Види договорів будівельного підряду

– договори на виконання будівельно-монтажних та інших робіт з об’єкта в цілому: на нове будівництво (у тому числі «під ключ»), на розширення, на реконструкцію діючих підприємств;

– договори на виконання окремих комплексів монтажних й ін­ших спеціальних будівельних робіт (монтаж устаткування, конс­трукцій) – субпідрядні;

– договори на виконання пусконалагоджувальних робіт – пря­мі договори;

– договори на виконання робіт з капітального ремонту будин­ків і споруд.

Зміст договору. Предмет договору визначається його наймену­ванням (будівництво споруди, реконструкція підпри­ємства) і посиланням на здійснення робіт відповідно до розробле­ної проектно-кошторисної документації.

Ціна договору: це вартість будівельної продукції (виконаних робіт); вона визначається на договірній основі, встановлюється на підставі базисного рівня кошторисної вартості і додаткових витрат підрядника. Пе­ревищення витрат порівняно з передбаченою в договорі ціною без узгодження з замовником компенсується підрядником за рахунок його власних коштів.

Строк договору: визначається за згодою сторін і фіксується шля­хом вказівки в договорі дати здачі об’єкта або періоду часу від початку будівництва до здачі об’єкта або виконаних робіт.

Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження об’єкта будівництва до його прийняття замовником несе підряд­ник, крім випадків, коли це сталося внаслідок обставин, що зале­жали від замовника.

Права замовника:

у будь-який час перевіряти хід і якість будівельних і монтажних робіт, якість використовуваних матеріалів, не втручаючись у діяльність підрядника. У разі виявлення відхилень від документації, норм і правил має право вима­гати від підрядника усунути допущені відхилення, а в необхідних ви­падках – припинити роботи і не оплачувати їх до усунення відхилень. Контроль здійснює постійно шляхом проведення періодичних вибіркових пе­ревірок. Право контролю замовника поширюється і на роботи, що виконують субпідрядни­ки. У свою чергу генеральний підрядник вправі здійснювати аналогічні функції контролю за діяльністю субпідрядника. Замовник має право з метою здійснення контро­лю та нагляду за будівництвом укласти договір із організацією або спеціалістом. У договорі визначаються повноваження останніх (ч. 3 ст. 881 ЦК).

Обов’язки підрядника:

1) збудувати у встановлений строк об’єкт або виконати інші бу­дівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації (ст. 877 ЦК). Договором можуть бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визна­чено, яка із сторін і в який строк зобов’язана надати до­кументацію. Недоліки робіт або використовуваного для робіт мате­ріалу, допущені з вини підрядника або субпідрядника, мають бути усунені підрядником за його рахунок;

2) здійснити матеріально-технічне забезпечення будівництва, якщо інше не встановлено договором (ст. 879 ЦК). У разі неможливості використання матеріалу (деталей, конструкцій, устаткування), наданого замовником, без погіршення якості виконуваних робіт підрядник має право відмовитися від договору та вимагати від замовника сплати ціни робіт пропорційно їх виконаній частині, а також відшкодування збитків, не покритих цією сумою;

3) застрахувати об’єкт будівництва, якщо інше не встановлено договором (ч 1 ст. 881 ЦК);

4) гарантувати якість у договорі. Гаран­тійний строк становить 10 років від дня прийняття об’єкта замов­ником, якщо більший строк не встановлений догово­ром або законом. Підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійно­го строку, якщо не доведе, що вони сталися внаслідок: природ­ного зносу об’єкта або його частин; неправильної його експлуата­ції або неправильності інструкцій щодо експлуатації, розроб­лених замовником або залученими ним особами; неналежного ремонту об’єкта, який здійснено замовником або залученими ним третіми особами. Гарантійний строк продов­жується на час, протягом якого об’єкт не міг експлуатуватися внас­лідок недоліків, за які відповідає підрядник (ст. 884 ЦК);

5) здати замовнику у встановлений договором строк об’єкт або інші будівельні роботи;

6) вчасно усунути за свій рахунок виявлені при прийманні робіт або ж протягом гарантійних строків недоліки й дефекти, допущені з його вини (вини субпідрядників).

Обов’язки замовника:

1) надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт);

2) надавати підрядникові послуги, пов’язані з енерго-, водопостачанням тощо. Договором на замовника може бути покладений обов’язок сприяти підрядникові у забезпеченні будівництва наданням водопоста­чання, електроенергії тощо, а також інших послуг;

3) прийняти об’єкт (ст. 882 ЦК). У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом.

Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником офор­мляється актом, підписаним обома сторонами. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторонивідпідписання акта визнані судом обґрунтованими.

Прийняття робіт може здійснюватися після попереднього вип­робування, якщо це передбачено договором або випливає з характеру робіт.

