення викидів пилу на 0,3 тонн на рік, а в цеху № 10 сумарне зменшення викидів ксилолу, толуолу, етілцелозольва на 0,098 тонн на рік. У той же час, згідно з даними управління екології, природоохоронні заходи на «Дніпроважмаш», заплановані на 2008 рік, через відсутність коштів виконані не повністю. Згідно з даними управління екології, на сьогодні на підприємстві розташовується 134 джерела викидів забруднюючих елементів в атмосферу, з них 119 організованих і 15 неорганізованих. ВАТ «Дніпроважмаш» має дозвіл на викиди забруднюючих елементів до 2013 року.

Технологічні процеси в механоскладальних цеху № 7 є джерелами туманів, емульсій, масел, дрібнодисперсного абразивного пилу на ділянках шліфування й полірування, парів бензину, етанолу на ділянках промивання і знежирення деталей. Робота працівників може бути віднесена до категорії робіт середня ІІа.

Функціональна структура даного виробничого середовища включає фізичні, хімічні та соціально-психологічні фактори.

– рухомі машини і механізми; рухомі частини виробничого устаткування; вироби, що пересуваються, заготовки, матеріали;

– підвищений рівень шуму на робочому місці;

– підвищена напруга в електромережах або статичної електрики, через яку може відбутися замикання через тіло людини 220 В;

– знижена рухливість повітря;

– нестача природного світла;

– гострі кромки, задирки і шорсткість на поверхнях заготовок, інструментів і устаткування;

До хімічних факторів відносяться:

– подразливі,(корунд, емульсії, абразивні, абразивний пил складається з корунду () чи карборунду - категорія ІV);

До соціально-психологічних факторів відносяться:

– напружена фізична діяльність;

– взаємодія в одному цеху більше 100 працівників;

– різний віковий склад працівників.

. Для защиты органов дыхания следует применять респираторы одноразового пользования. Спецодежда должна обеспыливаться в специальных обеспыливающихся камерах. Уборку помещений необходимо выполнять влажным способом или осуществлять пневмоуборку

Спецодежда. Защита кожи. Защитные очки. При выполнении производственных операций, сопровождающихся интенсивным пылеобразованием, следует использовать респираторы типа «Лепесток», Ф-62ш, У-2К и др. В места принятия пищи вход в спецодежде запрещается.

 

5.2 Профілактичні заходи з охорони праці

Умови праці персоналу повинні бути організовані таким чином, щоб забезпечити максимальний комфорт для ефективного здійснення трудової діяльності. Для цього нормативними документами встановлені певні вимоги до організації робочого місця працівника.

При розміщенні робочих місць необхідно дотримуватись таких вимог:

– робочі місця згідно ГОСТ 12.2.049 –80 ССБТ "Виробниче обладнання. Загальні ергономічні вимоги(при виконанні робіт стоячи-сидячи)";

– середні допустимі фізичні навантаження стоячи (18 кгс) та сидячи (10-14 кгс);

– часові характеристики робочих рухів не повинні перевищувати максимальної частоти(80 в хв.) та мінімального необхідного часу­(0.72 с) – на згинання та розгинання рук;

Протягом робочої зміни мають передбачатися:

– перерви для відпочинку і вживання їжі (обідні перерви);

– перерви для відпочинку та особистих потреб (згідно з трудовими нормами);

– додаткові перерви, що вводяться для окремих професій з урахуванням особливостей трудової діяльності.

 

В цеху крім центрального входу є також евакуаційні виходи на випадок надзвичайної ситуації.

 

РОЗРАХУНОК ШТУЧНОГО ОСВІТЛЕННЯ

 

Таблиця 5.1 – Вихідні дані для розрахунку освітлення

№ п/п	Виробниче приміщення	Розряд зорової роботи
Тип	Розміри, м
довжина	ширина	висота
	Склад виробів			3,6	VIІІ а

Штучне освітлення розраховується в залежності від розмірів (табл.5.1) і призначення освітлюваного приміщення. Спочатку встановлюється розряд зорової роботи, у відповідності з яким вибирають норму освітленості (дивись табл.5.2).

Таблиця 5.2 – Норми освітленості при штучному освітленні приміщень

Характе-ристика зорової роботи	Найменший розмір об'єкта розрізнення, мм	Зорова робота	Контраст об'єкта розрізнення з фоном	Характе-ристика фону	Освітленість при загаль-ному освіт-ленні, лк
Розряд	Під-розряд
Загальний нагляд за ходом виробничого процесу: постійний	VIII	а	Те ж

Потім вибирають тип освітлювального пристрою (світильника) та потужність електролампи. При цьому для виробничих приміщень висотою до 6 м слід вибирати світильники з газорозрядними лампами низького тиску (табл.6).

