Це чудо хоче йти вперед,а його зад тягне назад.

Перед вами такий собі птахозвір, бо істота має пташині лапи, одна голова із дзьобом, друга з хижою пащею, в якій стирчать гострі ікла. Забарвлення звірини нагадує і пір`я, і хутро.

Споглядаючи на картину, виникає відчуття, що тут не все так просто. Що це за чудо, що хоче йти вперед, а його зад тягне назад?

Може, це наше життя? Теперішнє, майбутнє і минуле. Людина завжди замислюється про майбутнє, не знаючи, яким воно буде – права частина картини. Добрим, чи ось з такими гострими іклами, як у приймаченківського птахозвіра. Але, мріючи про майбутнє, людину не полишають спогади про минуле, яке завжди тягне назад – ліва частина картини. Середина – це сьогодення, є і майбутнім і минулим. Звичайно, кожен на свій розсуд може розуміти зміст цього твору.

"Роблю сонячні квіти тому, що людей люблю, творю на радість, на щастя людям, щоб всі народи один одного любили, щоб жили вони, як квіти по всій землі..."

Марія Приймаченко

“Я люблю все живе. Люблю малювати квіти, різних звірів і птиць: лісових і польових. Я одягаю їх у святкову одежу, і такі вони веселі в мене, аж танцюють, тому, що я люблю природу і землю”.

Отож, і вам, діти, я бажаю, щоб ви любили і берегли свою рідну Україну, її природу і вчились так сонячно малювати, як Марія Приймаченко.

«Квіти за мир (1965)» «Соняшник та горох (1962)»

Левицький Мирон Миколайович народився у Львові Народився він у Львові. Багато картин присвятив міським пейзажам рідного Львова.

В арсеналі Левицького — сотні олійних картин, дереворитів, ікон та фресок. Левицький розписав десять українських церков Північної Америки та Австралії. За його дизайном ікони виконані з кольорового скла.

М. Ливицький «Бики при заході сонця»

Картина українського художника Мирона Левицького “Бики при заході сонця”, виконана олією в Торонто. Картина наслідувала одну з художніх композицій, яка принесла художнику визнання та успіх на виставці у галереї «Рор Вольмар» у Парижі.

У його стилі зображення домінують колірні геометричні площини.

О.Л. Кульчицька з дитинства любила малювати. На розвиток її мистецького обдарування мали вплив уроки батька, який сам цікавився живописом, мальовнича природа рідного краю, пам'ятники архітектури, поетика народних пісень, казок, переказів. Вона творила своєрідний літопис народного життя.

Олена Кульчицька яскраво виявила себе в різних видах мистецтва: живопис, графіка, сакральний живопис (створила унікальний іконостас), народне прикладне мистецтво, килимарство; навіть проектувала меблі.

 

О.Л. Кульчицька «В обіймах снігу» О.Л. Кульчицька «Гуцулка Параня»,

О.Л. Кульчицька «Автопортрет» О.Л. Кульчицька «Соняшники»

Виступ спеціаліста із жанру «Графіка»

Михайло Гордійович Дерегус невтомно й часто мандрував українськими землями і виконував натурні малюнки, замальовки, етюди, які творчо використовував у створенні живописних полотен, графічних циклів, ілюстрацій, у станковій графіці. Він створив цікаву серію офортів (словничок) перед війною. Картина «Вітер» відноситься до цієї серії.

М.Г. Дерегус «Вітер»

9 березня 2015 року виповнюється 129-та річниця з дня народження Георгія Нарбута— видатного майстра української графіки. Проживши лише 34 роки, він зумів зробити великий внесок у розвиток українського мистецтва. Георгій Нарбут був творцем українського державного герба й печаті, грошових купюр і поштових марок. Сама природа дала Георгію все необхідне, щоб стати графіком-віртуозом: міцні, рухливі руки, феноменальну пам'ять (складний орнамент, який бачив одного разу, міг безпомилково відтворити через кілька років), рідкісну працездатність, спокійну вдачу. Він «народився графіком», опанувавши техніку самотужки. Головною у творчості митця була робота над графічною серією «Українська абетка», що стала найвищим злетом його обдарування. В малюнках до абетки виявилося властиве натурі художника поєднання фантастики, поетичності й гумору. Цю роботу було визнано справжнім шедевром.

