Тема 6. Міжнародні перевезення

Тема розрахована на 2 семінарських заняття (4 год)

 

1.Джерела правового регулювання міжнародних перевезень

2.Поняття, ознаки та види міжнародних перевезень.

3.Застосування колізійних норм в сфері міжнародних перевезень.

4.Загальна характеристика міжнародних перевезень залізничним транспортом.

5.Загальна характеристика міжнародних автомобільних перевезень.

6.Загальна характеристика міжнародних морських та річкових перевезень.

7.Загальна характеристика міжнародних повітряних перевезень.

 

Завдання.

1. Дайте характеристику коносаменту. Складіть коносамент використовуючи положення. Конвенції ООН про морське перевезення вантажів від 30 березня 1978р. і Кодекс торговельного мореплавства України.

2. При завантаженні вантажу на контейнеровоз “Калькутта”, термін якого тривав 5 днів, вантажовідправник зажадав від перевізника коносамент на вантаж, прийнятий до перевозки. Перевізник відмовив, мотивуючи це тим, що коносамент видається після завантаження всього вантажу на борт судна. Дайте правовий аналіз ситуації.

3. За договором міжнародного перевезення вантажу автомобілем, укладеним 1 вересня 2000р., перевізник вантажу зобов’язався доставити вантаж до 1 жовтня 2000р. Станом на 10 листопада 2000р. вантаж доставлений не був. Коли закінчується строк позовної давності для пред’явлення позову? Чи зміниться строк позовної давності, якщо б термін доставки вантажу не був визначений. До взаємовідносин сторін застосовується Конвенція про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів 1956р.

4. Громадянину М., який виконував трудові обов’язки за кордоном, після прибуття в аеропорт призначення не був виданий багаж. Виявилось, що під час пересадки в аеропорті Франкфурт-на-Майні багаж випадково направили в іншу країну. Після прибуття багажу в Бориспіль М. вже вдома виявив, що шов валізи розпорений. Оскільки М. перебував у відпустці і готувався від’їжджати на море, він не пред’явив претензій до перевізника. Після закінчення відпустки М. відбув за кордон до місця служби, залишивши довіреність на пред’явлення позову та вчинення інших процесуальних дій іншій особі. Через хворобу повіреного позов про відшкодування заподіяної шкоди був пред’явлений в Бориспільський міський суд лише через 14 місяців.

Чи підлягає позов задоволенню?

 

Джерела правового регулювання:

 

1. Афінська конвенція про перевезення морем пасажирів та їх багажу, 13 грудня 1974 р. // Міжнародне приватне право. Т1, К.: Port-Royal,1999.

2. Бернська конвенція про міжнародні залізничні перевезення КОТІФ, 9 травня 1980 р. // Міжнародне приватне право. Т1, К.: Port-Royal,1999.

3. Варшавська конвенція для уніфікації деяких правил стосовно міжнародних повітряних перевезень, 1929 рік. // Міжнародне приватне право. Т1, К.: Port-Royal,1999.

4. Господарський кодекс України від 16.01.2003р. // ВВР, № 18-22, ст.144.

5. Женевська конвенція про договір міжнародного перевезення вантажів (КДПВ), 19 травня 1956 р. // Міжнародне приватне право. Т1, К.: Port-Royal,1999.

6. Женевська конвенція про цивільну відповідальність за шкоду, заподіяну при перевезення небезпечних вантажів автомобільним, залізничним та внутрішнім водним транспортом, 1 лютого 1990 р. // Гуреев С.А., Копылов М.А. Международное транспортное право. Сборник международно правовых актов.М., 1987.

7. Закон України “Про залізничний транспорт” від 4 липня 1996 року // ВВР. 1996. №40. Ст.183.

8. Закон України “Про транспорт” від 10 листопада 1994 року // ВВР. 1994. №51. Ст. 446.

9. Закон України від 23 червня 2005 року “Про міжнародне приватне право” // Відомості Верховної Ради України.-2005, N 32, ст.422

10. Закон України від 5 квітня 2001 року “Про автомобільний транспорт” (в редакції 2006 року) // Відомості Верховної Ради України, 2001, №22, ст.105.

11. Кодекс торгового мореплавства України // ВВР. 1995. №47-52. Ст.349.

12. Конвенція ООН про міжнародні змішані перевезення вантажів, 24 травня 1980 р. // Гуреев С.А., Копылов М.А. Международное транспортное право. Сборник международно правовых актов.М., 1987.

13. Конвенція про договори міжнародного дорожнього перевезення вантажів автомобільним транспортом (Женева, 1956р.) // Міжнародне приватне право. Т1, К.: Port-Royal,1999.

14. Конвенція про міжнародні автомобільні перевезення пасажирів та їх багажу, 9 жовтня 1997 р. // Гуреев С.А., Копылов М.А. Международное транспортное право. Сборник международно правовых актов.М., 1987.

15. Міжнародна конвенція ООН про морське перевезення вантажів, 31 березня 1978 р. // Гуреев С.А., Копылов М.А. Международное транспортное право. Сборник международно правовых актов.М., 1987.

16. Міжнародна конвенція про уніфікацію деяких правил про коносамент, 25 серпня 1924 р. (Гаага). // Гуреев С.А., Копылов М.А. Международное транспортное право. Сборник международно правовых актов.М., 1987.

17. Повітряний кодекс України // Відомості Верховної Ради України.2011. № 48-49 ст.536.

18. Порядок і умови перевезень пасажирів та багажу автомобільним транспортом // Затв. наказом Міністерства транспорту України від 21 січня 1998 року; //Офіційний вісник України. 1998. №17.

19. Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні // Затв. наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року; Офіційний вісник України. 1998. №8.

20. Наказ Міністерства транспорту та зв’язку України від 27.12.2006 N 1196 «Про затвердження Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України // Офіційний вісник України., 2007 р., №26, стор51, стаття 1065.

21. Статут залізниць України // Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 року; Офіційний вісник України. 1998. №14.

22. Указ Президента “Про запровадження ліцензування діяльності господарюючих суб’єктів у сфері природних монополій” від 17 листопада 1998 року // Урядовий кур’єр. 1998, 19 листопада.

23. Цивільний кодекс України від 16.01.2003р. // ВВР. 2003. № 40-44. ст.356.

24. Чиказька конвенція про міжнародну цивільну авіацію, 7 грудня 1944 р. // Міжнародне приватне право. Т1, К.: Port-Royal,1999.

Література:

1. Гуреев С.А., Копылов М.Н. Международное транспортное право. М., 1987.

2. Демиденко В.В. и др. Морское право Украины. – Одесса.: АО БАХВА, 1996.

3. Демиденко В.В. Міжнародно-правова основа національного морського права України (теоретичні аспекти). – Одеса.: АТ БАХВА, 1995.

4. Садиков О.Н. Правовое регулирование международных перевозок. М.,1981.

5. Фединяк Л. Уніфікація норм міжнародних договорів про міжнародні автомобільні перевезення // Право України.-2000.-№10.-С.113-116.

6. Холопов К.В. Комментарий к Конвенции о договоре международной дорожной перевозки груза.М.,2000.

7. Холопов К.В. Международное частное транспортное право.- М.: Статут, 2010.-702с.

8. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України // за ред. проф. Коссака В.М., Київ, 2004.