Контроль за змістом включає перевірку економічних, соціальних, політичних, ідеологічних, науково-технічних та інших напрямів розвитку суспільства. Економічний контроль поширюється на сферу розвитку економіки народного господарства — галузі, підприємства.
Важливою функцією економічного контролю є вплив через систему управління на успішне виконання планів економічного і соціального розвитку, раціональне використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, запобігання непродуктивним витратам і втратам, зміцнення господарських зв’язків, додержання господарського і трудового законодавства, забезпечення збереження власності. Крім того, економічний контроль передбачає систематичне спостереження за фінансовим станом підприємця, конкурентоспроможністю його продукції на внутрішньому і світовому ринках.Економічний контроль покликаний запобігати банкрутству ірозоренню,підприємців.
Отже, зміст економічного контролю — це система конкретних заходів, спрямованих на раціональне господарювання підприємців з різними формами власності в умовах ринкових відносин.
^ За періодичністю здійснення економічний контроль поділяють на попередній, оперативний (поточний) і заключний (ретроспективний).
Попередній контроль здійснюється перед виконанням господарської операції, щоб запобігти нераціональним витратам і безгосподарності, незаконним діям і різним втратам. Здійснюють його всі органи державного і господарського управління, а також власники. Так, Фонд державного майна України, здійснюючи роздержавлення, контролює його оцінку при викупі на попередній переддоговірній стадії. Міністерство фінансів України при плануванні видатків із державного бюджету на фінансування інвестицій попередньо контролює доцільність витрачання коштів та ефективність їх. Власники підприємств здійснюють попередній контроль за витрачанням коштів на стадії проектування технологічних процесів випуску продукції, зниженням її собівартості, підвищенням конкурентоспроможності тощо. Національний банк України і комерційні банки при наданні кредитів підприємствам і об’єднанням контролюють повернення їх. Перед тим як виписати документи на витрачання коштів, бухгалтерія підприємства перевіряє доцільність витрат, відповідність їх потребам за нормами тощо.
^ Оперативний (поточний) контроль здійснюється в процесі виконання господарських операцій. Основними завданнями цього контролю є виявлення відхилень у процесі виконання робіт з метою вжиття необхідних заходів щодо усунення негативних факторів і закріплення позитивного досвіду. Соціально-економічні рішення, які стосуються діяльності підприємства, розробляють і приймають на підприємстві за участю трудового колективу, а також профспілкової організації відповідно до статусу і законодавства їх. Аналогічно прийнятим рішенням здійснюється поточний контроль за виконанням їх у процесі виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства. При цьому підприємство суворо контролює раціональне й економне витрачання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, щоб запобігти безгосподарності і марнотратству.
^ Заключний (ретроспективний) контроль здійснюється після завершення господарських операцій усіма контрольними органами, на які покладено контроль за економічними процесами в різних сферах маркетингової діяльності. Основним завданням заключного контролю є перевірка правильності і законності проведених господарських операцій на підприємствах, виявлення порушень і зловживань, а також розробка заходів щодо усунення виявлених недоліків і запобігання їм у майбутньому.
Всі вище зазначені види контролю здійснюються як при проведенні внутрішнього, так і при проведенні зовнішнього аудиту.
Найважливішою формою заключного контролю є ревізія виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємств, яка проводиться власником не більше одного разу на рік. Завданням ревізії є заключна оцінка діяльності підприємства за минулий рік, виявлення резервів і надання допомоги підприємству у використанні їх, перевірка додержання законодавства, збереження власності, достовірності обліку і звітності.
Державна податкова адміністрація та її органи на місцях здійснюють заключний контроль діяльності підприємства, виконання зобов’язань перед бюджетом щодо сплати податку на прибуток, додану вартість та інших платежів. Державна контрольно-ревізійна служба України не частіше від одного разу на рік перевіряє витрачання бюджетних коштів на соціальні потреби, утримання державних управлінських структур тощо.
Заключний контроль Національним банком України і комерційними банками встановлює ефективність використання наданих кредитів, використання коштів бюджетного фінансування на виконання національних програм тощо.
