Алгоритми пошуку інформації 5 страница

Ставка збору за провадження торговельної діяльності нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом на стаціонарних,
малогабаритних і пересувних автозаправних станціях, заправних пунктах встановлюється в межах від 0,08 до 0,4 розміру мінімальної заробітної плати залежно від місця розташування таких пунктів продажу.

Ставка збору за здійснення торгівлі валютними цінностями на календарний місяць становить 1,2 розміру мінімальної заробітної плати.

Ставка збору за здійснення діяльності у сфері розваг
на квартал становить: 1) для використання грального автомата (грального автомата "кран-машина", грального автомата, на якому проводяться дитячі ігри, іншого грального автомата, призначеного для проведення платних розважальних ігор) - розмір мінімальної заробітної плати; 2) для використання гральних жолобів (доріжок) кегельбана, боулінга, що вводяться в дію за допомогою жетона, монети або без них, - розмір мінімальної заробітної плати, збільшений у 2 рази, за кожний гральний жолоб (доріжку); 3) для використання столів для більярда, що вводяться в дію за допомогою жетона, монети або без них, крім столів для більярда, що використовуються для спортивних аматорських змагань, - розмір мінімальної заробітної плати за кожний стіл для більярда; 4) для проведення інших оплатних розважальних ігор – розмір мінімальної заробітної плати за кожне окреме гральне місце.

Ставка збору за провадження торговельної діяльності із придбанням пільгового торгового патенту встановлюється в розмірі 0,05 розміру мінімальної заробітної плати щорічно.

Ставка збору за провадження торговельної діяльності із придбанням короткотермінового торгового патенту за один день становить 0,02 розміру мінімальної заробітної плати.

В ході опрацювання даного збору потрібно звернути увагу також на порядок придбання торгового патенту, строк його дії, порядок та строки сплати збору.

Туристичний збір є місцевим збором, який справляється з факту проживання на туристичній території і кошти від якого зараховуються до місцевого бюджету.

Платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної та міської ради про встановлення туристичного збору, та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов'язанням залишити місце перебування в зазначений строк.

Платниками збору не можуть бути особи, які: а) постійно проживають, у тому числі на умовах договорів найму, у селі, селищі або місті, радами яких встановлено такий збір; б) особи, які прибули у відрядження; в) інваліди, діти-інваліди та особи, що супроводжують інвалідів I групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого); г) ветерани війни; ґ) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській
АЕС; д) особи, які прибули за путівками та курсовками в санаторії
та пансіонати.

База оподаткування. Базою справляння є вартість усього періоду проживання (ночівлі) в місцях тимчасового проживання туристів. До вартості проживання не включаються витрати на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), телефонні рахунки, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкове страхування, витрати на усний та письмовий переклади, інші документально оформлені витрати, пов'язані з правилами в'їзду.

Ставка збору встановлюється у розмірі від 0,5 до 1 відсотка до бази справляння збору.

Справляння збору здійснюється податковими агентами. Згідно з рішенням сільської, селищної та міської ради справляння збору може здійснюватися: а) адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків
для приїжджих та іншими закладами готельного типу, санаторно-курортними закладами; б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві
користування за договором найму; в) юридичними особами або фізичними особами - підприємцями, які уповноважуються сільською, селищною або міською радою справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою. Податкові агенти справляють збір під час надання послуг, пов'язаних з тимчасовим проживанням (ночівлею), і зазначають суму сплаченого збору окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання.

При вивченні даного питання також слід звернути увагу на порядок сплати збору.

 

Тема № 7

«Загальнодержавні збори»

План:

1. Мито та державне мито.

2. Збір за першу реєстрацію транспортного засобу.

3. Ресурсні платежі (плата за користування надрами, збори за використання вод, лісових ресурсів, радіочастотного ресурсу України).

4. Плата за користування надрами в цілях не пов’язаних з видобуванням корисних копалин.

5. Рентні платежі (рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України, рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні).

6. Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

Література: 1, 2, 3-8, 19, 22, 23, 24, 25-27, 28-30, 31, 32, 33, 34-35, 39, 40-41,

49, 53-55, 56-57, 77, 85.