Збереглися аркуші абетки з літерами А Б В Г З І К Л М Н О С Ф Ч.
Але, виявляється, Нарбут робив деякі літери у кількох шрифтових варіантах:

 

Серед плеяди видатних діячів української культури Тарасові Григоровичу Шевченку (1814–1861) належить особливе місце. Тарас Шевченко, як художник, займає одне з найпочесніших місць в українському образотворчому мистецтві. Він прекрасно володів усіма відомими тоді засобами графічного зображення. Обдарований від природи хлопчина рано відчув тягу до малювання. Ще змалку крейда і вуглинка були для нього неабиякою радістю. Малював ними стіни, лави, стіл... Малював у хаті і надворі, вдома і в гостях... Талант художника проявився в Тараса Шевченка значно раніше, ніж талант поета. У вересні 1843 року, відвідавши рідну оселю в Кирилівці, художник виконав малюнок хати, в якій минули його дитячі роки. Незабутній і сумний образ батьківської хати неодноразово виринав у творчій уяві митця на далекому засланні.

Т.Г. Шевченко «Хата батьків у с. Кирилівка»

Виступ спеціаліста із жанру «Графіка»

Геніальний український скульптор Григорій Крук - уродженець села поблизу Івано-Франківська. Митець більшу частину свого життя провів поза межами батьківщини. Григорій Крук, або як він іще себе називав Григір Крук, своєю творчістю обезсмертив селян Покуття. Його персональні виставки відбувалися в багатьох країнах світу, роботи стали окрасою багатьох приватних та державних музейних колекцій у різних державах. Український скульптор та графік працював у Німеччині. Основна тема творчості: історична доля України - понад 300 скульптур різного формату. Роботи Крука автентичні, не потребують підпису, «його почерк» впізнають одразу.

. Пінчук вважається одним з найуспішніших серед українських художників щодо продажу робіт. Скульптор, чиї витвори купують банкіри й олігархи, спеціалізується на створенні бронзових фігур тварин. Його роботи зберігаються в Національному художньому музеї України, в Києво-Печерській Лаврі, Київському музеї російського мистецтва, Віденському музеї історії мистецтв (Австрія), Баварському фонді "Hanns Seidel" (Німеччина), а також у приватних колекціях в Канаді, США, Великобританії, Франції, Німеччині, Швейцарії, Японії, Росії, Україні. Пінчук – автор скульптурного символу акції «Чоловік року» – статуетки «Прометей-Престиж», яку в народі лагідно називають «ніжки Буша».

О. Пінчук «Переможець»

Виступ спеціаліста із жанру «Декорактивно- прикладне мистецтво»

Cобачко-Шостак Ганна Федосівна — народна художниця, майстер народно-декоративного розпису.

У власній художній творчості виявила себе як майстер українського народного стилю, з характерною витонченістю малюнка, розмаїтою і насиченою колористикою, багатством символіки. В численних роботах використовувала сюжети та образи українського фольклору (зокрема пісень, казок, народних картин У п’ятнадцять років Ганна почала розписувати паперові рушники, які поряд з тканими й вишиваними були поширені тоді на Переяславщині і якими селяни прикрашали свої житла. Розмальовувала вона також хати односельчан.

Г. Cобачко-Шостак «Настінний розпис». Г. Cобачко-Шостак «Український вінок»

Квіти у творах Ганни Собачко не безіменні — це квіти добра і мрії, надій і роздумів, діяння і щастя нашого народу, вони правдиво передають колорит української природи, її багатство.

 

Параска Хома

Маки, калина, соняшники, айстри, жоржини – око впізнає знайомі обриси квітів, однак більшість із них народилися в уяві майстрині. Параска Хома черпає натхнення з народних пісень. Кажуть, на мотиви однієї пісні вона малює кільканадцять полотен, співаючи під час роботи. Усі картини Параски Хоми сповнені світлом і дивовижним теплом, зрозумілим кожному глядачеві, незалежно від віку і професії. Споглядаючи цю красу, мимоволі усміхаєшся і заряджаєшся потужною доброю енергією, яка закорінена в українському народному мистецтві. Художниця, яка ніде і ніколи не вчилася малюванню, ось уже сорок років дивує своїми роботами митців і мистецтвознавців. Її ставлять в один ряд із Марією Приймаченко та Катериною Білокур.

