Державні вимоги до рівня суспільствознавчої підготовки учнів

В основній школі під час вивчення тем змістової лінії «Людина у правових відносинах» учень має знати і розуміти ознаки та сутність держави, права, правопорушень, юридичної відповідальності, основні положення цивільного, сімейного, трудового, адміністративного, кримінального законодавства щодо неповнолітніх осіб, уміти пояснювати, аналізувати та розв’язувати правові ситуації з використанням правових знань та положень нормативно-правових актів, застосовувати засвоєні поняття і вміння під час розв’язування простих життєвих ситуацій та регулювати власну поведінку відповідно до норм права в різних видах правовідносин, виявляти ставлення до власної поведінки і поведінки інших людей з точки зору норм права, оцінювати роль права в житті людини, значення Конституції України та законодавства, прав, свобод і обов’язків людини і громадянина.

Вивчаючи змістову лінію «Людина в культурно-духовній сфері суспільного життя» учні повинні знати і розуміти основні моральні норми та цінності, єдність біологічного і соціального в людині.

Зміст суспільствознавчої освіти за темами: «Людина як біосоціальна істота та найвища цінність. Вільний розвиток людини. Соціальні норми. Цінності в житті людини і суспільства» уможливить формування вмінь учнів пояснювати, аналізувати та розв’язувати життєві проблеми з урахуванням моральних цінностей та соціальних норм, застосовувати засвоєні поняття і вміння під час розв’язування життєвих ситуацій та вибору моделей власної поведінки і взаємовідносин з іншими людьми, виявляти ставлення до поведінки людей з урахуванням соціальних норм і цінностей, оцінювати чесноти людей, власні вчинки та вчинки інших людей з погляду їх суспільної значущості

У старшій школі за результатами вивчення змістової лінії «Людина в суспільно-політичній сфері» учні мають знати і розуміти сутність і структуру суспільства, політичної системи і влади, ознаки та особливості полікультурного та громадянського суспільства, форми участі громадян у житті суспільства і держави, вміти характеризувати політичну систему України, механізми функціонування політичної системи та влади в Україні, виклики і загрози ХХI століття, пояснювати сутність і ознаки демократії, громадянського суспільства, участі та лідерства, сталого розвитку, аналізувати та інтерпретувати інформацію засобів масової інформації та інших джерел, застосовувати засвоєні поняття та уміння в процесі власної участі у житті громади, держави, суспільства, колективному прийнятті суспільних рішень та розв’язанні соціальних проблем, виявляти ставлення до глобальних проблем і викликів сучасного світу та шляхів їх розв’язання, політичних процесів в Україні, оцінювати політичні системи і режими, роль політичної еліти, діяльність місцевого самоврядування, атрибути громадянського суспільства, роль засобів масової інформації.

Вивчення тем змістової лінії «Людина в соціальній сфері» має на меті сформувати в учнів знання і розуміння соціальної структури сучасного суспільства, ознаки соціальної стабільності і безпеки, різні типи комунікацій, проблеми сучасного соціального розвитку суспільства, уміння розв’язувати нескладні конфліктні ситуації за допомогою відповідних стратегій, уміння виявляти стереотипи та прояви дискримінації, зокрема в міжетнічних і міжконфесійних відносинах, прояви конкурентної та солідарної комунікації, уміння застосовувати засвоєні поняття у процесі власного спілкування і співпраці у групі, колективі, взаємодії із соціальними інститутами сучасного суспільства, уміння висловлювати ставлення до дискримінації та інших проявів соціальної небезпеки, оцінювати роль і значення сім’ї для особистості та суспільства, роль стереотипів у житті людини, співпрацю як перспективу розвитку соціуму

Продовження правової тематики (змістова лінія «Людина у правовій сфері») в старшій школі сформує в учнівської молоді знання і розуміння понять, пов’язаних із правовою сферою суспільного життя та окремими галузями права України, ознаки і склад правопорушення, ознаки, принципи, підстави, цілі юридичної відповідальності, основи організації державної влади і місцевого самоврядування в Україні, уміння характеризувати правові явища і процеси, соціальне призначення держави та права, склад правовідносин, види правопорушень та юридичної відповідальності, застосовувати норми різних галузей права України під час проведення аналізу життєвих ситуацій, їх розв’язання та вибору моделей поведінки відповідно до норм права, власних суб’єктивних прав і законних інтересів, виявляти ставлення до ролі держави та права у житті суспільства і людини, права як мистецтва добра і справедливості, реалізації, охорони, захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні, оцінювати сучасний стан побудови в Україні демократичної, правової та соціальної держави, життєві ситуації з позицій галузевого законодавства, правопорушення за ступенем їх суспільної небезпеки.

