Методичні рекомендації:
Продуктивність праці - це узагальнюючий показник результативності праці, що характеризує обсяг випущеної продукції або зроблених послуг на одиницю витрат праці.
Показниками продуктивності праці служать вироблення й трудомісткість. Вони зв'язані між собою обернено пропорційною залежністю й виражаються формулами:
В = V / Т, (2.1)
Тn = Т / V, (2.2)
де В - вироблення; Тn - трудомісткість; V- обсяг продукції (робіт, послуг) у відповідних одиницях; Т - трудові витрати на випуск продукції (проведення робіт, виконання послуг) у відповідних одиницях.
На підприємствах продуктивність праці визначають різними способами залежно від того, якими одиницями вимірюють обсяг виробництва й витрати праці. Найпоширеніші три методи розрахунку вироблення: натуральний, вартісної (грошовий) і трудовий.
Досить наочно характеризує продуктивність праці показник вироблення в натуральному вираженні – штуках, тоннах, літрах і інших натуральних показниках. Цей метод застосовується в умовах однорідності випускаємої продукції, що.
Трудовий метод визначення вироблення називають ще методом нормованого робочого часу. Вироблення при цьому визначається в нормо-годинниках.
Вироблення у вартісному (грошовому) вираженні застосовуються для розрахунку продуктивності праці на всіх підприємствах. Вироблення в грошовому вираженні можуть розраховуватися по товарній, валовій і нормативній чистій продукції.
Залежність між виробленням і трудомісткістю виражається:
у = (100 * х) / (100 – х), (2.3)
х = (100 * у) / (100 + у), (2.4)
де х - відсоток зниження (підвищення) трудомісткості; у - відсоток збільшення (зниження) вироблення.
Вихідні данні та постановка задачі:
Задача 2.1: Робітник за зміну (8 годин) обробляє 20 деталей. У середньому брак становить 10%. За рахунок впровадження наукової організації праці й удосконалення інструмента та пристосувань час обробки однієї деталі можна скоротити на 4 хв. На скільки відсотків підвищиться ПП робітника при здійсненні цих заходів і повної ліквідації браку?
Задача 2.2: У вересні середня тривалість фонду часу одного робітника становила 156 год. У жовтні завдяки впровадженню ряду заходів заплановано його збільшити на 7 год. та довести його до 163 год. Визначити на скільки відсотків збільшиться продуктивність праці в результаті поліпшення використання робочого часу.
Задача 2.3: У результаті провадження більш стійкого інструменту норма часу на обробку одного циліндру була скорочена на 25%. Визначити на скільки зросла продуктивність праці.
Задача 2.4: У результаті впровадження більш досконалого інструменту втрати від браку с 1,6% у звітному році доведені до 0,9% у поточному році. Визначити зростання продуктивності праці в наслідок скорочення втрат від браку.
Задача 2.5: Визначити можливе зростання ПП за рахунок механізації робіт у абсолютних та відносних значеннях при таких даних:
| Показники | Базис | План | Виробітка за 1 чел-день, м3 |
| Заготівля лісу, тис. м3 | |||
| ручна | |||
| мотопилами |
Завдання 3
ТЕМА: НОРМУВАННЯ ПРАЦІ
Методичні рекомендації:
Нормування праці покликане вирішувати важливі соціально-економічні завдання:
§ забезпечувати науково обґрунтовану базу внутрішньозаводського планування й організації праці;
§ сприяти виявленню й використанню резервів росту продуктивності праці й зниження собівартості продукції;
§ стимулювати ріст кваліфікації працівників на основі наукового узагальнення й масового поширення передового виробничого досвіду;
§ сприяти вдосконалюванню оплати праці, установленню більше повної відповідності між мірою праці й розміром винагороди за працю.
Величина витрат праці на виконання конкретної роботи залежить від трудового процесу, у ході якого вона виконується. Тому для того, щоб норми праці активно сприяли його продуктивності, вони повинні встановлюватися на раціонально спроектований для конкретних організаційно-технічних умов трудовий процес, що складається з рухів, дій, прийомів і комплексів прийомів.
