Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


јнал≥з €к функц≥€ управл≥нн€




ќновленн€ загальних функц≥й управл≥нн€

ѕроцесуальний п≥дх≥д до управл≥нн€

ƒл€ сучасного етапу розвитку управл≥нн€ в осв≥т≥ характерна його ≥нтеграц≥€ ≥з загальною теор≥Їю та практикою менеджменту. Ќарешт≥ представниками науковоњ думки ≥ практичноњ д≥€льност≥ в систем≥ осв≥ти дос€гнуто розум≥нн€ того, що управл€ти на ≥нтуњтивно-емп≥ричному р≥вн≥ у 21 стол≥тт≥ неприпустимо. « огл€ду на це, останн≥м часом спостер≥гаЇтьс€ пожвавленн€ в питанн€х теоретичноњ п≥дготовки з боку в≥дпов≥дних заклад≥в осв≥ти та самонавчанн€ кер≥вник≥в шк≥л. ѕроте анал≥з р≥зних програм п≥дготовки кер≥вник≥в ≥з спец≥альност≥ Ућенеджмент орган≥зац≥й (осв≥ти)Ф засв≥дчуЇ, що в≥дсутнЇ Їдине розум≥нн€ концептуальних п≥дход≥в до управл≥нн€.

” середин≥ 90-х рок≥в пор€д ≥з пон€тт€м Укер≥вник осв≥тиФ набув широкого вжитку терм≥н Уменеджер осв≥тиФ. ÷ьому спри€ли роботи ƒаниленко Ћ.≤., ƒмитренка √.ј., ™льн≥ковоњ √.¬.,  олом≥нського Ќ.Ћ., ¬.≤.ћаслова, ѕ≥кельноњ ¬.—., Ўпал≥нського ¬.¬ та ≥нших вчених, €к≥ обірунтовували та пропагували сучасн≥ теор≥њ та технолог≥њ управл≥нн€ осв≥тньою галуззю. –азом з тим, дос≥ спостер≥гаютьс€ р≥зн≥ п≥дходи €к до визначенн€ самого терм≥ну УменеджментФ, так ≥ до пон€ть Уконцепц≥њФ, УвидиФ, Уфункц≥њФ управл≥нн€, що св≥дчить про ≥нтенсивний розвиток теор≥њ управл≥нн€.

ѕроцесуальний п≥дх≥д був значною в≥хою у розвитку управл≥нськоњ теор≥њ, а його основн≥ функц≥њ застосовуютьс€ ≥ нин≥ в практиц≥ управл≥нн€. Ќа думку јнр≥ ‘айол€, €кому належить авторство концепц≥њ, процес управл≥нн€ складаЇтьс€ з пТ€ти основних функц≥й: передбаченн€ (встановленн€ мети), плануванн€, орган≥зац≥њ, розпор€дженн€ та координац≥њ ≥ контролю. ќднак ц≥ види д≥€льност≥ розгл€дались €к незалежн≥ один в≥д одного. Ќа противагу цьому, сучасна наука вважаЇ функц≥њ взаЇмоповТ€заними.

” науков≥й л≥тератур≥, €ка висв≥тлювала р≥зн≥ аспекти процесуального п≥дходу, за майже в≥кову ≥стор≥ю представлено р≥зноман≥тн≥ визначенн€ пон€тт€ Уфункц≥њФ. ¬они в≥дбивають ≥ зм≥ст, ≥ мету, ≥ сутн≥сть управл≥нськоњ д≥€льност≥. ѓхн≥ автори спирались на р≥зн≥ принципи та п≥дходи до менеджменту. “ак, цим пон€тт€м позначали основн≥ види д≥€льност≥ кер≥вника, обовТ€зки, сукупн≥сть ц≥лей, стад≥њ процесу управл≥нн€, коло завдань посадовоњ особи тощо.

« огл€ду на те, що в≥дсутнЇ однакове розум≥нн€ терм≥ну Уфункц≥њФ, немаЇ ≥ њх Їдиноњ класиф≥кац≥њ. ѕроте б≥льш≥сть автор≥в схильн≥ виокремлювати загальн≥ (основн≥, операц≥йн≥) функц≥њ, €к≥ засв≥дчують цикл≥чн≥сть д≥€льност≥. “аких функц≥й нал≥чуЇтьс€ понад двадц€ти. —еред них Ѕ.ј √аЇвський називаЇ: передбаченн€, контроль, плануванн€, анал≥з, координац≥ю, програмуванн€; ¬.√.јфанасьЇв Ц орган≥зац≥ю, контроль, р≥шенн€, регулюванн€; ћ.ћ.ѕоташник Ц орган≥зац≥ю, контроль, плануванн€, кер≥вництво; ё. . онаржевський Ц анал≥з, плануванн€, орган≥зац≥ю, контроль, регулюванн€; ћ.ћескон Ц плануванн€, орган≥зац≥ю, мотивац≥ю, контроль тощо.