Методичні вказівки

 

Митні платежі представляють собою обов’язкові платежі, які відносяться до податкових доходів та складають собою основну частку податкових доходів держави.

Слід враховувати, що митні платежі не є однорідними і мають у своєму складі мито, яке справляється митницею, та державне мито, яке стягується за вчинення юридично значущих дій в інтересах юридичних та фізичних осіб уповноваженими державними органами.

Мито, яке справляється митницями, представляє собою обов’язковий платіж, який справляється з товарів та інших предметів, які переміщуються через митний кордон України.

Державне мито, на відміну від мита, яке стягується при перетині митного кордону, представляє собою платіж за вчинення уповноваженими державними органами юридично значущих дій в інтересах юридичних та фізичних осіб та видачу їм документів, що мають юридичне значення.

Збір за першу реєстрацію транспортного засобу є загальнодержавним збором, який справляється з власників транспортних засобів, які вперше реєструються в Україні.

Платниками збору є юридичні та фізичні особи, які здійснюють першу реєстрацію в Україні транспортних засобів.

Об’єктами оподаткування є наступні транспортні засоби:

1) колісні транспортні засоби, крім: а) транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що закріплені на праві оперативного управління за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, які повністю утримуються за рахунок бюджету, крім тих, що віднесені до
транспортної групи, в порядку, визначеному головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері, оборони і військового будівництва; б) транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що закріплені на праві оперативного управління за військовими формуваннями головного органу в системі центральних органів виконавчої влади у сфері охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, безпеки дорожнього руху, які
повністю утримуються за рахунок бюджету, крім тих, що віднесені до
транспортної групи, в порядку, визначеному таким головним органом;
в) транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що закріплені на праві оперативного управління за підрозділами служби цивільного захисту, які повністю утримуються за рахунок бюджету, крім тих, що віднесені до транспортної групи, в порядку, визначеному головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту населення; г) транспортних засобів вантажних, самохідних, що використовуються на заводах, складах, у портах та аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані, - товарна позиція 8709 згідно з УКТ ЗЕД; ґ) транспортних засобів швидкої медичної допомоги; д) машин і механізмів для сільськогосподарських робіт - товарні позиції 8432 і 8433 згідно з УКТ ЗЕД; е) причепів (напівпричепів); є) мопедів; ж) велосипедів;

2) Судна, зареєстровані у Державному судновому реєстрі України або у Судновій книзі України;

3) літаки і вертольоти, зареєстровані у Державному реєстрі цивільних повітряних суден України або у Реєстрі державних повітряних суден України, крім: а) літаків і вертольотів Збройних Сил України; б) літаків і вертольотів головного органу у системі центральних органів виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту населення, а також органів управління та сил цивільного захисту, що виконують завдання цивільного захисту.

База оподаткування визначається: 1) для колісних транспортних засобів: а) для мотоциклів, легкових автомобілів (крім легкових автомобілів, обладнаних електродвигуном), автобусів (у тому числі мікроавтобусів), тракторів, вантажних автомобілів (у тому числі сідельних тягачів, інших спеціалізованих та спеціальних вантажних транспортних засобів) - за об'ємом циліндрів двигуна в куб. сантиметрах; б) для легкових автомобілів, обладнаних електродвигуном, - за потужністю двигуна в кВт; 2) для суден: а) для суден, обладнаних двигуном, - за потужністю двигуна в кВт; б) для суден, які не обладнані двигуном, - за довжиною
корпусу судна в сантиметрах; 3) для літаків, вертольотів – за максимальною злітною масою.

Ставки збору визначаються: 1) для колісних транспортних засобів (мотоциклів, легкових автомобілів, автобусів, мікроавтобусів, тракторів, вантажних автомобілів, сідельних тягачів, автомобілів спеціального призначення) за таблицями відповідно до об’ємів двигуна (за 100 см³) чи потужності (за 1 кВт); 2) для суден, оснащених стаціонарним або підвісним двигуном (двигунами) – за потужністю двигуна (в кВт), не оснащених двигуном – за довжину корпуса судна (за 100 см. довжини); 3) для літаків і вертольотів – за максимальну злітну (за 1 кг). Крім цього застосовуються коефіцієнти для нових і тих що були у використанні.