По кожному із цих елементів трудового процесу встановлюється нормований час його виконання.
Щоб методи нормування праці в народному господарстві були єдині, необхідна єдина класифікація - поділ по категоріях - витрат робочого часу. Вона повинна бути основою для вивчення фактичних витрат робочого часу, зіставлення й аналізу результатів спостережень із метою виявлення резервів підвищення продуктивності праці, визначення тривалості виконання елементів трудового процесу й встановлення норм.
Класифікацію витрат робочого часу стосовно до всіх галузей народного господарства України наведена в таблиці.
| Умовні позначки | Найменування груп і категорій витрат робочого часу і їхній опис |
| Час роботи | |
| пз | Час підготовчо-заключної роботи - затрачається робітником на підготовку до роботи, на первісне ознайомлення з роботою й на виконання дій, пов'язаних з її закінченням: одержання наряду, технічної документації, ознайомлення із кресленням, одержання інструктажу майстра, налагодження верстата, установка й зняття пристосування, здача роботи й ін. |
| ОП | Час оперативної роботи затрачається на здійснення основної мети операції й повторюється з кожною одиницею виробу. В умовах виконання технологічних процесів обробки оперативний час складається з основного й допоміжного. |
| О | Протягом часу основної (технологічної) роботи здійснюється зміна форми, розмірів, зовнішнього вигляду, взаємного розташування частин, структури й властивостей предмета праці, передбачена технологічним процесом. Прикладом основного часу може служити час, затрачуване безпосередньо на різання металів, на штампування, зварювання, зборку, загартування, відпустку, плавку, травлення, фарбування й т.п. Основний час може бути машинно-автоматичним, машинно-ручним і ручним. |
| Д | Час допоміжної роботи затрачається на різні прийоми, що забезпечують виконання основної роботи й повторюються або з кожним предметом праці, або через певне їхнє число: наприклад, установка й зняття деталі з верстата або декількох деталей на оправлення, керування верстатом (пуск і зупинка верстата, підведення інструмента, включення й вимикання подачі), проміри деталі. |
| ОРМ | Час обслуговування робочого місця затрачається на догляд за робочим місцем і на підтримку його в робочому стані протягом зміни. Час обслуговування робочого місця й технологічних процесів обробки ділиться на час технічного й організаційного обслуговування робочого місця. Час технічного обслуговування затрачається на догляд за робочим місцем при виконанні основної (технологічної) роботи: наприклад, час на зміну інструмента, що затупився, на регулювання й підналагодження верстата в процесі роботи, на виправлення інструмента, змітання стружки в процесі роботи. Час організаційного обслуговування затрачається на догляд за робочим місцем протягом всієї робочої зміни, але переважно на початку й наприкінці робочого дня: наприклад, час на розкладку й збирання інструмента на початку й наприкінці зміни, на чищення й змащення верстата, на огляд устаткування. |
| Час перерв | |
| пт | Час перерв, установлених технологією і організацією виробничого процесу |
| ВПО | Час перерв на відпочинок і особисті потреби |
| пПд | Перерви, викликані порушенням трудової дисципліни працівником |
| пнВ | Час перерв, викликаних порушенням нормального плину виробничого процесу - ставляться різні простої по технічним (поломка механізмів, відсутність різного виду енергії й т.д.) і по організаційних причинах (несвоєчасна подача матеріалу, інструмента, відсутність роботи й т.д.) |
При нормуванні праці використаються наступні види норм: норма часу, норма часу обслуговування, норма виробітку, норма обслуговування, норма чисельності, нормоване завдання, норма керованості.
