Методичні рекомендації:
Високий рівень виробничо-господарської діяльності підприємства припускає систематичне вивчення стану й можливостей росту ефективності виробництва. Цим цілям служить, аналіз всіх сторін діяльності підприємства, у тому числі аналіз ефективності використання праці, що називають також аналізом трудових показників.
Загальні цілі аналізу праці досягаються рішенням ряду завдань:
- аналізом рівня організації праці;
- аналізом стану нормування праці;
- аналізом продуктивності праці;
- аналізом ефективності використання персоналу;
- аналізом ефективності використання засобів, що направляють на споживання.
У рамках кожного завдання досліджують фактори, що впливають на показники, з'ясовують причини втрат і недоліків, розкривають резерви поліпшення використання праці.
Залежно від цілей і об'єкта застосовують різноманітні прийоми дослідження. До найпоширеніших серед них відносяться:
1) порівняння - зіставлення поточного рівня досліджуваного показника з базою. Як база можна брати планові, нормативи, показники роботи інших підприємств. У всіх випадках обов'язкова умова правильності порівняння є порівнянність об'єктів і показників вивчення;
2) угрупування - розкриття змісту досліджуваних об'єктів шляхом розчленовування їх на групи по певних ознаках;
3) елімінування - прийом установлення впливу окремих факторів на зміну загальних показників. При його використанні визначають вплив кожного фактора по одному, вплив інших умовно приймаючи незмінним;
4) базисний і ланцюговий методи обробки динамічних рядів;
При базисному методі коефіцієнт росту (зниження) величини показників динамічного ряду визначають стосовно одного попереднього показника, прийнятого за базу.
При ланцюговому методі темпи зміни показників визначають як відношення рівня кожного наступного показника до попереднього.
5) деталізація - розкладання узагальнюючих (зведених) показників на частки, що розрізняються за часом, місцю їхнього формування, виконавцям;
6) зведення - форма узагальненого подання різних показників для оцінки якого-небудь процесу;
7) експертна оцінка - висновок фахівців з якого-небудь питання, процесу або об'єкту.
Перераховані, а також інші прийоми аналізу використають, як правило, у сукупності.
Інформаційною базою аналізу служать, насамперед, діючи законодавчі й нормативні акти, що регулюють роботу підприємств. Важливою складовою частиною інформаційної бази є планово-нормативна документація, а основне джерело аналізу є бухгалтерська й статистична звітність, акти ревізій, довідки обстежень і перевірок, пояснювальні записки, протоколи виробничих нарад, дані анкетних опитувань, листи заяв й скарг трудящих.
Вихідні данні та постановка задачі:
Задача 5.1:
За даними таблиці необхідно розрахувати зміну показників обсягу продукції й визначити на них ступінь впливу різних факторів (чисельності та виробітку).
| Показники | План | Виконання плану | Виконання плану, % |
| Обсяг продукції, тис. грн. | |||
| Чисельність працюючих, чіл. | |||
| Виробіток на одного працюючого, грн. | 3300,3 | 3363,2 | 101,9 |
Задача 5.2:
За даними таблиці необхідно розрахувати зміну результуючого показника й визначити на нього ступінь впливу проміжних показників
| Показники | Базіс | Звіт | |
| Часовий виробіток, грн.. | 6,5 | ||
| Кількість годин роботи в зміну, год. | 7,95 | 8,1 | |
| Кількість явочних днів у році, дн. | |||
| Питома вага робочих у ППП, % | |||
| Виробіток на одного працюючого, грн./рік | 8700,5 | 9713,9 |
Задача 5.3:
Визначте відносні й абсолютні відхилення фактичних показників від планових. Виявить вплив на фактичний фонд відпрацьованого робочого часу наступних факторів: чисельності робітників, тривалості робочого дня й кількості робочих днів у році.