Окреме представлення у формі предмету «Основи економіки» теоретичних знань змістової лінії «Людина в економічній сфері» дозволить старшокласникам знати і розуміти сутність і структуру економіки та економічних відносин, економічної системи України, функціонування ринку праці, бюджетної, фінансової, податкової системи, сутність підприємництва, уміти аналізувати економічні відносини, використовуючи при цьому історичний підхід, критичне мислення та елементи логіки, добирати джерела економічної інформації та працювати з економічними даними, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між економічними подіями на міжнародній арені та в Україні, аналізувати та враховувати фінансові ризики, застосовувати набуті знання і вміння під час планування домашнього господарства та бюджету родини, формування власних професійних цілей та вибору шляхів їх досягнення, виявляти ставлення до власних економічних потреб та шляхів їх задоволення, оцінювати особливості сучасного ринку праці в Україні, наявні економічні ресурси, можливість розроблення та реалізації особистих економічних проектів, розуміти об’єктивні причини глобалізації.

Розвиток змістової лінії «Людина в культурно-духовній сфері» в старшій школі уможливить формування випускниками важливих для життєдіяльності знань і розумінь цінності і духовного світу сучасної людини, необхідності принципів і норм моралі, способі та інструментів пізнання світу і самореалізації людини, умінь визначати життєві цілі та орієнтири, пріоритети, вмінь планувати власне життя і самореалізацію, складати власні плани самоосвіти, застосовувати набуті знання і вміння під час визначення варіантів самореалізації та поведінки відповідно до норм і цінностей суспільства, виявляти ставлення до ролі науки і освіти в житті людини і суспільства, ролі релігії в житті суспільства, оцінювати значення свободи совісті, різні підходи до світобачення та світосприйняття.

Суспільствознавчі знання

Реалізація основної мети та здійснення специфічних навчально-виховних завдань філософське-суспільствознавчих курсів багато в чому залежить від формування знаннєвого (понятійного) апарату, що пов'язано з інтегрованим характером курсів, використанням власного досвіду учня. Безумовно, важлива роль належить раціональному поєднанню конкретного матеріалу з його логічно-переконливим узагальненням, що завершується утворенням певних філософських понять і категорій як форми наукового пізнання, яка відображає суттєве в об'єктах, що вивчаються. Про усвідомлення і осмислення суспільствознавчих понять як етапів їх засвоєння засвідчує розуміння найбільш важливих специфічних ознак суспільствознавчих явищ і процесів, відображених у свідомості найбільш суттєвих зв'язків і відношень. Потрібно мати на увазі, що в шкільних умовах недоцільно розкривати всю наукову глибину та багатогранність зв'язків, які характеризують складне для учнів поняття. При вивченні понять в основу мають кластися найбільш загальні ознаки, що відображають сутність поняття.

Досвід викладання суспільствознавчих дисциплін свідчить про те, що інтерес учнів до суспільних проблем викликається і забезпечується за умов:

по-перше, коли активізуються уже набуті учнями знання і використовується їх життєвий досвід;

по-друге, коли формування понять базується на виділенні із багатьох ознак і характеристик основних, найбільш суттєвих;

по-третє, коли утворюване наукове поняття порівнюється з іншими визначеннями з метою його засвоєння як оптимального, достатнього для практичного керівництва.

Досвід роботи педагогів свідчить, що праця вчителя над формуванням суспільст­вознавчих знань впершу чергу має бути направлена на розуміння й запам’ятовування учнями базових предметних понять.

Класифікація суспільст­вознавчих понять можлива:

за змістом — філософські, політичні, економічні, морально-етичні, історичні, правові, соціологічні, гносеологічні;

за ступенем узагальненості — окремі, загальні, наскрізні;

за ступенем ознайомленості — знайомі, частково знайомі, не знайомі.

Саме така класифікація понять зумовлена особливостями інтегрованості курсу та міжпредметної зв'язаності, що і має сприяти упорядкуванню та систематизації множинного понятійного апарату.

Одним із шляхів засвоєння понять буде поступовий перехід від знайомих, частково знайомих до незнайомих понять. Наприклад, при вивченні розділу «Полікультурність» знайомими до цього є поняття «мова», «культура», «національність», «релігія», «відносини», на основі яких здійснюється формування таких частково знайомих понять, як «етнічна культура», «міжнаціональні відносини», «міжконфесійні стосунки», і на їх базі формуються незнайомі, вперше вживані поняття -«асиміляція», «полікультурність», «мультикультурність». Так, розкриваючи характерні ознаки поняття «полікультурність», вчитель звертається до політико-правового, соціального, економічного і культурного змісту цього поняття, аналізує його з позиції сучасного, історичного і порівняльного аспектів.

Таким чином, частково знайомі поняття, які раніше засвоїли учні, служать базою для здобуття нових знань і відповідно переходять в окремі, загальні, чи наскрізні поняття. Для вчителя важливо не лише знати зміст суспільствознавчих дисциплін, вміти розподіляти матеріал за темами, виділяти наскрізні поняття курсу, ключові поняття тем, а й бути готовим до основного — формувати в учнів понятійну систему за рахунок включення відповідних груп понять в уроки, на яких вони вперше вводяться, чи поглиблюється їх зміст, чи використовуються на рівні свідомого оперування.