Методичні рекомендації стосовно структури і змісту дипломних робіт магістрів

Дослідження за темами дипломних робіт магістрів розпочинаються зі складання плану. При розробці плану необхідно виходити з того, що виконання окремих розділів і підрозділів слід розглядати з позиції розкриття теми в цілому. Тому структура плану роботи має бути логічною, всі питання плану повинні бути взаємопов'язані.

У загальному вигляді дипломна робота магістра повинна мати таку структуру:

- Титульний лист (Додаток Ж);

- Завдання на магістерську роботу;

- Зміст (Додаток З);

- Перелік умовних позначень (у разі потреби);

- Вступ;

- Основна частина;

- Висновки та пропозиції;

- Список використаних джерел;

- Додатки.

Матеріали дипломної роботи магістра розміщуються відповідно до її структури. У вступі необхідно:

- стисло обґрунтувати актуальність обраної теми;

- визначити місце обраної теми в сучасних дослідженнях, рівень її розробки з переліком вчених та основних робіт, які вони написали;

- вказати інформаційну базу дослідження. Наприклад, інформаційною базою даного дослідження послужили первинна документація, регістри обліку, фінансова звітність підприємства, нормативно - правові акти, статистичні матеріали державної служби статистики України, наукові звіти НДІ тощо;

- обґрунтувати практичну значущість обраної теми дипломної роботи магістра для базового підприємства;

- сформулювати головну мету і поставити завдання дослідження, що розкривають зміст роботи;

- окреслити предмет та об'єкт дослідження;

- визначити методологічні прийоми дослідження, які будуть використані при рішенні поставлених задач;

- визначити наукову новизну дослідження;

- вказати напрямки апробації роботи.

В дипломній роботі магістра розкривається наступна інформація.

У Вступі:

- актуальність теми. Необхідно обґрунтувати актуальність і доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне – сутність проблеми або наукового завдання. Крім того, необхідно відзначити, хто з вітчизняних та зарубіжних науковців займалися даною проблематикою;

- зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Необхідно відзначити, що дипломна робота магістра виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри;

- мета і завдання дослідження. Формулюють мету роботи і завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Не слід формулювати мету як "Дослідження...", "Вивчення...", тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.

Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення.

Предмет дослідження міститься в межах об’єкта.

Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага здобувача, оскільки предмет дослідження визначає тему кваліфікаційної роботи, яка зазначається на титульному листі як її назва;

- методи дослідження. Подають перелік методів дослідження, використаних для розв’язання поставлених в роботі завдань. Перераховувати їх треба коротко та конкретно, визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

- практичне значення одержаних результатів. Подаються відомості про практичне застосування одержаних результатів або рекомендації, як їх використати;

- особистий внесок магістра. У випадку використання в роботі ідей або розробок, що належать співавторам, разом з якими були опубліковані наукові праці, здобувач повинен відзначити цей факт у вступі та в авторефераті з обов’язковим зазначенням конкретного особистого внеску в ці праці або розробки;

- апробація результатів роботи. Вказується, на яких конференціях, симпозіумах, нарадах оприлюднено результати досліджень;

- публікації. Вказують, у скількох статтях у наукових журналах, збірниках наукових праць, матеріалах і тезах конференцій, авторських свідоцтвах опубліковані результати роботи.

Основна частина дипломних робіт магістрів містить обґрунтування економічної необхідності та доцільності виконання обліково-аналітичного процесу за обраною темою, організацію і методологію обліку, аналізу, оподаткування чи аудиту (контролю), застосування методичних прийомів та обліково-аналітичних (аудиторських) процедур під час обліку, аналізу, оподаткування і аудиту (контролю).

Основна частина складається з трьох розділів. Перший - теоретичний, розглядає загальні підходи до досліджуваної теми з використанням різноманітних літературних джерел. Другий та третій розділи - носять аналітико-дослідницький та проектно-рекомендаційний характер. Вони містять матеріал проблемного чи дискусійного характеру, а також аргументовану позицію автора роботи, наукову новизну розкриття теми дослідження із застосуванням сучасних методик, власні методичні розробки з апробацією на матеріалах діючих підприємств, конкретні реальні пропозиції для вирішення проблеми.

