Труднощі пов’язані з появою в сім’ї гувернера.

Тема 4. ПЕДАГОГІКА СПІВТВОРЧОСТІ В ПРОЦЕСІ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ З ДИТИНОЮ.

План:

1. Труднощі пов’язані з появою в сім’ї гувернера.

2. Специфіка першого знайомства з членами сім’ї.

3. Психолого-педагогічні основи плідної діяльності соціального гувернера, батьків і дитини.

4. Особливості індивідуалізації навчально-виховної роботи соціального гувернера з вихованцем.

5. Основи психодіагностики і психокорекції у роботі соціального гувернера.

Завдання для самостійної роботи.

Педагогічний твір на тему “Ми відповідаємо за тих, кого привчаємо”.

Виготовити наочний посібник для проведення заняття з дитиною (вік визначається за бажанням студента) на тему: “Казка про...”.

Література:

1. Людмила Машкіна. Організаційно-педагогічні засади діяльності педагога-гувернера в контексті здобуття дошкільної освіти.

2. Сарапулова Є.Г. Психолого-педагогічні основи навчально-виховної діяльності гувернера: монографія / Є.Г. Сарапулова. – К.: МАУП, 2003. – 264 с.

3. Шароватова О.П. Педагогічна творчість та проектування у навчально-виховній діяльності гувернера / О.П. Шароватова // Зб. наук. праць ХДПУім. Г.С. Сковороди. – Вип. 1 (28). – Харків, 2004. – С. 12-17.

4. Акіншева І. Характеристика діяльності соціального гувернера на сучасному етапі.

5. Савельєва Н.М. Методика роботи гувернера: Навчально-методичний посібник для самостійної роботи студентів. – Полтава, 2004. – 96 с.

Труднощі пов’язані з появою в сім’ї гувернера.

Розглянемо можливі проблеми, які можуть виникнути між нянею і батьками [І. Акіншева]:

Психологічна несумісність. Досить часто це – абсолютно невмотивоване явище, іноді внаслідок несумісності звичок і способу життя. Слід постаратися розійтися по-доброму, порадитися з колегами.

Нерозуміння один одного. Варто навчитися чітко і у коректній формі висловлювати свої претензії і з’ясовувати, чи правильно вас зрозуміли. Від своїх працедавців – вимагати чіткого регламенту у взаєминах. Необхідно точно, ще до початку роботи, обговорити все в деталях: тривалість робочого дня, коло ваших обов’язків, відпустку і т.д.

Неповажне відношення до соціального гувернера, у тому числі і недостатня її/його підтримка батьками перед дітьми. Діти (будь-якого віку) у жодному випадку не повинні чути, як їх батьки засуджують гувернера або говорять про нього/неї в принизливому тоні. При появі тривожних ознак слід провести з батьками відповідну бесіду. Якщо батьки не змінять відношення, можливо, краще відмовитися від цієї роботи, інакше далі буде тільки гірше. Зі свого боку гувернеру теж не слід дозволяти собі некоректні вислови щодо батьків у присутності дитини.

Батьківські ревнощі. Власне кажучи, ревнощі – відчуття достатнє поширене там, де існує об’єкт, на який пред’являють права різні сторони. Гувернер (вихователь дитини), мама (ваша працедавець) і власне дитина (сфера пересічних інтересів) – всі разом можуть складати драматичний трикутник. Іноді він перетворюється і зовсім у фантастичну фігуру, якщо в процес виховання втручається тато і, наприклад, бабуся дитини, яка все знає і уміє, але робити, зрозуміло, нічого не збирається, зате дуже любить радити.

Як правило, саме мама, особливо молода і недосвідчена, починає ревнувати до няні, тому що її дитина з цією «чужою тіткою» поводиться набагато спокійніше, охоче відкриває рот, коли вона підносить ложку і погоджується показати, як гавкає собачка. Сторонній людині зрозуміло: у дитини і няні, які проводять разом багато часу, з’являється можливість до ближчого спілкування, ігор та інших корисних занять, які зрозумілі тільки їм двом. У такій, ситуації, мама підсвідомо починає турбуватися, що няня займає в серці її малюка місце, яке належить тільки їй. А оскільки конкретних претензій вона викласти не може, ситуація поступово напружується, мама починає поводитися з вами, а часто і з дитиною, дивно, нервово і нелогічно. Рано чи пізно це призводить до скандалу.

