Звучить фрагмент пісні “Зеленеє жито”.

Пісня – душа народу

(Позакласний захід для 4 класів)

Мета. Збагатити знання учнів про народну пісню, вчити дітей слухати і співати українські на­родні пісні.

Відроджувати звичаї, традиції та обряди нашого народу, вихову­вати любов до народної творчості, гордість за український народ, який має славне героїчне минуле і багату творчу спадщину.

Хід заходу.

Звучить фрагмент пісні “Зеленеє жито”.

Вчитель Добрий день вам, милі люди!

Хай нам щастя-доля буде,

Не на день і не на рік,

А на довгий-довгий вік.

Починаймо наше свято!

Людей зібралося багато,

Щоб веселитись і співати,

І вас на святі розважати!

Учні по черзі:

1. Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

Стрічаєм піснями, любов'ю і миром.

2. Для людей відкрита школа наша світла,

Тільки б жодна кривда в неї не забігла.

3. Щоб жилось по правді, щоб жилось у мирі,

Завжди будьте чесні, завжди будьте щирі!

4. Ми концерт підготували, в нього ми всю душу вклали,

Як сподобається вам, аплодуйте, друзі, нам.

Вчитель. Яке це дивне диво — народна пісня! Яку владну силу таїть вона в собі! Минають віки, змінюються суспільні устрої, потрясають світ нищівні війни і голодо­мори, на зміну одним поколінням приходять інші — у кожного свої смаки, свої уподобання. А народна пісня залишається, через усі зли­годні й поневіряння проносить вона свою красу, свою нев'янучу молодість. Народна пісня — це ду­ша народу, його історія. Послухайте легенду про пісню.

Учні по черзі:

1. Якось Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність і красу, угорці - любов до господарювання, німці - дисципліну і порядок, діти Росії – владність, Польщі – здатність до торгівлі, італійці отримали хист до музики…

2. Обдарувавши всіх, піднявся Господь Бог зі святого трону і раптом побачив у куточку дівчину. Вона була боса, одягнена у вишивану сорочку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові багряний вінок з червоної калини. - Хто ти? Чого плачеш? – запитав Господь.

3. - Я – Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові, пожеж. Сини мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються із вдів і сиріт, у своїй хаті нема правди і волі. - Чого ж ти не підійшла до мене скоріше? Я всі таланти роздав. Як же зарадити твоєму горю?

4. Дівчина хотіла вже піти, та Господь Бог, піднявши правицю, зупинив її. - Є в мене національний дар, який уславить тебе на цілий світ. Це пісня. Узяла дівчина -Українка дарунок і міцно притисла його до серця. Поклонилась низенько Всевишньому і з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ. З тих пір і дивує весь світ українська народна пісня.

Виконується українська народ­на пісня «При долині кущ калини»

Учні по черзі:

1. Красу і силу народної пісні глибоко розуміли визначні діячі нашої літератури і мистецтва. Саме з піснею, з кобзарською думою пов'язував Тарас Шевченко без­смертя і славу рідної землі:

Наша дума, наша пісня

Не вмре, не загине,

От де, люди, наша слава,

Слава України.

 

2. Перша пісня, яку чує дитина – це мамина колискова пісня. Її ніжна, ласкава мелодія заспокоює дитину. Без маминої колискової пісні немає дитинства, як без дитинства немає майбутнього.

Колискова пісня, колискова —

То найперша материна мова.

Пахне вона м’ятою і цвітом,

Чебрецевим і суничним літом.

3. Пахне молоком і споришами.

Скільки в ній ласкавості і шани,

Скільки в ній тривожності людської,

І надій, і сивини гіркої...

Колискова пісня, колискова —

То солодка материна мова.

Учні співають народну колискову пісню «Котику сіренький»

Учні по черзі:

1. Протягом своєї багатовіко­вої історії український народ склав безліч прекрасних казок, прислів'їв, загадок, пісень - їх за­писано понад 200 тис. Народна пісня — невеликий усний віршо­ваний твір, що співається.

2. Як створювалися народні пісні?Одна людина чи група лю­дей, переживаючи якесь сильне почуття (радості, смутку, гніву то­що), під час праці або відпочинку складали текст пісні разом з мелодією. Пісні - художні твори, а тому складати їх могли лише об­даровані люди. Народні співці - лірники та кобзарі - не лише виконували вже відомі пісні, а й складали свої.

3. А хто такі кобзарі?Кобзарі - то мандрівні музики-співці. Вони були зовсім ма­ленькою, але особливою часточ­кою нашого народу. Кобзарі не мали ласки від долі - майже всі були невидющі, їх водили білим світом хлопчики-поводирі. Тихою ходою ішов кобзар від міста до міста, від села до села, наслухав, як живуть прості люди, і оспівував їхні жалі й радощі у своїх думах, піснях.

4. Мудрі, безстрашні, високі духом, кобзарі несли людям слово правди. Вони закликали народ до єднання. Піднімали його на бо­ротьбу з поневолювачами. Оспіву­вали подвиги мужніх лицарів-героїв. Кобзарева пісня була чи не сильніша за будь-яку зброю...

5. З давніх-давен люди склада­ють пісні про своє життя і працю, про важливі суспільні події. Згодом ці події відходять у минуле, вмирають їх учасники. Давньою також стає пісня, проте вона не забувається — люди продовжують її співати.

6. Пісні, в яких зображено події минулого та видатних осіб, назива­ються історичними.

Є і нам про що згадати. Пісне, душу возвелич,

Ой, була в нас ненька-мати, Запорізька славна Січ.

Круточола наша доля, не вода в ній – кров тече.

Козаку найперше – воля. Козаку найперше – честь!

Учні співають українські народні пісні «Гей, ви, стрільці січовії», «Ой, на горі та й женці жнуть»

Учні по черзі:

1. Українська народна пісня відбила різні сторони життя і різні грані людського характеру. Серед її різновидів особливе місце належить жанру жартівливої пісні. Вміння веселитися від душі, соковитий народний гумор і дотепні українські жарти відомі в усьому світі.

2. Змістом жартівливих пісень стали життєві сцени і яскраві людські характери. Вони виконуються соло або хором, з інструментальним супроводом, з ігровими рухами. Головне, щоб дотеп і жарти були почуті, розрадили і розвеселили слухачів і виконавців.

Діти виконують пісні «Ой, я, молода, на базар ходила», «Сіяв мужик просо»

Учень:

Особливе місце серед українських пісень займає коломийка. Це і пісня, і танець. Музика коломийки має свої особливості: швидкий темп, загострений ритм. Іноді коломийки порівнюють із російськими частівками. Короткі за побудовою, вони яскраво і образно відтворюють сцени з життя і людські характери.

Учні виконують пісню «Верховина»

Вчитель. Сьогодні ви почули лише кілька українських народних пісень у виконанні наших учнів. Але ж музика постійно присутня у нашому житті. І дуже важливо для кожного з нас вивчати культуру свого народу, співати народні пісні, пишатися нашою державою. Та щоб вирости гідним українцем, замало співати пісні. Треба вчити історію нашого краю, його природу, вдосконалювати своє тіло на уроках фізичної культури, розвивати свої математичні здібності, багато читати, писати без помилок та гарно рахувати. Тому останні пісні нашого невеличкого концерту присвячені школі та навчанню.

Звучить пісня Дважди – два – чотири»

Звучить пісня «Чому вчать у школі»

Вчитель. На цьому наше свято, присвячене пісні, закінчено. Дякуємо за увагу.