Організація захисту населення і територій у НС

Переведення органів управління, сил та засобів ЄДС і ЦО у режими підвищеної готовності та НС.

У разі істотного погіршення виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної (бактеріологічної), сейсмічної та гідрометеорологічної обстановки або отримання інформації (прогнозу) про можливість виникнення НС державного рівня, а також у разі раптового її виникнення запроваджується режим підвищеної готовності:

- керівниками міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (незалежно від форми власності і господарювання) - для органів управління функціональних підсистем ЄДС та ЦО;

- керівниками місцевих органів виконавчої влади, територіям яких загрожує НС, для органів управління територіальних підсистем ЄДС, підпорядкованих і розміщених на цій території структурних підрозділів функціональних підсистем ЄДС та ЦО.

ДКТЕБ та НС переводиться у режим підвищеної готовності та у режим НС за рішенням голови цієї Комісії.

Переведення у режим підвищеної готовності та у режим НС структурних підрозділів апарату МНС, аварійно-рятувальних підрозділів військ ЦО та СФ МНС здійснюється за рішенням Міністра з питань НС та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. В окремих випадках до вирішення завдань реагування на НС державного рівня згідно із законодавством можуть залучатися частини і підрозділи Збройних Сил та інших військових формувань, які приводяться у режим підвищеної готовності.

У режим підвищеної готовності також приводяться:

- КТЕБ та НС Ради міністрів АР Крим, обласних держадміністрацій, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій;

- оперативні групи, створені центральним органом виконавчої влади усіх рівнів, а також підприємств, установ та організацій (незалежно від форми власності і господарювання) для реагування на НС;

- регіональні управління з питань НС, місцеві відділи з питань НС та ЦЗН;

- необхідні структурні підрозділи місцевих органів виконавчої влади;

- сили та засоби ЄДС і ЦО.

Сили та засоби функціональних підсистем ЄДС для вирішення завдань реагування на НС приводяться у режим підвищеної готовності та у режим НС рішенням керівників центральних органів виконавчої влади.

Організація управління реагуванням на НС

Для загальної координації дій центральних і місцевих органів виконавчої влади рішенням Кабінету Міністрів України утворюється спеціальна Урядова комісія з ліквідації (далі - Урядова комісія) та призначається керівник ліквідації НС.

Робочим органом Урядової комісії є міжвідомчий оперативний штаб (далі - штаб), до роботи в якому залучаються посадові особи структурних підрозділів МНС і представники інших центральних органів виконавчої влади. Персональний склад штабу визначається на етапі планування керівниками ЦО. Порядок та режим роботи штабу встановлює призначений Урядовою комісією керівник ліквідації НС. Термін збору штабу: у робочий час - 30 хвилин, у неробочий - 1 година 30 хвилин. Місце роботи штабу - Кризовий центр МНС. В апараті центральних органів виконавчої влади, які залучаються до реагування на НС, утворюються оперативні групи реагування на НС. Склад, порядок і місце їх роботи, забезпечення засобами зв'язку та оргтехніки визначаються керівниками відповідних центральних органів виконавчої влади. Термін готовності до роботи зазначених оперативних груп: у робочий час—30 хвилин, у неробочий — 1 година 30 хвилин. Керівництво організацією та проведенням робіт у зоні НС до прибуття (призначення) керівника ліквідації НС покладається на КТЕБ та НС держадміністрації, на території якої виявлено об'єктивні передумови або факт виникнення НС. Для здійснення оперативних заходів з управління регіональна КТЕБ утворює регіональну оперативну групу. Держадміністрація, на території якої виникла НС, призначає керівника регіональної оперативної групи, визначає її склад, порядок та місце роботи, (пункт управління). Термін формування регіональної оперативної групи: у робочий час - 1 година, у неробочий - 1 година 30 хвилин. З метою оцінки характеру і наслідків НС, підготовки пропозицій для прийняття рішення щодо її локалізації або ліквідації, безпосереднього управління підпорядкованими силами та засобами ЄДС і ЦО утворюються та направляються до зони НС оперативна група МНС, до складу якої входить:

- група управління військами ЦО з пересувним командним пунктом;

-оперативні групи центральних органів виконавчої влади, залучені до ліквідації НС;

- оперативні групи Міноборони, МНС, інших центральних органів виконавчої влади, які мають військові формування у зоні НС та поблизу;

- оперативна група СБУ;

- оперативні групи органів управління інших сил, залучені до ліквідації НС.

Оперативні групи, розташовуються в зоні НС, підпорядковуються керівнику ліквідації НС за винятком оперативної групи СБУ та входять до складу його пункту управління. Порядок роботи кожної оперативної групи, місце розгортання і пересування пунктів управління узгоджується з керівником ліквідації НС.