Податкові пільги. Від сплати збору звільняються легкові автомобілі для інвалідів з об'ємом циліндрів двигуна до 1500 куб. сантиметрів, що придбані за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів та/або безоплатно передані інвалідам відповідно до законодавства України,
транспортні засоби будинків-інтернатів для громадян похилого віку та інвалідів, дитячих будинків-інтернатів, пансіонатів для ветеранів війни і праці, геріатричних пансіонатів, реабілітаційних установ для інвалідів та дітей-інвалідів, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів.

У разі відчуження транспортних засобів особи, які отримали такі транспортні засоби у власність, зобов'язані сплатити збір за ставками у
порядку та на умовах, передбачених цим розділом.

При вивченні даного питання слід звернути увагу на порядок обчислення і сплати збору та строк такої сплати.

Ресурсні платежі передбачають сплату суб’єктами встановлених чинним законодавством платежів за використання природних ресурсів. Слід відмітити, що віднесені до рентних платежі такими законодавством не позиціонуються і їх віднесення до даної групи є науковою точкою зору. До даних платежів належать: плата за користування надрами, збори за використання вод, лісових ресурсів, радіочастотного ресурсу України.

Плата за користування надрами – це загальнодержавний платіж,
який справляється у вигляді: 1) плати за користування надрами для видобування корисних копалин; 2) плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

Плата за користування надрами для видобування корисних копалин.

Платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з
подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у
таких спеціальних дозволах об'єктах (ділянках) надр.

У разі укладення власниками спеціальних дозволів на користування надрами з третіми особами договорів на виконання робіт (послуг), пов'язаних з використанням надр, у тому числі (але не виключно) за операціями з давальницькою сировиною, платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є власники таких спеціальних дозволів на користування надрами.

Об'єктом оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій в користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) або обсяг погашених у податковому (звітному) періоді запасів корисних копалин.

Базою оподаткування є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства).

Вартість відповідного виду видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) обчислюється платником для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства) за більшою з таких її величин: 1) за фактичними цінами реалізації відповідного виду видобутої
корисної копалини (мінеральної сировини); 2) за розрахунковою вартістю відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).

Ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин визначаються за табличним методом, що враховує вид корисних копалин, одиницю виміру та вид видобутої сировини. Також до ставок плати за користування надрами для видобування корисних копалин застосовуються коригуючі коефіцієнти, які визначаються залежно від виду корисної копалини (мінеральної сировини) та умов її видобування.

Законодавством також визначено порядок подання податкових розрахунків, сплати податкових зобов’язань, контроль та відповідальність платників.

Плата за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

Платниками плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, є юридичні та фізичні особи - суб'єкти господарської діяльності, які використовують у межах території України ділянки надр для: а) зберігання природного газу, нафти, газоподібних та інших рідких нафтопродуктів; б) витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції; в) вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин; г) зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів; ґ) провадження інших видів господарської діяльності.

Об'єктом оподаткування платою за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, є обсяг підземного простору (ділянки) надр: а) для зберігання природного газу та газоподібних продуктів - активний об'єм зберігання газу в пористих чи тріщинуватих
геологічних утвореннях (пластах-колекторах); б) для зберігання нафти та інших рідких нафтопродуктів - об'єм спеціально створених та існуючих гірничих виробок (відпрацьованих і пристосованих), а також природних порожнин (печер); в) для витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції, вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин, зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів, провадження інших видів господарської
діяльності - площа підземного простору, що надана у користування в
спеціально створених та існуючих гірничих виробках (відпрацьованих
і пристосованих), а також природних порожнинах (печерах).

Плата за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, не справляється: 1) з військових частин, закладів, установ і організацій Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, що фінансуються за рахунок
державного бюджету; 2) за використання транспортних тунелів та інших підземних комунікацій, колекторно-дренажних систем та об'єктів
міського комунального господарства; 3) за використання підземних споруд на глибині не більш як 20 метрів, збудованих відкритим способом без засипання або з подальшим ґрунтовим засипанням.

Ставки плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, встановлюються окремо для кожного виду користування надрами у гривнях до одиниці виміру залежно від корисних властивостей надр і ступеня екологічної безпеки під час їх використання.

