Вимоги до знань та вмінь студентів

КАФЕДРА ПРАКТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

 

 

ПСИХОЛОГІЯ СІМ’Ї

 

ПОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

 

для студентів факультету «ПсихологіЇ»

 

 

Дніпропетровськ

 

ВНПЗ „ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”

 

„Затверджую”

Ректор Дніпропетровського

гуманітарного університету

П.Я.Мінка

„_____”__________2008р.

 

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

“ПСИХОЛОГІЯ СІМ’Ї”

з підготовки фахівців освітньо-професійного рівня „бакалавр”

з напряму підготовки 6.030102 „Психологія”

 

Схвалено

Вченою радою університету

27 березня 2008р.

Протокол №3

 

Дніпропетровськ

 

Робоча навчальна програма з дисципліни “Психологія сім’ї” / Укладач: кандидат психологічних наук Тиха Еліна Вікторівна – Дніпропетровський гуманітарний університет. - 2008.- 18 с.

 

Рецензенти:

 

Самойлов О.Є. - доктор психологічних наук, доцент (Дніпропетровський гуманітарний університет).

Шевяков О.В. - кандидат психологічних наук, доцент (Дніпропетровський гуманітарний університет)

 

 

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Дисципліна «Психологія сім’ї» є дуже важливою в процесі теоретичної та практичної підготовки майбутнього фахівця-психолога. Під час вивчення цієї дисципліни студенти отримують базові знання про сім’ю, як первинну основу суспільства, її функції, життєвий цикл та інші особливості.

Ці знання є переважно новими для студентів ІІІ курсу, але в подальшому навчанні вони зможуть користатися ними при опануванні таких дисциплін, як «Основи психологічного консультування», «Практика індивідуального психологічного консультування», «Основи психологічної корекції».

Хоча головні положення цього предмету є новими для студентів, як вже було зауважено вище, але, звичайно, існує певний міждисциплінарний зв'язок з такими предметами, як «Психологія особистості», «Практикум з загальної психології», «Вікова психологія», «Основи психологічної практики», «Патопсихологія».

Програма курсу передбачає отримання студентами теоретичних знань щодо історичних етапів існування інституту сім’ї, порівняння поглядів різних вчених на етапи життєвого циклу сучасної сім’ї, криз, з якими нормативно стикається сім’я у процесі проходження життєвого циклу та тих криз, які не є нормативними, а виникають як наслідок процесу деструктивізації сім’ї. Крім того, студенти вивчають основні положення системного погляду на сучасну сім’ю, як такого, що іде в руслі наукової метапарадигми та найбільш повно пояснює сутність внутрішньосімейних механізмів.

Виходячи з того, що на вивчення такого важливого курсу відведено дуже мало навчального часу, формально студенти повинні оглядово отримати основні положення про сім’ю, та закономірності її існування. Але, виходячи, все ж таки зі значущості теми, курс побудовано таким чином, що б мати можливість як перевірити і закріпити теоретичні знання студентів, так і розвинути практичні навички психодіагностичних процедур щодо сімейних проблем, та розширити теоретичну базу знань студентів шляхом підготування реферативних доповідей, та проведення загальнофакультетських семінарі щодо найбільш змістовних та актуальних тем курсу.

По закінченні вивчення курсу «Психологія сім'ї» студенти складають залік.

 

ВИМОГИ ДО ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ СТУДЕНТІВ

під час вивчення курсу «Психологія сім’ї»:

Студент повинен знати:

1) визначення поняття «сім’я»;

2) історичний шлях формування сучасної сім’ї;

3) форми шлюбно-сімейних відносин;

4) типи сімей;

5) Поняття «шлюб» та «сім’я»;

6) етапи життєвого циклу сім’ї;

7) функції сім’ї;

8) психологічні особливості шлюбно-сімейних стосунків;

9) базові положення системного підходу до визначення сім’ї;

10) закономірності стабілізації та деструктуризації сім’ї.