^ За інформаційним забезпеченням в економічному контролі розрізняють документальний і фактичний контроль.
Документальний контроль полягає в тому, що встановлюють суть і достовірність господарської операції за даними первинної документації, облікових регістрів і звітності, в яких вона знайшла відображення в бухгалтерському, внутрішньогосподарському і статистичному обліку. Так, наприклад, виконання планів виробництва і реалізації продукції, її собівартості і рентабельності на підприємстві, яке контролюють, перевіряють за даними первинної документації, облік) і звітності.
^ Фактичний контроль полягає в установленні дійсного реального стану об’єкта лічбою, зважуванням, вимірюванням, лабораторним аналізом та ін. До об’єктів фактичного контролю відносять: гроші готівкою в касі, основні засоби, матеріальні цінності, готову продукцію, незавершене виробництво.
Фактичний і документальний контроль взаємопов’язані, тому спільне застосування їх дає змогу встановити дійсний стан об’єктів, розробити заходи щодо усунення недоліків.
^ За формами здійснення економічного контролю розрізняють такі контрольні перевірки: превентивні, поточні, тематичні, ревізії.
Превентивні контрольні перевірки здійснюють на стадії попереднього контролю виробничої і фінансово-господарської діяльності об’єднань і підприємств. Власник перевіряє оптимальність планів і збалансованість ресурсами згідно з технічно обґрунтованими нормативами.
Міністерство фінансів України та його органи на місцях перевіряють обґрунтованість фінансових планів, внески до державного бюджету податку на прибуток (доход), додану вартість та інші надходження до місцевого бюджету згідно з встановленими нормативами. Комерційні банки перевіряють відповідність розрахунково-кредитних стосунків чинним законодавчим актам: обґрунтованість планів капітальних вкладень та фінансування їх згідно із затвердженими нормативами, лімітами довгострокового кредитування. Якщо ці органи державного контролю здійснюють превентивні перевірки періодично, то внутрішньогосподарський контроль власника передбачає їх систематичне і безперервне виконання. Санкціонуючи виконання господарської операції, керівник підприємства та особи, уповноважені ним, попередньо перевіряють її щодо господарської доцільності, нормативно-правової і планової обґрунтованості, господарської і матеріальної відповідальності осіб, яким доручено виконання її, тощо. Особливо відповідальна роль головного бухгалтера у превентивних перевірках господарських операцій, які відображають у системі бухгалтерського обліку. Кожна господарська операція, зафіксована на матеріальних носіях, підлягає повторній превентивній перевірці, яку здійснює головний бухгалтер або особа, уповноважена ним, після санкціонування керівництвом підприємства виконання її. Одночасно з перевіркою господарської операції за зазначеними вище параметрами, які також контролює бухгалтерія, перевіряють юридично-правову обґрунтованість документа, який відображає достовірність проведення господарської операції, кількісні і якісні її вимірники, норми витрачання ресурсів, ціни на товарно-матеріальні цінності і об’єкти основних фондів, заповнення показників, забезпечення збереження цінностей, кодування реквізитів документа, що визначають зміст і характеристику операції для відображення у системі бухгалтерського обліку господарської діяльності.
Винятково велике значення має превентивний контроль господарської діяльності, що здійснює головний бухгалтер. Нормативними актами про головного бухгалтера передбачено, що документи, які є основою для приймання і видавання коштів і товарно-матеріальних цінностей, а також кредитні і розрахункові зобов’язання підписує керівник об’єднання, підприємства і головний бухгалтер або особа, ним на те уповноважена. Без підпису головного бухгалтера зазначені документи вважають недійсними і не приймають до виконання матеріально відповідальні особи і бухгалтерія об’єднання, підприємства, а також установи банку. Головному бухгалтеру надано право не приймати до виконання і оформлення документи з господарських операцій, що суперечать законодавству і встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання коштів, товарно-матеріальних та інших цінностей.
