Самостійна робота повинна бути виконана в зошиті для аудиторних занять або на CD- диску.

Дисципліна Кримінальне право

Самостійна робота № 33

(до заняття № 37)

Тема 2.17. Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян

Тема Кримінально-правова характеристика злочинів проти авторитету органів державної влади, місцевого самоврядування

Мета.

Навчальна. Навчити орієнтуватися в чинному кримінальному законодавстві; застосовувати набуті знання в майбутній професійній діяльності; аналізувати кримінально-правові норми, знати поняття, значення, кримінально-правову кваліфікацію злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян.

Виховна. Розвивати аналітичні здібності, увагу, пам’ять, спостережливість, акуратність, самостійність суджень і висновків.

 

Питання, винесені на самостійне опрацювання:

Кримінально-правова характеристика злочинів, передбачених ст.ст. 338, 340, 341, 342, 343, 344, 346, 348, 351 КК України

Завдання:

1.За питаннями, які винесені на самостійне опрацювання скласти конспект, особливо акцентуючи увагу на особливостях кваліфікації та кримінально-правовій характеристиці злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян

.

Методичні рекомендації для виконання самостійної роботи:

Самостійна робота повинна бути виконана в зошиті для аудиторних занять або на CD- диску.

При виконанні самостійної роботи студенти повинні акцентувати увагу на тому, що важливим є питання правильної кваліфікації злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян.

 

Наруга над державними символами (ст. 338). Предметом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 338, є Державний Прапор Украї­ни, Державний Герб України і Державний Гімн України, а ч. 2 ст. 338 — офіційно встановлений або піднятий прапор чи герб іноземної держави. Не є предметом цього злочину прапори і герби, які не є символами іноземної держави (прапор суб'єкта федерації, прапор міжнародної організації та ін.) або які є та­кими символами, але не були офіційно встановлені або підняті. Наруга над гімном іноземної держави не тягне за собою кримі­нальної відповідальності.

З об'єктивної сторони ці злочини виражаються лише у публічній нарузі над зазначеними символами. Під наругою розу­міють грубе, образливе ставлення, зле висміювання, дії, спрямо­вані на приниження тих цінностей, до яких інші члени суспіль­ства ставляться з повагою (наприклад, зривання прапора чи гер­ба, їх знищення або пошкодження, використання їх не за призначенням, учинення на них непристойних написів або ма­люнків, спотворення тексту або музики гімну, поширення його тексту зі спотворенням змісту і значення, інші дії, в яких вияв­ляється зневажливе ставлення особи до державних символів). Публічний характер дій означає, що вони можуть бути вчинені як відкрито, так і таємно, але за умови, що згодом стануть очевидни­ми для невизначеного кола осіб. Місце вчинення злочину на ква­ліфікацію злочину не впливає. Для кваліфікації не має значення, є публічна наруга над державними символами виявом негатив­ного ставлення до самих цих символів, чи їх носія (держави).

Злочини вважаються закінченими із моменту вчинення будь-якої дії, пов'язаної з наругою над державними символами. Не має значення, чи вдалося особі здійснити свій намір до кінця, чи ні.

Суб'єктивна сторона злочину—прямий умисел. Якщо особа дія­ла з хуліганських мотивів, вона несе відповідальність і за ст. 296.

Суб'єкт злочину — будь-яка особа, якій виповнилося 16 років.

Покарання за злочин: за ч. 1 та за ч. 2 ст. 338 — штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців.

Незаконне підняття Державного Прапора України на річковому або морському судні (ст. 339). Предметом злочину є Державний Прапор України. Місце вчинення злочину — річко­ве або морське судно.

З об'єктивної сторони злочин виявляється у незаконному піднятті Державного Прапора України на річковому або морському судні, яке не має права на використання такого пра­пора. Злочин вважається закінченим із моменту незаконного підняття Державного Прапора України.

Суб'єктивна сторона цього злочину — прямий умисел.

Суб'єкт цього злочину — будь-яка особа.

Покарання за злочин: за ст. 339 — штраф до п'ятдесяти неопо­датковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців.

Злочини,