Зміст
Вступ
1. Обчислення середніх рівнів та середніх показників рядів динаміки.
2. Агрегатні індекси, економічний зміст індексів, техніка побудови.
3. Термін ефективного використання нематеріальних активів фірми, захищених патентами, ліцензіями, на кінець 2009 р. становили:
| Термін використання, років | |||||||
| % до загальної суми нематеріальних активів | 3,4 | 8,3 | 28,5 | 40,3 | 9,1 | 6,3 | 4,1 |
Визначити середній термін ефективного використання нематеріальних активів, середнє квадратичне відхилення та коефіцієнт варіації. Зробити висновки.
4. Визначити зв’язок між виходом цукру з 1 т цукрових буряків та їх цукристість за такими даними:
| Номер заводу | ||||||||
| Цукристість, % | 14,8 | 15,2 | 17,3 | 18,4 | 17,6 | 16,4 | 14,3 | 16,8 |
| Вихід цукру з 1 т буряків, кг |
Оцінити щільність зв’язку за допомогою лінійного коефіцієнта кореляції. Зробити висновоки.
5. Динаміка продажу принтерів на внутрішньому ринку характеризується такими даними:
| Принтери | Ціна за одиницю тис. грн. | Продано,тис. од. | ||
| Базовий період | Поточний період | Базовий період | Поточний період | |
| Лазерні | 4,2 | 3,8 | 2,2 | 2,8 |
| Матричні | 1,3 | ід | 4,5 | 5,2 |
Визначити індивідуальні індекси цін та обсягу продажу. Знайти індекси середньої ціни принтерів змінного, постійного складу та структурних зрушень. Зробити висновки.
6. Є така інформація за звітний рік:
| Випуск продукції (в основних цінах) | Податки на продукцію | Субсидія на Продукцію | Витрати на товари, матеріальні таф нематеріальні послуги для | Споживання основного капіталу |
Визначити:
1. Валовий внутрішній продукт;
2. Чистий внутрішній продукт.
7. Список використаної літератури
Вступ
Історія людства свідчить, що без статистичних даних неможливе управління державою як соціальним організмом, розвиток економіки і культури, розробка програм соціально-економічного розвитку країни.
Протягом багатьох століть статистика виступала як необхідний і ефективний інструмент державного управління, являючись головним інформаційним джерелом статистичних даних для управлінських, науково-дослідних і практичних потреб різних структур, організацій і населення.
Особливість статистики полягає в тому, що статистичні дані повідомляються в кількісній формі, тобто статистика розмовляє мовою цифр, відображаючих суспільне життя у всьому різноманітті його форм і проявів.
Термін "статистика" походить від латинського слова "status" (статус), що в перекладі означає положення, стан явищ. В науковий ужиток слово "статистика" було введено німецьким вченим професором філософії і права Готфрідом Ахенвалем (1719-1772), який з 1746 року вперше в Марбрузьському, а потім в Геттингенському університеті почав викладати нову дисципліну, яку він назвав статистикою. Основним змістом цього курсу був опис політичного стану, величі та могутності держави. Г.Ахенваль розглядав статистику як галузь державознавства. Зміст, завдання, предмет вивчення статистики в його розумінні були далекі від сучасного погляду на статистику як науку.
Нині під терміном "статистика" розуміють такі три пов'язані між собою значення:
1) цифри, які характеризують рівні, розміри та обсяги тих, або інших масових явищ і процесів суспільного життя;
2) особливу галузь практичної діяльності ("статистичний облік"), спрямовану на збирання, нагромадження, обробку та аналіз даних, які характеризують соціально-економічний розвиток країни, її регіонів, галузей економіки, окремих господарюючих суб'єктів;
3) самостійну суспільну науку, яка займається розробкою теоретичних положень і методів збирання, зведення, обробки, та аналізу цифрових даних про явища суспільного життя.
Статистика як суспільна наука вивчає кількісну сторону масових суспільних явищ у нерозривному зв'язку з їх якісною стороною, досліджує кількісний вираз закономірностей суспільного розвитку у конкретних умовах місця і часу. Вона вивчає також вплив природних, технічних, економічних і соціальних факторів на умови і результати виробництва, зворотний вплив розвитку суспільного виробництва на умови життя людей.
Отже, об'єктом статистики є суспільство, явища й процеси суспільного життя в багатогранності їх форм і проявів.
Обчислення середніх рівнів та середніх показників рядів динаміки.
Завдання статистики полягає в тому, щоб шляхом аналізу рядів динаміки розкрити та охарактеризувати закономірності, що проявляються на різних етапах розвитку того чи іншого явища, виявити тенденції розвитку та їхні особливості. Під час аналізу рядів динаміки обчислюють і використовують такі аналітичні показники динаміки:
· абсолютний приріст;
· темп зростання;
· темп приросту;
· абсолютне значення одного проценту приросту;
· коефіцієнти прискорення та уповільнення.
Обчислення цих показників ґрунтується на абсолютному або відносному порівнянні (зіставленні) рівнів ряду динаміки. Рівні, які порівнюються називають поточними, а з якими порівнюють базисними. За базу порівняння приймають або попередній рівень ряду або початковий. Якщо кожен наступний рівень ряду порівнюється з попереднім, то дістають ланцюгові показники динаміки, а, якщо кожний наступний рівень ряду динаміки порівнюють з рівнем, який взято за базу порівняння, то знайдені показники називають базисними. Як правило, за базу порівняння беруть перший рівень ряду динаміки.
Аналітичні показники динаміки дають можливість прослідкувати зміну (зростання або зменшення) показника з плином часу.
Розрахунок останнього показника у даній таблиці має економічний зміст тільки на ланцюговій основі, оскільки на базисній основі для всіх рівнів буде отримано те саме значення показника – сота частина базисного (першого) періоду.
Цей показник має важливе практичне значення в економічному аналізі; так як в динамічних рядах, що постійно зростають, темпи зростання можуть сповільнюватися, або залишатися на одному рівні, а значення одного проценту приросту зростати.
До складу аналітичних показників рядів динаміки можуть бути віднесені також:
