IV. Міждисциплінарна інтеграція

Економіки та організації охорони здоров’я

Методична розробка № для студентів IV курсу медичного ф-ту

ТЕМА: Показники здоров'я населення. Демографічна ситуація і демографічні показники. Порядок обліку народжуваності, розрахунок і якісна оцінка загальних і спеціальних показників народжуваності.

МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ: навчальна кімната кафедри.

КІЛЬКІСТЬ ГОДИН: 2 години.

I. Актуальність теми:

демографічні показники поряд і з показниками захворюваності, інвалідності є важливими критеріями оцінки рівня здоров’я населення.

Демографічні дані широко використовують у практиці охорони здоров’я:

• для планування мережі закладів охорони здоров’я (їхньої кількості, профілю та розміщення),

• забезпечення населення медичними кадрами, лікарняними ліжками;

• оцінки діяльності лікувально-профілактичних закладів (беруть до уваги дані про чисельність та віковий склад населення, рівень і структуру захворюваності, смертності, інвалідності населення тощо).

Народжуваність та смертність населення певною мірою зумовлені роботою медичних закладів, отже, можуть бути оцінені і як показники їхньої діяльності.

Знання питань демографічної статистики, уміння обчислювати та аналізувати відповідні показники постійно використовуються в практичній діяльності лікарів і у роботі медичних закладів в цілому.

Набуті знання та уміння сприятимуть також формуванню розуміння взаємозумовленості демографічних і соціально-економічних процесів на певному етапі розвитку та трансформації суспільства. Вивчення закономірностей і тенденцій відтворення населення, динамічних змін у його чисельності та складі є основою майбутнього розвитку кожної країни, регіону.

II. Навчальні цілі заняття:

Студент повинен знати: ( α=II)

-визначення демографії, її складових частин та існуючих демографічних показників, поняття статики та динаміки населення. Трактувати причини і фактори формування демографічної ситуації, її особливості в різні історичні періоди розвитку України. Аналізуватизакономірності сучасних проблем народонаселення, виявлення шляхів їх успішного вирішення. Розуміти суть різних видів демографічної ситуації та відповідної побудови системи охорони здоров’я.

Пояснювати значення для органів та закладів системи охорони здоров’я особливостей демографічних процесів та демографічних показників.

Студент повинен вміти:(α=II)

- заповнювати облікові документи для визначення народжуваності,

- розраховувати загальні та спеціальні демографічні показники.

III.Цілі розвитку особистості

Пізнання законів та закономірностей народонаселення на різних ступенях людської історії, аналіз сучасних проблем народонаселення, виявлення шляхів їх вирішення та значимість вивчення демографічних процесів для системи охорони здоров’я.

IV. Міждисциплінарна інтеграція

№	Дисципліни	Знати	Вміти
	Попередні (забезпечуючі) Соціологія Загальна гігієна	Ідентифікувати дані соціологічних досліджень щодо формування статики та динаміки населення. Оцінити та застосовувати демографічні показники у галузі охорони здоров’я.	Аналізувати демографічну ситуацію і стратегічне планування розвитку охорони здоров’я
	Наступні (забезпечувані) Організація охорони здоров’я. Економіка охорони здоров’я Клінічна епідеміологія Економіка охорони здоров’я. Маркетинг та менеджмент охорони здоров’я.	Визначити чисельний, віковий та статевий склад населення. Типи вікової структури населення. Оцінювати соціально-медичне значення урбанізації населення, міграційних процесів, їх види і вплив на стан здоров’я населення, соціально-економічний розвиток країни.Порівнювати наслідки «демографічного вибуху». Аналізувати демографічну ситуацію і стратегічне планування розвитку охорони здоров’я.	Розрахувати та оцінити загальні та спеціальні показники народжуваності.
	Внутрішньо-предметна інтеграція Показники здоров'я населення. Захворюваність, її види та джерела вивчення. Методика розрахунку і аналіз показників захворюваності. Показники здоров'я населення. Демографічні показники (народжуваність, смертність, природній приріст). Методика розрахунку і аналіз демографічних показників. Організація роботи та структура закладів охорони здоров'я на різних рівнях надання медичної допомоги.	4.Поняття про демографічну статистику. Основні демографічні показники і їх значення для охорони здоров’я та економіки. Чисельність і склад населення. Механічний рух населення, медико-соціальне значення. Віково-статевий склад населення України, значення. Народжуваність, її облік. Методика розрахунку показників народжуваності і фертильності. Регіональні особливості народжуваності в Україні і у сучасному світі, причини та наслідки., чинники, які впливають на зниження народжуваності. Тенденції характерні для сучасної демографічної ситуації в Україні. 13.Форми	Заповнити облікову медичну документацію з приводу народження. Розрахувати загальний показник народжуваності, смертності,природного приросту. Вирішувати ситуаційні завдання.

V.ЗМІСТ ТЕМИ ЗАНЯТТЯ.

Демографія- це наука про народонаселення в його суспільному розвитку. Медична демографія вивчає вплив демографічних процесів на здоров’я населення. Статистичне вивчення населення проводиться за 2 напрямками:

1.характеристика населення на певний момент часу (чисельність, склад, особливості розселення)- статика,

2.характеристика процесів зміни чисельності населення –динаміка чи рух населення. Останній у свою чергу поділяється на механічний (міграції), та природній рух населення (зміни, що відбуваються внаслідок народжуваності і смертності, що характеризують відтворення населення).

Склад населення визначається за наступними основними ознаками: стать, вік, соціальні групи, професія, сімейний стан, національність, мова, культурний рівень, місце проживання, освіта, географічне розташування, густина населення.

Чисельність населення на планеті Земля складає більше 6 млрд. чоловік, а за демографічними прогнозами у 2050 році буде 9 млрд., з яких 90 % складуть жителі країн, що розвиваються.

Чисельність населення України складає 46,7 млн. За прогнозами у 2050 році чисельність населення зменшиться на 40 %. На сьогоднішній день Україна займає 6 місце по чисельності населення у Європі.

Важливим джерелом вивчення чисельності, складу, територіального розміщення населення є переписи населення.

Перепис населення у сучасних умовах являє собою науково-організаційну статистичну операцію, основними рисами якої є:

1.відповідність проживання -перепису підлягають усі особи, які належать до даної території;

2.наявність програми перепису та її єдність;

3.облік ознак кожної окремої людини;

4.збір даних безпосередньо у населення;

5. експедиційний метод спостереження;

6. одночасність перепису;

7. централізація, яка забезпечує дотримання єдності програми і методу перепису, виконання усіх робіт у встановлений термін;

8. обробка даних на ЕОМ;

9. поєднання суцільного обліку даних із вибірковим обліком деяких ознак.

Переписи населення проводяться кожні 10 років.

Щільність населення- середня кількість мешканців на 1 км ² території. В цілому в усіх країнах світу, взятих разом, щільність населення складає у середньому 32 людини на 1 км ².

мЕХАНІЧНИЙ РУХ (МІГРАЦІя) -

рух населення по країні у цілому або у окремих областях (внутрішня міграція), виїзд поза межі країни (зовнішня міграція). Складовими зовнішньої міграції є еміграція (виїзд за межі країни на постійне місце проживання), та іміграція (в’їзд у країну на постійне місце проживання). Міграція по тривалості може бути постійною (мігранти залишаються на постійне місце проживання), маятникова (щоденний в’їзд на роботу та повернення назад додому), сезонна (короткий період, пов'язаний з сезонними роботами). Облік механічного руху проводиться адміністративними органами.

За територіальним охопленням міграція поділяється на: міжконтинентальну, міждержавну, внутрішньодержавну.

Міграція характеризується поняттями в’їзду, прибуття на якесь місце і виїзду з нього. Саме ці два потоки руху мігрантів і визначають її інтенсивність, яка вимірюється так званим коефіцієнтом міграції.

Коефіцієнт міграції-це відношення загального числа (суми) прибулих та вибулих за рік до всього населення того чи іншого району, міста (виражене у %).

Співвідношення міського та сільського населення за останні роки в Україні є стабільним- 68 % і 32 %, що свідчить про урбанізацію.

Урбанізація- демографічний процес, який характеризується зростанням кількості міст, збільшенням питомої ваги міського населення. Урбанізація найбільша у промислових центрах України- Харківській, Донецькій, Дніпропетровській, Луганській областях. У Івано-Франківській, Чернівецькій областях переважає сільське населення. До негативних наслідків урбанізації з точки зору охорони здоров’я відносять: забруднення навколишнього середовища, збільшення психо-емоційного напруження серед населення, гіподинамія, збільшення розповсюдженості інфекцій, хвороб серцево-судинної системи, онкологічних захворювань.

Значення міграційних процесів, їх вплив на здоров’я населення:

-урбанізація змінює екологічну ситуацію, веде до перегляду розміщення мережі лікувальних закладів; впливає на нормативи медичної допомоги, збільшує випадки позашлюбної народжуваності;

-змінюється структура захворюваності та смертності населення (відповідно до складу основних міграційних груп);

- маятникова міграція веде до збільшення інфекційних хвороб, травматизму, стресових ситуацій та інш.

Облік міграційних процесів є важливою умовою здійснення своєчасної організації відповідної медичної допомоги.

Статева структура населення визначається рядом факторів:

1.пропорцією хлопців і дівчат при народженні- на 100 дівчат народжується 104 -105 хлопців, у віці 18-29 років 100 чоловікам відповідає 101 жінка, а після 60-ти років таке співвідношення змінюється - 100 чоловікам відповідає 262 жінки внаслідок більш високої смертності чоловіків.

Загально у статевому складі населення переважають жінки- 54 %. Таке статеве співвідношення характерне для більшості країн світу.

2.інтенсивністю і направленням міграційних процесів в країні і між країнами (особливе зменшення чоловічого населення),

3. в деяких країнах, що розвиваються, в теперішній час в загальній чисельності населення чоловіків більше, ніж жінок, що пов’язано з більш високою смертністю жінок у дітородному віці. У 17 з 191 країни переважають у структурі чоловіки (Турція, Ліван, Ірак, Конго, Лівія та інш.).

Визначивши частку осіб 0-14 років, 15-49 років, та 50 років і старше, отримують уявлення про віковий тип населення на території проживання.

Для вікової структури населення України притаманні дві важливі тенденції- зменшення питомої ваги дітей і збільшення питомої ваги людей похилого віку. За прогнозами, у 2025 році питома вага дітей знизиться до 16,8 %, осіб 60 років та старше збільшиться до 30 %.

Визначають типи вікової структури населення: прогресивний, регресивний, стаціонарний.

Прогресивний особи до 18 років-30% 18-50 років-60% після 50 років- 10%.

Стаціонарний особи до 18 років-20% 18-50 років-60% та більше після 50 років-20%.

Регресивний- особи до 18 років-10% 18-50 років-60% і більше після 50 років-30%

Крім того, прогресивним є тип, коли частка осіб 0-18 років перевищує частку у віці 50 років і старше.

Регресивний тип- частка осіб похилого віку перевищує частку осіб у віці 0-18 років. Стаціонарний тип- частка осіб 018 років дорівнює частку осіб похилого віку. Для України типовим є регресивний тип відтворення, що впливає на розвиток охорони здоров’я, поглиблює демографічну кризу, збільшує кількість випадків смерті, захворюваності, інвалідності.

Процес постаріння населення характерний для більшості розвинених країн. Україна була і залишається однією з «найстаріших» країн Європи.