Норма часу - кількість робочого часу, необхідне для виготовлення одиниці продукції або виконання обсягу роботи в певних організаційно-технічних умовах. Вона використається, якщо протягом робочої зміни виконуються різні операції (роботи). Широко застосовується в механічних цехах в умовах дрібносерійного й одиничного виробництва, коли, наприклад, токар протягом робочої зміни обробляє різні деталі. Норма часу обслуговування є різновид норми часу. Це час, установлений для обслуговування одиниці встаткування, виробничих площ і.інших виробничих одиниць при певних організаційно-технічних умовах. У практиці нормування поряд із цими нормами застосовуються також норми, похідні від них.
Норма виробітку - установлений обсяг роботи (кількість одиниць продукції), що працівник, або група працівників (зокрема, бригада) відповідної кваліфікації зобов'язані виконати в одиницю робочого часу в певних організаційно-технічних умовах. Норма виробітку застосовується в тих випадках, коли протягом зміни виконується та сама частина роботи (операція), і визначається як частка від розподілу фонду робочого часу на норму часу.
Норма обслуговування - кількість виробничих об'єктів (одиниць устаткування, робочих місць, об'єктів і т.д.), які працівники або група працівників (зокрема бригада) відповідної кваліфікації зобов'язані обслужити протягом одиниці робочого часу в певних організаційно-технічних умовах. Норма обслуговування застосовується найчастіше при нормуванні праці працівників, зайнятих обслуговуванням автоматизованих і апаратурних виробничих процесів, а також праці допоміжних робітників, зайнятих обслуговуванням робочих місць, ремонтом устаткування й т.д. Наприклад, нормою обслуговування робітників, зайнятих прибиранням виробничих приміщень, є встановлена кількість квадратних метрів прибираємої площі.
Норма обслуговування розраховується на основі норми часу на обслуговування одиниці встаткування, робочого місця й т.д. і визначається як частка від розподілу фонду робочого часу на норму часу на обслуговування одиниці встаткування (робочого місця).
Норма чисельності - установлена кількість працівників певного професійно-кваліфікаційного складу, необхідне для виконання конкретних виробничих, управлінських функцій або обсягів робіт. Наприклад, чисельність комірників і транспортних робітників у дрібносерійному виробництві.
Нормоване завдання - установлений обсяг роботи, що працівник або група працівників (зокрема бригада) зобов'язані виконати за певний період у конкретних організаційно-технічних умовах.
Норма керованості - установлене число працівників, якими повинен керувати один керівник.
Норми праці встановлюються на окрему операцію (операційна норма) і взаємозалежну групу операцій, закінчений комплекс робіт (укрупнена, комплексна норма). Ступінь диференціації норм визначається типом і масштабом виробництва, особливостями випускає продукції, формами організації праці.
Праця працівників повинна нормуватися в основному по технічно обґрунтованих нормах. В основі розрахунку всіх норм витрат живої праці лежить норма часу, що складається із двох основних частин:
§ норми підготовчо-заключного часу, установлюваної на партію деталей або на зміну;
§ норми штучного часу, установлюваної на одиницю продукції.
Норма часу обчислюється в людино-хвилинах або людино-годинах і складається з наступних категорій витрат робочого часу:
Т = Тпз + То + Тд + Торм + Твпо + Тпт, (3.1)
де Тпз — підготовчо-заключний час; То — основний час; Тд — допоміжний час; Торм — час обслуговування робочого місця; Твпо — час на відпочинок і особисті потреби; Тпт — час непереборних перерв, передбачених технологією й організацією виробничого процесу.
Технічна норма часу розраховується або на одиницю продукції й називається нормою штучного часу (Тшт) або на партію деталей і називається нормою на партію (Тпар).