¬.≤.ћаслов вперше на наукових засадах систематизував р≥зн≥ п≥дходи до визначенн€ функц≥й шк≥льного управл≥нн€ [56]. ¬≥н зазначив, що велика група вчених-досл≥дник≥в розгл€даЇ функц≥њ кер≥вника з позиц≥њ структури управл≥нського циклу: ћ.√.«ахаров, ё.ј. онаржевський, ћ.≤. ондаков, Ќ.√.—унцов, ¬.ѕ.’удом≥нський та ≥н. ¬они виокремлють так≥ групи функц≥й, €к: педагог≥чний анал≥з, п≥дготовка до прийн€тт€ управл≥нського р≥шенн€, плануванн€, орган≥зац≥€ колективу на виконанн€ цих р≥шень та план≥в, внутр≥шк≥льний контроль та обл≥к, коригуванн€ та регулюванн€. " ожна ≥з цих функц≥й маЇ своЇ м≥сце в загальн≥й систем≥ циклу, виконуЇ т≥льки њй Їдин≥й притаманну роль ≥ не може бути ≥гнорована без ризику припустити диспропорц≥њ в управл≥нськ≥й д≥€льност≥".

√либокий анал≥з науковоњ л≥тератури з питань управл≥нн€ (€к педагог≥чного, так ≥ соц≥ального та виробничого), спостереженн€ за роботою кер≥вник≥в навчальних заклад≥в, безпосередн€ тривала робота у адм≥н≥стративному апарат≥ дали можлив≥сть визначитись ≥з пон€тт€м "функц≥њ управл≥нн€" та класиф≥кувати њх.Ќа нашу думку, функц≥њ Ц це основн≥ види д≥€льност≥, €к≥ утворюютьс€ шл€хом зведенн€ однотипних вид≥в роб≥т, що виконуЇ кер≥вник, до б≥льш загальних та поЇднуютьс€ однаковою ц≥леспр€мован≥стю.

«агальн≥ функц≥њ управл≥нн€, посл≥довно зм≥нюючи одна одну, утворюють управл≥нський цикл (–исунок 6).

 

 

јнал≥з

 

–егулюванн€ ѕлануванн€

 

≤нформац≥€

 

 онтроль ќрган≥зац≥€

 

–ис.6. ”правл≥нський цикл

 ожна окрема функц≥€ маЇ глобальну та конкретну мету. √лобальна мета сп≥впадаЇ з метою управл≥нн€ в ц≥лому (забезпеченн€ оптимального функц≥онуванн€ та розвитку соц≥ально-педагог≥чноњ системи), а конкретна мета повТ€зана ≥з завданн€ми, €к≥ кер≥вник розвТ€зуЇ на певному етап≥ управл≥нського циклу. √рупу загальних функц≥й, на нашу думку, складають наступн≥: анал≥тико-прогностична, плануванн€, орган≥зац≥йно-координац≥йна, контрольно-оц≥ночна, регул€тивно-корекц≥йна. —аме вони утворюють ун≥версальний управл≥нський цикл, порушенн€ €кого призводить до зниженн€ ефективност≥ д≥€льност≥.

јнал≥тико-прогностична функц≥€ спр€мована на анал≥з управл≥нськоњ ≥нформац≥њ, визначенн€ проблем, встановленн€ законом≥рностей ≥ тенденц≥й розвитку окремих €вищ, на встановленн€ причинно-насл≥дкових звТ€зк≥в, обТЇктивну оц≥нку ситуац≥њ, складанн€ прогнозу та моделюванн€ майбутнього.

ѕлануванн€ Ц це функц≥€ управл≥нн€, сутн≥сть €коњ пол€гаЇ у визначенн≥ перспектив, ц≥лей та шл€х≥в њхнього дос€гненн€. ”мовну модель функц≥њ можна представити €к ланцюг: м≥с≥€ Ц генеральна мета Ц стратег≥чн≥ ц≥л≥ Ц ц≥л≥-напр€мки Ц тактичн≥ ц≥л≥ Ц ц≥л≥-завданн€ Ц комплекс заход≥в Ц прогнозован≥ результати.

—утн≥сть орган≥зац≥йно-координац≥йноњ функц≥њ управл≥нн€ пол€гаЇ у визначенн≥ м≥сц€ ≥ рол≥ кожного члену колективу в дос€гненн≥ поставлених ц≥лей та реал≥зац≥њ план≥в. ÷€ функц≥€ визначаЇ суттЇв≥ звТ€зки м≥ж людьми, задачами та роботою; вона дозвол€Ї ≥нтегрувати та координувати вс≥ на€вн≥ ресурси (час, кадри, матер≥ально-техн≥чн≥, ф≥нансов≥).

 онтрольно-оц≥ночна функц≥€ управл≥нн€ забезпечуЇ мон≥торинг дос€гненн€ ц≥лей. —учасне тлумаченн€ функц≥њ повТ€зане ≥з пор≥вн€нн€м стандарт≥в, норм, план≥в та реального стану €вища.  онтроль втратив свою авторитарно-бюрократичну сутн≥сть. ¬≥н отримуЇ нове забарвленн€: гуман≥стичний характер, оптим≥стичн≥сть, навчально-методична спр€мован≥сть, гласн≥сть та ≥нформац≥йна достатн≥сть. Ќа другий план в≥дход€ть перев≥рки з к≥льк≥сними оц≥нками, €к≥ зам≥нено на самоатестац≥ю. Ѕ≥льше уваги прид≥л€Їтьс€ к≥нцевим результатам та њх €кост≥.