Зменшення частки дітей у структурі населення та зростання осіб похилого віку призводить до зростання економічного (демографічного) навантаження на працездатний вік. Розраховують показник «демографічного навантаження» як співвідношення дітей та осіб пенсійного віку до чисельності працездатного населення. В Україні несприятливе демографічне навантаження- на 1000 осіб працездатного віку 768 чоловік. (356 дітей і 412 осіб пенсійного віку) А в - селі на 1000 осіб працездатного віку 1019 непрацездатного. Особливо в Сумській, Чернігівській та Хмельницькій областях.

Природній приріст населення - зміна чисельності населення даної території внаслідок процесів народжуваності і смертності. Різниця між показником народжуваності і смертності називається природнім приростом.

Коефіцієнт природнього приросту=

Абсолютний природній приріст×1000

-------------------------------------------------------

Середньорічне число населення

або показник народжуваності –показник смертності

Середньорічна чисельність населення

З початку 90-х років в Україні спостерігається негативний природній приріст або депопуляція. Саме це обумовлено низькою народжуваністю, високою смертністю, незадовільною віковою структурою населення.

За визначенням ВООЗ критично низькою є народжуваність менше 7-8‰.

До 15‰-, за визначенням ВООЗ, низька народжуваність, 15-25‰- середня народжуваність, 25‰ і більше- висока народжуваність. В Україні в останні роки народжуваність збільшилась і складає у 2010 році 11,8 ‰.

Табл. 1 Орієнтовна шкала оцінки природного руху населення:

Оцінка показника природного руху	Показник на 1000 населення народжуваність смертність
Високий	Більше 25	Більше 15
Середній	15-25	9-15
Низький	до 15	до 9

 

 

Табл.2. Показники відтворення населення у світі (‰).

Регіон	Народжуваність	Смертність	Природній приріст
Світ
Північна Америка
Латинська Америка
Європа
Азія
Африка
Австралія
Росія			-6
Україна	11,8		-4,2
США
Японія
Великобританія
Німеччина			-1
Китай
Індія
Афганістан
Кенія

Табл. 3 Динаміка народжуваності в Україні (1990-2010 рр.)

Роки	Показник у ‰.
1990	12,7
1995	9,6
2000	7,8
2001	7,7
2007	10,0
2009	11,1
2010	11,8

Види природного приросту населення:

розширений приріст-народжуваність перебільшує смертність, просте відтворення - народжуваність дорівнює смертності, звужене відтворення (депопуляція)- народжуваність менше смертності. Депопуляція відбувається у таких країнах: Білорусія, Угорщина, Німеччина, Грузія, Данія, Латвія, Литва, Росія, Швеція, Естонія.

Народжуваність- процес поновлення поколінь у основі якого є біологічні і соціальні чинники, які впливають на здатність організму до репродуктивної функції.

У містах народжуваність менша, ніж у селах. При покращенні загального рівня життя народжуваність зменшується, причиною є небажання народжувати. Крім того, активне залучення жінок в усі сфери суспільного життя зменшує народжуваність.

Основні чинники, які обумовлюють рівень народжуваності:

-соціально-економічний рівень розвитку країни, середня заробітна плата жінок, соціальні допомоги для сімей, соціальна та демографічна політика держави, стан екології,

-традиції, релігія, культура, рівень освіти жінок,

-стан здоров’я жінок та чоловіків репродуктивного віку, якість надання медичної допомоги, перебіг та закінчення першої вагітності, стан здоров’я первістків та інше,

-зайнятість жінок на шкідливих для здоров’я виробництвах,

- методи регулювання народжуваності,

-віковий та статевий склад населення, вік вступу у шлюб, зменшення шлюбів, збільшення розлучень,

Розрізняють загальні та спеціальні показники народжуваності (див. табл.3).

Для розрахунку деяких показників народжуваності необхідно визначити поняття живо- та мертвонароджуваність.

Живонародження – за критеріями ВООЗ -це повне вилучення плоду з організму матері (при терміні вагітності не менше 22 тижнів, вагу не менше 500 г і подає ознаки життя).

