Загальні закономірності будови квітки
Мета заняття: вивчити загальні закономірності будови квітки, розглянути різноманітність типів квіток; набути навичок аналізу і опису квіток різних типів, складання формул і діаграм квіток; набути навичок препарування квітки.
Матеріали та обладнання: препарувальні інструменти (голки, пінцети, леза, скальпелі), лупи; гербарні зразки квітуючих рослин різних систематичних груп; фіксовані квітки буряка (Beta), тюльпану (Tulipa), вишні (Cerasus), дикої редьки (Raphianus), картоплі (Solanum), горошку (Pisum), кропиви (Urtica), соняшника (Helianthus), сокирок польових (Consolida regalis), верби (Salix).
Контрольні питання (конспект)
1. Загальна характеристика квітки.
2. План будови квітки. Симетрія квітки.
3. Оцвітина. Типи квіток (гомо-, гетеро-, апо-, гаплохламідний).
4. Загальна характеристика андроцею.
5. Загальна характеристика гінецею.
6. Будова зав’язі. Типи зав’язей.
7. Статеві типи квіток і рослин.
8. Формули і діаграми квіток.
9. Онтогенез квітки.
Методичні вказівки до виконання роботи.
1. Вивчення будови типової квітки.
Розглянути запропоновані гербарні зразки, муляжі, фіксований матеріал, вивчити будову квітки. Звернути увагу на те, що квітки різних видів рослин відрізняються за кількістю членів оцвітини, тичинок, маточок, взаємним розташуванням елементів квітки. Зарисувати схему будови типової квітки, позначити компоненти її будови (рис. 21.1).
Складовими елементами квітки є квітконіжка, квітколоже, чашечка (чашолистки), віночок (пелюстки), тичинки, маточка. Стеблова частина пагона, що закінчується квіткою називається квітконіжкою. Квітка складається з оцвітини, андроцея (сукупність тичинок) та гінецея (сукупність плодолистків). Таку квітку називають повною, на відміну від неповної квітки, в якій відсутні якісь частини. Так, гола квітка (апохламідна) не має оцвітини; тичинкова – гінецею; в маточковій – відсутній андроцей. Вісь квітки, на якій розміщені її частини, називається квітколожем. Воно може бути опуклим, витягнутим, плоским і ввігнутим. Оцвітина – сукупність чашолистків (чашечка) та пелюсток (віночок) квітки. Чашечка та віночок складають гетерохламідну (подвійну) оцвітину. Якщо оцвітина не диференційована на чашечку і віночок, її називають холохламідною (простою). Існують різні типи квіток; їх можна класифікувати за наявністю тичинок і маточок, характером оцвітини, симетричністю оцвітини тощо.
2. Вивчення будови квіток з простою оцвітиною.
Вивчити будову квіток з простою чашечковидною (на прикладі квітки буряка) і простою віночковидною оцвітиною (на прикладі тюльпану чи гусячої цибулі). Скласти формулу і діаграму квітки тюльпану (рис. 21.2).
Чашечка і віночок разом утворюють покрив квітки, або оцвітину. Оцвітина буває простою (якщо вона складається з однакових листочків) і подвійною (якщо вона складається з різних за зовнішнім виглядом чашечки і віночка). Яскраво забарвлену просту оцвітину називають віночковидною (тюльпан), зелену – чашечковидною (буряк). Одне коло листочків оцвітини мають монохламідні квітки.
Формула і діаграма квітки дають наочне уявлення про її будову. Формула відображає її за допомогою букв та цифр, а діаграма схематичною проекцією квітки на площину, перпендикулярну осі квітки, і графічним зображенням будови. Формулу квітки складають таким чином: проста оцвітина позначається буквою Р (Perigonium), чашечка - Са (Calyx), віночок - Со (Corolla), андроцей, або тичинки - А (Androceum), гінецей, або плодолистки - G (Gynoeceum). Актиноморфна квітка позначається зірочкою (*), зигоморфна – стрілкою (↑ або ↓), асиметрична – знаком блискавки (). Кожна буква внизу позначається цифровим індексом, який відповідає числу членів даної частини квітки. Якщо таких членів багато, ставлять знак нескінченності (∞), якщо вони розміщуються не в одне, а в два кола, біля знака члена ставляться дві цифри, з'єднані знаком плюс (+); якщо будь-які з них зрослися, цифра, яка вказує їх число, береться в дужки. Верхня зав'язь позначається рискою під цифрою, що показує число плодолистків, нижня – рискою над цифрою, напівнижня – рискою поруч з цифрою.