У картинах Параски Хоми є чітка композиція, все вивірено, відчувається велика досвідченість. До речі, художниця малює лівою рукою і не використовує у своїх картинах чорний колір. Пояснення художниці просте: «Земля хоч і чорна, а яке буйноцвіття родить!» У творчому доробку майстрині – понад 6 тисяч творів. Багато картин зберігаються в музеях Києва, Львова, Канева, Івано-Франківська, Снятина, частина – в збірках Москви, Санкт-Петербурга, в приватних колекціях США, Канади, Польщі, Австралії.

П. Хома «Півник» П. Хома «Півник»

Іван Сколоздра

Живопис на склі в наших рідних вимірах має відносно давні традиції, які все ж таки запозичені у Візантії та Риму. Може, більшого поширення ці барвисті розмальовки набули в гірських районах Карпат та суміжних регіонах. Саме тутешні майстри змогли досягнути високих щаблів розвитку в творах переважно релігійного характеру. Хоча й творилося це з певними обмеженнями: для хатнього вжитку. Тобто не для храмів, хіба що робилися винятки для віддалених від церков капличок. У час, коли Іван Сколоздра захопився саме цим жанром мистецтва. Поштовхом стали дві старі ікони, розписані на склі, яікі він знайшов на горищі.

Малював олійними фарбами на звичайному склі. Щоправда, підбирав його за якимись своїми незрозумілими для інших вимірами. Пензлики здебільшого виготовляв сам. Контури композиції наводив тушшю, малював без ескізів, наче переносячи виношене в душі, з часом поповнюючи кольорову гаму.

На його картинах відображено сторінки історії України, обряди і звичаї, образи творів українських письменників.

І. Сколоздра «Чумацький шлях» І. Сколоздра «Веснянки»

Тетяна Пата

«Люди подивляться на мої картини
і зуміють прочитати отут усе моє життя».
Пата Т.

Майстриня виробила власний стиль: поруч із поєднанням рожевого кольору з ясно-зеленим брала синю й жовту фарби; на зміну окремому мотиву заповнювала квітками велику площу; замість подрібнено-рясного орнаменту, створювала вінки, смуги, килими. Саме в неї з'являються такі принципово нові якості розпису, як асиметричність, дезорнаментальність малюнку.

З ранніх робіт Т.Пати беруть початок такі провідні декоративні елементи і мотиви, як "цибулинка", "кучерявка", "виноград", "калина", "птах на калині". Тетяна Якимівна також вміло застосувала тональну гаму двох-трьох кольорів.

Малювала Пата переважно квіткові букети, але вони ніколи не повторювали ні попередніх композиційних схем, ні орнаментальних мотивів.

Втім, по собі вона лишила не тільки безліч творів народного мистецтва, а й нову плеяду майстрів петриківського розпису.

Т. Пата «Птахи у квітах» Т.Пата «Птах на калині»

Олекса Бахматюк — гончар із діда-прадіда. Його розписи на гончарних виробах дивовижні: гуцул з люлькою в роті везе на тачці свиню, його мисливець стріляє у птаха, котрий дзьобає дах двоповерхового панського будинку. Його панок (бо в чоботях) чи гуцул (бо з вусами) оре двома кіньми, а над їхніми головами цвітуть великі соняшники.

(Піч, розписана Бахматюком)

У доробку народного художника України Михайла Біласа багато килимів, аплікацій, ляльок та декоративних квітів, а також близько чотирьохсот гобеленів. Як виявляється, кожна гобеленова картина (словничок) має свою історію, найцікавішим у якій є виникнення задуму.

 

Христина Білоус бачить художні образи у витинанках. Дівчинка почала захоплюватися витинанками ще у 2 класі, вона пише вірші і виконує до них сюжетні витинанки. Є автором читанки, ілюстрованої витинанками.

Виступ спеціаліста із жанру «Архітектура»

ПЕТРО ЛЕВЧЕНКО - український художник-пейзажист, один з творців ліричного національного пейзажу, митець-чарівник, закоханий в українську природу, перетворювавший прості селянські мотиви з непримітними хатками і деревами, скромні інтер'єри своєї оселі на шедеври живопису. Класикою українського пейзажу стали живописні шедеври Петра Левченка: "Глухомань" (1890-і рр.), "Задворки Софійського собору. Київ", "Біла хата. Вулиця в Путивлі", "Млин"...

