Статистика валютних курсів

При здійсненні міжнародних економічних операцій (міжнародний рух товарів, послуг, капіталів, кредитів), при порівнянні цін на світових і національних фінансових і товарних ринках, при порівнянні вартісних показників різних країн світу та в багатьох інших випадках необхідно проводити взаємообмін валют. Валютою називають особливий спосіб функціонування грошових засобів, за якого гроші опосередковують міжнародні економічні відносини. Однією з найважливіших характеристик валюти є валютний курс.

Під валютним курсом розуміють ціну одиниці валюти однієї країни, яка вимірюється в одиницях валюти іншої країни або в міжнародних валютних одиницях. Валютний курс виступає важливим показником економічного розвитку країни, діючим інструментом здійснення державної фінансової політики, а також характеристикою стану валютного ринку. Валютний курс, як об'єкт статистичного вивчення, відіграє роль індикатора валютного сектору фінансового ринку.

Основні завдання статистики валютних курсів:

1. статистичне спостереження за встановленням валютних курсів;

2. розрахунок середніх показників валютних курсів;

3. оцінювання варіації та динаміки валютних курсів;

4. аналіз впливів різних економічних чинників на рівень та варіацію валютних курсів;

5. статистичне прогнозування характеристик валютних курсів.

За способом розрахунку валютний курс являє собою кількісне співвідношення двох валют, за яким здійснюється обмін цих валют. Для учасників обміну валютний курс служить коефіцієнтом перерахунку однієї валюти в іншу валюту. Проте, вартісною основою, економічним змістом валютного курсу виступає купівельна спроможність валют, яка виражає середні національні рівні цін на товари, послуги, інвестиції.

На валютний курс найбільший влив здійснюють наступні чинники:

· 1-ша група – показники платіжного балансу (сальдо платіжного балансу, стан торговельного балансу, приплив (відплив) капіталів, сальдо балансу руху капіталів);

· 2-га група – показники грошово-кредитної політики держави (грошова маса в обігу, розміри готівкової та кредитної емісії, розміри кредитів іноземних країн та МВФ);

· 3-тя група – показники доходності фінансових операцій та фінансових інструментів (національні ставки рефінансування, ставки короткострокових операцій, різниця в реальних ставках доходності в даних країнах);

· 4-та група – показники стабільності фінансової ситуації (інфляція, дефіцит держбюджету);

· 5-та група – макроекономічні показники результатів економічної діяльності країни (наприклад, ВВП).

Обмін валют тісно пов’язаний з поняттям конвертованості валюти. Конвертованість — це здатність даної валюти вільно обмінюватися на інші валюти і обмінювати інші валюти на дану валюту на валютних ринках. Ступінь конвертованості валюти визначається механізмом державного регулювання валютних операцій. Валюту називають вільно конвертованою, якщо в країні цієї валюти до резидентів і нерезидентів не застосовують обмеження на здійснення валютних операцій. Валюту вважають неконвертованою, якщо в країні цієї грошової одиниці діють законодавчо встановлені обмеження майже на усі види операцій з нею. Частково конвертованою вважається валюта країн, де діють обмеження і регламентації на деякі види обмінних операцій [4].

Валютним ри нком називають сукупність відносин із приводу купівлі-продажу валюти. Світовий валютний ринок включає регіональні і національні валютні ринки, операції на яких і між якими здійснюються за допомогою сучасних засобів телекомунікації. На валютних ринках у результаті співвідношення попиту та пропозиції встановлюється рівень валютного курсу. Рівень валютного курсу — це фактично сформований курс однієї валюти стосовно іншої на визначену дату і час у визначеному секторі валютного ринку. Процедура формування рівня валютних курсів називається валютним котируванням. Валютне котирування – це визначення і встановлення курсів іноземних валют до національної відповідно до кон'юнктури валютного ринку [4]. Котирування валют проводять національні банки, найбільші комерційні банки, міждержавні банківсько-фінансові організації.

Класифікація валютних курсів відображена на рис.10.1.

 

 

		За місцем котирування: 1. Біржовий 2. Позабіржового міжбанківського валютного ринку
	За видом котирування: 1. Прямий 2. Обернений

 

Рис.10.1.Класифікація валютних курсів [4,5]

Розглянемо детальніше особливості вищезгаданих видів валютних курсів.

Ступінь гнучкості валютного курсу визначається насамперед ступенем втручання держави у формування рівня валютного курсу:

· В основі фіксованого курсу покладено валютний паритет. Таким чином, фіксований курс - це офіційно встановлене співвідношення грошових одиниць різних країн. Тимчасове відхилення курсу ≤ 2,25 %.

· Обмежено гнучкий курс допускає незначні коливання валютного курсу згідно встановлених правил.

