Типи і методи організації виробництва

Особливості діяльності підприємства, специфіка конкретних технічних та організаційних рішень істотно залежить від типу виробництва. Тип виробництва - це класифікаційна категорія виробництва, яка враховує такі його властивості, як широта номенклатури, регулярність, стабільність і обсяг випуску продукції. Є три типи виробництва: одиничне, серійне й масове.

Одиничне виробництво характеризується широкою номенклатурою продукції, малим обсягом випуску однакових виробів, повторне виготовлення яких здебільшого не передбачається. Серійне виробництво має обмежену номенклатуру продукції, виготовлення окремих виробів періодично повторюється певними партіями (серіями) і сумарний їхній випуск може бути досить значним. Масове виробництво характеризується вузькою номенклатурою продукції, великим обсягом безперервного й тривалого виготовлення однакових виробів.

Окремо виділяють дослідне виробництво, в якому виготовляються зразки або партії (серії) виробів для проведення дослідних робіт, випробувань, доопрацювання конструкцій.

За ознаками типу виробництва можна характеризувати виробничі підрозділи: від робочого місця до підприємства взагалі. При цьому важливою кількісною характеристикою є рівень спеціалізації робочих місць, який обчислюється за допомогою коефіцієнта закріплення операцій

Коефіцієнт закріплення операцій - це середня кількість технологічних операцій, яка припадає на одне робоче місце за місяць.

Він обчислюється за формулою:

де - коефіцієнт закріплення операцій;

n - кількість найменувань предметів, які обробляються на даній групі робочих місць (на дільниці, в цеху) за місяць;

- кількість операцій, що їх проходить і-й предмет у процесі обробки на даній групі робочих місць;

М - кількість робочих місць, для яких обчислюється .

Організація виробничого процесу в часі характеризується способами поєднання операцій технологічного процесу, структурою та тривалістю виробничого циклу. Виробничий цикл - це інтервал від початку до закінчення процесу виготовлення продукції, тобто час, протягом якого запущені у виробництво предмети праці перетворюється на готову продукцію. Виробничий цикл складається з власне виробничого часу і перерв. Час виробництва особливих пояснень не потребує. Час перерв включає перерви в робочий час, тобто тоді, коли підприємство працює, і неробочий час, який визначається режимом роботи (вихідні, святкові дні, перерви між робочими змінами).

Основною складовою виробничого циклу є тривалість технологічних операцій, яка становить технологічний цикл. Технологічний цикл обробки партії предметів на одній операції дорівнює:

де Т – технологічний цикл в одиницях часу, як правило, хвилинах;

n – кількість предметів у партії;

t – тривалість обробки одного предмета;

М – кількість робочих місць, на яких виконується операція.

Технологічний цикл партії предметів, які обробляються на кількох операціях, залежить також від того, як поєднуються виконання операцій над предметами партії. Існують три способи поєднання операцій технологічного процесу (три способи передачі предметів): послідовний, паралельний, паралельно-послідовний.

Послідовне поєднання операцій полягає в тім, що наступна операція починається тільки після закінчення обробки всіх предметів партії на попередній операції. Партія предметів передається з операції на операцію повністю.

Паралельне поєднання операцій характеризується тим, що кожний предмет праці після закінчення попередньої операції відразу передається на наступну операцію й обробляється. Відтак предмети однієї партії виготовляються паралельно на всіх операціях. Малогабаритні нетрудомісткі предмети можуть передаватися не поштучно, а транспортними партіями - . За поштучного передавання =1.

Паралельно-послідовне поєднання операцій, яке ще називають змішаним, відрізняється тим, що обробка предметів праці на наступній операції починається до закінчення обробки всієї партії на попередній, але за умови, щоб партія оброблялась на кожній операції безперервно.

Існує два методи організації виробництва: непотоковий і потоковий.

Непотоковому виробництву властиві такі ознаки: на робочих місцях обробляють різні за конструкцією і технологією виготовлення предмети праці, кількість кожного з таких є невеликою й недостатньою для нормального завантаження устаткування, робочі місця розміщуються за однотипними технологічними групами без певного зв’язку з послідовністю виконання операцій; предмети праці переміщуються в процесі обробки за складними маршрутами, унаслідок чого є великі перерви між операціями.

Потокове виробництво - високоефективний метод організації виробничого процесу. За умов потоку виробничий процес здійснюється в максимальній відповідності до принципів його раціональної організації. Потокове виробництво має такі ознаки:

1. за групою робочих місць закріплюється обробка або складання предмета одного найменування або обмеженої кількості найменувань конструктивно та технологічно подібних предметів;

2. робочі місця розміщуються послідовно за ходом технологічного процесу;

3. технологічний процес має високу поопераційну диференціацію, на кожному робочому місці виконується одна або кілька схожих операцій;

4. предмети праці передаються з операції на операцію поштучно або невеликими транспортними партіями згідно з ритмом роботи, що забезпечує високий ступінь паралельності та безперервності процесу.

Основною структурною ланкою потокового виробництва є потокова лінія – технологічно та організаційно виокремлена група робочих місць, яка виготовляє один або кілька подібних типорозмірів виробів. Потокові лінії бувають різними, тому їх класифікують за певними ознаками.

За номенклатурою виробів потокові лінії поділяють на одно - і багатопредметні. За ступенем безперервності процесу потокові лінії поділяються на безперервні та переривані. За способом підтримування ритму відрізняють лінії з регламентованим і вільним ритмом. Залежно від місця виконання операційні лінії поділяють на лінії з робочим конвеєром зі зняттям предметів для їхньої обробки. За способом переміщення виокремлюють конвеєри з безперервним та пульсуючим рухом.

Основні параметри потокової лінії: такт, ритм, кількість робочих місць, довжина робочих зон, швидкість руху конвеєра.

Такт потокової лінії - це інтервал часу, за який сходять з лінії вироби, що пересуваються один за одним:

де - такт потокової лінії, хв.;

- плановий фонд часу роботи лінії за розрахунковий період, хв.;

- обсяг виробництва продукції за той самий період у натуральному вимірі.

Якщо предмети праці передаються не поштучно, а транспортними партіями (), то вони сходять з лінії за інтервал часу, що називається ритмом лінії:

де - ритм лінії, хв.

Кількість робочих місць обчислюється для кожної операції за формулою

де - розрахункова кількість робочих місць на і-й операції.

Вона заокруглюється до більшого цілого числа М, після чого обчислюється коефіцієнт завантаження робочих місць () для кожної операції:

Швидкість руху конвеєра залежить від його такту й відстані між виробами:

де V -швидкість руху конвеєра, м/хв;

- відстань між центрами двох суміжних виробів на конвеєрі, м.

Довжина робочої зони обчислюється за формулою:

де - довжина робочої зони на і-й операції, м.