У першому розділі розкриваються науково - теоретичні основи проблеми, яка є предметом дослідження дипломних робіт магістрів. Він містить теоретичне обґрунтування, сутність, значення, класифікаційні характеристики, історію та сучасні тенденції предмета дослідження, методологічні підходи. Історія та сучасні тенденції предмета дослідження повинні мати певні елементи наукової новизни, обґрунтування власної позиції.

У підрозділі 1.1. з урахуванням історії та сучасних тенденцій, розглядається економічна сутність предмету дослідження, його роль і місце в системі управління підприємством. Надається критичний огляд різних підходів до визначення сутності об'єкту управління. Обґрунтовується власна позиція автора дослідження. За допомогою прийому наукового дослідження - аналізу, надаються класифікаційні характеристики об'єкту дослідження як складної системи. Характеризується кожний елемент системи. Автор самостійно моделює найбільш раціональну систему класифікації за окремими ознаками. Огляд спеціальної наукової літератури в окремих випадках доцільно викласти у формі таблиці. За допомогою методу наукового пізнання - синтезу, будується матриця взаємозв'язку різних класифікаційних ознак. Об'єкт дослідження вивчається як цілісне явище.

У підрозділі 1.2. роботи проводиться поглиблений економіко-правовий аналіз діючої нормативної бази та огляд спеціальної літератури з обраної теми. У процесі економіко-правового аналізу нормативної бази вивчаються діючі кодекси, закони, постанови Верховної Ради, укази Президента України, накази Міністерства фінансів та інших органів державного управління. Надається характеристика МСФЗ щодо предмету дослідження. Здійснюється порівняльний аналіз міжнародних та національних стандартів обліку. Розглядаються форми фінансової звітності, методика і техніка їх складання, порядок і термін подання.

За результатами дослідження нормативної бази необхідно визначити наявні недоліки в нормативній базі, а також сформулювати конкретні пропозиції щодо її удосконалення. Здійснюючи огляд спеціальної літератури, студент опрацьовує сучасну вітчизняну та іноземну літературу за темою дипломних робіт магістрів, систематизує інформацію, аналізує, робить висновки. Необхідно виявити науковий рівень та повноту розробки теми. Рекомендується критично оцінювати публікації вітчизняних та зарубіжних авторів. На підставі зіставлення різних точок зору, необхідно окреслити генеральні напрямки удосконалення систем обліку, аналізу, оподаткування чи аудиту (контролю) об'єкту дипломної роботи магістрів. Висновком розділу повинно стати обґрунтування методики проведення дослідження, окреслення його напрямків.

У підрозділі 1.3. доцільно розкрити особливості середовища, що впливає на методику та організацію обліку, аналізу, оподаткування чи аудиту підприємств. Обсяг першого розділу не повинен перевищувати 30% загального обсягу дипломної роботи.

Другий розділ носить науково - практичний характер, присвячується проблемам організації та методики обліку досліджуваного об'єкту. У цьому розділі необхідно навести дані з практичної роботи підприємства, на прикладі якого виконується робота, надати коротку організаційно-економічну характеристику підприємства - об‘єкта дослідження, розкрити його організаційну та виробничу структури. Необхідно проаналізувати сферу діяльності підприємства, її вплив на модель обліку, оподаткування та аудиту; надати характеристику моделі організації обліку, що застосовує базове підприємство. Особливу увагу слід приділити недолікам, притаманним практиці ведення обліку на підприємствах України взагалі. Обґрунтувати пропозиції щодо вдосконалення методики та організації обліку. Теоретичні положення окремих підрозділів слід підтвердити конкретними даними з практики роботи підприємства.

Підрозділ 2.1 дипломних робіт магістрів повинен включати правові та організаційні основи функціонування підприємства, загальну оцінку економічного та фінансового стану розвитку підприємства в динаміці за два – три роки. Більш поглиблену оцінку повинні отримати ті сторони діяльності підприємства, на основі яких будуть розглядатися спеціальні обліково-аналітичні питання. Зокрема, проведений студентом аналіз повинен бути пов‘язаний з темою дослідження. Для визначення реального фінансово-майнового стану досліджуваного підприємства необхідно проаналізувати:

- основні економічні показники діяльності підприємства (Додаток Б);

- динаміку валюти балансу та його структуру;

- платоспроможність підприємства і ліквідність його активів;

- рентабельність підприємства та інші показники.