3. Вивчення будови актиноморфної квітки із подвійною оцвітиною.
На прикладі квіток вишні, капусти, картоплі вивчити будову актиноморфних гетерохламідних квіток. Визначити тип віночка і чашечки (вільнопелюстковий, зрослопелюстковий), форму пелюсток (сидячий, нігтиковий). Написати формулу і діаграму квітки вишні (рис. 21.3).
Через вісь квітки, що проходить через маточку, квітколоже і квітконіжку, можна провести одну або декілька площин симетрії. Якщо квітка має декілька площин симетрії, її називають актиноморфною, одну площину – зигоморфною, не має жодної площини – асиметричною. Актиноморфна, або правильна квітка – це квітка, через яку можна провести декілька площин симетрії.
Квітка вишні актиноморфна, 5-членна; гіпантій увігнутий і має дзвоникоподібну форму, по краю гіпантія прикріплюються зелені чашолистки, білосніжні пелюстки і численні тичинки (30). Маточка одна, утворена з одного плодолистка і прикріплюється до дна гіпантія; зав'язь верхня, одногнізда.
4. Вивчення будови неправильної (зигоморфної) квітки із подвійною оцвітиною
Вивчити будову зигоморфних квіток горошку та сокирок. Замалювати і позначити всі частини квітки гороху, скласти формулу і діаграму (рис. 21.4а). Замалювати шпорцевий віночок сокирок, позначити: віночкоподібну чашечку, шпорку, нектарник, тичинки, маточку (рис. 3.4б).
Зигоморфна, або неправильна квітка - це квітка, через яку можна провести лише одну площину симетрії. Квітка горошку має типову для бобових будову: чашечка зигоморфна, зрослолиста, трубчаста; віночок також зигоморфний, метеликоподібний: верхня пелюстка (парус) охоплює бічні пелюстки (крила, або весла), бічні пелюстки з'єднані з нижніми пелюстками (човником); Тичинки зрослися в трубку, що оточує маточку. Розкривши препарувальною голкою зав'язь (вона верхня), можна побачити, що насінні зачатки прикріплюються до черевного (увігнутого) шва і розташовані двома рядами.
У сокирок квітка зигоморфна, з подвійною оцвітиною, причому чашолистки пелюсткоподібні (верхній чашолисток має довгу шпорку, два бічні і два нижні попарно однакові), а віночок редукований і представлений лише нектарником, що занурений у шпорку. Тичинок багато, маточка одна.
5. Вивчення будови апохламідної квітки.
Вивчити будову голої (апохламідної) квітки на прикладі одностатевих квіток верби, замалювати (рис. 21.5).
Всі вербові –дводомні, мають одностатеві квітки. Квітки верби голі, розміщені в пазухах приквітників. Відрізнити маточкові і тичинкові квітки можна за наявністю в одних маточок, в інших тичинок і нектарників. Тичинкова квітка містить 2 тичинки, тичинкові нитки при основі густо опушені. Гінецей маточкової квітки ценокарпний, з 2 плодолистків, про що свідчить і кількість лопатей приймочки. Зав'язь одногніздна, з багатьма насінними зачатками.
Завдання для самостійної роботи.
1. Записати в словник визначення термінів: оцвітина, гінецей, андроцей, плодолисток, маточка, зав'язь, стилодій, стовпчик, приймочка.
2. Записати повну характеристику квітки за формулою та встановити вид рослини:
*Р5А∞G ∞
↑Ca(5)Сo3+(2)А(9)+1G 1
*Р3+3А3+3С (3)
*Ca2+2Сo2+2А4+2С (2)
