Основні економічні показники ТОВ «Кищенці» за 2010-2012 роки.

 

 

Назва показника	2010 р.	2011 р.	2012 р.
Обсяг реалізованої продукції (тис.грн)	28390,6	27847,2	31115,6
Рентабельність (%)	61,52	64,73	84,73
Прибуток (тис.грн)	7435,3	5376,8	8605,4
Продуктивність праці (тис.грн/люд.)	17,59	14,45	15,2
Середньорічна вартість основних засобів (тис.грн)	9306,21	6146,81	8125,01
Фондоввідача (%)	3,05	4,53	3,83

 

Середньорічна вартість основних засобів протягом трьох років мала тенденцію до падіння, вона знизилась на 1181,2 тис.грн. (12,69%). Це є негативним фактором, так як управління,хоч в малому обсязі, але не покращує свої основні засоби, не оновлює застаріле устаткування.

Загальна рентабельність управління в 2012 році є досить високою порівняно з 2010 роком,вона збільшилася на 23,21 %.

 

 

2.2. Організація облікової політики на підприємстві.

Підприємство ТОВ «Кищенці» розташоване за адресою: Черкаська область Маньківський район,село Кищенці. Свою господарську діяльність господарство здійснює на території села Кищенці. Господарство здійснює свою діяльність на умовах договорів оренди землі сільських жителів та власно придбаних земельних ділянок. Управління підприємством здійснюється директором у відповідності із Статутом і діючим законодавством України. Директор виконує свої обов'язки по управлінню через відповідні структурні підрозділи.Майно підприємства складають виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.Трудові ресурси Товариства формуються з числа інженерно-технічних працівників, робітників і службовців, а також шляхом найму.ТОВ «Кищенці» самостійно здійснює матеріально-технічне забезпеченнявиробництва через систему прямих угод з постачальниками.Касові і розрахункові операції виробляються відповідно з установленими правилами для самостійних підприємств, суспільств і об'єднань. Товариство робить розрахунки за своїми обов'язками з підприємствами, організаціями, установами і громадянами в порядкубезготівкового розрахунку через кредитні чи установи готівкою безобмеження сум виплат. Товариство самостійне визначає максимальний розмір готівки, поточні витрати, що постійно знаходяться в його касі. Воно має право надавати за рахунок своїх коштів іншим підприємствам кредит на умовах, що визначаються сторонами. Товариство використовує існуючі в його розпорядженні фінансові ресурси на свій розсуд без обмежень,незалежно від джерел їхнього утворення. Воно надає податковим і статистичним органам визначену інформацію з діяльності суспільства.Результатом фінансової діяльності підприємства є його прибуток (збиток).На дослідженому підприємстві ТОВ «Кищенці» доходи, витрати і фінансові результати підприємства відображаються у звіті про фінансові результати, який складається згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові результати”.

Джерела формування майна підприємства:
- грошові і матеріальні внески засновників підприємства;
- доходи, отриманих від реалізації продукції, послуг, а також від інших видів господарської діяльності;
- кредити банків і інших кредиторів;
- майно, придбане у інших суб'єктів господарювання, організацій і громадян;
- доходи від цінних паперів;
- капітальні вкладення і дотації з бюджету;
- добродійні внески, пожертвування організацій, підприємств і громадян;
- інші джерела.
Підприємство ТОВ «Кищенці»:
- самостійно здійснює господарську діяльність, розпоряджається прибутком. Господарська діяльність підприємства здійснюється силами трудового колективу, по договорах. Підприємство вольне у виборі предмету договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємин, які не суперечать чинному законодавству;
- самостійно планує свою діяльність і визначає перспективи розвитку, виходячи з реального споживчого попиту, необхідності соціального забезпечення розвитку підприємства, підвищення особистого прибутку його працівників;
- на випадок необхідності може придбати необхідні ресурси безпосередньо у виробників, в оптовій і роздрібній торгівлі, на аукціонах і у організацій матеріально-технічного забезпечення, через комерційні центри, оптові бази, громадян;
- може здавати в оренду, передавати, продавати, обмінювати з іншими підприємствами і організаціями матеріальні цінності і ресурси. Найвищий орган підприємства визначає основи і порядок списання майна з балансу;
- здійснює роботи надає послуги з цін, встановлених самостійно або на договірній основі, а у випадках, передбачених чинним законодавством, по цінах, встановлених в централізованому порядку;
- несе повну відповідальність за дотримання кредитних договорів і розрахункових дисциплін;
- може створювати фонди виробничого, соціального розвитку і інші фонди. Порядок використання фондів, які створюються на підприємстві, визначається Положенням про фонди підприємства, яке затверджується Вищим органом підприємства.

Згідно із Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" облікова політика - це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.

Нормативні та регулюючі документи

1. Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 p. № 966-XIV.

2. Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затверджене Міністерством фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88.

3. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. № 291.

4. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. № 291.

Організація облікової політики на ТОВ «Кищенці» ведеться по «Положенню про облікову політику та організацію бухгалтерського обліку» затвердженною керівником підприємства.(Додаток А)

 

 

РОЗДІЛ 3

ФІНАНСОВИЙ ОБЛІК РОЗРАХУНКІВ З ОПЛАТИ

ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ

 

3.1. Первинний облік оплати праці.