Таблиця 5.6 – Характеристика світильників з газорозрядними лампами низького тиску

Тип світильника	Лампа
Тип	Світловий потік, лм
ЛСП 02В–1´18	ЛБ–18

 

Показник приміщення j розраховується за формулою:

 

де a – довжина приміщення 36 м;

b – ширина приміщення 24 м;

h – висота підвісу світильника над робочою поверхнею 3.6 м.

 

Необхідна кількість світильників для виробничих приміщень визначається з формули:

де Е – нормативна освітленість для даного розряду зорових робіт, лк, (табл. 1.2);

S – площа приміщення 864 м²;

К – коефіцієнт запасу, 1,3;

Z – поправковий коефіцієнт світильника, 1,1;

F – світловий потік однієї лампи у світильнику, лм (табл. 5.6);

n – кількість ламп у світильнику, 1;

u – коефіцієнт використання освітлювальної установки (у долях одиниці) 0,56.

Таблиця 5.4 – Коефіцієнти використання світлового потоку світильників з газорозрядними лампами.

rстелі, %
rстін, %
j	Коефіцієнт використання, %

 

 

 

Прийняти до установки світильників;

Тип світильника: ЛСП 02В–1´18;

Тип лампи: ЛБ–18.

 

РОЗРАХУНОК ЗВУКОІЗОЛЯЦІЇ

Розрахувати товщину звукоізолюючої перегородки із будівельного матеріалу (табл. 5.2.4) між приміщенням із розумовою діяльністю (табл.5.2.2) та дільницею із шумним виробничим обладнанням (табл. 5.2.1).

Таблиця 5.2.1 – Рівні шуму обладнання основного виробничого приміщення

№ варіа-нта	Рівень шуму, дБ	Кількість, шт.

Визначають загальний рівень звукового тиску, від усіх джерел шуму із однаковими рівнями звукового тиску, дБ:

де L_i – рівень звукового тиску і -того виду обладнання, дБ (табл. 5.2.1);

n – кількість обладнання і -того виду, шт. (табл. 5.2.1).

Таблиця 5.2.2 – Допустимі рівні звукового тиску на робочих місцях

Вид трудової діяльності, робоче місце	Lдоп, дБ
Аналітичні роботи в лабораторіях (дослідницькі та випробувальні лабораторії)

Знайдену величину порівнюють із допустимим рівнем звукового тиску на робочих місцях у захищуваному приміщенні (табл. 2.2) і визначають потрібну звукоізолюючу здатність перегородки R, дБ:

 

Звукоізолююча здатність перегородки залежить від властивостей будівельного матеріалу, із якого виконано перегородку, дБ:

де m_e — еквівалентна поверхнева густина будівельного матеріалу, кг/м².

Знайдемо поверхневу густину будівельного матеріалу, кг/м²:

де k – коефіцієнт, який залежить від типу матеріалу (табл. 2.3).

Таблиця В.3 – Конструкційні властивості будівельних матеріалів

Тип матеріалу	Густина, кг/м3	К
Порожниста цегла		1.7

 

Потрібну товщину звукоізолюючої перегородки знаходять із співвідношення, м:

де ρ – густина будівельного матеріалу перегородки, кг/м³ (табл. 2.3).

Тип матеріалу – порожниста цегла, з товщиною звукоізолюючої перегородки .

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Вредные вещества в промышленности. [Текст]: справочник в 3-х томах / Под ред. Н. В. Лазарева – М.: Химия, 1991. – 271 с.

2. ГОСТ 12.1.005–88. ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. [Текст] – Введ. с 1989–01–01. – М.: ИПК изд-во стандартов, 1989. – 126 с.

3. Вредные вещества в промышленности: Органические вещества: Новые данные с 1974 по 1984 г. [Текст]: Справочник / Под ред. Э. Н Левиной, И. Д. Гадаскиной. – Л.: Химия, 1985. – 464 с.

4. ГОСТ 12.0.003–74. Опасные и вредные производственные факторы. [Текст] – Введ. с 1976–01–01. – М.: Изд-во стандартов, 1976. – 2 с.

5. ДСТУ 3273–95. Безпечність промислових підприємств. Загальні положення та вимоги. [Текст] – Введ. з 1996–07–01. – К.: Держстандарт України, 1995. – 14 с.