Законодавством також визначено порядок обчислення податкових зобов’язань та строк їх сплати, контроль та відповідальність платників.

Збір за спеціальне використання води є цільовим ресурсним платежем.

Платниками збору є водокористувачі - суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Об'єктом оподаткування збором є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.

Об'єктом оподаткування збором за спеціальне використання води без її вилучення з водних об'єктів є: 1) для потреб гідроенергетики - фактичний обсяг води, що пропускається через турбіни гідроелектростанцій для вироблення електроенергії; 2) для потреб водного транспорту - час використання поверхневих вод вантажним самохідним і несамохідним флотом, що експлуатується (залежно від тоннажності), та пасажирським флотом, що експлуатується (залежно від кількості місць).

Об'єктом оподаткування збором за спеціальне використання води для потреб рибництва є фактичний обсяг води, необхідної для поповнення водних об'єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов'язане із втратами води на фільтрацію та випаровування).

Також передбачено перелік видів водокористування за які збір не справляється.

Ставки збору за спеціальне використання поверхневих вод встановлюються табличним методом залежно від виду водного об’єкту та типу вод до яких належить (підземні чи поверхові), види використання.

При вивченні даного питання слід звернути увагу також на порядок обчислення збору, особливості обчислення збору при встановленні лімітів використання води, порядок сплати збору.

Збір за спеціальне використання лісових ресурсів є цільовим загальнодержавним збором.

Платниками збору є лісокористувачі - юридичні особи,
їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають
статусу юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, які
отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують
агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або
їх засновників, фізичні особи (крім фізичних осіб, які мають право
безоплатно без видачі спеціального дозволу використовувати лісові
ресурси відповідно до лісового законодавства), а також фізичні
особи - підприємці, які здійснюють спеціальне використання лісових
ресурсів на підставі спеціального дозволу (лісорубного квитка або
лісового квитка) або відповідно до умов договору довгострокового
тимчасового користування лісами.

Об'єктом оподаткування збором є: 1) деревина, заготовлена в порядку рубок головного користування; 2) деревина, заготовлена під час проведення заходів: а) щодо поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей (у деревостанах віком понад 40 років - рубки догляду за лісом, вибіркові санітарні рубки, вибіркові лісовідновні рубки, рубки, пов'язані з реконструкцією, ландшафтні рубки і рубки переформування; незалежно від віку деревостанів - суцільні санітарні та суцільні лісовідновні рубки); б) з розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв'язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо; 3) другорядні лісові матеріали (заготівля живиці, пнів, лубу та кори, деревної зелені, деревних соків та інших другорядних лісових матеріалів, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства); 4) побічні лісові користування (заготівля сіна, випасання худоби, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету та інших побічних лісових користувань, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства); 5) використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт.

Ставки збору встановлюються табличним методом за заготівлю деревини основних лісових порід, за заготівлю деревини неосновних лісових порід, які застосовуються з врахуванням розподілу лісів за поясами і розрядами на основі використання відповідних коефіцієнтів.

При вивченні даного збору слід звернути увагу на порядок його обчислення, перерахунку та сплати.

Збір за користування радіочастотним ресурсом України є як і попередні збори загальнодержавним цільовим збором.

Платниками збору є загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, які користуються радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі: 1) ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України; 2) ліцензії на мовлення та дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу тавипромінювального пристрою; 3) дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та
випромінювального пристрою, отриманого на підставі договору з власником ліцензії на мовлення; 4) дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою. При цьому, не є платниками збору спеціальні користувачі, перелік яких визначено законодавством про радіочастотний ресурс, та радіоаматори.

Об'єктом оподаткування збором є ширина смуги радіочастот, що визначається як частина смуги радіочастот загального користування у відповідному регіоні та зазначена в ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України або в дозволі на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою для технологічних користувачів та користувачів, які користуються радіочастотним ресурсом для розповсюдження телерадіопрограм.

Ставки збору встановлюються табличним методом залежно від виду радіозв’язку, діапазону частот за 1 МГц смуги радіочастот на місяць.

В ході вивчення даного збору потрібно звернути увагу на порядок його обчислення та сплати.

Рентні платежі передбачені як загальнодержавні обов’язкові платежі, що справляються за використання інфраструктурних складових України. До рентних платежів належать: рентна плата за транспортування нафти та нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродукто-проводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України, рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні.