 

Для контролю за трудовою дисципліною та аналізу використання робочого часу ведуть Табель обліку використання робочого часу. (Додаток Б)

У табелі проставляють за датами відпрацьований час, неявки на роботу із зазначенням їх причин. Табель є підставою для нарахування оплати праці працівникам з почасовою оплатою.

Табель підписують керівник структурного підрозділу, а також обліковець або інша особа, уповноважена вести табель, і здають у бухгалтерію підприємства в одному примірнику.

Передають табель у бухгалтерію два рази на місяць:

- для коригування суми виплат за першу половину місяця (авансу);

- для розрахунку заробітної плати за місяць.

Нарахування заробітної плати за відпрацьований час може здійснюватися безпосередньо в табелі або в розрахунковій (розрахунково-платіжній) відомості.(Додаток В)

Для відображення завдання та обліку обсягу фактично виконаних робіт, відпрацьованого часу і нарахування оплати праці у промисловості, будівництві, допоміжних виробництвах, майстернях застосовують Наряд на відрядну роботу. Він є двох варіантів: для бригади та індивідуальний (типові форми № П-40 і П-41).(Додаток Д)

 

У сільському господарстві для нарахування оплати праці за виконання кінно-ручних робіт використовують Обліковий листок праці і виконаних робіт.(Додаток Е)

Облік праці та нарахування оплати праці трактористам-машиністам ведуть в Облікових листках тракториста-машиніста.Він може бути складений на п’ять,десять,п'ятнадцять днів.(Додаток Ж)

Для обліку роботи вантажного автотранспорту і нарахування оплати праці за виконані роботи водіям автомобілів та іншим особам, пов'язаним з перевезенням вантажів, застосовують Подорожній лист вантажного автомобіля, типова форма якого затверджена наказом Мінтрансу України 29 грудня 1995 р. №488/346.(Додаток З)

Праця інженерно-технічних працівників, службовців, молодшого обслуговуючого персоналу, працівників житлово-комунального господарства і працівників інших категорій підприємства, які мають тверді місячні ставки, обліковується в окремих табелях обліку робочого часу.

Нарахування оплати праці може здійснюватися за складеними трудовими угодами та актами приймання виконаних робіт.Усі первинні документи з нарахування оплати праці підписують керівники структурних підрозділів, в яких виконувались відповідні роботи.

 

3.2. Синтетичний та аналітичний облік розрахунків з оплати праці.

 

Для обліку нарахування заробітної плати та інших виплат працівникам використовується рахунок 66 „Розрахунки за виплатами працівникам”. За кредитом цього рахунку відображається нарахована працівникам заробітна плата (основна і додаткова, інші нарахування), за дебетом – суми утриманих податків та платежів, виплата заробітної плати, суми інших утримань із заробітної плати.

Рахунок 66 „Розрахунки за виплатами працівникам” має такі субрахунки:

- 661 „Розрахунки за заробітною платою”;

- 662 „Розрахунки з депонентами”;

- 663 „Розрахунки за іншими виплатами”.

Нарахування і виплати заробітної плати проводяться за субрахунком 661 „Розрахунки за заробітною платою”. За субрахунком 662 „Розрахунки з депонентами” ведеться облік нарахованих, але не отриманих персоналом своєчасно сум заробітної плати.

Субрахунок 663 “Розрахунки за іншими виплатами” введено до Плану рахунків наказом Міністерства фінансів від 20.10.05р. № 717. Передбачено, що цей субрахунок використовують при обліку рахунків за виплатами, які не належать до фонду оплати праці, зокрема за виплатами з фонду соціального страхування від тимчасової втрати працездатності.

Витрати на оплату праці підприємство використовує 8 клас рахунків "Витрати за елементами", відображаються на рахунку 81 "Витрати на оплату праці", який має шість субрахунків:

- 811 "Виплати за окладами й тарифами";

- 812 "Премії та заохочення";

- 813 "Компенсаційні виплати";

- 814 "Оплата відпусток";

- 815 "Оплата іншого невідпрацьованого часу";

- 816 "Інші витрати на оплату праці".

Аналітичний облік за виплатами працівникам ведеться в розрахунко-платіжній відомості.

Аналітичний облік розрахунків із персоналом ведеться за кожним працівником, видами виплат і утримань.

Виплата заробітної плати здійснюється з каси підприємства в 3-денний період (включаючи день отримання коштів з банку). Якщо не всі працівники в цей термін отримали заробітну плату, то у відомості ставиться штамп або здійснюється вручну запис „Депоновано”.

Аналітичний облік депонованих сум ведеться в Журналі обліку депонованої заробітної плати або в реєстрі, синтетичний облік – у Журналі-ордері 5 або 5А та відомості до нього.

Заробітна плата може перераховуватися працівникам на їх індивідуальні рахунки (наприклад, рахунки пластикових карток) в установах банків.

Кориспонденція до рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці»:

Назва кориспонденції	Дт	Кт
Видано депоновану заробітню плату		30,31
Видано заробітню плату готівкою
Депоновано заробітню плату
Утримано із заробітної плати Єдиний внесок
Утримано від заробітної плати ПДФО

 

 

3.3. Удосконалення фінансового обліку розрахунків з оплати праці

на підприємстві.