 

Петро Левченко. "Українське село" Петро Левченко. "Вітрячок вечоріє"

Ники́фор (Єпіфа́ній) Дровня́к — український художник-примітивіст з м. Криниця, що на Лемківщині (Польща). Мав принаймні 17 імен, під якими фігурував у мистецтвознавчих книжках цілого світу. Наприклад: «Никифор з Криниці», «Никифор Криницький», «Ян Криницький», «Матейко з Криниці», «Мастер з Криниці», «Лемко Никифор». Виставки його робіт експонувалися у Франції, Польщі.

Никифор розгорнув перед глядачами сотні картин, які розповідають про життя українських лемків та їхньої батьківщини – Лемківщини.

Н. Дровняк«Автопортрет на фоні церкви » Н. Дровняк«Місто Криниця »

2.Фізкультхвилинка

«Український дощ»

Хід вправи: учні стоять. Учитель показує рух, усі повторюють його, поступово приєднуючись один до одного.

· Чи знаєте ви, який український дощ?

· Піднімається вітер (потираємо руки).

· Падають перші краплини дощу (клацаємо паль­цями).

· Почалася злива (плескаємо долонями по стег­нам).

· Злива перетворилася на бурю (тупаємо).

· Ось буря стихає (плескаємо долонями по гру­днині).

· Стихає злива (плескаємо долонями по стег­нам).

· Закінчується дощ, падають останні краплі (кла­цаємо пальцями).

· Шумить тільки вітер (потираємо долоні).

· Український дощ скінчився. Сонце! (Діти піднімають руки вгору)

Брейн-ринг

Для проведення брейн-рингу клас об’єднується у дві або три команди. Кожна команда обирає капітана та вигадує назву команди. Бажано мати для кожної команди якісь позначки, які відрізняють її від решти команд (значки, краватки, кольорові стрічки тощо). Капітани команд відповідають за поведінку команд під час гри, а також вирішують, хто відповідатиме на те чи інше запитання.

Учитель пропонує учням послухати правила гри:

• учитель ставить запитання по черзі кожній команді. Друга команда при цьому мовчить;

• відповідати на запитання може будь-який учасник, піднявши руку;

• члени команди можуть порадитися, перш ніж відповідати;

• якщо команда не відповідає на запитання, право відповіді має інша команда;

• відповідь повинна бути чіткою та зрозумілою.

Й тур

Учні мають дати правильну відповідь.

♦ Що таке спектральне коло? (Кольори веселки, розташовані по колу.)

♦ Які кольори розташовані у спектральному колі один навпроти одного? (Контрастні)

♦ Які кольори художники називають похідними або змішаними? Чи можемо ми побачити їх у природі?

♦ Який вид мистецтва допомогає людині прикрашати предмети побуту? (Декоративно-прикладне мистецтво.)

♦ За допомогою яких засобів люди прикрашають предмети побуту? (За допомогою візерунків та орнаментів.)

♦ Згадаймо, що називають «лінією горизонту».

♦ Що називають центром композиції? Для чого художники використовують центр композиції?

♦ Які композиційні плани ви знаєте?

♦ Які засоби виразності дарує нам графіка?

♦ Для чого художникові потрібні лінії, крапки, плями?

♦ Якими бувають лінії?

♦ Яка різниця між круглою скульптурою та рельєфом?

♦ Що таке фактура?

♦ Яка відмінність між конструктивним і пластичним способом ліплення?

♦ Назвіть основні елементи «Петриківського розпису»

♦ Що таке інтер’єр?

♦ Які існують прийоми конструювання з паперу?

♦ Як залежить колірна гама від освітлення?

♦ Як називається жанр образотворчого мистецтва, картина або малюнок, на яких зображені різні предмети побуту, квіти, фрукти, овочі? (Натюрморт)

♦ Як можна назвати у мистецтві стан спокою і рівноваги на картині? (Статика)

♦ А що таке динаміка? (Зорове сприйняття руху, спрямованості форми)

♦ Як одним словом можна назвати побудову художнього твору? (Композиція)

♦ Що таке архітектура;? {Мистецтво проектування та будування)

♦ Хто такий скульптор {Художник, який зображує світ не площинно,

а об'ємно)

♦ Які матеріали використовує скульптор для створення своїх робіт? (Він ліпить

свої твори з глини, висікає їх з каменю або мармуру, вирізам з деревини.)