· Плаваючий курс залежить від дії попиту і пропозиції і може вільно змінюватись. Держава може впливати на плаваючий валютний курс і шляхом валютних інтервенцій згладжувати курсові коливання.

· Незалежно плаваючий курс визначається на підставі зміни попиту і пропозиції на валютному ринку без втручання держави в цей процес.

Операції по цих валютних курсах здійснюють у безготівковій формі. Зниження курсу національної валюти відносно іноземних валют чи золота називається девальвацією, підвищення курсу національної валюти відносно іноземних валют чи золота називається ревальвацією.

Обмін валюти може проводитись в різні терміни з моменту досягнення угоди:

· Спот-курс передбачає обмін валюти протягом двох робочих днів з моменту досягнення угоди.

· Форвардний курс передбачає обмін валюти в майбутньому за період, більший ніж три дні з моменту досягнення угоди.

· Курс «today» пердбачає встановлення терміну розрахунків не пізніше ніж на день досягнення угоди.

· Курс «tomorrow» термін розрахунків установлюється не пізніше наступного робочого дня після досягнення угоди.

· Ф'ючерсний курс встановлюється в контрактах на купівлю-продаж валюти в майбутньому, де фіксують ціну валюти в момент досягнення угоди.

Валютне котирування буває прямим - коли іноземна валюта прирівнюється до певної ціни національної валюти, або оберненим - коли національна валюта прирівнюється до певної іноземної валюти. Відповідно прямий курс встановлює кількість валюти-вимірника, що припадає на одиницю валюти котирування. При оберненому курсі обчислюється кількість валюти котирування на одиницю валюти-вимірника.

Якщо при оберненому котируванні двох валют використовувався та сама валюта-вимірник, то для цих двох валют може бути розрахованийкрос-курс. Крос-курс означає співвідношення двох валют, яке ґрунтується на котируванні цих валют щодо третьої валюти. На практиці крос-курс визначається в таких валютних операціях, де спочатку купують проміжну валюту, а потім на цю проміжну валюту здійснюють купівлю потрібної валюти. Потреба в таких операціях може виникнути через неможливість прямої купівлі потрібної валюти. Інколи подібні операції можуть приносити додатковий дохід [4].

Приклад 10.2.

Маємо наступне котирування валют: 1 долар США відповідає 0.69 фунтів стерлінгів; 1 долар США дорівнює 5.35 української гривні.

Визначити крос-курс гривні до фунта стерлінгів.

Розв’язок:

1 гривня = 0,129 фунта стерлінгів

В результаті котирування встановлюються:

• курс продавця (курс продажу валюти);

• курс покупця (курс купівлі валюти).

Ці курси відрізняються, оскільки тут валютні операції розглядаються як засіб одержання прибутку. Різниця між цими курсами утворює маржу.

Проілюструємо прикладами розрахунок крос-курсу та маржі.

Приклад10.3.

Пряме котирування валюти в Нью-Йорку щодо Лондону 10 лютого 2002 року становило:

а)за курсом покупця: 1фунт стерлінгів =1,758 долара США

б)за курсом продавця: 1фунт стерлінгів =1,759 долара США

Визначити маржу американського банку за 1 реалізований фунт стерлінгів.

Розв’язок:

Маржа=1,759-1,758=0,001 долара США

Отже прибуток банку від операції становить 10 пунктів, тобто 0,001 долара США за кожен фунт стерлінгів.

На валютних ринках можуть проводитись операції своп. Операція своп означає одночасну купівлю і продаж іноземної валюти на приблизно рівні суми за умови розрахунку за різними датами.

Обчислення валютних курсів може суттєво відрізнятись залежно від способу визначення:

· Номінальний курс розраховується між двома валютами, де ціна одиниці національної валюти визначається в одиницях іноземної валюти. Визначається за формулою: , де, Kn - номінальний валютний курс; Wi – іноземна валюта; Wn – національна валюта.

· Реальний курс – це номінальний курс із врахуванням змін рівня цін у своїй країні а також у тій, до валюти якої котирується національна валюта. Розраховується за наступною формулою: , де Kr- реальний валютний курс; - індекс цін на товари та послуги іноземної країни; - індекс цін на товари та послуги своєї країни.

· Номінальний ефективний курс розраховується як співвідношення між національною валютою і валютами інших країн, зважених відповідно до питомої ваги цих країн у валютних операціях. Розраховується за наступною формулою: , де Ii- індекс номінального валютного курсу поточного року у порівнянні з базовим для кожної країни (); Wi – частка країни і у валютних операціях; і - країна-торговий партнер.

· Реальний ефективний валютний курс – це ефективний валютний курс із поправкою на зміну рівня цін.