 

Правильно обрана система організації оплати праці повинна вирішувати наступні двоєдині завдання:

- забезпечити роботодавцю досягнення в процесі виробництва та реалізації робіт та послуг оптимального результату, який дозволив би йому після відшкодування витрат отримати прибуток та закріпити свої позиції на ринку;

- забезпечити працівнику вчасну оплату праці та гідний життєвий рівень відповідно до кількості, якості, результатів його праці та вартості відповідних послуг робочої сили на ринку праці данного регіону.

Питання оплати як об’єкт дослідження висвітлювалась у працях відомих вітчизняних та зарубіжних вчених, зокрема Д.П. Богині, О.А. Гришнової, В.В. Адамчука, А.В. Калини, А.В. Мерзляка, Б.М. Генкіна, А.М. Колота та ін., протее аналіз основних досліджень і публікацій з даної проблеми показав, що питання оплати праці потребує постійного вдосконалення та адаптації відповідно до сучасних економічних вимог.

Удосконалення системи організації оплати праці підприємства в контексті створення ефективного мотиваційного механізму повинно базуватися на наступних принципах: дотримання конституційних прав і свобод людини на працю, що дозволить заробітній платі відігравати ту роль, яку вона повинна виконувати в реалізації соціальних прав людини і, перед усім, його права на працю. Невід’ємною частиною національного законодавства є ратифікований Україною у 1973 р. міжнародний Пакт про економічні, соціальні і культурні права, прийняті Генеральною Асамблеєю ООН на ХХІ сесії у 1966 р. Стаття 6 цього Пакту установлює право кожної людини на працю як можливість заробляти собі на життя працею, яку вона вільно вибирає і на яку вільно дає згоду. Статтею 7 визначено право кожної людини на слушні та упоряджені умови праці, що містять, зокрема, рівну винагороду за рівну працю, яка не може бути нижче встановленогод ержавою мінімуму і повинна забезпечувати достатнє харчування, одяг, житло та давати можливість покращувати умови життя людини і їїродини.

Високооплачувана праця, як правило, створює ефективний мотиваційний механізм, є більш ефективною і суттєво впливає на кінцеві результати діяльності підприємства. Дешева робоча сила зумовлює не тільки низький рівень продуктивності праці і відносно високі ціни, а й значною мірою визначає і низьку якість продукції, що негативно впливає на споживчий ринок країни. Така політика держави щодо заробітної плати дає змогу перевірити на практиці відому з часів Адама Сміта аксіому: низькою заробітною платою можна розорити найбагатшу державу.

Ефективна організація оплати праці неможлива без вивчення різноманіття факторів, що впливають на трудову поведінку працівників, без аналізу інформації про реальний вплив цих факторів,про наслідки їх дії.

Організація оплати праці – це система, що утворюється з певної кількості складових та елементів. Основними складовими організації оплати праці є форми та системи оплати, нормування, тарифна система та система преміювання.

Система оплати праці у сучасних умовах представляється убагатьох випадках як багатофакторна модель, у цілому по підприємству вона складається з суми індивідуальних оплат праці кожного працівника.

Система преміювання виконує функції зацікавленості працівників у досягненні вищих результатів праці, є суттєвим мотиваційним механізмом на підприємстві. В залежності від методів мотивації премію можна розподілити за двома напрямками:

- створення преміальних систем, що забезпечують високу якість продукції при обов’язковому збільшенні кількісних показників у роботі;

- надання додаткових пільг, відповідно до потреб робітника.

Це дозволить з одного боку, зацікавити працівників у ефективній праці, з іншого – дає можливість роботодавцю завжди прогнозувати фонд оплати праці. Системи преміювання повинні бути розроблені в залежності від цілей підприємства, що забезпечить ефективність їх застосування.

Важливим елементом організації праці є її нормування. Нормування праці надає можливість вдосконалювати організацію трудових та технологічних процесів на робочих місцях. Таким чином, нормування праці – це вид діяльності з управління виробництвом, задача якого – встановлення необхідних пропорцій між витратами та результатами праці, а також оптимальне співвідношення між чисельністю працівників різних кваліфікаційних груп і кількістю робочих місць. Це означає, що норми праці повинні відповідати найкращому використанню трудових ресурсів.

Нормування праці є первинним носієм організації праці та базується на основі одного або декількох нормативів. У систему норм праці входять широко застосовувані норми: часу, виробітку, обслуговування, чисельності, керованості, нормовані завдання. Усі вони є похідними від норми часу, яка в свою чергу дає можливість удосконалювати оплату праці на підприємстві та бути об’єктивним вимірником.

Розглянуті аспекти вдосконалення елементів системи організації оплати праці дають змогу зробити наступні висновки. Праця як ресурс підприємства впливає на усі результативні показники, які забезпечують ефективністьдіяльності, стійкість підприємства, його конкурентоспромож- ність.

Удосконалення організації оплати праці підвищує її мотивацію, продуктивність та впливає на кінцеві результати роботи. Проте проблема удосконалення полягає у тому, що зміни в оплаті праці повинні відбуватись на основі нормування праці. Для ефективного вдосконалення елементів оплати праці необхідним є державна підтримка та надійна законодавча база з урахуванням сучасного темпу економічного життя та інших актуальних проблем.