Норма штучного часу - це необхідні витрати часу на виконання одиниці (операції, штуки й т.д.) роботи, встановлювані без підготовчо-заключного часу:
Тшт = Топ + Торм + Твпо + Тпт, (3.2)
Таким чином, технічна норма часу може бути представлена як сума норми підготовчо-заключного часу й норми штучного:
Т = Тпз + Тшт, (3.3)
Позначимо норматив на організаційне обслуговування робочого місця (β), на технічне обслуговування робочого місця (а), на відпочинок і особисті потреби (γ), норматив часу непереборних перерв (z). У цьому випадку формула штучного часу здобуває наступний вид:
; (3.4)
; (3.5)
В умовах одиничного й серійного виробництва час на обслуговування робочого місця, регламентований відпочинок і особисті потреби, час непереборних перерв визначаються у відсотках від оперативного часу. Тоді
; (3.6)
Позначивши суму нормативів на обслуговування робочого місця, відпочинок і особисті потреби й на час непереборних перерв через K = a + β + γ + z одержимо
Тшт = Топ × 
, (3.7)
Однак варто мати на увазі, що в різних типах виробництва за винятком масового й крупносерійного крім норми штучного часу (Тшт) нормується ще й норма підготовчо-заключного часу (Тпз). Для калькуляції планових і проектних розрахунків необхідно знати штучно-калькуляційний час (tшт.к), що визначається з рівності (3.8) і являє собою штучний час із часток підготовчо-заключного часу, що доводиться на одну деталь.
Тшт.-к = Тшт + 
, (3.8)
де Р - кількість деталей у партії, шт.
У деяких випадках, наприклад у серійному виробництві, потрібно розрахувати норму часу на обробку партії деталей (Тпарт) по даній операції. Норма часу на їхнє виготовлення являє собою суму підготовчо-заключного часу (Тпз) і добутку штучного часу (Тшт) на число деталей у партії (Р).
Тпарт = Тпз + (Тшт × Р), (3.9)
Норма виробітку (Нвир) визначається на основі норми часу й виміряється в натуральних або умовно-натуральних показниках (кількість виробів, метрів тканини, тонн продукції, кілометрів пробігу й т.п.). У загальному виді Нвир можна одержати за формулою
Нвир = Д × ЧР / Т, (3.10)
де Д - період, на який установлюється норма виробітку, (година/зміна, доба, місяць); ЧР - число робітників, що беруть участь в виконанні роботи; Т - норма часу на одиницю роботи, чол.-хв, чол.-годин.
Оскільки в більшості випадків норма виробітку встановлюється на зміну, можна скористатися формулою.
Нв = tзм / Т, (3.11)
де tзм — фонд змінного часу одного або групи робітників, що беруть участь у виконанні роботи.
Розглянемо способи вивчення витрат робочого часу відповідно до викладеної класифікації. Результати такого вивчення дозволяють визначити рівень раціональності використання робочого часу, одержати вихідні дані, на підставі яких розробляються нормативи й установлюються норми часу.
Розрізняють наступні основні способи вивчення витрат робочого часу: фотографія робочого часу, хронометраж, фотохронометраж. Така робота проводиться методами безпосередніх вимірів і моментних спостережень.
Методом безпосередніх вимірів фіксується повністю час на виконання операції або її елементів, зміни або її частини. У результаті можна одержати дані про фактичні витрати робочого часу за весь період вивчення, а також найбільш повно досліджувати процес праці й використання встаткування.
Однак проведення спостережень і обробка отриманих даних досить трудомісткі, і тому один спостерігач може вивчити витрати часу одного робітника або одночасно невеликої групи робітників.
Методом моментних спостережень, заснованому на теорії імовірності, фіксується не час, а число моментів тих або інших категорій витрат часу спостережуваних виконавців або встаткування. Цей метод широко застосовується при вивченні великої кількості робочих місць, коли досить знати середні витрати часу й не потрібна детальна структура цих витрат.
Хронометраж - це метод вивчення витрат робочого часу, що використається для встановлення норм часу.
Порядок проведення хронометражу:
1) Спостереження з використанням секундоміра;
2) Заповнення спостережливого аркуша хронометражу;
3) Складання хронометражних рядів;
4) Приведення хронометражних рядів до стійкості;
5) Розрахунок середньої тривалості кожного елемента з використанням стійких хронометражних рядів;
6) Визначення оперативного часу на операцію;
7) Розрахунок норм часу.