Мертвонароджуваність визначається як кінець вагітності, яка продовжується не менше 22 тижнів, якщо вслід за цим плід не проявив ознак життя.

Розрізняють загальні і спеціальні показники народжуваності (показники фертильності). Загальні розраховуються на середньорічне число населення, але не враховує статево-віковий склад населення (табл.. 4).

Спеціальні показники народжуваності розраховуються серед жінок фертильного віку- 15-45 років:

Табл. 4

1.Загальний показник народжуваності:	Кількість народжених живими за рік×1000 ---------------------------------------------------- Середньорічна чисельність населення
2.Спеціальні показники народжуваності: 2.1. Загальний показник фертильності або плідності= (36 -38 ‰ в Україні)	Кількість дітей народжених живими за рік×1000 ---------------------------------------------------Кількість жінок фертильного віку (15-45 р.)
2.2.Повіковий показник фертильності (плідності)	Кількість дітей народжених живими за рік від жінок певної вікової групи×1000 ----------------------------------------------------Кількість жінок певної вікової групи
2.3.Коефіцієнт шлюбної фертильності (плідності)	Кількість дітей народжених живими за рік від жінок у шлюбі ×1000 ---------------------------------------------------- Кількість жінок 15-45 років у шлюбі
2.4.Коефіцієнт позашлюбної фертильності (плідності)	Кількість дітей народжених живими за рік від жінок поза шлюбом ×1000 ---------------------------------------------------- Кількість жінок 15-45 років, які не у шлюбі

До спеціальних показників народжуваності також відносять:

Сумарний показник фертильності (плідності)- число дітей, народжених одною жінкою за свій репродуктивний період 15-45 років. Цей показник в Україні становить 1,2.

Брутто-коефіцієнт відтворення- кількість дівчаток, народжених жінкою за репродуктивний її період (15-49р.).Дорівнює 0,6 в Україні.

Нетто-коефіцієнт відтворення або очищений показник відтворення-кількість дівчаток, народжених 1 жінкою за її репродуктивний період (15-49р.) при умови, що вони досягли віку в якому була жінка при їх народженні. Дорівнює 0,5 в Україні. Якщо нетто-коефіцієнт дорівнює 1, брутто-коефіцієнт 1,2, сумарний коефіцієнт плідності =2,2, то процес відтворення населення оцінюють як стаціонарний. Показники, що перевищують дані рівні свідчать про розширене відтворення, а якщо показники нижче вказаного рівня - це звужене відтворення. Україна переступила межу нормального відтворення населення (стаціонарного) за якою йде порушення соціально-економічного розвитку. (Особливості показників народжуваності в Україні див. табл. 5,6.)

Як видно, з табл.. 4 у динаміці 10-ти років збільшення позашлюбної плідності.

 

Табл. 5 Частка дітей, народжених жінками, які не перебували у зареєстрованому шлюбі (% до загальної кількості народжених)

Роки
Всього	11,2	13,2	17,3	18,0	19,0	19,9	20,4	21,4	21,1
Місто	10,5	13,3	17,7	18,3	19,3	20,0	20,3	21,2	20,8
село	12,6	12,8	16,6	17,5	18,4	19,6	20,7	21,8	21,9

Найнижча народжуваність спостерігається у промислових областях України і у Криму. На катастрофічно низькому рівні спостерігається сумарний показник плідності (0,9) у Донецькій, Харківській та Луганській областях. Сумарний показник плідності величиною 2,2 дитини спостерігається лише у Волинській та Рівненській областях. Низький рівень сумарного показника плідності мають лише ще три країни- Болгарія, Латвія, Гонконг.

Табл. 6 Загальні та спеціальні показники народжуваності в Україні та зарубіжних країнах за 2006 р.

Країни	Загальний показник народжуваності	Сумарний показник плідності
Україна	9,8	1,3
Німеччина		1,3
Англія		1,7
Франція		1,8
Канада		1,5
США		2,1
Японія		1,3

Табл.7.Коефіцієнти народжуваності за віковими групами:(на 1000 жін.)