Залежно від місця котирування на внутрішньому ринку можна виділити наступні різновиди валютних курсів:

Біржовий валютний курс найменш вільний. Цей курс найбільше піддається впливу заходів валютно-кредитного регулювання з боку держави.

Курс позабіржового міжбанківського валютного ринку, на якому банки найчастіше продають і купують валюту, більший, ніж весь оборот бірж. Рівень впливу національного банку значний, проте, не такий великий, як на біржі.

Курс обміну валюти у готівковій формі. На цей курс вплив держави найменший, тому даний сегмент валютного ринку разом з позабіржовим міжбанківським валютним ринком більш реально відображають співвідношення попиту і пропозиції [4].

Первинні дані про сформовані рівні валютних курсів у процесі попередньої статистичної обробки доповнюються або заміняються середніми показниками.

Середнє значення валютного курсу.

Для курсу купівлі/продажу розрахунок середнього значення валютного курсу ведеться за середньою арифметичною. Для моментних значень валютного курсу обчислюють середнє значення валютного курсу як середній рівень моментного динамічного ряду () [4]:

1) за формулою середньої арифметичної ;

2) за формулою середньої геометричної .

К_і – значення валютного курсу в і-й момент часу; п — число моментів часу.

Приклад 10.4.

Припустимо, що нам відомі наступні дані курсу єни щодо долару США в листопаді 2003 р.:

Число місяця
Курс єни	114,27	114,55	115,15	114,23	114,53

Розрахуємо середній курс японської єни:

1) за формулою середньої арифметичної

;

2) за формулою середньої геометричної

Середній рівень ряду валютних курсів найчастіше обчислюють на основі тижневих та місячних даних. Середня арифметична більш чутливо ніж середня геометрична реагує на різкі зміни обмінного курсу. Дані за рік здебільшого не осереднюються, а приводяться за станом на кінець періоду.

На практиці також часто розраховують середню арифметичну зважену, де вагами виступають обсяги торгів.

Крім осереднення динамічних даних необхідно розраховувати середні валютні курси, що сформувалися в різних секторах валютного ринку. Розрахунок проводиться за формулою середньої арифметичної зваженої.:

,

де К – курси, Q – обсяги торгів, відповідно: біржі - на біржах, міжбанк - на позабіржовому міжбанківському валютному ринку, готівки - при обмінних операціях з валютою в готівковій формі.

Починаючи з 01.07.1974 р. щодня обчислюється розрахункова одиниця МВФ — СПЗ шляхом підсумовування вираженої у доларах США ринкової вартості певної кількості п'яти провідних валют, що входять до "кошика" СПЗ. Кошик квот (ваг) складається з 5 валют країн, що мають найбільший експорт товарів і послуг. Це долар США, французький франк, німецька марка, японська ієна, фунт стерлінгів Великобританії. З 01.01.1999 р. кількість німецьких марок і французьких франків замінили їх еквіваленти в євро. На 01.01.1999 р. частка валют у євро така: долар США — 39%, євро — 32% (21% — німецька марка і 11% — французький франк), японська ієна — 18%, фунт стерлінгів Великобританії — 11%.

Валюти, що визначають обсяг СПЗ і кількість кожної з них, переглядаються кожні 5 років.

Офіційний курс гривні за одну одиницю СПЗ є обмінним курсом національної валюти щодо СПЗ і розраховується МВФ. Курс гривні щодо СПЗ, який розраховується Національним банком України, відрізняється від курсу МВФ через різницю в часі.

Офіційний курс гривні щодо долара США встановлюється Національним банком України. До 23 жовтня 1994 року в Україні дотримувалися системи множинних курсів, включаючи офіційний валютний курс, який визначався НБУ, і ринковий, який встановлювався на валютних аукціонах. Із 24 жовтня 1994 року офіційний курс встановлювався за результатами торгів на Українській міжбанківській валютній біржі. Із 19 березня 1999 року НБУ встановив офіційний обмінний курс гривні щодо долара США як середньозважений між курсами за операціями уповноважених комерційних банків на міжбанківському валютному ринку. У межах своєї загальної відповідальності за забезпечення стабільності національної валюти НБУ може впливати на формування офіційного обмінного курсу шляхом купівлі-продажу іноземної валюти на валютному ринку.

Середній за період курс гривні щодо долара США визначається: для місячних значень як середньозважена вартість долара США в гривнях за місяць; квартальні та річні значення розраховуються як середньоарифметичне від місячних значень.

При вивченні коливань валютних курсів обчислюють показники варіації: розмах варіації, дисперсію, середнє квадратичне (стандартне) відхилення, коефіцієнт варіації. Можна обчислювати показники варіації в часі по різних валютах, а також коливання валютного курсу однієї валюти на основі котирувань на різних валютних торгах і секторах ринку. Перший показник дозволить виділити найбільш надійну валюту, другий — найбільш стійкий валютний ринок [4].