Наступним етапом даного підрозділу є аналіз інформаційної бази підприємства; характеристика типових первинних документів, використання яких нормативно врегульоване; характеристика первинних документів, якими оформлюються господарські операції на базовому підприємстві. З урахуванням вимог розвитку управлінського обліку, необхідно надати пропозиції щодо удосконалення первинної документації, бланки якої навести в додатках.

Надати характеристику облікових регістрів синтетичного та аналітичного обліку з точки зору їх відповідності вимогам користувачів облікової інформації. Побудувати схему узагальнення облікової інформації на матеріальних носіях. Охарактеризувати рахунки першого порядку, які використовують для обліку об'єкту дослідження. Скласти Робочий план рахунків для базового підприємства і запропонувати його в якості своїх рекомендацій. Згідно нормативних документів навести типову кореспонденцію бухгалтерського обліку об'єкту дипломних робіт магістріви. Порівняти їх з кореспонденціями, які використовують на базовому підприємстві. Результати дослідження представити в таблиці, яку доцільно винести в додатки.

Підрозділ 2.2 необхідно присвятити розгляду питань і проблем податкового обліку: охарактеризувати організацію та методику податкового обліку, дослідити взаємозв'язок та відмінності фінансового та податкового обліку, надати пропозиції щодо формування матеріальних носіїв інформації податкового обліку.

У підрозділі 2.3 необхідно надати характеристику обліку об'єкту як складової менеджменту. Дослідити еволюцію управлінського обліку та його сучасні концепції. Проаналізувати можливі варіанти організації управлінського обліку. Враховуючи вітчизняний і міжнародний досвід, особливості організаційної та виробничої структури базового підприємства, його господарської діяльності - рекомендувати найбільш раціональну форму організації управлінського обліку. Висновком підрозділу повинні стати пропозиції, направлені на вдосконалення інформаційної бази обліку, що передбачає уніфікацію систем облікових показників і документів.

Підрозділ 2.4 присвячують питанням автоматизації бухгалтерського обліку. Необхідно визначити склад та інформаційне забезпечення задач, організацію обліку в інформаційних системах, надати окремі вихідні документи, розглянути можливості їх використання в управлінні. Висновком розділу повинні стати пропозиції щодо поліпшення обліку на базовому підприємстві та рекомендації щодо удосконалення обліку в Україні. Обсяг другого розділу - у межах 50-55% загального обсягу дипломної роботи магістра.

Третій розділ роботи носить аналітико-дослідницький та проектно-рекомендаційний характер. В ньому розглядаються питання проведення економічного аналізу чи аудиту (або контролю). Зміст розділу залежить від теми, розробленого плану та методики, яку обрано для дослідження. Роботу виконують на методичних засадах, визначених у теоретичній частині, на прикладі практичних матеріалів підприємства. Головна увага повинна бути приділена показникам діяльності базового підприємства.

У третьому розділі розкривається суть організаційно - інформаційної моделі аналізу чи аудиту (контролю), її склад і зміст, пропонуються методики аналізу чи аудиту (контролю) з обраної теми. При цьому основна увага повинна бути сконцентрована на впровадженні передових ефективних форм та методів організації аналізу та аудиту (контролю), використанню сучасних комп'ютерних технологій. Розкривається зміст запропонованих методик, що спрямовані на удосконалення управління об'єктом в цілому та обґрунтування рекомендацій з поліпшенням окремих аспектів господарської діяльності і системи управління нею.

Реальне практичне значення пропозицій і рекомендацій доцільно підтвердити техніко - економічними розрахунками та визначенням розміру очікуваного економічного ефекту, який буде отриманий в результаті впровадження методик і проектів в практику. Обґрунтовується методика здійснення загального та факторного аналізу об'єкта вивчення в фінансово-господарській діяльності базового підприємства. Для проведення економічного аналізу використовуються співставлювані показники не менш, як за 2-3 останні роки діяльності підприємства.

Важливими елементами розділу є: розрахунок впливу на зміну показників ефективності окремих факторів, виявлення резервів, обґрунтування варіантів управлінських рішень, прогнозування наступних змін у майбутньому. З цією метою необхідно, за допомогою відповідних методів, обробити інформацію базового підприємства, згрупувати її за суттєвими ознаками, виявити певні напрями зміни та можливого розвитку економічного явища. У розділі також розробляються основні концепції здійснення зовнішнього або внутрішнього аудиту (контролю). Розглядається організація та методика перевірки.