Як з цим боротися? Типова ситуація: дитина явно не хоче йти до мами, лякається, пхикає і тягне свої руки до няні. Не варто чекати, поки мамі прийде в голову, що гуверенер налаштовує малюка проти неї, необхідно пояснити їй цю ситуацію. Простими словами слід розказати, що дитина просто встигає забути її голос і запах. Фанатично ревниві матусі, які готові у всьому бачити змову, міняють няню за першої підозрі в тому, що дитина дуже до неї прив’язалася.

Щоб спрацювуватися з такою мамою, потрібно тримати професійну дистанцію. Хороша няня повинна усвідомлювати, що вона – не бабуся, не член родини і не подруга. Її завдання – виховати дитину не для себе і тому дистанція у відносинах є обов’язковою. Вона повинна бути ласкавою і уважною, але не більше того. Не варто обціловувати чуже немовля на очах його батьків, демонструвати, наскільки краще ви з ним управляєтеся. Слід передавати дитину мамі, коли вона про це вас попросить, і частіше запитувати її поради – тоді і приводів для ревнощів стане менше.

Кожна няня повинна бути хорошим психологом: знати, що десь треба промовчати. Виховання потребують не тільки діти, але і їх батьки. Проте часто бувають ситуації, коли будь-яка порада від няні, приймається в багнети (за принципом: «не вчи, ти тут не для цього»). Інколи доводиться хитрити і доносити інформацію у завуальованому вигляді, краще з посиланням на корифеїв виховання.

[При появі нової людини на горизонті активізуються „проблемні моменти”. Стають більш вираженими дитячі скандали: „Хочу тільки з мамою на горщик, піду на вулицю з мамою, не хочу, щоб няня мене одягала, чужа тітка – погана, я її боюся”. Без цього і подібного не обходиться.

При перших візитах няні гострі моменти тільки посилюються, малюк як би показує, на що здатний. Це насправді нормально. Так виглядає перша захисна реакція на появу „чужого”, загрозливого порядку його домашнього всесвіту. Потім, коли крихта зрозуміє, що нічого страшного не відбулося, а все стало тільки цікаво, капризів буде значно менше. Дитина адаптується, а вам просто треба почекати і перетерпіти. Головне – поводитися рівно, спокійно і не піддаватися на провокації. Переводити дитячу увагу на „інші рейки” – покажіть нову іграшку, навчіть новій грі (тільки не наполягайте, поки він до вас не звик). Іграшку краще покласти на видне і доступне йому місце, а самій відійти убік абонавіть вийти з кімнати. Малюк зацікавиться, займеться грою, а ви потім потихеньку підключитеся. Або демонстративно на його очах займіться чимось дуже інтригуючим (наприклад, почніть розгортати великий яскравий згорток або дістаньте розбірну матрьошку, почніть малювати, катати машинку, гойдати ляльку так, щоб дитина бачила) – цікавість обов’язково пересилить страх. Він підійде, і вам тільки залишиться дати йому можливість брати участь в процесі. З цих перших кроків починається взаємозв’язок гувернера з дитиною.

Таким чином, входження соціального гувернера в сім’ю – важкий й тривалий шлях, який потребує багато терпіння, витримки як від батьків, так і від гувернера. І. Акіншева]

Заважають слухати й чути дитину, встановлювати довірливу атмосферу бесіди з нею, підводити дитину до самостійних висновків і прийняття вірних рішень:

· накази й команди

· попередження і погрози

· моралізування й повчання

· готові рішення й поради

· докази, логічні доведення, нотації, лекції

· критика, догани, звинувачення

· похвала

· образи, висміювання

· здогадки й інтерпретації

· випитування і розслідування

· умовляння

· втеча від розмови (Савельєва)..