Криміналістична характеристика контрабанди

Методика розслідування контрабанди - це система наукових положень, технічних прийомів, методичних правил і рекомендацій, що застосовуються під час розкриття і розслідування цього злочину.

Контрабанда - переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, вчинене у великих розмірах (якщо вартість товарів контрабанди у тисячу та більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян), а також незаконне переміщення історичних і культурних цінностей, отруйних, сильиодійних, радіоактивних чи вибухових речовин, зброї та боєприпасів (крім гладкоствольної зброї та боєприпасів до неї), а так само контрабанда стратегічно важливих сировинних товарів, щодо яких законодавством установлено відповідні правила вивезення за межі України.

Контрабанда сировини, зокрема стратегічної, наркотиків, культурних цінностей, валюти, зброї, боєприпасів і т. ін. становить загрозу як економічній, так і суспільній безпеці України.

Криміналістична характеристика контрабанди становить собою систему взаємозалежних узагальнених даних про найбільш характерні ознаки способу, механізму, обстановки протиправних дій та їхніх наслідків, об'єкти, що взаємодіють у процесі здійснення контрабанди, особливості особистості винного, час і місце, типові матеріальні та ідеальні сліди, а також інші аспекти цього злочину, відомості про які мають практичне значення для вирішення завдань боротьби з контрабандою.

В основі елементів криміналістичної характеристики контрабанди лежать об'єктивні процеси здійснення і приховання цього злочину, що визначають закономірності відображення його ознак у реальній дійсності.

Найбільш типовими елементами криміналістичної характеристики контрабанди є:

1) узагальнені дані про спосіб незаконного переміщення то-
варів через митний кордон України (по-іншому - спосіб учи-
нення контрабанди);

2) узагальнені дані про предмет злочинного посягання;

3) відомості про типові особистісні характеристики злочинців;

4) типові сліди контрабанди;

5) типові відомості про обстановку вчинення контрабанди.
> Спосіб незаконного переміщення товарів через митний

кордон України - один із елементів криміналістичної характеристики контрабанди. До найбільш типових способів учинення контрабанди слідча практика відносить такі.

Переміщення предметів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто:

· з використанням тайників та інших засобів, що утруднюють виявлення предметів;

- через надання одним предметам вигляду інших;

· подання митному органу як підстави для переміщення предметів підроблених документів, документів, одержаних незаконним способом, або документів, що містять неправдиві дані, а також документів, що є підставою для переміщення інших предметів.

Практиці відомі такі способи приховування предметів контрабанди, зокрема з використанням тайників:

а) заповнення предметами контрабанди порожнин транспортних засобів, ємностей багажу;

6) розміщення предметів злочинного посягання за внутріш-
ню обшивку салонів тощо вагонів, літаків, вертольотів;

в) заховування в шинах коліс і між колісьми автомобілів;

г) маскування у тюки вовни та бавовни, у порожнечі, спеці-
ально створені під час складування лісоматеріалів, металопро-
кату і контейнерів;

д) розміщення в природні порожнини людини.
Переміщення предметів через митний кордон України поза

митним контролем, тобто переміщення предметів через митний контроль поза місцем розташування митниці, поза часом здійснення митного оформлення або з незаконним звільненням від митного контролю.

Завідомо неправдиве використання документів або засобів ідентифікації, тобто надання митному органу документів: підроблених, недійсних, отриманих незаконним способом, що містять недостовірні дані чи такі, що відносяться до інших товарів і транспортних засобів, а також використання підробленого чи належного іншому товарові чи об'єкту засобу ідентифікації.

Недекларування і недостовірне декларування товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України - незаявленпя за установленою формою достовірних відомостей або заявленпя недостовірних даних про товари, транспортні засоби та їхній митний режим.

Перевезення предметів, ввезених на митну територію України поза митним контролем або з приховуванням від такого контролю, а так само предметів, щодо яких надано пільги з митного обкладення і використаних без дозволу митних органів України в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.