Якщо тема дипломної роботи магістра пов’язана з обліком та аналізом, то у підрозділі 3.1 необхідно охарактеризувати аналіз як функцію управління, дослідити його окремі види, визначити прийоми, об'єкти та джерела аналізу. Якщо тема дипломної роботи магістра пов’язана з обліком і аудитом, то доцільно представити організацію і методику аудиту, використовуючи наступні підрозділи:

1.Планування аудиту (наприклад, обліку операцій з необоротними активами).

2.Перевірка обліку (наприклад, необоротних активів або іншої ділянки облікової роботи на підприємстві).

3.Узагальнення результатів аудиту на підприємстві.

В першому підрозділі необхідно розробити головну стратегію і конкретні підходи щодо характеру, періоду, а також часу проведення аудиту.

Студенту необхідно описати етапи планування, документально розробити і оформити загальний план аудиту за темою дипломної роботи магістра на конкретному підприємстві, розрахувати при цьому загальний аудиторський ризик і його компоненти: властивий ризик, ризик контролю, ризик не виявлення помилок (табл.1).

Таблиця 1

Етапи планування

Етапи	Види робіт
Етап 1	Постановка мети і завдань аудиту. Мета: висловлення незалежної думки щодо достовірності фінансової звітності. Завдання: збір загальних даних та інформації про бізнес клієнта; ознайомлення із системою обліку і внутрішнього контролю; визначення і оцінка суттєвостіі й аудиторського ризику; визначення критеріїв оцінки фінансової звітності; збір аудиторських доказів та їх аналіз
Етап 2	Складання загального плану аудиту
Етап 3	Розробка програм аудиту
Етап 4	Визначення процедур для кожного етапу процесу аудиторської діяльності

 

В загальному плані аудиту (табл.2) слід передбачити термін проведення аудиту, графік проведення аудиту, зазначити дату надання письмової інформації про результати аудиту і аудиторського висновку (звіту). При розробці загального плану необхідно керуватися вимогами діючих стандартів аудиту.

Розуміння аудитором бізнесу клієнта:

- головних факторів, які мають вплив на бізнес підприємства;

- найважливіших характеристик підприємницької діяльності підприємства, його організаційної структури, процесу виробництва, надання послуг, фінансового стану, а також порядку його звітування, включаючи зміни, які, можливо, мали місце після попереднього аудиту.

 

Таблиця 2

Загальний план аудиту

 

Організація, що перевіряється	ТОВ " Темп"
Термін проведення аудиту	з 1.04.20__р. по 30.04.20__ р.
Період, що перевіряється	1.01.20__ р. по 31.12.20_ р.
Кількість людино - годин
Керівник аудиторської групи	Семенов К.П.
Склад аудиторської групи
Запланований аудиторський ризик	4,5%

 

№	Заплановані види робіт	Період проведення	Виконавець	Примітки
І	Етап попереднього планування
	Зустріч з керівництвом клієнта	1.04.	Семенов К.П.

 

 

Керівник аудиторської групи (підпис) ______________________ Семенов К.П.

 

 

Розуміння аудитором обліку і системи внутрішнього контролю:

- методології і принципів бухгалтерського обліку, які застосовувались бухгалтерією підприємства;

- впливу нових форм бухгалтерського обліку і аудиту;

- питань бухгалтерського обліку і системи внутрішнього контролю, які можуть бути використані аудитором у тестах оцінки надійності внутрішнього контролю підприємства та в незалежних аудиторських процедурах.

Вивчення ризиків і суттєвості помилок:

- оцінка аудитором ризику внутрішнього контролю та ефективності системи внутрішньогосподарського контролю підприємства, тобто її спроможності попереджати помилки на підприємстві, оцінка розміру особистого аудиторського ризику не виявлення суттєвих помилок у звітності підприємства, яка існує під час проведення аудитором аудиторських процедур і визначення на підставі цього найважливіших напрямків аудиту;

- визначення суттєвості помилок для цілей аудиту з кожного виду операцій;

- імовірність існування суттєвих помилок в обліку, яка оцінюється аудитором з огляду на попередній період перевірки і знайдені ним раніше помилки;

- визначення складних бухгалтерських операцій, включаючи ті, які здійснювалися з використанням суб’єктивної думки бухгалтера.

Характер, час і обсяг процедур:

- можливість оперативного внесення змін в окремі напрямки аудиту;

- вплив інформаційних технологій на процес аудиту;

- робота внутрішніх аудиторів підприємства та можливий її вплив на аудиторські процедури зовнішніх аудиторів.