Після складання хронометражних рядів їх перевіряють на стійкість за допомогою коефіцієнта стійкості, що розраховується за формулою:
(3.12)
Кст.факт. ≤ Кст.норм. - хронометражний ряд стійкий.
Кст.факт. > Кст.норм. - хронометражний ряд не стійкий.
Якщо хронометражний ряд не стійкий, то з нього виключається максимальне значення й розраховується коефіцієнта стійкості нового хронометражного ряду, у якому на одне значення менше. Це повторюється доти, поки хронометражний ряд буде стійким.
Фотографія робочого часу - це метод вивчення витрат робочого часу, що використається для аналізу використання робочого часу.
Порядок проведення фотографії робочого часу:
1) Спостереження з використанням наручного годинника;
2) Заповнення спостережливого аркуша фотографії робочого часу;
3) Класифікація витрат робочого часу;
4) Відомість однойменних витрат робочого часу;
5) Складання фактичного балансу робочого часу;
6) Порівняння й аналіз невідповідності фактичного балансу робочого часу з нормативним;
7) Розрахунок основних показників використання робочого часу;
8) Розробка заходів щодо підвищення ефективності використання робочого часу.
До основних показників використання робочого часу відносяться:
1) Коефіцієнт використання робочого часу, що розраховується за формулою:
. (3.13)
2) Коефіцієнт втрат робочого часу по організаційно-технічних причинах, що розраховується за формулою:
. (3.14)
3) Коефіцієнт втрат робочого часу у зв'язку з порушенням трудової дисципліни, що розраховується за формулою:
. (3.15)
Вихідні данні та постановка задачі:
Задача 3.1:
На підставі вимірів поточного часу, занесених у хронокарту, обчислити тривалість кожного елемента операції. Очистити хроноряди від помилкових значень, проаналізувати їхню стійкість, визначити оперативний час на виконання операції, штучну й штучно-калькуляційну норму часу на операцію, а також норму виробітку за зміну, якщо норматив часу на відпочинок і особисті потреби й обслуговування робочого місця дорівнює 8%, а підготовчо-заключний час на 10 деталей становить 5 хвилин.
Нормативні коефіцієнти стійкості хронорядів по елементах
| Елементи операції | Кст.норм. |
| 1. Встановити деталь у патроні | 2,8 |
| 2. Включити верстат, підвести різець | 3,0 |
| 3. Обточити деталь на один прохід | 1,8 |
| 4. Відвести різець, виключити верстат | 3,0 |
| 5. Зняти деталь і відкласти | 2,5 |
Спостережливий аркуш хронометражу
| Елементи операції | Фіксажні крапки (початкова - дотик руки до заготовки) | Номер спостереження | |||||||||
| Кінцевий час | |||||||||||
| 1. Взяти заготовку, встановити й закріпити в патроні | Щиглик кнопки включення | 10 с. | 2 хв. 21 с. | 4 хв. 25 с. | 8 хв. 04 с. | 10 хв. 46 с. 1 | 13 хв. 10 с. | 18 хв. 07 с. | 20 хв. 56 с. | 23 хв. 47 с. | 26 хв. 12 с. |
| 2. Включити верстат, підвести різець | Поява стружки | 14 с. | 2 хв. 24 с. | 4 хв. 29 с. | 8 хв. 09 с. | 10 хв. 49 с. | 13 хв. 16 с. | 18 хв. 17 с. | 21 хв. 01 с. | 23 хв. 50 с. | 26 хв. 18 с. |
| 3. Обточити деталь на один прохід | Закінчення сходу стружки | 2 хв. 01 с. | 4 хв. 08 с. | 6 хв. 27 с. | 10 хв. 09 с. | 12 хв. 51 с. | 17 хв. 42 с. 2 | 20 хв. 34 с. | 23 хв. 21 с. | 25 хв. 44 с. | 28 хв. 30 с. |