При цьому варто враховувати, що митному огляду не підлягає особистий багаж Президента України і членів його родини, які з ним перетинають кордон; особистий багаж депутатів українського парламенту і членів уряду, якщо вони перетинають митний кордон у зв'язку з виконанням своїх депутатських чи службових обов'язків; іноземні військові кораблі, бойові та військово-транспортні повітряні судна, а також військова техніка, що рухаються своїм ходом.

Відповідно до Митного кодексу України встановлено відповідні митні пільги для дипломатичних представництв інших держав, для працівників їхнього адміністративно-технічного персоналу, для іноземних дипломатичних, консульських кур'єрів, а також представників і членів делегацій інших держав чи міжнародних організацій тощо.

Отже, кваліфікація дій за ст. 201 КК України залежить від характеру застосованого способу переміщення (протиправний він чи ні), а не від наявності в особи, яка переміщає товари, права па звільнення від відповідних форм митного контролю.

> Подальший елемент криміналістичної характеристики контрабанди - предмет злочинного посягання.

Ним можуть бути будь-які товари, тобто речі, цінності, переміщувані у великому розмірі через митний кордон України, а також ті об'єкти, які згідно з чинними нормативно-правовими актами підлягають митному контролю, митному чи ідентифікаційному декларуванню.

Окрім цього, кримінальну відповідальність установлено і за переміщення через митний кордон будь-якої кількості предметів, передбачених спеціальним переліком.

До цього переліку входять:

1. Наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги або прекурсори (передбачено ст. 305 КК України).

2. Сильнодійні, отруйні, радіоактивні чи вибухові речовини, зброя та боєприпаси (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасів до неї).

3. Ядерна, хімічна, біологічна та інші види зброї масового знищення, матеріали та устатковання, що можуть бути використані для створення такої зброї.

4. Стратегічно важливі сировинні товари, щодо яких законодавством установлено відповідні правила вивезення за межі України.

5. Історичні та культурні цінності.

> Відомості про типові особистісні характеристики злочинців - подальший основний елемент криміналістичної характеристики контрабанди. її суб'єктом може бути будь-яка особа (громадянин України, іноземець чи особа без громадянства; посадова чи приватна особа), яка досягла 16-річного віку.

Слідчою практикою виявлено два основні типи контрабандистів: "ситуативний" і "злісний".

"Ситуативний" контрабандист характеризується тимчасовими відхиленнями в загальній позитивній установці особистості. Він учиняє злочин внаслідок ситуації, що створилася, під дією спокуси одержати матеріальні блага або має на меті зробити комусь послугу.

"Злісний" контрабандист становить більшу суспільну небезпеку, оскільки вирізняється яскраво вираженою протиправною орієнтацією корисливого характеру. Він діє тільки з прямим умислом, за ретельно розробленим планом, глибоко аналізує і враховує об'єктивні й суб'єктивні чинники та умови на кордоні, переслідуючи мету одержати від контрабанди максимальний прибуток.

Аналіз слідчої практики показує, що більш як 75% злісних контрабандистів вчиняли злочин у складі організованих груп і протягом досить значного часу. Ці контрабандисти беруть участь у корупції органів влади і управління, правоохоронних органів. На шляху до збагачення і досягнення бажаних результатів вони не зупиняються ні перед якими перепонами.

> Контрабанда складається з її підготування (вибору предмета посягання, способу злочину, каналу переміщення товарів і т. д.) і приховання незаконного переміщення товарів через митний кордон України. На всіх її стадіях залишаються типові сліди, насамперед матеріальні, що з'явилися на товарі, на транспортному засобі, на документах, устаткуванні, і сам товар тощо. Виникають і ідеальні сліди у свідомості очевидців завдяки сприйняттю ними обставин здійснення контрабанди.