Превентивні перевірки є найбільш ефективним засобом економічного контролю, оскільки вони дають змогу запобігти виникненню недоліків, перевитрат і втрат ресурсів у господарській діяльності об’єднань, підприємств, галузі, народному господарстві в цілому.
^ Поточні контрольні перевірки — засіб оперативного систематичного контролю конкретних операцій господарської діяльності об’єднань, підприємств. Поточні перевірки провадять усі контролюючі органи з питань, які входять до компетенції їх. Так, установи комерційних банків під час поточного контролю перевіряють використання готівки з каси, своєчасність і повноту здавання виторгу банку. Щодо фінансування капітальних вкладень банки при поточному контролі перевіряють організацію будівництва, забезпеченість проектною документацією об’єктів, що будуються, впровадження індустріальних методів будівництва тощо. Держкомстат України та його органи на місцях здійснюють поточні перевірки застосування типової документації в обліку господарської діяльності об’єднань, підприємств, виявляють зайву звітність, яка не затверджена в установленому порядку, достовірність статистичної звітності.
Внутрішньосистемний контроль застосовується для перевірки виконання вказівок власника підвідомчими об’єднаннями, підприємствами з питань їхньої діяльності, а внутрішньогосподарський за допомогою поточних перевірок — для оперативної перевірки виконання господарських операцій безпосередньо на підприємстві (витрачання і зберігання товарно-матеріальних цінностей, забезпеченість ваговимірювальними приладами та використання їх; якість виготовлюваної продукції, організація пропускного режиму, додержання трудового законодавства тощо).
Отже, поточні контрольні перевірки є способом оперативного систематичного контролю конкретних операцій господарської діяльності, які не потребують застосування складних методик і виконуються, щоб запобігти безгосподарності.
Тематичні контрольні перевірки — засіб періодичного оперативного господарського контролю виконання об’єднаннями, підприємствами однорідних господарських операцій, наприклад, використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, забезпечення збереження власності. Тематичні перевірки подібні до поточних, але провадяться з більш широкого кола показників конкретної теми із застосуванням методів економічного аналізу, обчислювальної техніки та залученням спеціалістів різного профілю не систематично, а періодично у міру потреби. Якщо в процесі поточного обстеження застосовуються в основному методи фактичного контролю, то при тематичних перевірках використовуються планово-нормативна і договірна інформація, дані бухгалтерського обліку, хронометражних спостережень, вибіркових інвентаризацій цінностей тощо.
Ревізія — метод заключного (ретроспективного) контролю, який дає можливість зробити всебічну оцінку виробничої і фінансово-господарської діяльності об’єднання, підприємства та інших об’єктів підприємницької діяльності щодо виконання виробничих і фінансових планів, витрачання матеріальних і трудових ресурсів, результатів комерційної діяльності за обревізований період, забезпечення збереження власності, виявлення резервів підвищення ефективності виробництва і удосконалення якості продукції, її конкурентоспроможності на внутрішньому і світовому ринках.
^ Виходячи із змісту економічного контролю, періодичності, інформаційного забезпечення і форм здійснення виділяють загальноекономічний і фінансово-господарський контроль.
Загальноекономічний контроль має такі об’єкти дослідження: виконання планів економічного і соціального розвитку країни, регіону; задоволення життєво важливих потреб людей; динаміку ціноутворення; кон’юнктуру ринку; використання ресурсів країни, регіону та інші великомасштабні національні програми народногосподарського значення, тобто здійснюється на макроекономічному рівні.
^ Фінансово-господарський контроль досліджує фінансово-господарську діяльність підприємців у сфері виробництва, обміну і споживання суспільно необхідного продукту на мікроекономічному рівні.
Висновок
Отже, організаційні форми і види економічного контролю за своїми
функціями між собою взаємопов'язані, охоплюють усі стадії розширеного
відтворення суспільна необхідного продукту і таким чином утворюють
систему економічного контролю.
Список використаної літератури
1. Методичні рекомендації щодо проведення внутрішнього аудиту фінансових установ, затверджені розпорядженням Держкомісії з регулювання ринків фінансових послуг від 27.09.2005р. №4660