Статистичне вивчення динаміки валютних курсів вирішує наступні завдання:

1. аналіз динамічних змін валютних курсів;

2. дослідження випадковості руху валютних курсів;

3. попереднє виявлення основної тенденції змін валютних курсів;

4. прогнозування валютних курсів.

Дляхарактеристики зміни в часі валютних курсіввикористовують аналітичні показники рядів динаміки: темпи зростання, приросту, середній темп зростання та інші.

Темп зростання валютного курсу (індекс валютного курсу) (Т_к) розраховується як відношення середніх за період валютних курсів:

,

де і - середні валютні курси, відповідно в базовому (0) і звітному (1) періодах. Середні значення беруться через значну варіацію валютних курсів в часі.

Також використовуються індекси номінального ефективного валютного курсу:

1) на основі формули середньої арифметичної ;

 

2) на основі формули середньої геометричної .

, — середні валютні курси базового (0) і звітного (1) періодів валюти А по відношенню до валют B₁,B₂,...,В_і,...,В_т;

m — число валют-вимірників;

— товарообіг країни валюти А з країнами валют;

q_ABi— частка товарообігу між цими країнами в сукупному обороті т країн.

Даний метод розрахунку використовується для зменшення впливу однієї валюти-вимірника на показник динаміки курсу досліджуваної валюти.

Виявлення загальної тенденції динаміки валютного курсу та її особливостей в окремі періоди часу ускладнюється значною випадковістю руху валютних курсів. Тому спочатку проводять аналіз випадковості руху валютних курсів. В аналізі використовують критерії випадковості [4]:

1. Критерій поворотних крапок. Поворотними крапками називають значення ряду, які за своєю величиною більші ніж два сусідніх значення (це пік) або менші (западина). Вони сигналізують про зміну тенденції розвитку. Порівнюючи число поворотних крапок досліджуваного ряду (DR) і абсолютно випадкового (VR), роблять висновок про випадковість даного процесу. Для цього перевіряють нульову статистичну гіпотезу:

H₀: DR=VR. проти H₁: DR ≠ VR,

при цьому опираються на порівняння t_{-критерію} з розподілом Стьюдента і t_{фактичне}: ,

де , n — число спостережень.

Недоліком критерію поворотних крапок є те, що не враховуються абсолютні розміри злетів і падінь валютних курсів, а констатується лише факт зміни тенденції. Тому варто застосовувати й інші критерії.

2. Критерій розподілу довжин фаз. Фазою називають відрізок ряду, розташований між двома сусідніми поворотними крапками. Використовуючи даний критерій, роблять порівняння теоретичного розподілу довжин фаз випадкового ряду з фактичним розподілом.

3. Критерій, заснований на ранговій кореляції. Перевіряється статистична гіпотеза

Але H₀: = 0 проти H₁: ≠ 0 за допомогою коефіцієнту рангової кореляції Кендэла: ,

де ρ — число випадків досліджуваного динамічного ряду , коли величина К більше попереднього при збільшенні її порядкового номеру.

Коефіцієнт Кендэла змінюється в межах -1 < τ < 1.

При τ = -1 — ряд монотонно зменшується;

при τ = +1 — ряд монотонно зростає;

при τ = 0 — відсутність спрямованої зміни.

Сукупні динамічні зміни валютного курсу розкладають на три складові:

• довгострокова - основна тенденція, що діє протягом декількох економічних циклів;

• циклічні коливання — зміни валютного курсу, як наслідок впливу економічних циклів у цілому (зміни їх фаз);

• сезонні коливання - зміни валютного курсу, як наслідок змін сезонів, не пов'язані з основним трендом і економічним циклом.

Виявлення основної тенденції здійснюється підбором найкращої апроксимуючої функції. Як правило, будують лінійний тренд.

Виявлення сезонних коливань. Вимір «сезонної хвилі» сприяє більш повному аналізу руху валютного курсу. Дослідження сезонності необхідно здійснювати, використовуючи місячні або квартальні дані. Для виміру сезонних коливань обчислюють індекси сезонності.

Виявлення циклічних коливань. Характер руху валютного курсу підпорядковується циклічному розвитку, що характерний для всіх економічних явищ ринкової економіки. Проміжок часу між двома сусідніми вершинами (западинами) складає довжину циклу. Величини відхилень значень від горизонтальної осі характеризують розмах коливань.

Для виявлення циклічної складової динаміки валютного курсу також використовується вирівнювання за рядом Фур'є, оскільки циклічні коливання є різновидом періодичних, як і сезонні. Крім згаданих методів може застосовуватися метод ковзної середньої. Період ковзни відповідатиме періоду циклічних коливань.