Замовник може відмовитися від прийняття робіт при ви­явленні недоліків, які виключають можливість використання об’єкта та не можуть бути усунені під­рядником, замовником, третьою особою;

4) оплатити роботи після прийняття збудованого об’єкта (викона­них робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін (ч.4 ст. 879 ЦК).

У разі руйнування або пошкодження об’єкта будівництва внаслідок непереборної сили до спливу встановленого договором строку здачі об’єкта, та у разі неможливості завершити будівельні роботи з інших причин, що не залежать від замовника, підрядник не має права вимагати від замовника плату за роботу або оплату витрат, якщо інше не встановлено договором.

У разі необхідності консервації будівництва з незалежних від сторін обставин замовник зобов’язаний оплатити підрядникові ви­конані до консервації роботи та відшкодувати йому витрати, пов’язані з консервацією.

Відповідальність сторін може бути передбачена як у нормативному, так і в договірно­му порядку. За невиконання або неналежне вико­нання обов’язків за договором відповідальна за це винна сторона сплачує неустойку (пеню) і від­шкодовує збитки. Розмір неустойки встанов­люється залежно від виду порушення. Сплата неустойки і відшкодування заподіяних збитків не звільняють сторони від наступного виконання зобов’язань.

Підрядник відповідає за недоліки збудованого об’єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення умов договору, якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов’язків за догово­ром підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі. Суми неустойки (пені), сплачені за порушення строків, повертаються підрядникові у ра­зі закінчення всіх робіт до встановленого договором граничного терміну (ст. 883 ЦК).

Замовник у разі невиконання або неналежно­го виконання обов’язків за договором сплачує підрядникові неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки у повному обсязі, якщо не до­веде, що порушення договору сталося не з його вини (ст. 886 ЦК).

ЦК 2003 р. відмовився від обмеженої відповідальності сторін, встановленої раніше діючим законодавством, за яким збитки відшкодовувались лише в сумі, що пере­вищувала неустойку.

4. Договір підряду на проведення проектних та пошукових робіт (§4 гл. 61) – це договір, за яким підрядник зобов’язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) ви­конати пошукові роботи, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити їх (ч. І ст. 887 ЦК). До цього договору застосовуються по­ложення ЦК, якщо інше не встановлено законом.

Договір регулює відносини, що виникають під час проектування і прове­дення дослідницьких робіт для капітального будівництва. Регулює як процес створення проекту об’єкта капітального будівниц­тва, так і процес підготовки матеріалів, необхідних для розробки рішень для проектування і будівництва об’єктів. Результатом праці підрядника є докумен­тація будівництва у вигляді комплекту документів, яка містить техніко-економічне обґрунтування, креслення, пояснювальні записки й інші матеріали, що визначають обсяг і зміст робіт щодо об’єкта будівництва тощо. Договір не був урегульований ЦК 1963 р., а регулював­ся лише підзаконними актами колишнього СРСР, оскільки вони не суперечили законодавству України.

Обов’язки замовника:

1) сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення всіх робіт чи частинами – після завершення окремих її етапів, або в іншому порядку, передбаченому договором або законом;

2) використовувати проектно-кошторисну документацію, одер­жану від підрядника, лише для цілей, встановлених договором, не передавати її іншим особам і не розголошувати дані, що містяться у ній, без згоди підрядника;

3) надавати послуги підрядникові у виконанні робіт в обсязі та на умовах, встановлених договором;

4) разом з підрядником брати участь у погодженні готової про­ектно-кошторисної документації з органами дер­жавної влади та органами місцевого самоврядування;

5) відшкодовувати підрядникові додаткові витрати, пов’язані із зміною вихідних даних для проведення проектних та пошукових робіт внаслідок обставин, що не залежать від підрядника;

6) залучити підрядника до участі у справі за позовом, пред’явленим до замовника іншою особою у зв’язку з недоліками складеної документації чи виконаних пошукових робіт (ст. 889 ЦК).

Обов’язки підрядника:

1) виконувати роботи відповідно до вихідних даних для прове­дення проектування;

2) погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності – також з ор­ганами державної влади та органами місцевого самоврядування;

3) передати замовникові готову проектно-кошторисну докумен­тацію та результати пошукових робіт;

4) не передавати без згоди замовника проектно-кошторисну до­кументацію іншим особам;

5) гарантувати замовникові відсутність у інших осіб права пе­решкодити (обмежити) виконання робіт на основі підготовленої проектно-кошторисної документації (ст. 890 ЦК).

Підрядник відповідає за недоліки проектно-кошторисної документації та пошукових робіт. На вимогу замовника зобов’язаний безоплатно переробити докумен­тацію або здійснити додаткові роботи, та відшкодовувати збитки, якщо інше не встановлено догово­ром або законом (ст. 891 ЦК).