> До структури криміналістичної характеристики контрабанди входять типові відомості про обстановку її вчинення та виявлення, а саме:

- про канали незаконного переміщення товарів чи інших предметів через кордон України;

- про типову обстановку виявлення злочину;

- про можливі зв'язки контрабандиста або контрабанди з іншими злочинами (наприклад, зловживання своїми службовими повноваженнями посадової особи держави, з якої контрабандний товар імпортувався чи куди експортувався).

Ці елементи криміналістичної характеристики зазвичай безпосередньо стосуються завдань, що вирішуються в ході провадження у будь-якій кримінальній справі про контрабанду.

Установлюючи конкретний факт контрабанди, працівник відділу дізнання чи слідчий вивчає та оцінює сліди і зібрану у справі інформацію.

Аналізуючи отримані дані, він співвідносить їх із сукупністю елементів криміналістичної характеристики контрабанди й оцінює повноту і значимість зібраних доказів.

Так, відомості, що характеризують деякі типи контрабандистів, сліди, залишені ними в конкретних кримінальних ситуаціях, дозволяють на початковому етапі розслідування визначити коло осіб, серед яких необхідно шукати злочинця, а якщо контрабандиста виявлено, правильно вибрати тактику проведення слідчих дій, вирішити інші завдання розслідування контрабанди.

2. Типові слідчі ситуації, версії та планування розслідування

Значення обізнаності про типові слідчі ситуації розслідування контрабанди полягає в тому, що ними, крім іншого, обумовлено:

1. завдання, що підлягають вирішенню під час розслідування в таких справах;
2. сукупність слідчих дій та інших заходів, що їх необхідно для цього провести на первинному і подальших етапах розслідування;
3. багато інших питань методики цього процесу (організація, планування тощо).

Типовими ситуаціями початкового етапу розслідування контрабанди (а це - головний етап досудового провадження у таких справах) зазвичай виступають такі.

1. Є достовірні та аргументовані дані про вже вчинену контрабанду, тобто і про предмет, і про суб'єктний склад події (це має місце тоді, коли ознаки контрабанди встановлено безпосередньо під час проходження конкретною особою митного чи прикордонного контролю або в ході адміністративного провадження у справі про порушення митних правил).
2. Є відомості про діяння, що містить ознаки контрабанди, і випну особу, однак місце її перебування невідоме або вона перебуває закордоном.
3. Є дані про діяння, що містить ознаки контрабанди, однак інформація про винну особу або відсутня, або її недостатньо для встановлення суб'єкта контрабанди - безадресна (безгосподарна) контрабанда.

> Першочергові завдання розслідування для першої типової слідчої ситуації:

- установлення поки що невідомої слідству стадії підготовки контрабанди;

- вивчення, аналіз і фіксація всіх слідів;

- з'ясування мотивів і мети злочину;

- доведення вини підозрюваного (обвинувачуваного);

- визначення запобіжного заходу.

Окремі типові версії для такої ситуації випливають із перелічених завдань, обумовлюються мотивами, метою та особливостями можливих учасників контрабанди і т. д.

• Для вирішення названих завдань у ході планування первинного етапу розслідування першочергово необхідно встановити або викопати таке.

1. Кого з підозрюваних треба першочергово затримати чи арештувати, в якій послідовності, де, коли і за яких обставин.
2. У кого з підозрюваних чи їхніх близьких слід зробити обшук, що і де шукати.
3. Визначитись із перспективами слідчого огляду предметів і документів, вилучених під час обшуків.
4. Провести слідчий огляд засобів і пристосувань, що використовувалися для переміщення і збереження контрабанди.
5. Провести виїмку за місцем проживання і роботи підозрюваного та в інших осіб, у яких можуть бути предмети контрабанди і документи, що її підтверджують.
6. Здійснити слідчий огляд документів, використаних для приховування контрабанди.
7. Визначити коло осіб, що підлягають допиту як свідки, коли та в якій черговості, які факти і обставини підлягають з'ясуванню під час допиту кожного з них.
8. Визначити, які обставини і в якій послідовності повинні з'ясовуватися в ході перших допитів підозрюваних.
9. Коли, у кого, в якій послідовності і якими силами здійснити накладення арешту на майно, грошові внески та інші цінності, що підлягають конфіскації.