Якщо підприємство зацікавлене, щоб процесс змін у оплаті праці був послідовним та прозорим, неможливо також приймати рішення без попереднього проведення досліджень результатів праці працівників.

Таким чином, складові системи організації оплати праці є важливим компонентом забезпечення ефективності використання робочої сили та роботи підприємства в цілому, що становить основне багатство країни.

 

3.4. Методика проведення аудиту оплати праці.

 

При проведенні аудиту використовуються різні методи і методичні прийоми: документальна перевірка, перерахунок, перегляд, зіставлення, оцінка, аналітичні процедури, узагальнення.

Для визначення ступеня ризику аудитор проводить загальне дослідження об'єкта за допомогою тесту, і за результатами такого тестування він може відмовитись від проведення перевірки або вжити заходів щодо зменшення ризику. Для того щоб отримати загальну картину та відповіді на ці запитання можна провести тестування внутрішнього контролю і обліку за даним розділом перевірки.

Аудиторська перевірка нарахування оплати праці здійснюється за такими напрямами:

1.Формування та використання фонду оплати праці;

2. Розрахунки з оплати праці.

Аудит обґрунтованості визначення, формування та використання фонду оплати праці включає:

• дотримання підприємством чинного законодавства з оплати праці;

• вибір раціональних форм оплати праці;

• своєчасне впровадження прогресивних розцінок;

• обґрунтованість розміру фонду оплати праці в допоміжних виробництвах;

• доцільність упровадження контрактної форми оплати праці;

• структуру джерел формування фонду оплати праці;

• ефективність використання фонду оплати праці та правильність відображення його у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності;

• наявність та правильність оформлення документів та регістрів обліку, на підставі яких нараховувалася заробітна плата;

• правильність нарахування оплати праці готівкою та в натуральній формі.

 

У процесі аудиту розрахунків з оплати праці застосовують методи зіставлення даних бухгалтерського обліку з первинними документами (оклади, затверджені в штатному розписі і фактичні нарахування, табель обліку робочого часу і розрахунок зарплати), перерахунки (аудитор перераховує суми, які були утримані, і порівнює з нормами чинного законодавства) тощо.

Також існують певні способи перевірки документів. Наприклад, первинні документи, які є основою для нарахування і виплати заробітної плати (табелі, розрахунково-платіжні відомості), вивчаються комбіновано, тобто суцільним і вибірковим способом. Якщо аудитор перевірив деяку кількість однотипних первинних документів і не знайшов помилок, то він може вважати, що ця група документів не містить помилок.

Важливим показником для дослідження аудитором є продуктивність праці, рівень та сума заробітної плати. З початку проведення аудиторської перевірки вивчаються організація та ефективність праці, правильне застосування нових умов оплати праці робітникам, контроль за використанням фонду оплати праці, економічна обґрунтованість норм виробітку і зацікавленість робітників у збільшенні випуску продукції і підвищенні продуктивності праці.

Для правильності розрахунків за заробітною платою і використанням фонду оплати праці необхідно вести контроль:

-за правильним використанням норм, відрядних розцінок, тарифних ставок і окладів;

-за відповідністю сум нарахованої заробітної плати кількості та якості прийнятої від робітників продукції;

-за правильним нарахуванням премій і прогресивних доплат;

-за відповідністю посадових окладів штатним розписам;

-за правильним складанням і оформленням первинних документів у всіх сферах виробництва.

Перевіряється правильність оперативного обліку наявності і руху персоналу згідно з відповідними наказами (розпорядженнями).

Правильність оперативного обліку використаного робочого часу працюючими перевіряється відповідно до складених табелів. Перевіряючи ведення табельного обліку, необхідно з'ясувати, як ведеться контроль за явкою працівників на роботу і використанням робочого часу, чи правильно відмічаються у табелі неявки з відповідних причин; які заходи застосовуються до порушників дисципліни праці.

Під час перевірки первинних документів установлюється повнота заповнення усіх реквізитів, наявність відповідних підписів уповноважених осіб, які відповідають за облік виконаних робіт, відсутність у документах виправлень, необумовлених виправлень. Аналізуючи наряди на відрядну роботу за датами їх видачі, потрібно зіставити прізвища робітників у нарядах та в табелях обліку робочого часу з даними обліку особового складу. Аудитор визначає, чи немає випадків включення до них підставних осіб, повторного нарахування сум, раніше оплачених, за первинними документами. Методом арифметичного контролю установлюються помилки в підрахунках у первинних документах або у розрахункових відомостях.

Перевіряючи обґрунтованість, визначення фонду оплати праці, аудитор насамперед з'ясовує дотримання підприємством ТОВ «Кищенці» законодавчих та нормативних актів з нарахування заробітної плати, а також використання внутрішньогосподарських документів з оплати праці.

Аудитор аналізує доцільність і прогресивність форми і системи оплати праці. Під час аудиторської перевірки встановлюється правильність посадових окладів і ставок з погляду віднесення підприємства до відповідної групи щодо оплати праці. Дотримання відповідності посадових окладів і ставок установлюють їх порівнянням зі штатним розписом, нормативами за групами підприємств та розмірами реалізації продукції.

Метою аудиторської перевірки обґрунтованості визначення фонду оплати праці є виявлення резервів скорочення витрат на оплату праці та раціональність використання коштів.

