Поняття і сутність системи управління підприємством.

Категорія «управління» розуміється неоднозначно; загальноприйнятими є такі її тлумачення; 1) управління неживими речами та явищами — control; 2) суспільне управління — public administration; 3) державне управління (регулювання) — government administration; 4) управління підприємствами та іншими бізнесовими утвореннями — management або business management За образним висловом класика управлінської науки П. Друкера, менеджмент являє собою особливий вид діяльності, що перетворює неорганізований натовп в ефективну, цілеспрямовану продуктивну групу.

Існують вищі органи за­гальнодержавного управління всіма суб'єктами господарювання.

Президент України як глава держави в рамках повноважень, ви­значених Конституцією України, керує всіма сферами діяльності суспільства, включаючи економіку.

Певні управлінські рішення приймає також глава адміністрації Президента. Верховна Рада (парламент) України бере участь в управлінні економікою, окремими її сферами і галузями опосередковано, через формування необхідної законодавчої бази.

Центральну виконавчу владу держави репрезентує Кабінет Міністрів України, який практично реалізує соціально-економічну політику країни, координує та спрямовує діяльність конкретних ланок національної економіки через відповідні центральні органи виконавчої влади — міністерства, державні комітети, комітети, агентства, інші установи.

Центральними органами виконавчої влади, керівники яких вхо­дять безпосередньо до складу Кабінету Міністрів України та які утворюють систему державного управління суб'єктами господарювання (діяльності), є конкретні міністерства, комітети та інші центральні відомства.

Основними складовими елементами чинної системи загально­державного управління сферою економіки служать галузеві та функ­ціональні міністерства.

Будь-яке міністерство очолює міністр, який має кількох заступ­ників.

До складу органів управління міністерства входять департамен­ти (управління) та відділи, які керують підприємствами (організа­ціями) з певних питань у межах своєї компетенції.

Важливим робочим органом міністерства є колегія, членами якої є міністр, заступники міністра, начальники (керівники) основних департаментів і відділів. У складі міністерства виокремлюються необхідні функціональні департаменти: планово-економічний, технічний, маркетингу, зі зв'язків із зарубіжними країнами, фінансо­вий, праці й заробітної плати, виробничо-диспетчерський, цент­ральна бухгалтерія..

Існує відповідна схема органі­зації та взаємодії центральних органів виконавчої влади. Пере­довсім назвемо міністерства, керівники яких, входять до складу Кабінету Міністрів України:

• Міністерство аграрної політики України;

• Міністерство внутрішніх справ України;

• Міністерство екології та природних ресурсів України;

• Міністерство економіки України;

• Міністерство палива та енергетики України;

• Міністерство закордонних справ України;

• Міністерство культури і мистецтв України;

• Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катаст­рофи;

• Міністерство оборони України;

• Міністерство освіти і науки України;

• Міністерство охорони здоров'я України;

• Міністерство праці та соціальної політики України;

• Міністерство транспорту України;

• Міністерство фінансів України;

• Міністерство юстиції України.

До вищих органів державного управління підприємствами (організаціями) належать також державні комітети та інші є центральні органи, статус яких прирівнюється до статусу Дер-жавного комітету України:

• Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України;

• Державний комітет України по водному господарству;

• Державний комітет України по земельних ресурсах;

• Державний комітет України з енергозбереження;

• Державний комітет лісового господарства України;

• Державний комітет промислової політики України;

• Державний комітет стандартизації, метрології та сертифікації України;

• Державний комітет статистики України;

• Національне космічне агентство України;

• Державне казначейство України.

Крім того, функціонують центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом. Такими є:

• Антимонопольний комітет України;

• Державна податкова адміністрація України;

• Державна митна служба України;

• Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва;

• Національна комісія регулювання електроенергетики Ук­раїни;

• Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку Ук­раїни;

• Фонд державного майна України;

• Служба безпеки України.

Конкретні функції, що їх виконують центральні органи державного управління, визначено здебільшого їхньою назвою. Пояснення здійснюваних функцій потребують лише деякі центральні органи управління, зокрема:

• Міністерство економіки визначає головні напрями економічної політики держави, спрямовує зовнішньоекономічну діяль­ність і торгівлю;

• Фонд державного майна проектує й реалізує щорічні про­грами приватизації державних підприємств (організацій);

• Державне казначейство розробляє й реалізує плани фінансування переважно організацій діяльність яких здійснюєть­ся за рахунок державного бюджету.

Загальну структуру створює сукупність усіх виробничих, не­виробничих та управлінських підрозділів підприємства.

Підприємство очолює директор. Він здійснює керівництво підприємством у цілому, тобто репрезентує підприємство в будь-яких організаціях, розпоряджається в межах чинного законодавства його майном, укладає договори, відкриває в банках розрахун­кові рахунки тощо.

Першим заступником директора є головний інженер. Він керує науково-дослідними та експериментальними роботами, безпосеред­ньо відповідає за вдосконалення техніки і технології виробництва. До його обов'язків входять також технічна підготовка та обслуговування виробництва, розробка заходів для підвищення якості продукції й дотримання технологічної дисципліни.

Економічну службу на підприємстві очолює головний економіст (заступник директора з питань економіки). Він відповідає за орга­нізацію планової роботи на підприємстві. Підпорядковані йому відділи здійснюють контроль за виконанням планових завдань, проводять аналіз діяльності підприємства. У його компетенції є також питання фінансів, організації праці та заробітної плати.

Головне завдання начальника виробництва — це забезпечення виконання планів підприємства; з цією метою начальник вироб­ництва та підпорядкований йому виробничий відділ розробляють оперативні плани випуску продукції для кожного цеху, забезпечу­ють ритмічну роботу з їхнього виконання, здійснюють контроль і регулювання перебігу виробничого процесу.

Маркетингові функції вивчення попиту, ринків збуту, реклами, просування товарів, а також матеріально-технічного забезпечення виробництва покладено на заступника директора з комерційних питань.

Заступник директора з кадрових і соціальних питань відпові­дає за реалізацію кадрової політики підприємства. Він, зокрема, займається питаннями відбору персоналу, його професійної орієн­тації та соціальної адаптації, навчання, підвищення на посаді, пе­реведення, звільнення. Крім того, йому підпорядковано служби, що задовольняють соціальні потреби персоналу підприємства.

Кілька підрозділів апарату управління підприємства підпоряд­ковано безпосередньо директору. Облік виробництва, контроль за використанням засобів і дотриманням фінансової дисципліни, скла­дання балансів, розрахунки з робітниками та службовцями здійснює бухгалтерія. Функції контролю якості продукції, запобігання бра­нку, розробки і впровадження систем управління якістю покладено на незалежний від будь-якого заступника директора відділ техніч­ного контролю. Реалізацією діловодства на підприємстві, тобто приймання вхідної документації, її реєстрацію, облік, розподіл, організацію внутрішнього документообігу, відправлення та зберігання документів забезпечує канцелярія.

Директору підприємства також безпосередньо підпорядковано і начальників цехів, які здійснюють технічне та господарське керівництво відповідним цехом.

Начальник цеху здійснює управління виробництвом за допомо­гою майстрів виробничих дільниць, які вже безпосередньо або за допомогою бригадирів організують працю виконавців.