♦ Які кольори ми називаємо хроматичними? (Ті, які забарвлені, кольорові —

це кольори спектра та їх сполучення — сині, жовті, оранжеві, червоні, зелені, блакитні, коричневі та інші.)

♦ Які кольори є ахроматичними? (Кольори, які не мають забарвлення, тобто безколірні — білий, сірий, чорний та їх відтінки.)

♦ Назвіть головний засіб виразності живопису. (Колір)

♦ Назвіт головний засіб скульптури (Об'єм, фактура)

♦ Що таке палітра? (Невеличка дощечка, на якій змішують фарби під час

роботи)

♦ Як називається ящик (частіше дерев’яний) для роботи та перенесення пензлів, фарб та палітри? (Етюдник)

2-й тур Аналіз творів образотворчого мистецтва. Командам даються зразки творів мистецтва та питання для аналізу художнього твору. У процесі підготовки члени команди, дискутуючи, готують розповідь.

Й тур

Склади картину

Гра на швидкість. Діти отримують конверти з розрізаними на шматочки

репродукціями картин (2—З репродукції в конверті).

4-й тур

Які відчуття може викликати колір? Учні отримують картки з різнокольоровими монотипіями. На картках написані різні стани та відчуття людини — радість, сум, любов, ненависть, горе, ніжність, роздратування, ненависть. Дивлячись на колір монотипії на картці, учень має підкреслити той стан людини, який відповідає кольору монотипії.

Підбиття підсумків

Виграє та команда, яка під час гри отримає більше балів, усім вручаються призи-сувеніри.

Рефлексія. Підсумки вправи «Очікування»

Словничок термінів з образотворчого мистецтва

А

Автопортрет – портрет митця, який він виконав сам.

Акварель – (від лат. – вода, - фарби), де фарбуючий пігмент зв’язується рослинним клеєм, медом, гліцерином. Вони легко розводяться у воді, тому основні якості акварельного живопису – прозорість фарб, через які просвічуються тон і фактура основи (частіше за все паперу, шовку), чистота кольору.

Ансамбль в архітектурі та містобуванні – гармонійна єдність споруд, творів монументально-декоративного мистецтва і зелених насаджень.

Аніманіст – мистець, який зображує тварин.

Анімація – мистецтво оживлення малюнків, ляльок, неживих предметів шляхом знімання на кіноплівку окремих рухів; мистецтво створення анімаційних фільмів.

Анімаційний жанр – жанровий різновид образотворчого мистецтва, що зображує тварин.

Аплікація – спосіб створення орнаментів, візерунків, зображень шляхом нашивання або наклеювання на тканину, папір тощо різнокольорових клаптиків тканини, паперу і т. д.; твір, виконаний у такій техніці.

Арка – криволінійне перекриття прорізів у стіні (вікон, дверей, воріт) або кольорів між опорами, колонами, пілонами.

Архітектура – будівельне мистецтво, проектування й будівництво споруд; мистецький характер споруди.

Б

Барельєф – вид скульптури, в якій випукла частина зображення виступає над площиною фону не більше ніж на половину свого об’єму.

В

Витинанка – твір, ажурно вирізаний ножицями із білого чи кольорового паперу. Бувають: ажурні, силуетні, одинарні (з одного аркуша), складні (багатоколірні).

Вернісаж – урочисте відкриття художньої виставки.

Відбиток – зображення, одержане з друкарської форми, вкритої форми.

Відтінок — один із різновидів відповідного кольору, який відрізняється

від основного ступенем яскравості й густоти.

Вісь симетрії – уявна лінія в просторі, поворотом навколо якої на певний кут певне тіло чи систему тіл можна сумістити саму з собою.

Вітраж – твір монументально-декоративного мистецтва з кольорового чи безбарвного скла, на яке наноситься малюнок спеціальними фарбами, гравіруванням. Шматочки монтуються з допомогою двотаврових балок, що спаюються оловом в єдину сюжетну композицію.

Г

Галерея – довге крите приміщення, одну з поздовжніх стін якого замінюють колони, стовпи або балюстрада.