| 4. Відвести різець, виключити верстат, зупинити обертання | Звук дотику ключа до патрону | 2 хв. 04 с. | 4 хв. 12 с. | 6 хв. 31 с. | 10 хв. 15 с. | 12 хв. 55 с. | 17 хв. 45 с. | 20 хв. 39 с. | 23 хв. 25 с. | 25 хв. 48 с. | 28 хв. 37 с. |
| 5. Розкріпити, зняти й відкласти деталь | Звук дотику деталі до тари | 2 хв. 10 с. | 4 хв. 17 с. | 6 хв. 37 с. | 10 хв. 22 с. | 13 хв. 01 с. | 17 хв. 54 с. | 20 хв. 44 с. | 23 хв. 33 с. | 26 хв. 03 с. 3 | 28 хв. 43 с. |
| Відсутність на робочому місці | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 31 хв. 15 с. |
| Стороння розмова | - | - | - | 7 хв. 52 с. | - | - | - | - | - | - |
1 При закріпленні деталі ключ упав на підлогу
2 Спадання напруги в мережі
3 Впала деталь
Задача 3.2:
Визначити коефіцієнт використання робочого часу, коефіцієнт втрат робочого часу по організаційно-технічних причинах, коефіцієнт втрат робочого часу у зв'язку з порушенням трудової дисципліни, а також можливий ріст продуктивності праці при частковому (на 70%) і повнім усуненні втрат робочого часу. Скласти баланс робочого часу й розрахувати максимально можливий ріст продуктивності праці при усуненні всіх втрат і зайвих витрат робочого часу. Розробити заходи щодо поліпшення використання робочого часу.
Спостережливий аркуш індивідуальної фотографії робочого часу
| № п/п | Найменування витрат часу | Поточний час, год. - хв. | Тривалість, у хв. | Індекс |
| Початок спостереження | 8 – 00 | |||
| Прихід на робоче місце | 8 – 03 | |||
| Одержання завдання й креслення | 8 – 10 | |||
| Ознайомлення із завданням і кресленням | 8 – 12 | |||
| Одержання заготовок і інструменту | 8 – 20 | |||
| Установка різального інструменту | 8 – 23 | |||
| Оперативна робота | 9 – 03 | |||
| Зміна інструменту | 9 – 05 | |||
| Огляд і змащення верстата | 9 – 12 | |||
| Відпочинок | 9 – 20 | |||
| Оперативна робота | 10 – 07 | |||
| Розмова з товаришем (особиста) | 10 – 10 | |||
| Відхід по особистим потребам | 10 – 18 | |||
| Оперативна робота | 11 – 10 | |||
| Простой (закінчилася заготовка) | 11 – 40 | |||
| Розмова з майстром про роботу | 11 – 45 | |||
| Одержання нового завдання | 11 – 55 | |||
| Відхід на обід | 12 – 00 | |||
| Прихід з обіду | 13 – 02 | |||
| Переустановка різального інструменту | 13 – 05 | |||
| Одержання матеріалу | 13 – 10 | |||
| Оперативна робота | 14 – 15 | |||
| Відпочинок | 14 – 20 | |||
| Оперативна робота | 15 – 06 | |||
| Простой (несправність верстата) | 15 – 28 | |||
| Оперативна робота | 15 – 59 | |||
| Відпочинок | 16 – 10 | |||
| Оперативна робота | 16 – 35 | |||
| Здача виробів ВТК | 16 – 40 | |||
| Прибирання робочого місця | 16 – 50 | |||
| Прибирання інструмента в шафу | 16 – 54 | |||
| Стороння розмова з товаришем і відхід з роботи | 17 – 00 | |||
| Усього: | – | – |
Обідня перерва з 12-00 до 13-00.
Нормативні витрати часу
| Індекси витрат робочого часу | Витрати робочого часу, хв. |
| ПЗ | |
| ОП | |
| ОРМ | |
| ВПО | |
| Разом: |
tзм = 480 хв. = 8 годин.
Завдання 4