Жінки 15-49 років	2006 р.
37,5
Молодші за 20 років	29,5
20-24	92,2
25-29	79,4
30-34	42,7
35-39	15,5
40-44	2,5
45-49	0,1

За останні 5 років загальний і спеціальні показники плідності мають тенденцію до зростання в Україні (табл.. 8).

 

 

Табл.8 Показники народжуваності в Україні (‰).

Роки	Загальний показник народжуваності	Загальний показник плідності	Сумарний показник плідності
	13,3	55,8	1,93
	12,7	53,3	1,84
	12,1	51,3	1,77
	11,4	43,8	1,66
	10,7	44,4	1,55
		41,2	1,45
	9,6	38,7	1,37
	9,1	36,6	1,31
	8,7	34,6	1,25
	8,3	32,8	1,18
	7,8	30,5	1,10
	8,3	37,5	1,3

Статистика природного руху населення в нашій країні базується на обов’язковій біжучій реєстрації народжень, випадків смерті, шлюбів та розлучень. В медичних закладах видається свідоцтво про народження Ф-103/0-95.

Батьки на основі медичного свідоцтва про народження, які видаються у пологових відділеннях лікарень та у пологових будинках, зобов’язані зареєструвати народження дитини на протязі одного місяця з дня народження. Правильність оформлення медичної документації, своєчасність реєстрації народження дитини батьками забезпечує повноту і якість статистики народжуваності, яка є важливим соціальним критерієм.

У рамках подолання демографічної кризи в Україні розроблена Концепція демографічного розвитку згідно дій міжнародної конференції з питань народонаселення і розвитку (Каїр, 1994). Вона містить низку політичних, економічних, соціальних заходів.

VІ. План та організаційна структура заняття

№	Основні етапи заняття, їх функції та зміст	Навчальні цілі в рівнях засвоєння	Методи контролю і навчання	Матеріали методичного забезпечення (контролю, наочності, індуктивності)	Розподіл часу (хв.)
	Підготовчий етап Організаційні заходи   Постановка навчальних цілей та мотивація   Контроль вихідного рівня знань, навичок, умінь: 1. визначення статики та динаміки населення, показників природного приросту, поняття урбанізація, механічний рух населення. Визначення показників народжуваності, їх розрахунок. Порядок заповнення облікових документів реєстрації народжуваності в Україні. Розуміння формування демографічної політики.	II	- індивідуальна теоретична співбесіда, опитування. - тестовий контроль II рівня.	П.1.«Актуальність теми» П.2.«Навчальні цілі»   Теоретичні питання II рівня. Тести II рівня Структурно-логічні схеми Таблиці
	1. Поняття про демографічну статистику. 2. Основні демографічні показники і їх значення для охорони здоров’я та економіки. 3. Чисельність і склад населення. Переписи населення, їх значення і методика проведення. 4. Механічний рух населення, медико-соціальне значення. 5. Віково-статевий склад населення України, значення. 6. Народжуваність, її облік. Методика розрахунку показників народжуваності і фертильності. 7. Регіональні особливості народжуваності в Україні і у сучасному світі, причини та наслідки. 8. Які чинники впливають на зниження народжуваності? 9.Розрахунок коефіцієнта природного приросту.	III	Метод формування навичок: - практичний тренінг у Метод формування вмінь: -професійний тренінг у вирішенні нетипових клінічних ситуацій.	Таблиці Слайди . .
	Підсумковий етап Контроль та корекція рівня професійних навичок та вмінь.   Підведення підсумків практичного заняття   Домашнє завдання	III	Метод контролю навичок: Індивідуальний контроль у визначенні статики та динаміки населення, розрахунку показників народжуваності і природного приросту. Методи контролю вмінь: - тестовий контроль III рівня.	Набори карток для письмового контролю   Тести III рівня     Оріентовна карта для самостійної роботи з літературою. Рекомендована література