Гама кольорова – кольори, що переважають у даному творі і визначають характер його живописного рішення.

Гармонія – струнка узгодженість частин і цілого.

Глибинно-просторова композиція — складається з матеріальних елементів, об’ємів, поверхонь і простору, а також інтервалів між ними. Відчуття глибинності збільшується, коли в композицію включаються елементи, котрі розділяють простір на ряд послідовних планів.

Гобелен — тканий килим ручної роботи і високого художнього ґатунку, призначений, в основному, для окраси стін у помешканні; килимова тканина складного зображального мотиву.

Гравіювання — у техніці прикладного мистецтва нанесення заглибленого зображення або орнаменту на поверхню твердого матеріалу механічним способом за допомогою ріжучих інструментів.

Гратаж – малюнок, виконаний шляхом подряпування паперу, залитого тушшю.

Графіка – вид образотворчого мистецтва, основним зображувальним засобом якого є малюнок, виконаний на папері, тканині тощо олівцем, пером, пензлем, вуглиною або відбитий на папері зі спеціально підготовленої форми.

Гуаш – покривні (непрозорі) фарби з тонко розтертих пігментів з ломішком білил.

Ґ

Ґрунт – проміжний шар, нанесений на поверню полотна, дошки, карточку, стіни, щоб забезпечити міцний зв’язок основи й кольорового шару, створити кольоровий фон.

Д

Декор – сукупність декораційних елементів (прикрас) в архітектурі та прикладному мистецтві.

Декоративно-ужиткове мистецтво – вид пластичного мистецтва, тісно пов’язаного з побутом народу, в якому застосовуються народні традиції. Художні засоби підпорядковані практичному призначенню предмета і зумовлені особливостями матеріалу і техніки.

Декоративний розпис — сюжетні та орнаментальні композиції, які створюються виражальними засобами живопису.

Дизайн — художнє проектування предметів і естетичного образу промислових виробів, естетичне та функціональне упорядкування довкілля людини. Сфера застосування дизайну: побутові прилади, посуд, меблі, іграшки, друкована продукція тощо.

Е

Ескіз – попередній начерк, що умовно або символічно виражає певне поняття, ідею.

Етюд – твір, виконаний з натури.

Ж

Живопис – вид образотворчого мистецтва, художнє зображення видимого світу фарбами на будь-якій поверхні (полотні, дереві, папері тощо).

Колір є найважливішим зображальним та емоційним засобом. Живопис поділяється на монументальний, станковий, театрально-декораційний та мініатюру. Поділяється на жанри: побутовий, історичний, батальний портрет, пейзаж, натюрморт, анімалістичний. Техніка живопису (накладання фарб, закріплення на поверхні). різноманітна. Найбільш поширені фарби: олійні, клейові, темпера. У монументальному живописі застосовують фреску, мозаїку, вітраж, у станковому поряд з олією – акварель, гуаш, пастель.

І

Ілюстрація – зображення, яке наочно пояснює чи доповнює будь-який брукований текст.

Інтер’єр – внутрішній простір будівлі, приміщення.

К

Картина – твір живопису, який характеризується завершеністю.

Колір – найважливіший зображувальний та емоційний засіб: жовтий – веселий, оранжевий – бадьорий, червоний – енергійний, життєрадісний; фіолетовий – суворий, синій – пасивний, допоможе зосередитись; коричневий – викликає почуття надійності; зелений – заспокоює.

Колірний контраст — зміна кольору під впливом його сусідства з іншими кольорами.

Колаж – (від фран. – наклеювання) – 1) прийом в образотворчому мистецтві, що полягає у наклеюванні на будь-яку основу матеріалів, які відрізняються від неї кольором і фактурою; 2) твір, виконаний у такій техніці.

Колона – вертикальна опора, стрижневий елемент споруди, несучої конструкції.

Колорит – 1) гармонійне поєднання кольорів та їх відтінків у творі живопису; 2) характерна особливість художнього твору, а також епохи, місцевості тощо.

Композиція – побудова художнього твору, зумовлена змістом, характером і призначенням.

Компонування — початковий етап роботи над малюнком, що полягає в композиційному розташуванні зображення на аркуші паперу, в установленні основних пропорцій і розміченні загального виду натури.

Контраст – протилежність кольору, розміру, форми, тону.

М

Марина – пейзаж, присвячений зображенню моря.

