Грошовим зобов’язанням відповідно до ст. 1 Закону України „По відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” вважається зобов’язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.
VІ За суб’єктом виконання виділяють зобов’язання особистого характеру.
Зобов’язанням особистого характеру є зобов’язання в якому виконання може здійснювати лише особисто боржник і не може бути покладено на іншу особу (ст. 527)
3. У кожному зобов’язанні завжди наявні дві особи (сторони) – кредитор і боржник. Однак, з цього загального правила законом встановлені два винятки:
- зобов’язання в яких на кожній із сторін беруть участь кілька осіб. Такі зобов’язання називаються зобов’язаннями з множинністю осіб.
- зобов’язання, в яких окрім сторін участь можуть брати треті особи. Такі зобов’язання називаються зобов’язаннями за участю третіх осіб.
В залежності, яка із сторін представлена кількома особами, множинність буває:
1) активною;
2) пасивною;
3) змішаною.
Зобов’язання із множинністю осіб поділяються на:
1) часткові (кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов’язок у рівній частці);
2) солідарні (кожен із кредиторів має право вимагати від усіх боржників або одного з них виконання зобов’язання в повному обсязі або в частині);
3) субсидіарні (додаткові) (кредитор має право вимагати виконання зобов’язання іншим (додатковим, субсидіарним) боржником у разі незадоволення вимоги кредитора основним боржником. На відміну від часткових та солідарних зобов'язань у субсидіарному зобов’язанні кредитор не має права відразу пред’явити вимогу додатковому боржнику, не пред’явивши її основному).
Зобов’язання за участю третіх осіб
В межах одного зобов’язання з основними сторонами (боржником і кредитором) у правовому зв’язку можуть перебувати треті особи, які не є у зобов’язанні ні боржником, ні кредитором. Такі зобов’язання називаються зобов’язаннями за участю третіх осіб. До них належать:
1) регресні (зворотні) зобов’язання;
2) зобов’язання на користь третіх осіб;
3) зобов’язання, які виконуються за боржників третіми особами.
Регресним є зобов’язання, за яким боржник зобов’язаний здійснити для кредитора певні дії у зв’язку з тим, що кредитор вчинив такі ж дії на користь іншої особи замість боржника чи з його вини. Суть його полягає в тому, що особа, яка виконала зобов’язання замість або з вини іншої особи, має право пред’явити до неї зворотну вимогу про відшкодування заподіяних їй таким виконанням збитків.
Зобов’язанням на користь третьої особи є зобов’язання, за яким боржник вчиняє певну дію (виконання) не кредиторові, а вказаній ним третій особі, яка має право вимагати такого виконання на свою користь.
Зобов’язанням, яке виконується третьою особою є зобов’язання, в якому боржник покладає виконання свого обов’язку на третю особу (передоручення виконання).
4. Зобов’язання може бути змінено шляхом:
1) заміни кредитора
2) заміни боржника
Кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:
1) правонаступництва, в тому числі, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);
2) виконання обов’язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);
3) виконання обов’язку боржника третьою особою. (ст. 512 ЦК).
Заміна кредитора не допускається у зобов’язаннях, нерозривно пов’язаних з особою кредитора, зокрема у зобов’язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю (ст. 515 ЦК).
Боржник у зобов’язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора (ст. 520 ЦК).
Припинення зобов’язання
Зобов’язання припиняється:
1) виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК);
2) за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо) (ст. 600 ЦК);
3) зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги(ст. 601 ЦК).
Не допускається зарахування зустрічних вимог:
– про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю;
– про стягнення аліментів;
– щодо довічного утримання (догляду);
– у разі спливу позовної давності;
– в інших випадках, встановлених договором або законом (ст. 602 ЦК);
4) за домовленістю сторін про заміну первісного зобов’язання новим зобов’язанням між тими ж сторонами (новація);
5) внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов’язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора (ст. 605 ЦК);
6) поєднанням боржника і кредитора в одній особі (ст. 606 ЦК);
7) неможливістю виконання у зв’язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає (ст. 607 ЦК);
8)смертю боржника або кредитора, якщо воно є нерозривно пов’язаним з його особою (ст. 608 ЦК);
9) ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом виконання зобов’язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу (ст. 609 ЦК).