–егулюванн€ Ц це функц≥€ управл≥нн€, сутн≥сть €коњ пол€гаЇ в коригуванн≥ за насл≥дками контролю. ÷€ функц≥€ дозвол€Ї п≥дтримувати систему орган≥зац≥њ на оптимальному р≥вн≥, упор€дковувати вс≥ п≥дсистеми, не припускати надм≥рного реактивного управл≥нн€ (за насл≥дками, за в≥дхиленн€ми).

ѕозитивне в п≥дход≥ до класиф≥кац≥њ функц≥й управл≥нн€ з позиц≥њ управл≥нського циклу, перш за все, Ї те, що вони подан≥ авторами у певн≥й систем≥, висв≥тлена операц≥йна (технолог≥ча) сторона процесу управл≥нн€. ѕроте загальн≥ функц≥њ продовжують оновлюватись, удосконалюватись.

јнал≥з €к функц≥€ управл≥нн€

≤нформац≥€ Ц це основа процесу управл≥нн€. Ѕез нењ не можна сформулювати проблему, в≥рно оц≥нити ситуац≥ю, визначити ц≥л≥ управл≥нн€ та прийн€ти р≥шенн€. ”правл≥нн€ у широкому розум≥нн≥ Ц це процес перетворенн€ ≥нформац≥њ.

«авданн€ анал≥зу пол€гають у тому, щоб ≥з р≥зного роду даних, п≥д час розр≥знених, в≥дображаючих окрем≥ €вища ≥ факти, скласти загальну, ц≥л≥сну картину процесу, ви€вити притаманн≥ законом≥рност≥ ≥ тенденц≥њ (¬.√.јфанасьЇв. У—оциальна€ информаци€ и управление обществом Ф).

¬.ј. онаржевський педагог≥чним анал≥зом називаЇ функц≥ю управл≥нн€, €ка спр€мована на визначенн€ стану та тенденц≥й розвитку; обТЇктивну оц≥нку результат≥в педагог≥чного процесу; розробку на ц≥й основ≥ рекомендац≥й по впор€дкуванню системи або переведенню њњ у б≥льш високий €к≥сний стан [44].

–≥вн≥ педагог≥чного анал≥зу

1. —тих≥йно-емп≥ричний

ќзнаки: ћета анал≥тичноњ д≥€льност≥ в≥дсутн€ чи не усв≥домлюЇтьс€ кер≥вником. ƒ≥€льн≥сть кер≥вника п≥д час реал≥зац≥њ функц≥њ невпор€дкована. ѕредмет ѕј ч≥тко не визначено, тому анал≥зуютьс€ розр≥знен≥ €вища, факти, €к≥ м≥ж собою не повТ€зан≥.  ер≥вник не встановлюЇ взаЇмозвТ€зки м≥ж основними компонентами педагог≥чноњ системи. јнал≥з маЇ хаотичний, безсистемний характер. Ќизький р≥вень теоретичноњ п≥дготовки кер≥вника до управл≥нн€. ¬исновки мають загальний характер, базуютьс€ не на глибокому анал≥з≥ систематизованих факт≥в, а на р≥вн≥ њх розум≥нн€ кер≥вником.

2. ≈мп≥ричний

ќзнаки: ћета пол€гаЇ у встановленн≥ звТ€зк≥в м≥ж окремими фактами та €вищами. ‘акти не анал≥зуютьс€, а констатуютьс€. јнал≥з зам≥нюЇтьс€ контролем. ”стален≥ елементи анал≥зу: уроки, виховн≥ заходи, шк≥льна документац≥€, трудова на навчальна дисципл≥на тощо. ќсновн≥ методи анал≥зу: спостереженн€, бес≥ди, перев≥рка та обл≥к. ¬исновки мають поверховий характер, рекомендац≥њ повчального зм≥сту, реальн≥ причини залишаютьс€ не викритими.

3.Ќауковий

ќзнаки: ™дина ц≥льова орган≥зац≥€. ѕлануванн€ та систематичн≥сть анал≥тичноњ д≥€льност≥. –еал≥зац≥€ вих≥дних принцип≥в анал≥тичноњ д≥€льност≥. ѕоЇднанн€ анал≥зу ≥з самоанал≥зом. «астосуванн€ теоретичних та емп≥ричних наукових метод≥в п≥знанн€: ≥ндукц≥€, дедукц≥€, абстрагуванн€, моделюванн€, синтез, тестуванн€, ранжуванн€, експеримент тощо.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-12-07; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 754 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬ы никогда не пересечете океан, если не наберетесь мужества потер€ть берег из виду. © ’ристофор  олумб
==> читать все изречени€...

615 - | 576 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.018 с.