Основні заходи органів управління, сил та засобів ЄДС і ЦО у режимі підвищеної готовності:

- негайне оповіщення оперативно-черговими та диспетчерськими службами органів управління, сил та засобів ЄДС і ЦО;

- переведення на посилений режим роботи оперативно-чергових (диспетчерських) служб, розгортання відповідних пунктів управління, приведення у готовність системи зв'язку та обміну інформацією;

- розгортання Кризового центру МНС, у якому розміщується і розпочинає роботу міжвідомчий оперативний штаб;

- посилення спостереження за об'єктом (територією), що загрожує виникненням НС, станом оточуючого середовища, обстановкою на ПНО і територіях, іншими джерелами виникнення НС, а також за прилеглими до них територіями;

- аналізування загальної обстановки та здійснення прогнозування можливості виникнення НС, її масштабів та наслідків (обсягів можливих втрат і збитків), виконання розрахунку часу виникнення НС;

- вживання заходів щодо захисту населення, територій та оточуючого середовища і забезпечення сталого функціонування об'єктів;

- приведення у готовність до дій, а в разі потреби висування сил і транспортування необхідних засобів до ймовірної зони НС, організація їх всебічного забезпечення;

- уточнення плану реагування підсистеми.

Особлива увага приділяється організації взаємодії між центральними і місцевими органами виконавчої влади та своєчасному інформуванню їх і населення про факт виникнення НС. Розпочинається оперативне розгортання сил реагування, оперативних груп МНС, інших центральних і місцевих органів управління. На засіданні Урядової комісії з ліквідації НС за безпосередньою участю відповідних керівників або у робочому порядку через міжвідомчий оперативний штаб та органи управління здійснюється уточнення завдань всім ланкам ЄДС та ЦО. Формуються і розпочинають роботу оперативні групи, які з’ясовують причин погіршення обстановки, готують пропозиції щодо її нормалізації, а в разі потреби висуваються у зону можливого виникнення НС. Органи управління, сили та засоби ЄДС і ЦО, які залучаються до реагування, переводяться у режим НС протягом двох годин.

У режимі надзвичайної ситуації приводяться в повну готовність до дій за призначенням: спеціалізовані аварійно-рятувальні формування МНС та підрозділи військ ЦО, аварійно-рятувальні, аварійно-технічні підрозділи і формування іншого підпорядкування, що залучаються до ліквідації НС.

У встановленому порядку залучаються частини і підрозділи Збройних Сил. У разі потреби в залученні до ліквідації НС аварійно-рятувальні підрозділи військ ЦО та частини і підрозділи Збройних Сил приводяться в повну готовність з їх розгортанням та укомплектуванням до повного штату. Крім того, здійснюється оцінка обстановки, ведеться розвідка осередку аварії (катастрофи).

Урядовою комісією приймається рішення про ліквідацію НС і призначається керівник ліквідації НС, уточнюються завдання, силам що залучаються і порядок взаємодії. Одночасно здійснюється оперативне розгортання сил реагування і по ешелонне їх висування у зону НС, де вони переходять у оперативне підпорядкування керівнику ліквідації НС. У зону НС висуваються також оперативні групи центральних і місцевих органів виконавчої влади, визначаються її межі. Організуються проведення робіт щодо першочергового життєзабезпечення постраждалого населення, запровадження лікувально-евакуаційних, санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів щодо ліквідації медико-санітарних наслідків НС. Здійснюються заходи з локалізації та ліквідації НС із залученням необхідних сил та засобів, спостереження за станом оточуючого середовища у зоні НЄ та за обстановкою, на аварійних об'єктах і на прилеглій до них території. Інформується населення постраждалого регіону, якому надаються необхідні рекомендації щодо поведінки в умовах, що склалися. Запровадженні при цьому АРР спрямовуються на пошук уражених людей, вилучення постраждалих із зруйнованих будівель та споруд, надання їм першої медичної допомоги на місці знаходження. Здійснюються заходи щодо захисту населення та особового складу АРС від дії вторинних факторів ураження (обмеження доступу в зону НС, застосування карантинних та інших обов'язкових санітарно-протиепідемічних заходів). Забезпечується евакуація постраждалих до розгорнутих поблизу медичних формувань та лікувальних закладів з подальшою евакуацією до стаціонарних (спеціалізованих) медичних закладів для надання кваліфікованої спеціалізованої медичної допомоги.