Мариніст – художник, який є майстром із зображення моря, морських пейзажів.

Мистецтво – 1) художня творчість в цілому – література, архітектура, скульптура, живопис, графіка, декоративно-вжиткове мистецтво, музика, танець, театр, кіно; 2) спосіб вираження творчого потенціалу особистості та задоволення її естетичних потреб; 3) високий ступінь виявлення майстерності в будь-якій сфері діяльності.

Мініатюра – твір образотворчого мистецтва невеликого розміру, що потребує витонченої техніки виконання. До мініатюри належать книжкові ілюстрації та невелике портретне зображення, виконане емаллю, гуашшю, аквареллю на папері, металі, кістці, фарфорі.

Мольберт – дерев’яна підставка для живопису.

Монотипія – вид друкованої графіки, результатами якої є отримання одного відбитка.

Н

Натура – (від латів.(латинський) natura — природа) в образотворчому мистецтві, реальні об'єкти дійсності (людина, предмети, ландшафт і т.п.), які художник безпосередньо спостерігає при їх зображенні. У виборі Н. і її інтерпретації виявляються світовідчування художника, його творче завдання. Безпосередньо з Н. виконуються етюди, накидання, зарисовки, часто — портрет, пейзаж, натюрморт.

Натюрморт – зображення неістот, як правило, − предметів домашнього побуту, плодів, квітів, забитої дичини тощо.

О

Образотворче мистецтво – умовна назва видів пластичних мистецтв: живопису, скульптури, графіки. Вони віддзеркалюють дійсність у зорових, наочних образах. Образотворчі мистецтва інколи називають просторовими, так як вони створюють видимі форми в реальному або умовному просторі.

Об’єм — тривимірний зображальний засіб.

Об’ємна композиція — композиція виробу, яка сприймається з усіх сторін. Виразність і ясність сприйняття об’ємних композицій залежать від взаємозв’язку і розташування їх елементів, форми поверхні, точки спостереження.

Образно-смисловий центр — композиційний засіб, яким виділяють той чи інший предмет, постать або явище: яку позицію займають вони на площині і в просторі картини, як вони вплетені в загальний ритм зображення, який розмір, форма, тон, колір відносно оточення.

Образ художній — властива мистецтву форма відображення дійсності, що виявляє загальне через конкретне, індивідуальне.

Орна́мент (від лат. ornamentum — прикраса) — візерунок або узор, побудований на ритмічному повторенні геометричних елементів, стилізованих тваринних чи рослинних мотивів. Орнамент, як прикраса, відіграє функцію естетичного оздоблення тіла (ювелірні прикраси), приміщення, споруди (архітектурні прикраси), чи будь-якого іншого простору.

Основні кольори – червоний, жовтий, синій.

П

Палітра – 1) дошка, як правило, дерев’яна, на якій художник розкладає і змішує фарби; 2) характер кольорових поєднань, типових для даної картини для творів окремого художника.

Панно – 1) обрамлена ділянка поверхні стіни або стелі, заповнена живописним або мозаїчним зображенням; 2) картина, або рельєф, призначені для прикраси певної частини стіни або стелі.

Пейзаж – (фр. Paysage, від країна, місцевість) — жанр в образотворчому мистецтві, в якому об'єктом зображення є природа. Пейзажем називають також окремий твір цього жанру. Як самостійний різновид образотворчого мистецтва пейзаж виник у китайському мистецтві, китайському живопису.

Перспектива — спосіб зображення на площині об’ємних предметів такими, якими ми бачимо їх з певної точки спостереження. Відтворення на малюнку уявної зміни розміру, форми об’ємних предметів.

Перспектива повітряна — показує, як змінюється колір і тон віддалених предметів, якщо подивитися на них зблизька.

Писанка – розписувалася воском і поступово фарбувалася.

Писанкарство – мистецтво художнього оздоблення яєць чи їх форм із дерева.

План – просторова зона, розташована на певній зоні від спостерігача.

Побутовий жанр — галузь образотворчого мистецтва, присвячена відображенню у художніх творах подій та сцен повсякденного життя людини.

Портрет – (фр. portrait) — мальоване, скульптурне або фотографічне зображення людини або групи людей. Відповідний жанр образотворчого мистецтва. Багато портретів створено і в гравюрі.