Важливим етапом аудиту є перевірка дотримання ТОВ «Кищенці» інструкції про кошти, що відносяться до фонду оплати праці, та джерел формування фонду, а також правильності та своєчасності відображення їх у обліку та фінансовій звітності.

У процесі аудиторської перевірки порівнюється відображення у бухгалтерському обліку і фінансовій звітності коштів, спрямованих на оплату праці й отриманих працівниками підприємств як власниками цінних паперів і вкладів у майно підприємства за такими напрямами: витрати на оплату праці, що відносяться на собівартість продукції, а також експлуатаційні витрати інших виробництв, які перебувають на балансі основної діяльності; виплати у грошовій та натуральній формах за рахунок нерозподіленого прибутку, з фондів спеціального призначення; доходи, виплачені працівникам за цінними паперами і вкладеними у майно підприємства.

У процесі перевірки аудитор з'ясовує правомірність відображення в обліку та звітності наданих працівникам:

- пільгових виплат;

-додаткових відпусток понад ті, що передбачені законодавством;

-надбавок до пенсій;

-виплат за путівки за рахунок підприємства, надання матеріальної допомоги;

-дивідендів, процентів на акції.

З метою перевірки порівнюють розрахунковий (прогнозний) фонд оплати праці з фактичним, у результаті чого визначають абсолютну економію або його перевитрату; розраховують вплив факторів на відхилення (зміна чисельності працівників і середньорічного заробітку). Методику такого аудиту проводити з урахуванням темпів інфляції за офіційно встановленими коефіцієнтами.

Аудиторську перевірку використання фонду оплати праці здійснюється не лише в цілому на підприємстві, а й за категоріями працівників та виробничими підрозділами.

Перевіряється правильність обліку виробітку робітників залежно від особливостей технології виробництва й організації праці, правильність розподілу бригадного заробітку між членами бригад; правильність використання норм і розцінок. Аналізуються наявні доплати робітникам за виконання робіт, не передбачених технологічними процесами.

При погодинній оплаті праці за тарифними ставками і окладами величина заробітної плати повинна відповідати фактично відпрацьованому часу і кваліфікації робітника.

Правильність зроблених працівникам нарахувань заробітної плати (премій, матеріальної допомоги, подарунків тощо) перевіряються, як правило, вибірково. Для цього у вибірку включають дані за різними категоріями працівників або звільненими працівниками (керівниками, спеціалістами, робітниками), за основними видами нарахувань (питома вага яких, як правило, перевищує 5 % від загальної суми заробітної плати) та різними періодами (як правило, за один місяць кожного кварталу).

Після тестування аудитор розробляє програму перевірки, згідно з якою здійснюється детальне вивчення операцій.

Перевіряється правильність нарахувань різних видів оплати і доплат працюючим.

При погодинній оплаті праці за тарифними ставками й окладами величина заробітної плати повинна відповідати фактично відпрацьованому часу і кваліфікації робітника.

Перевіряється порядок відображення в обліку різних доплат на роботи, не передбачені технологічним процесом. Такі роботи повинні оформлятись нарядом (листком) на доплату з зазначенням причини і винуватця доплат. При цьому мають бути вжиті заходи щодо відшкодування винуватцями завданих збитків.

Перевіряється правильність розрахунків середньої заробітної плати при розрахунку окремих виплат працюючим. Аналізуючи правильність розрахунку середньої заробітної плати, важливо перевірити період, за який вираховується заробітна плата, виплати, що включаються до середньої заробітної плати, порядок розрахунку виплат в усіх випадках збереження заробітної плати і для надання допомоги у зв'язку тимчасовою непрацездатністю.

Установлюється правильність нарахування оплати за поточну відпустку. При цьому важливо з'ясувати, чи правильно визначено наказом підприємства тривалість відпустки і підрахована сума заробітку працівника до відпустки, а також середньомісячний і середньоденний заробіток, який є підставою для розрахунку. Необхідно з'ясувати причини ненадання відпустки в установлений термін, особливо матеріально відповідальним особам. Важливо вивчити вплив факторів порушення законодавства на результати діяльності підприємства. Так, ненадання відпустки робітникові та заміна її грошовою компенсацією є порушенням законодавства і призводить до перевитрат фонду оплати праці і споживання, а також зловживанням.

Установлюється правильність оформлення договорів, економічна доцільність їх укладання, правильність їх укладання, правильність розрахунків за договорами, відрахування податків та обов'язкових платежів та відображення в обліку.

Особливо ретельно вивчають нарахування заробітної плати тимчасовим робітникам. Необхідно з'ясувати причину даних витрат і уточнити, чи не було випадків нарахування заробітної плати на підставі підроблених документів, нарядів підставним особам. Установлюється законність проведених операцій на відповідних рахунках.

Аудитор вивчає своєчасність та повноту утримань з нарахованої заробітної плати, особливо податку з доходів фізичних осіб.

Основними показниками праці та заробітної плати, що підлягають перевірці, є:

• чисельність працівників, їхні професії та кваліфікація;

• витрати робочого часу у людино-годинах, людино-днях;

• кількість виготовленої продукції;

• розмір фонду оплати праці за категоріями працюючих, видами нарахувань;

• нарахування премій, відпускних;

• розмір відрахувань за їх видами та ін.