10. Запланувати накладення арешту на поштово-телеграфну
кореспонденцію та її виїмку.

11. Пред'явлення свідкам, зокрема очевидцям, предметів
контрабанди, а в разі необхідності - й підозрюваним.

12. Проведення очних ставок між ними і підозрюваними.

1. Проведення відтворення обстановки та обставин події (слідчого експерименту), пошукових (чи оперативних) заходів.
2. Призначення судових експертиз, ревізій і документальних перевірок.

За цієї ситуації можливі випадки, коли деякі співучасники контрабанди залишаються на волі. Тоді слідчому належить підтримувати тісний контакт із працівниками органів дізнання, які продовжують свою пошукову роботу, щоби вчасно використовувати у процесі розслідування одержані ними дані.

> Основні завдання для розслідування за умов подальшої типової ситуації (коли є відомості про діяння, що містить ознаки контрабанди, і винну особу, однак її місцеперебування невідоме або вона перебуває за кордоном) передбачають:

• збирання необхідної інформації про контрабандиста, його родичів та інші близькі зв'язки, можливих співучасників, установлення їх точного місцеперебування;
• вивчення стадії підготування до контрабанди, місць збереження її об'єктів;

- виявлення свідків злочину;

- огляд об'єкті в контрабанди, закріплення її слідів як доказів злочинної діяльності контрабандиста, що ховається;

• збір інших доказів провини підозрюваного, з'ясування мотивів і мети вчинення злочину, характеру і розміру завданого державі збитку;
• встановлення обставин, що сприяли від'їзду підозрюваного з постійного місця проживання за кордон, причин умов, що полегшили здійснення контрабанди і можливість сховатися від слідства.

У цій ситуації слідчому необхідно якнайактивніше використовувати оперативно-розшукові можливості органу дізнання, а також налагодити взаємодію з закордонними правоохоронними органами.

Йому потрібно грамотно виконати всі можливі без участі винної особи слідчі та інші дії, а саме:

• провести огляд місця події та об'єктів контрабанди, інших об'єктів, що можуть стати речовинними доказами;

- допитати свідків і співучасників;

• обшукати за місцем постійного проживання контрабандиста, його родичів та близьких йому людей (там можуть бути як докази контрабанди, так і сам розшукуваний);

- провести виїмку необхідних документів;

- призначити криміналістичні та інші судові експертизи;

• пред'явити для впізнання предмети і засоби контрабанди, фотографії винного;
• накласти арешт на поштово-телеграфну кореспонденцію і виконати її виїмку.

> Третя типова слідча ситуація, коли контрабандист невідомий, є найбільш складною для слідства.

Особливість розслідування даної категорії злочинів за такої ситуації полягає в тому, що на первинному етапі не завжди однозначно зрозуміло: чи є досліджувана подія результатом власне злочинних дій, чи містить вона склад контрабанди.

Ще більша складність із головним питанням - хто вчинив ці дії?

За умов виявлення ознак безгосподарної контрабанди конструюються версії про:

- коло причетних до неї осіб;

- місця їхнього можливого перебування чи переховування;

• мотиви й цілі, джерела придбання предметів контрабанди;

- способи маскування і переміщення об'єктів контрабанди;

- місця збереження, місця збуту об'єктів;

- наявність чи відсутність співучасників;

- зв'язок події контрабанди з іншими деліктами.

• Перевірка версій відбувається в напрямі з 'ясування таких основних питань:

1. Що слугувало безпосередньою причиною, яка обумовила вчинення розслідуваної події?
2. Який зв'язок між безгосподарною контрабандою та діями чи бездіяльністю відповідних осіб?

3. Хто вони? Чи наявний в їхніх діях склад злочину?

4. Які обставини виявлення контрабанди?

5. Які події передували цьому?