Студент повинен уміти:

1) визначати поняття «сім’я»;

2) визначати типи сімейно-шлюбних стосунків;

3) визначати та аналізувати етапи життєвого циклу сім’ї (ЖЦС);

4) аналізувати проблеми сім’ї, виходячи з проходження нею етапів ЖЦС;

5) визначати причину деструктивізації сімейних стосунків;

6) визначати та аналізувати стосунки між підсистемами сімейної системи;

7) поводити аналіз та робити прогноз розвитку сім’ї за результатами психодіагностичних процедур.

 

ЗАСОБИ ПРОВЕДЕННЯ ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

Поточний контроль – проведення семінарських та практичних занять, відпрацювання академічних заборгованостей.

Модульний контроль – виконання самостійних завдань, рубіжне атестування, виконання практичних завдань.

Підсумковий контроль – залік.

 

Критерії оцінки знань і вмінь:

“Відмінно” (високий рівень навчальних досягнень) – студент глибоко і в повному обсязі засвоїв весь програмний матеріал, вичерпно, послідовно, грамотно і логічно висловлюється, вільно справляється з завданнями, правильно аргументує висновки, володіє різноманітними навичками і виявляє вміння самостійно узагальнювати та висловлювати матеріал, не допускає помилок.

 

“Добре” (достатній рівень навчальних досягнень) – студент твердо знає програмний матеріал, грамотно і по суті висловлює його, не допускає неточностей у відповіді на запитання та володіє необхідними навичками при виконанні завдань.

 

“Задовільно” (середній рівень навчальних досягнень) – студент засвоїв тільки основний матеріал. Але не знає окремих положень, допускає суттєві неточності і порушує послідовність у викладені програмного матеріалу, або вагається при виконанні завдань.

“Незадовільно” (початковий рівень навчальних досягнень) – студент не знає більшої частини програмного матеріалу, допускає помилки, з великими труднощами виконує завдання.

 

“Залік” (високий рівень навчальних досягнень) – студент глибоко і в повному обсязі засвоїв весь програмний матеріал, вичерпно, послідовно, грамотно і логічно висловлюється, вільно справляється з завданнями, правильно аргументує висновки, володіє різноманітними навичками і виявляє вміння самостійно узагальнювати та висловлювати матеріал, не допускає помилок.

Тематичний план дисципліни

“Психологія сім’ї”

№ п/п	Назва тем дисципліни	Всього	Кількість годин
Всього ауд. занять	Аудиторні заняття	Індивід. робота	Самостійна робота
Лекції	с/з, п/з
1.	Тема 1. Розвиток науки про сім’ю. Сім’я як соціально-психологічний феномен.
	Тема 2. Види та функції сім’ї.
	Тема 3. Життєвий цикл сім’ї.
	Тема 4. Сім’я як система.
	Тема 5. Динаміка сім’ї.
	Тема 6.Задоволення шлюбом та подружня сумісність.
	Тема 7. Сімейні стосунки як фактор стабілізації сімейної системи.
	Тема 8. Сім’я та соціалізація особистості.
	ВСЬОГО:

 

Примітка: після закінчення вивчення курсу студенти складають залік.

 

Список рекомендованої літератури.