Виходячи з цих показників праці та заробітної плати аудитор перевіряє:

• дотримання законодавства щодо організації ведення бухгалтерського обліку;

• реальність відображення у первинних документах та формах звітності чисельності працівників та середньоспискової чисельності працюючих на підприємстві;

• правильність визначення обсягів виконання робіт;

• наявність у документах обліку осіб, що не брали участі у виконанні робіт;

• достовірність відображення у документах обліку виконання робіт;

• ідентичність даних аналітичного обліку з оплати праці показникам синтетичного обліку з рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці» у Головній книзі й балансі на однакову дату та підписів у відомості й особовій справі;

• законність доплат і надбавок до основної заробітної плати;

• правильність підрахунків підсумків у первинних документах, регістрах бухгалтерського обліку та у фінансовій звітності;

• реальність віднесення витрат з оплати праці на собівартість продукції;

• відповідність даних відомостей на виплату заробітної плати тарифікаційним спискам працівників і відсутність у відомостях підчисток, необумовлених виправлень і підписів керівника та бухгалтера.

Перевіряється правильність аналітичного і синтетичного обліку розрахунків з працюючими, у тому числі за депонованою заробітною платою.Далі встановлюється правильність вказаної в облікових регістрах кореспонденції рахунків і суми нарахованої заробітної плати та утримань з неї в обліковому періоді.

Досліджується відповідність аналітичного обліку розрахунків із заробітної плати синтетичному обліку за рахунком «Розрахунки з оплати праці». При цьому необхідно порівняти залишок, який відображається в балансі по рахунку на 1-ше число місяця, з даними розрахунково-платіжної відомості, а суму заборгованості за розрахунковою відомістю порівняти з сумами платіжної відомості, за якою заробітна плата виплачена робітникам..

Проводиться перевірку відомості, за якою проводилися нарахування заробітної плати. При цьому звертається увага на загальні суми за кожним рядком як по горизонталі, так і по вертикалі. Під час такої перевірки можна виявити різні порушення, які робилися за рахунок підроблених сум у розрахунково-платіжних відомостях.

Перевіряється правильність нарахувань і використання коштів на державне соціальне страхування: пенсійне страхування, страхування з тимчасової непрацездатності, страхування на випадок безробіття і страхування від нещасного випадку.

Важливими показниками звітності з праці є: середньооблікова чисельність працюючих, кількість відпрацьованих людино-днів і людино-годин, фонд і склад заробітної плати. При цьому дані про чисельність працівників беруться з матеріалів оперативного обліку особового складу підприємства, про відпрацьований час — із матеріалів табельного обліку, про фонд заробітної плати — із розрахункових відомостей або групувальних таблиць.

Перевіряється правильність формування показників звітності з праці (середньооблікова чисельність працюючих, число відпрацьованих людино-днів і людино-годин, середньорічний виробіток продукції на одного працюючого, величина фонду заробітної плати та його структура тощо). Зіставляючи планові і фактичні показники продуктивності праці (виробітку продукції на одного працюючого), необхідно встановити вплив різних факторів на показники виконання плану (структурні зрушення, втрати робочого часу, витраченого непродуктивно на брак і його виправлення).

 

3.5. Фінансовий облік розрахунків з оплати праці з використанням комп’ютерних технологій.

 

Автоматизація обробки інформації обліку праці і заробітної плати сприяє скороченню матеріальних і трудових затрат на збір, обробку та аналіз даних, необхідних для правильного ведення облікової роботи бухгалтерією та прийняття управлінських рішень керівництвом підприємства. Тому на ТОВ «Кищенці» використовують автоматизовану програму «1С: Бухгалтерія».

Бухгалтерський облік розрахунків з оплати праці та утримань із заробітної плати ведеться на рахунках 66 «Розрахунки за виплатами працівникам», 64 «Розрахунки за податками й платежами» та 65 «Розрахунки за страхуванням».

На субрахунках рахунку 65 «Розрахунки за страхуванням» ведеться аналітичний облік в розрізі виду субконто «Податки і відрахування», якому відповідає однойменний довідник.

Існуюче настроювання плану рахунків і аналітичного обліку для рахунку 66 «Розрахунки за виплатами працівникам» передбачає ведення обліку в розрізі двох видів субконто:«Співробітники» і «Місяць нарахування заробітної плати». Виду субконто «Співробітники» відповідає довідник «Співробітники», що стає доступним через меню Довідники -> Співробітники і використовується також для ведення аналітичного обліку за рахунками 372 «Розрахунки з підзвітними особами», 375 «Розрахунки з робітниками і службовцями за іншими операціями».

 

Діалогове вікно перегляду і редагування даних по конкретному співробітнику має чотири закладки:

1. Загальні з такими реквізитами:

-Табельний номер-вказується індивідуальний табельний номер працівника відповідно до прийнятої на підприємстві системи кодування;

- П.І.Б - вказується прізвище та ініціали співробітника;

- Посада - записується посада, яку займає працівник на підприємстві;

- Фірма, в котрій працює співробітник - вказується фірма, де працює співробітник. Реквізит доступний до того моменту, поки елемент довідника не записано.

