Будова і функції органу зору

1 — склера; 2 — прямий медіальний м’яз; 3 — задня камера ока; 4 — передня камера ока; 5 — зіниця; 6 — райдужна оболонка; 7 — війковий м’яз; 8 — кришталик; 9 — прямий латеральний м’яз; 10 — зоровий нерв; 11 —кровоносні судини сітківки; 12 — порожнина заповнена склистим тілом; 13 — сітківка; 14 — судинна оболонка.

Зір – це біологічний процес, що обумовлює сприйняття форми, розмірів, кольору предметів, що оточують нас, орієнтування серед них. Воно можливе завдяки функції зорового аналізатора, до складу якого входить сприймаючий апарат – око. Функція зору не тільки в сприйнятті світлового проміння. Ним ми користуємося для оцінки відстані, об’ємності предметів, наочного сприйняття навколишньої дійсності.

Орган зору складається з очного яблука і допоміжного апарату, розташованих в очній ямці – поглибленні кісток лицьового черепа. Очне яблуко має вид кулястого тіла і складається з трьох оболонок: наружної – фіброзної, середньої – судинної і внутрішньої – сітчастої.

Зовнішня фіброзна оболонка в задньому відділі утворює білкову, або склеру, а спереду вона переходить в проникну для світла рогівку. Середня – судинна – оболонка називається так через те, що багата судинами. Розташована під склерою. Передня частина цієї оболонки утворює райдужку, або веселкову оболонку. Так її називають через забарвлення (барви веселки). У веселковій оболонці знаходиться зіниця – круглий отвір, який здатний змінювати величину залежно від інтенсивності освітлення за допомогою природженого рефлексу. Для цього в райдужці є м’язи, що звужують і розширюють зіницю. Райдужка, таким чином, виконує роль діафрагми, регулюючої кількість оступаю чого світла на світлочутливий апарат, і оберігає його від руйнувань, здійснюючи звикання органу зору до інтенсивності світла і темноти. Судинна оболонка утворює рідину – вологу камер ока.(4)

Внутрішня – сітчаста оболонка, або сітківка – прилягає ззаду до середньої (судинної) оболонки. Складається з двох листків: зовнішнього і внутрішнього. Зовнішній листок містить пігмент, внутрішній – світлочутливі елементи. Сітчаста оболонка вистилає дно ока. Якщо дивитися на неї з боку зіниці, то на дні видно білу круглу пляму. Це місце виходу зорового нерва. Тут немає світлочутливих елементів і тому не сприймається світлове проміння, воно називається сліпою плямою. Збоку від нього знаходиться жовта пляма. Це місце найбільшої гостроти зору. У внутрішньому шарі сітчастої оболонки розташовані світлочутливі елементи – зорові клітки. Їх кінці мають вид паличок і колб. Палички містять зоровий пігмент – родопсин, колби – іодопсин. Палички сприймають світло в умовах смеркового освітлення, а колби – кольори при достатньо яскравому освітленні.

Крім очного яблука до ока відноситься і допоміжний апарат. Він складається з вік, шести м’язів, рушійних очне яблуко. Задню поверхню вік покриває оболонка – кон’юнктива, яка частково переходить на очне яблуко. Крім того, до допоміжних органів ока відноситься слізний апарат. Він складається із слізної залози, слізних канальців, мішка і носослізної протоки. Слізна залоза виділяє секрет – сльози, що містять лізоцим, згубно діючий на мікроорганізми. Вона розташована в ямці лобової кістки Її 5-12 канальців відкриваються в щілину між кон’юнктивою і очним яблуком в зовнішньому кутку ока.

Знання шляхів відтоку зліз з місць утворення – слізних залоз – дозволяє правильно виконувати такий гігієнічний навик, як – «протирання» очей. При цьому рух рук з чистою серветкою (бажано стерильною) потрібно направляти від зовнішнього кута ока до внутрішнього, «протирати очі у бік носа», у бік природного струму зліз, а не проти нього, сприяючи, таким чином, видаленню чужорідного тіла (пил), що потрапило на поверхню очного яблука.

Гігієна зору. Як зберегти зір, цей унікальний витвір природи? Яких гігієнічних правил необхідно дотримуватися? Насамперед слід пам'ятати, що нормальний зір робить життя повноцінним, яскравим, дає змогу опанувати будь-які професії, насолоджуватися барвами природи, мистецтвом. Порушення зору обмежує можливості людини. На жаль, багато з тих, хто знає, як зберегти зір, не дотримується правил гігієни зору. Тому, крім знання гігієнічних вимог, потрібне бажання їх дотримуватися.
Однією з причин розвитку короткозорості є перенапруження війкових м'язів. При роботі з дуже дрібними предметами, тривалому читанні при поганому освітленні кришталик довго перебуває у стані збільшеної опуклості. Війкові м'язи при цьому тривалий час напружені. З часом здатність війкових м'язів до скорочення зменшується, тому кришталик весь час залишається сплющеним.
Під час читання в транспорті вібрація, а отже, постійна зміна відстані від очей до книжки, також призводить до перенапруження війкових м'язів і розвитку короткозорості. У процесі читання, писання або виконання іншої роботи предмет треба розміщувати на відстані 30-35 см від ока. Занадто яскраве освітлення дуже подразнює фоторецептори сітківки ока. Це також шкодить зору. Освітлення має бути м'яким, не сліпити очі. Під час письма, малювання, креслення джерело світла розташовують ліворуч. Важливо, щоб було верхнє освітлення. При тривалому зоровому напруженні, особливо під час роботи за комп'ютером, через кожну годину необхідно робити 10-хвилинні перерви. Слід берегти очі від травм, пилу, запалення. З пилом, із брудних рук, рушника або носовичка в очі можуть потрапити хвороботворні мікроорганізми і спричинити захворювання - кон'юнктивіт. Шкідливо впливає на зір паління. Підліткам і юнакам, у яких є порушення зору, не варто захоплюватися видами спорту, пов'язаними зі значними фізичними навантаженнями (важкою атлетикою, боротьбою). Нестача в організмі вітаміну а також може призвести до розладу зору.

Запитання для самоконтролю:

1. Схема будови зорової сенсорної системи.

2. Будова ока людини.

3. Механізм сприйняття світла оком людини.

4. Акомодація, адаптація, рефракція, гострота зору.

5. Кольоровий зір людини.

6. Бінокулярний зір.

7. Вікові особливості зору.

8. Основні види порушення зору, їх причини та профілактика (далекозорість, короткозорість, косоокість, астигматизм).