| № п/п | Найменування показників | За планом | Фактично |
| Середньооблікова кількість робітників, чол. | |||
| Кількість відпрацьованих робітниками людино-днів | |||
| Середня кількість днів роботи одного робітника | |||
| Неявки на роботу, днів: | |||
| чергові відпустки | |||
| навчальні відпустки | |||
| хвороби | |||
| інші неявки, дозволені законом (виконання державних обов'язків, відволікання на сільгоспроботи й ін.) | |||
| неявки з дозволу адміністрації | — | ||
| прогули | |||
| Середня тривалість робочого дня, годин | 7,98 | 7,89 | |
| Середня кількість годин роботи одного робітника в рік, годин | 1835,4 | 1775,2 | |
| Кількість відпрацьованих робітниками людино-годин |
Задача 5.4:
Проаналізуйте структуру персоналу й частку нормований робіт.
| Показники | Фактично за попередній рік (базис) | План на звітний рік | Фактично за звітний рік |
| Середньооблікова чисельність промислово-виробничого персоналу | |||
| Чисельність робочих | |||
| У тому числі: | |||
| - в основних цехах | |||
| - у допоміжних цехах | |||
| Чисельність робітників-відрядників | |||
| У тому числі: | |||
| - в основних цехах | |||
| - у допоміжних цехах | |||
| Відпрацьовано всіма робочими нормованого робочого часу, тис. людино-годин | 2047,1 | 2165,0 | 2174,6 |
| У тому числі: | |||
| - в основних цехах | 1407,4 | ||
| - у допоміжних цехах | 639,7 | 724,6 | |
| Відпрацьовано всіма робочими за рік, тис. людино-годин | 3936,7 | 4033,4 | 4027,1 |
| У тому числі: | |||
| - в основних цехах | 2165,2 | 2243,8 | 2416,3 |
| - у допоміжних цехах | 1771,5 | 1789,6 | 1510,8 |
5 РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Основна література
1. Адамчук В. В., Ромашов О. В., Сорокина М. Е. Экономика и социология труда: Учебник. — М.: ЮНИТИ, 1999.
2. Богиня Д. П., Грішнова О. А. Основи економіки праці. — К.: «Знання-Прес», 2000.
3. Завіновська Г. Т. Економіка праці. — К.: КНЕУ, 2000.
4. Колот А.М. Оплата праці на підприємстві: організація та вдосконалення. – К.: Праця, 1997.
5. Лукъянченко Н. Д. Управление трудом в промышленных предприятиях. — Донецк, 1996.
6. Погосян Г. Р., Жуков Л. И., Горшков В. В. Практикум по экономике, организации, нормированию труда. — М.: Экономика, 1991.
7. Рофе А. И., Жуков А. Л. Теоретические основы экономики и социологии труда: Учебник для вузов. — М.: МИК, 1999.
8. Экономика труда. // Под ред. А.И. Роффе. – М.: «МИК», 2000.
9. Экономика труда. // Уч. пособие под ред. Погорелова Н.И. – К.: ИСМО МО Украины, 1997.
10. Яковлев Р.А. Оплата труда на предприятии. – Изд. 2-е перераб. и доп. – М.: Центр экономики и маркетинга, 2001.
11. Экономика и организация труда: Учебное пособие / Под ред. проф. Перервы П.Г., проф. Погорелова Н.И., доц. Дюжева Г.В. – Харьков: НТУ „ХПИ”, 2006. – 588 с.
Додаткова література
1. Генкин Б. М. Экономика и социология труда: Учебникдля вузов. — М.:НОРМА - ИНФРА-М, 1998.
2. Дикарева А. А., Мирская М. И. Социология труда: Учеб. пособие. — М.: Высшая школа, 1989.
3. Управление персоналом организации. Учебник/под ред. А.Я.Кибанова. – 2-е изд., доп. и перераб. – М.: ИНФРА-М, 2002. – 638 с.
4. Колот А. М. Оплата праці на підприємстві: організація та удосконалення. — К: Фірма «Праця», 1997.
5. Колот А. М. Мотивація, стимулювання й оцінка персоналу. — К.: КНЕУ, 1998.
6. Управление персоналом организации: Практикум: Учеб. пособие/ Под. ред. А. Я. Кибанова. — М.: ИНФРА-М, 2000.