2. Дані по з/п з такими реквізитами:

- Оклад - вказується сума місячного окладу або погодинного тарифу;

- Аванс - вказується розмір авансу;

- Кількість пільг - вказується кількість пільг з прибуткового податку;

- Рахунок витрат - вказується рахунок на який будуть віднесені всі вищезгадані нарахування по працівнику;

- Вид витрат - обов'язковий для заповнення реквізит, що визначає аналітику витратного рахунка.

3. Паспортні дані - містить реквізити:

- Серія і Номер паспорта, коли і ким виданий;

- Адреса співробітника;

- Телефон співробітника.

4. Податкові дані - містить реквізити:

- Індивідуальний податковий номер;

- Назва податкової інспекції;

- Адреса податкової інспекції.

Для нарахування заробітної плати працівникам підприємства використовується документ Нарахування ЗП (меню Документи -» Зарплата -» Нарахування ЗП).

 

Діалогова форма даного документа для введення вхідних даних містить дві закладки:

1. Основні з такими реквізитами:

- Вид виплати - основний реквізит, який визначає подальше використання документа Нарахування ЗП. Він може набувати значень, а саме:

- Основна зарплата - відбувається нарахування основної заробітної плати співробітникам підприємства, розрахунок сум відрахувань у бюджет та державні цільові фонди, автоматичне формування проведень. За допомогою кнопки Друк можна отримати форми таких первинних документів: платіжна відомість, розрахунково-платіжна відомість, зведення відрахувань до державних цільових фондів, розрахункові картки для співробітників.

- Аванс - відбувається нарахування авансу співробітникам підприємства. Суми авансу з довідника Співробітники автоматично записуються в графу «До видачі» табличної частини документа, проте існує можливість редагування сум авансу вручну. Після заповнення всіх реквізитів формується документ «Відомість нарахування авансу», який бухгалтерських проведень не генерує, на відміну від вказаних вище первинних документів.

- Внесення - вид виплати, що призначений для запису вхідного сальдо за розрахунками з оплати праці на початку роботи з типовою конфігурацією «1С:Бухгалтерія».

-Рахунок оплати праці-визначається бухгалтерський рахунок (субрахунок) розрахунків з оплати праці;

- Середньоспискова чисельність співробітників - визначається величина, що визначає середньоспискову чисельність співробітників;

 

- Кількість робочих днів - записується кількість робочих днів у поточному періоді нарахування заробітної плати.

Для реалізації операцій з виплати заробітної плати документ Виплата ЗП. Цей документ формує платіжні відомості та створює бухгалтерські проведення з виплати заробітної плати (заборгованості із заробітної плати) працівникам.

Реквізити табличної форми документа Виплата ЗП такі:

- Співробітник - записуються прізвища, ім'я, по батькові співробітників, яким нарахована, але не виплачена заробітна плата. П.І.П. співробітників вибираються з довідника Співробітники.

- Сума - записується сума до видачі по конкретному співробітнику, яка визначається як поточний залишок по субрахунку 661 «Розрахунки за виплатами працівникам».

Для отримання друкованої форми платіжної відомості необхідно натиснути кнопку Друк в нижній частині діалогового вікна.

Обидва розглянуті документи (Нарахування ЗП та Виплата ЗП) реєструються в журналі Зарплата.

Дані про розрахунки із співробітниками з оплати праці можна отримати, використавши стандартні звіти, зокрема:

- Аналіз рахунка за субконто - використовується для отримання інформації про суму нарахованої заробітної плати, стягнені податки та збори і суму до виплати в розрізі співробітників;

-Оборотно-сальдова відомість - використовується для отримання узагальнюючої інформації про стан розрахунків із зарплати за певний період;

-Журнал-ордер по субконто - використовується для отримання інформації по конкретному субрахунку не лише в цілому, але й в кореспонденції з іншими рахунками.

 

Треба відзначити, що операції з нарахування і виплати заробітної плати на підприємствах з сотнями робітників будуть оформлятися тисячами проведень у місяць, оскільки типовою конфігурацією «1С:Бухгалтерія 7.7» передбачено ведення аналітичного обліку розрахунків за заробітною платою на рахунку 66 в розрізі співробітників. Тобто для кожного співробітника нараховується заробітна плата з одночасним віднесенням її на рахунок витрат, здійснюється формування проведень за податками та зборами в державні фонди та відбувається сплата (депонування) нарахованої заробітної плати.

Цей процес є достатньо важким та трудомістким і не обмежується лише формуванням документів Нарахування ЗП та Виплата ЗП. Для його спрощення можна скористатися можливістю нарахування заробітної плати співробітникам за допомогою програми «1С:Зарплата і кадри». Підсумкові дані за нарахованою заробітною платою з цього модуля доведеться переносити в модуль «1С:Бухгалтерія» з подальшим формуванням проведень з обліку виробничих витрат та відрахувань в соціальні фонди, що проводяться з фонду оплати праці.

Також на підприємстві ТОВ «Кищенці» кріп програми «1С:Підприємство» часто використовується програма Microsoft Excel.