Рентна плата за транспортування нафти та нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України.

Платниками рентної плати є суб'єкти господарювання, які експлуатують об'єкти магістральних трубопроводів та надають (організовують) послуги з транспортування (переміщення) вантажу трубопроводами України. Платником рентної плати за транзит природного газу територією України є уповноважений Кабінетом Міністрів України
суб'єкт господарювання, який надає (організовує) послуги з його
транзиту територією України.

Об’єкт оподаткування. Для нафти та нафтопродуктів об'єктом оподаткування є їх фактичні обсяги, що транспортуються територією України у податковому (звітному) періоді. Для природного газу та аміаку об'єктом оподаткування є сума добутків відстаней відповідних маршрутів їх транспортування (переміщення), узгоджених між платником рентної плати та замовником на відповідний податковий (звітний) період, на обсяги
природного газу та аміаку, транспортованих (переміщених) кожним
маршрутом транспортування.

Ставки оподаткування: 1) 1,67 гривні за транзитне транспортування 1000 куб. метрів природного газу за кожні 100 кілометрів відстані
відповідних маршрутів його транспортування; 2) 4,5 гривні за транспортування однієї тонни нафти магістральними нафтопроводами; 3) 4,5 гривні за транспортування однієї тонни нафтопродуктів магістральними нафтопродуктопроводами; 4) 5,1 гривні за транзитне транспортування однієї тонни аміаку за кожні 100 кілометрів відстані відповідних маршрутів його транспортування. У разі зміни тарифів до ставок рентної плати застосовується коригуючий коефіцієнт, який обчислюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, крім ставки рентної плати за транзитне транспортування природного газу.

В ході вивчення даного питання також слід звернути увагу на порядок обчислення податкових зобов’язань та строк сплати рентної плати та на контроль і відповідальність платників податку.

Рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні.

Платниками рентної плати є суб'єкти господарювання, які здійснюють видобуток (у тому числі п.ід час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини на підставі спеціальних дозволів на користування надрами, отриманих в установленому законодавством порядку.

Об'єктом оподаткування рентною платою є обсяг видобутої вуглеводневої сировини у податковому (звітному) періоді.

Об'єкт оподаткування рентною платою природного газу зменшується на обсяг рециркулюючого природного газу, який визначається платником за показниками вимірювальних пристроїв, що зазначені у журналі обліку видобутих корисних копалин з дотриманням самостійно затверджених платником, відповідно до вимог ліцензійних умов, схем руху видобутої вуглеводневої сировини на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу.

Ставки рентної плати встановлюються:

За природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ):

а) видобутий у податковому (звітному) періоді, крім обсягів видобутого природного газу, що реалізований платниками: 1) у розмірі 237 гривень за 1000 куб. метрів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу); 2) у розмірі 118,5 гривень за 1000 куб. метрів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) з покладів, що повністю залягають на глибині понад 5000 метрів, на
ділянках надр (родовищах) в межах території України;

б) видобутий у звітному періоді та реалізований платниками рентної плати за відповідними актами приймання-передачі у звітному податковому періоді, коли такий газ був видобутий, суб'єкту, уповноваженому Кабінетом Міністрів України, для формування ресурсу природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу), що використовується для потреб населення, а також виробничо-технологічні витрати природного газу таких платників рентної плати, в обсязі, визначеному пропорційно до питомої ваги обсягів природного газу, реалізованого суб'єкту, уповноваженому Кабінетом Міністрів України, для формування ресурсу природного газу, що використовується для потреб населення, в загальному обсязі природного газу, що підлягає оподаткуванню рентною платою, зменшеному на обсяг виробничо-технологічних витрат природного газу: 1) у розмірі 59,25 гривень за 1000 куб. метрів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) з покладів, що повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів, на ділянках надр (родовищах) в межах території
України; 2) у розмірі 47,4 гривень за 1000 куб. метрів видобутого
природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) з покладів, що повністю залягають на глибині понад 5000 метрів, на ділянках надр (родовищах) в межах території України; 3) у розмірі 11,85 гривень за 1000 куб. метрів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) з покладів на ділянках надр (родовищах) в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України;