Антропогенні впливи на біосферу

104. Антропогенний впливи на гідросферу.

Неможливо уявити собі життя без води. Однак людина владно вторгається в природні сховища, знищує все навколо себе, забруднює воду, таку необхідну для неї ж самої. Дуже мало залишилося на Землі річок у їхньому первозданному вигляді. І все це через байдуже ставлення людини до природи, зокрема до водойм. Людина забруднює атмосферу, звідки всі забруднюючі речовини неминуче повертаються на поверхню Землі. До того ж стічні води промислових виробництв, побутові стоки попадають в ті ж ріки, озера, різні водойми. Підземні води не встигають переробити відходи Усе це повертається до людини у складі питної води й продуктів харчування.

Слід зауважити, що вода ніколи не буває без домішок. У ній містяться різні гази й солі, завислі тверді частинки. Навіть прісна в нашому розумінні вода містить розчинених солей близько 1 г на 1 л. Запас прісної води не висихає завдяки постійному кругообігу. Обсяг води, що випаровується, близько 525 тис. км на рік. 86 % від цього обсягу припадає на солоні води Світового океану. Інша частина випаровується на суші. Щороку відбувається випаровування великого шару води, товщина якого близько 1250мм. Частина цієї води як опади потрапляє знову в океан, інша частина за допомогою вітрів переноситься на сушу і проливається дощем у ріки й озера, живить підземні води й льодовики. Енергією Сонця підживлюється природний дистилятор, який використовує близько 20 % цієї енергії. Прісні води складають усього 2 % гідросфери, однак вони постійно відновлюються. Саме це й дає можливість людині мати запаси прісної води. 85 % запасів прісної води знаходиться в льодах полярних зон і льодовиків, де швидкість водообміну набагато нижча, ніж в океані. Вона дорівнює 8000 років. Підраховано, що поверхневі води можуть відновитися практично в 500 разів швидше, ніж в океані. Швидкість відновлення річок ще вища — 10—12 діб. Тому для людини велику роль відіграють саме запаси прісних вод рік.

Споконвіків ріки вважалися головним джерелом прісної води. Однак у результаті втручання людини вони чимраз більше забруднюються відходами. Ці відходи різними руслами стікають у моря й океани. У вигляді стічних вод повертається в ріки й водойми використана річкова вода. Сьогодні очисні споруди не можуть стовідсотково задовольнити потреби промислового виробництва.

Найпоширенішим явищем на сьогодні також є нафтове забруднення Світового океану. Нафтова плівка безперестанку знаходиться на 2—4 % водної поверхні Атлантичного й Тихого океанів. Щороку в моря скидають приблизно 6 млн т нафтових вуглеводнів. Забруднення дуже небезпечні. Але насамперед вони є небезпечними саме для мешканців водойм. Відомо, що спочатку критичні порушення у функціонуванні живих організмів під дією забруднюючих речовин з'являються на рівні біологічних ефектів. Як тільки клітини змінили свій хімічний склад, моментально порушуються процеси дихання, росту і розмноження живих організмів. Як наслідок, виникають мутації й канцерогенез.

Забруднення Світового океану стає причиною поступового зниження первинної біологічної продукції. За підрахунками вчених, вона знизилася на сьогодні на 10 %. У зв'язку з цим зменшується і щорічний приріст інших мешканців моря.

Невідомо, що ж очікує в майбутньому наш Світовий океан, та й усі найважливіші ріки нашої планети. Учені роблять невтішні прогнози. Вони припускають, що забруднення Світового океану зросте приблизно в 1,5—3 рази. А в результаті погіршуватиметься екологічне становище на планеті. Ми можемо досягнути крайньої межі, якщо постійно підвищуватиметься концентрація токсичних речовин. І наслідком буде деградація природної екосистеми. Учені підрахували, що первинна біологічна продукція океану здатна зменшитися в багатьох великих районах планети приблизно на 20—30 % у порівнянні з нинішньою ситуацією.

Сьогодні вчені знайшли той шлях, завдяки якому людство зможе уникнути екологічної безвиході. Цей шлях пов'язаний з безвідходними і маловідходними технологіями, а також з переробленням відходів на корисні ресурси. Однак для цього потрібен час.