Microsoft Excel є інтегрованим програмним продуктом, який включає у себе не тільки можливості стандартної електронної таблиці, а й інструменти для опрацювання тексту, створення ділової графіки, роботи з базами даних. За допомогою Excel можна виконувати математичні, фінансові, бухгалтерські та інші розрахунки, провадити статистичний аналіз та вибірку потрібних даних, прогнозувати поведінку даних за певних умов, створювати графіки та діаграми за даними таблиці. При цьому можуть використовуватися не тільки самостійні таблиці, але і сукупність таблиць, що пов'язуються між собою.

 

До складу Microsoft Excel включено об'єктно орієнтовану мову четвертого покоління Visual Basic for Applications (VВА), за допомогою якої можна не тільки автоматизувати потрібні розрахунки, а й вести бухгалтерський та кадровий облік, планувати та оптимізувати випуск і збут продукції та вирішувати практично будь-які економічні завдання на конкретному підприємстві.

 

ВИСНОВКИ

 

В ТОВ «Кищенці» застосовується журнально-ордерна форма обліку.

Використання зазначеної форми обліку поліпшує організацію облікових робіт на всіх ділянках господарювання,а також прискорює їх.

Для обліку затрах праці,виконаних робіт і нарахування заробітної плати в ТОВ «Кищенці» Маньківського району Черкаської області застосовують різні форми первинних документів.

Нарахування заробітної плати та облік відпрацьованого часу різним категоріям працівників в ТОВ «Кищенці» здійснюють на підставі різних первинних документів типової форми,зокрема Табеля обліку робочого часу (ф.№64), Облікового листа тракториста-машиніста(ф.№67, №67а), Обліковго листа праці та виконаних робіт (ф.№66, № 66а), Подорожнього листа вантажного автомобіля (ф.№2), Наряду на відрядну роботу,розрахунково-платіжна відомість та інші.

Основним напрямком удосконалення обліку праці в ТОВ «Кищенці» є покращення організації її первинного обліку.Не менш важливе значення для організації обліку праці та її оплати має правильне ведення регістрів обліку.Для обліку нарахування і утримання із заробітної плати а деяких підприємствах району використовують розрахунково-платіжну відомість.

Основна відповідальність за організацію і забезпечення контролю за використанням праці і її оплати покладається на внутрішньогосподарський контроль.

В даній курсовій роботі була висвітлені теоретичні питання, пов’язані з оплатою праці, а саме: суть заробітної плати, форми та системи оплатипраці. Було розглянуто склад і порядок формування коштів на оплатупраці. Значна увага приділена документальному оформленню та облікунарахувань заробітної плати та нарахувань на соціальні засоби.

Дослідивши, на прикладі підприємства ТОВ «Кищенці», питання виплати основної заробітної плати можна зробити слідуючи висновки:
-результати праці можна визначити за допомогою конкретних форм і систем заробітної плати робітників виробничих підприємств;

-основними вимірниками результатів праці є кількість виготовленої продукції або витрачений робочий час, тобто кількість днів, протягом яких працівник фактично був зайнятий на підприємстві;

-доплати й надбавки є самостійними елементами заробітної плати, які призначаються для компенсації або винагороди за суттєві відхилення від нормальних умов праці, котрі не враховано в тарифних ставках і посадових окладах.

Заробітна плата – це точка перетину інтересів багатьох: підприємства; працівника, податкової, фондів тощо. Кожна з цих сторін оцінює значення заробітної плати як найважливіше. У зв’язку з цим важко переоцінити значення роботи бухгалтера, пов’язаної з обліком оплати праці. Вона, як правило, найбільш складна та трудомістка. Помилка у нарахуванні заробітної плати автоматично призводить до цілої серії помилок і порушень, які є найважчими за своїми наслідками. Є тільки один спосіб уникнути таких помилок - абсолютно точно знати, як проводити будь-які розрахунки пов’язані із заробітною платою.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1.Закон України „Про оплату праці ” від 24 березня 1995 року N 108/95
ВР.//В редакції Закону N 1096-IV від 10.07.2003, ВВР, 2004, N 6, ст.38.
2. Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. //В редакції закону N 1829-ІІІ від 22.06.2000, ВВР, 2000, N 46, ст.391.
3. Кодекс законів про працю України N 322-VIII від 10.12.71. В редакції Закону N 1096-IV від 10.07.2003, ВВР, 2004, N 6, ст.38.
4. Білуха М.Т. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник.- К.: 2000.- 692с.
5. Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку: Підруч. Для ВНЗ.- Житомир: ПП"Рута",2000р.-640с.
6. Коблянська О.І. Фінансовий облік: Навч. посіб.- К.: Знання, 2004р- 473с.
7. Шарманська В.М. Первинна документація і регістри бухгалтерського обліку: Навч. посіб. –К.: Знання, 2003.-269с.
8.Швець В.Г. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник.-К.: Знання, 2006р.- 525с.
9. Петрик О. Аудит розрахунків з оплати праці та інших виплат працівникам:вимоги до організації та методики//Бухгалтерський облік і аудит/Петрик О., Шульга Н.-Київ,2006.-№12.-47-54 с.

10. Сук Л.К. Бухгалтерський облік в галузях економіки: підручник / Л.К. Сук.-К.: Алерта,2008.

11.Баланс 2010-2011-2012 рр.

12. Ткаченко Н. М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України:Підруч. для студ. екон. спец. вищ. навч. закл. – 5-те вид., допов. йпереробл. – К.: А.С.К., 2000. – 784 с