1. Адлер А. Наука жить. Перевод с англ. и немецкого. Киев: Port-Royal, 1997.
2. Андреева Г. М. Социальная психология. М., 1996.
3. Андреева Т. В. Социально-психологические факторы формирования направленности личности в процессе творческого становления (на примере архитекторов). Дис.... канд. психол. наук. Л., 1989.
4. Байярд Р. Т., БайярдД. Ваш беспокойный подросток. М.: Просвещение, 1991.
5. Бахофен И. Я. Материнское право. – М., 1861.
6. Берне Р. Развитие концепции. Я и воспитание. М., 1986.
7. Варга А. Я. Системная семейная психотерапия. Курс лекций. СПб.: Речь, 2001.
8. Вестермарк Э. История брака. – М., 2001.
9. Витек К. Проблемы супружеского благополучия. – М., 1988.
10. Воспитание детей в неполной семье. Перевод с чешского / Общая ред. Н. М. Ершовой М.: Прогресс, 1980.
11. Вдовиченко А. А. О типах акцентуации характера у делинквентных подростков // Пси­хологические проблемы психогигиены, психопрофилактики и медицинской деон­тологии. Л., 1976. С. 23-24.
12. Грановская Р. М., Крижанская Ю. С. Творчество и преодоление стереотипов.СПб.: OMS, 1994.
13. Захаров А. И. Психотерапия неврозов у детей и подростков. Л.: Медицина, 1982.
14. Захаров А. И. Неврозы у детей и психотерапия. СПб.: Лсииздат, 2000.
15. Иванов Е. С. О некоторых закономерностях патологического формирования личности детей и подростков // Всесоюзн. конф. по организации некрологической и психи­атрической помощи детям. М., 1980. С. 118.
16. Каган В. Е. Воспитателю о сексологии. М.: Псллтгика, 1991.
17. Квинн В. Прикладная психология. СПб., 2000.
18. Кемпбелл Р. Как по-настоящему любить своего ребенка / Пер. с англ. СПб.: Мирт, 1995.
19. Кон И. С. Социология личности. М.: Изд-во молитич. литературы, 1967.
20. Кон И. С. Психология ранней юности. М.: Просвещение, 1989.
21. Корчак Я. Как любить ребенка: Книга о воспитании / Пер. с польск. М.: Политиздат, 1990.
22. Крайг Г. Психология развития. М.; СПб.: Питер, 2002.
23. Куликов Л. В. Психология настроения. СПб., 1997.
24. Лесгафт П. Ф. Семейное воспитание ребенка и его значение. М.: Педагогика, 1991.
25. Макаренко А. С. Книга для родителей. Л.. Лениздат, 1981.
26. Островская Л. Ф. Педагогические ситуации в семейном воспитании дошкольников. М.: Просвещение, 1990.
27. ПанковаЛ. М. Воспитание внуков. СПб.: Питер, 1998.Психология. Учебник/Под ред. А. А. Крылова. М.; Проспект, 1999.
28. Психология подростка. Психологическая энциклопедия / Под ред. А. А. Реана. СПб.: Праим-Еврознак; М.: Олма-Пресс, 2003.
29. Психология семейных отношений с основами семейного консультирования: Учеб.пособие для студ.высш.учеб.заведений/ Е.И.Артамонова, Е.В.Екжанова, Е.В.Зырянова и др., Под ред. Е.Г.Силяевой.-М.:Издательский центр «Академия», 2005.-192с.
30. РеанА. А. Психология изучения личности: и. СПб., 1999.
31. Реан А. А., Кудашев А. Р., Баранов А. А. Психология адаптации личности. СПб.: Меди­цинская пресса, 2002.
32. Ремшмидт X. Подростковый и юношеский возраст. Проблемы становления личности / Пер. с немецкого. М.: Мир, 1994.
33. Ричардсон Р. Силы семейных уз. СПб.: Акцидент; Ленато, 1994.
34. Сидоренко Е. В. Психологическое знание о личности // Психология: итоги и перспек­тивы. Тез. научно-практ. конф. 28-31 окт. 1996 / Под общей ред. А. А. Крылова. СПб., 1996.
35. Соколова В. Я., Юзефович Г. Я. Отцы и дети в меняющемся мире. М.: Просвещение, 1991.
36. Цукерманис Л., Аугустинавичюте А. Вопросы пола и психогигиена семейной жизни / Культура семейных отношений. М.: Знание, 1980.
37. Шахматов Н. Ф. Психическое старение: счастливое и болезненное. М.: Медицина, 1996.
38. ШнейдерЛ.Б. Психология семейных отношений. – М., 2000.
39. Эйдемиллер Э. Г. Тактика семейной психотерапии при психопатиях и психопатоподоб-ных расстройствах подросткового возраста // Семейная психотерапия при нервных и психических заболеваниях. Л., 1978.
40. Эйдемиллер Э. Г., Юстицкий В. В. Психологическая корреляция делинквентного пове­дения у подростков с отклонениями характера. Исследование механизмов и эффек­тивности психотерапии при нервно-психических заболеваниях. Л., 1982. С. 115— 119.
41. Эйдемиллер Э. Г., Юстицкис В. Психология и психотерапия семьи. СПб.: Питер, 2000.

 

Зміст тем курсу