Координація, керівництво, супроводження і нагляд:

- участь в аудиті експертів та інших фахівців, які не є аудиторами;

- місцезнаходження підрозділів підприємства.

Інші питання:

- можливість оперативного включення до програми аудиту наприкінці аудиторської перевірки питання безперервності діяльності підприємства, виходячи з припущення, що його діяльність буде продовжуватись найближчим часом;

- умови, які повинні привернути особливу увагу аудитора, відносини підприємства зі спорідненими сторонами.

На основі загального плану аудиту (табл. 2, Додаток К) студент складає програму аудиту (табл. 3), де вказує види, зміст та час проведення запланованих аудиторських процедур, які співпадають з показниками загального плану аудиту на підприємстві, перелік об’єктів аудиту, назву робочих документів аудитора, примітки.

Підрозділ 3.2. присвячується аналізу показників, що характеризують стан розвитку об'єкта дослідження. Необхідно здійснити оцінку досліджуваних показників звітного періоду та проаналізувати їх динаміку за 2-3 звітні періоди, розкрити причини відхилень та сформулювати відповідні висновки. Результати аналізу оформити графіками та діаграмами.

Таблиця 3

Програма аудиту

 

	Організація, що перевіряється	ТОВ " Темп"
	Термін проведення аудиту	з 1.04.20__р. по 30.04.20__ р.
	Період, що перевіряється	1.01.20__ р. по 31.12.20_ р.
	Кількість людино - годин
	Керівник аудиторської групи	Семенов К.П.
	Склад аудиторської групи
	Запланований аудиторський ризик	4,5%
№ з/п	Перелік аудиторських процедур за розділами аудиту	Період проведення процедур перевірки	Виконавець	Назва робочих документів аудитора	Примітки
І.	Етап попереднього планування
	Зустріч з керівництвом клієнта	1.04	Семенов К.П.	Прото- кол зустрічі

 

Керівник аудиторської групи (підпис) ____________ Семенов К. П.

 

 

У підрозділі 3.3. необхідно приділити увагу формулюванню виявлених недоліків, зазначенню їх причин та наслідків, визначенню економічних втрат. Далі визначаються напрямки удосконалення на основі використання новітніх прогресивних розробок. Формулюються конкретні заходи (наприклад, по впровадженню певного методу оцінки об'єкту обліку; по розвитку аналітичного обліку тих чи інших об'єктів; по використанню облікової інформації для контролю певних економічних процесів), даються рекомендації з практичного застосування запропонованих розробок.

У кінці розділу формулюється узагальнюючий висновок про перспективу діяльності підприємства тощо. Обсяг третього розділу може становити 20-25% загального обсягу дипломної роботи магістра.

У висновках підводяться підсумки дослідження, формулюються та обґрунтовуються пропозиції, визначається їх вагомість для удосконалення практики та розв'язання проблем, пов'язаних з управлінським, фінансовим та податковим обліком, аналізом і аудитом (або контролем). Висновок починається з невеликої преамбули (вступу), повинен узгоджуватися з метою та завданнями магістерської роботи. Кожен висновок структурно містить констатуючу та конструктивну частини. При формулюванні висновків бажано уникати стилю рецензента.

Зміст роботи треба викладати лаконічно, не припускаючи повторень та непотрібних відступів від основної теми, які перенавантажують текст описами, довгими математичними викладками та розрахунками. Дипломна робота магістра повинна бути написана чітко, без пропусків та скорочень слів. Необхідно домагатися рівномірного викладання матеріалу в розділах, а в середині розділів - за параграфами. Рекомендований обсяг дипломної роботи магістра – 120 - 140 сторінок (у т.ч. обсяг таких складових, як вступ, висновки та пропозиції рекомендований до 5-6 стор.) Допускається відхилення у межах + 10%. До цього обсягу не включають список використаних джерел та додатки. До додатків доцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для повноти розкриття теми роботи, а саме:

- окремі первинні документи;

- облікові регістри;

- форми звітності;

- аналітичні (розрахункові) таблиці;

- опис алгоритмів і програм розв'язання задач на ПК, які розроблені у процесі роботи над дослідженням;

- ілюстрації допоміжного характеру.

Додатки оформлюються як продовження роботи, розташовуються у послідовності їх появи по тексту дипломної роботи магістра.