6. Що мало місце після виявлення контрабанди?

7. Де шукати матеріальні сліди злочину?

8. Які суб'єкти володіють криминалістично значимою інфор-
мацією про подію контрабанди?

У справах про контрабанду, в яких уже на початку зрозуміло, що її причина полягає в навмисних діях певної особи, основні зусилля спрямовуються на її встановлення.

За цієї ситуації серед початкових слідчих дій варто назвати:

- огляд місця події;

- огляд предметів контрабанди;

• допит свідків (зокрема посадових осіб митниці та військовослужбовців прикордонних військ);

- виїмка відповідних документів;

- призначення і проведення відповідних судових експертиз.

З усіх первинних слідчих дій особливе значення в цій ситуації має огляд місця події та предметів контрабанди, тому що на початковому етапі розслідування допит підозрюваного виконати неможливо. Це відбувається тому, що предмети контрабанди виявлено, а контрабандиста не встановлено. За такої ситуації початково найнродуктивною є тільки ця слідча дія, оскільки вона дає можливість установити важливий для з'ясування обставин розслідуваної контрабанди зв'язок наявних на місці огляду матеріальних слідів із цією подією.

Отримані дані використовують для розшуку і викриття злочинця. Для огляду місця події та предметів контрабанди залучаються спеціалісти-криміналісти та інші фахівці, залежно від виду контрабанди і способів її здійснення.

Під час затримання та огляду на кордоні предметів контрабанди проводиться огляд місця події, транспортних засобів, виявлених схованок. Цс дає можливість здобути необхідну криміналістично значущу інформацію не тільки про матеріальні сліди, а й про склад злочину:

- яким способом учинено контрабанду;

- коли, ким, із якою метою, за чиєї допомоги;

- яку заподіяно шкоду;

- хто міг знати про те, що сталося;

- де було придбано чи отримано предмети контрабанди;

• коли і як їх було приховано для незаконного переміщення через кордон України;

- чи було спеціально виготовлено з цією метою схованку або ж використовувалися конструктивні особливості конкретного транспортного засобу;

- які специфічні ознаки багажу, вантажу;

• чи проявились, і якщо так, то як, професійні навички контрабандиста;
• які хитрощі були ним застосовані для реалізації злочинного задуму.

Якщо після здійснення контрабанди минуло небагато часу, а під час огляду місця події та предметів контрабанди стало можливим одержати інформацію, достатню для визначення напрямку дій (руху) злочинця, організовується його переслідування "по гарячих слідах", здійснюються загороджувальні й пошукові заходи на шляху його відходу з місця події.

Важливе значення для розкриття контрабанди має своєчасність і результативність допитів свідків. Значна частина таких свідків у справах цієї категорії відома з матеріалів, що слугували підставою для порушення кримінальної справи. Інших встановлюють у результаті оперативно-розшукової діяльності, або в ході первинних слідчих дій.

Допит свідків звичайно дає можливість отримати інформацію про ймовірного злочинця, його індивідуальні ознаки, про інших свідків контрабанди. Ця інформація повинна негайно передаватися органу, що розшукує контрабандиста.

Якщо всі слідчі дії та оперативно-розшукові заходи, що можливі для здійснення за відсутності підозрюваного, будуть виконані, а контрабандист залишиться невиявленим, досудове слідство в законному порядку зупиняється, за правилами ст. 207 КПК України.

З установленням контрабандиста провадяться його затримання, огляд і особистий обшук, допит як підозрюваного та інші слідчі дії. Тоді розглянута слідча ситуація трансформується в одну з різновидів першої.

У практиці розслідування справ про контрабанду трапляються змішані ситуації, що поєднують елементи розглянутих вище типових ситуацій. Слідчий, звичайно, завжди повинний враховувати конкретні обставини. Після з'ясування реальної слідчої ситуації успіх розслідування значною мірою залежить від тісної взаємодії слідчого з оперативними підрозділами митних та інших правоохоронних органів, зокрема й за межами України.