Під час проведення інших невідкладних робіт головне їх спрямування полягає у створенні умов для успішного та безпечного проведення рятувальних робіт, забезпеченні життєдіяльності населених пунктів, запобігання подальшим руйнуванням і втратам, викликаним вторинними наслідками НС. Втілюються заходи щодо локалізації аварій, які загрожують життю людей або призводять до вибухів, пожеж додаткових руйнувань та ураження. Відбувається створення необхідних умов для відновлення діяльності ОЕ, функціонування їх інженерних і транспортних мереж, забезпечення сталого функціонування ОЕ, а також першочергового життєзабезпечення постраждалого населення.

Організація основних видів забезпечення у зоні НС

Виявлення загрозливих зон і небезпечних осередків та аналітично - прогнозне забезпечення виконується силами розвідувальних та інших аварійно-рятувальних підрозділів військ ЦО, пошукових та аварійно-рятувальних підрозділів МНС, спеціально підготовлених галузевих, територіальних, об'єктових формувань із залученням сил та засобів, що знаходяться на відповідній адміністративній території і можуть здійснювати або забезпечувати наземну, повітряну та морську (річкову) розвідку, аналіз обстановки та прогнозування її розвитку.

Інженерне забезпечення реалізується силами інженерних аварійно-рятувальних підрозділів військ ЦО у взаємодії з інженерними формуваннями галузевих і територіальних органів та об'єктів, які створюються на базі будівельних, будівельно-монтажних та ремонтно-будівельних організацій комунального господарства, енергетичних та інших мереж. Дорожньо-мостове забезпечення знаходиться у веденні сил галузевих і територіальних команд ремонту та відновлення доріг і мостів, а також формувань дорожньо-мостових загонів та зведених формувань загального призначення.

Протипожежне забезпечення покладено на сили Державної протипожежної охорони МВС, підрозділи Держкомлісгоспу із залученням спец - та авіатехніки.

За матеріальне, технічне і транспортне забезпечення відповідають центральні та місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації (незалежно від форми власності і господарювання), що залучаються до ліквідації НС, з метою безперервного постачання необхідного майна та обладнання для проведення робіт з ліквідації НС, а також життєзабезпечення населення, яке потерпіло внаслідок НС, за рахунок створених резервів матеріально-технічних засобів.

З метою першочергового життєзабезпечення, постраждалого населення у зону НС висуваються мобільні формування життєзабезпечення, у тому числі пунктів торгівлі, харчування, водопостачання тощо. Забезпечуються перерозподіл, ресурсів на користь постраждалого району (зони НС), а також максимальне використання місцевих ресурсів для покриття дефіциту можливостей життєзабезпечення, населення у районі НС. Організується паливно-енергетичне і транспортне забезпечення, а за необхідністю і відновлення функціонування систем та об'єктів першочергового життєзабезпечення постраждалого населення. Обсяг заходів першочергового життєзабезпечення залежить від чисельності постраждалого населення і ступеня руйнування об'єктів.

Під час ліквідації НС в залежності від її рівня, за поданням зацікавлених центральних, регіональних та місцевих органів виконавчої влади, використовуються спеціальні фінансові та матеріальні резерви, у тому числі кошти відповідних резервних фондів та запаси матеріальних резервів техніки і спеціальних ви­дів майна. У разі вичерпання зазначених джерел фінансування, у виняткових випадках, виділяються у встановленому порядку необхідні кошти в обґрунтованих межах з резервного фонду Кабінету Міністрів України.

Медико-санітарне забезпечення здійснюється силами та засобами лікувально-профілактичних закладів Державної служби медицини катастроф. У міру потреби медичними закладами та установами МОЗ територіального рівня додатково розгортається необхідна кількість відповідних формувань медичних бригад постійної готовності першої черги (бригад ШМД), підрозділів санітарно-епідеміологічної служби, спеціалізованих медичних бригад постійної готовності другої черги. У медичних закладах готується необхідна кількість ліжко-місць, у тому числі у спеціалізованих центрах та відділеннях, а в разі потреби - в інших медичних закладах незалежно від форми власності і підпорядкування. Для санітарної обробки людей і спеціальної обробки техніки приводяться у готовність до розгортання санітарно-обмивальні пункти, станції обробки одягу та станції обробки техніки. Виходячи з місцевих запасів, готуються до видання ЗІЗ населення (з пересувного резерву).

Інформаційне забезпечення організовується прес-службою МНС і міжвідомчим оперативним штабом, здійснюється силами та засобами Держком
інформу, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади з метою своєчас
ного й об'єктивного інформування населення і зацікавлених організацій, установ про обстановку у зоні НС, хід ліквідації її наслідків і можливий розвиток подій.