Похідні кольори – зелений, оранжевий, фіолетовий.

Р

Ракурс – вигляд різних предметів, фігур, архітектурних форм у перспективі.

Рельєф – скульптурне зображення на площині. Може бути самостійним твором скульптури або частиною архітектурної композиції.

Рельєфне зображення – енергійне ліплення об’ємної форми тоном чи кольором.

Ритм – чергування лементів композиції в певній послідовності.

Рівновага — один із засобів гармонізації форми, що полягає у порівнянні зорової маси, розміру різних елементів, залежно від зайнятого ними місця в загальній композиції художнього твору.

С

Садово-паркове мистецтво – мистецтво створення садів, скверів, парків. У садово-парковому мистецтві природний рельєф і рослинність поєднуються з архітектурою.

Світлотінь – контрастове виявлення освітлених і тіньових місць на формі, яке сприяє здоровому сприйманню пластики та об’ємності предмета. Використовується як один із засобів, що визначають виразність художнього твору.

Силует – тіньовий профіль окреслення предмету або живої натури.

Символ — у мистецтві художній образ, який втілює певну ідею.

Симетрія — принцип організації елементів, заснований на правильному (дзеркальному) їх розташуванні навколо загального центру або осі.

Скульптура – (лат. sculptura, від лат. sculpo — вирізаю, висікаю) — ліпка, пластика, вид образотворчого мистецтва, твори якого мають об'ємну, тривимірну форму і виконуються із твердих чи пластичних матеріалів. Скульптура зображує головним чином людину, рідше тварин, її головні жанри — портрет, історичні, побутові, символічні, алегоричні зображення, анімалістичний жанр.

Статуя – один із видів скульптури; об’ємне зображення людської фігури або тварини.

Т

Тематична композиція — картина чи композиція на певну тему.

Тінь — один із головних елементів світлотіні у художньому зображенні, який позначає особливості найменш освітлених частин відносно світла.

Тон – ступінь світлоти, приймання кольору предмету в натурі та витворі мистецтва. Тон залежить від інтенсивності кольору та його світлості. За допомогою співвідношень різних тонів передається об’ємність форми, розташування у просторі та освітлення предметів.

Ф

Фактура — характер поверхні мистецького твору, його обробка; один із засобів художньої виразності.

Фасад – зовнішній бік споруди або будинку.

Фреска – (від італ. affresco — свіжий) — живопис на вологій штукатурці, одна із технік настінного малярства. Фресками називають також твір, виконаний у цій техніці.

Фон – (фр. fond, від лат. fundus «основа») — основний колір.

Форма – об’ємно-пластична характеристика предмету.

Формат – геометрична характеристика зображальної поверхні: межа, форма, розмір, пропорція.

Х

Художнє сприйняття – вид художньої діяльності, який супроводжується естетичними переживаннями і асоціативними уявленнями.

Художній зміст – життєвий матеріал, покладений в основу мистецького твору, особливості його ідейно-естетичного осмислення.

Хроматичні кольори – кольорів райдуги (червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий) та їх відтінки.

Ц

Цілісність зображень – підпорядкування кожного елементу загальному образу другорядних деталей – цілому та узгодження частин між собою.

Ш

Штамп — форма з металу або якого-небудь іншого матеріалу для серійного виготовлення деталей чи предметів шляхом штампування.

Штихель — інструмент із сталі у вигляді тонкого клинка з короткою ручкою із навскоси зрізаним кінцем, що застосовується в гравюрі.

Штрихи – відносно короткі лінії, що виконують швидким рухом для передачі форми предметів та зображення фону утворюючи штриховані плями більш або менш темні.

 

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. [Інтернет-ресурс ]. - Режим доступу: http//www.mon.gov.ua/index.php/ua/diyalnist/osvita/doshkilna-ta-zagalna-serednya/zagalna-serednya-osvita/149-diyalnist/osvita/doshkilna-ta-zagalna-serednya/zagalna-serednya-osvita/6091.

2. Навчальні програми для загальноосвітніх навч. закл. із навчанням українською мовою. 1-4 класи. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2012. – 392 с.

3. Букреєва Г. Б. Цікаве образотворче мистецтво – 2: дидактичні ігри та вправи: 5–8 кл. /Г.Б. Букреєва. — Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2012. – 88 с.

4. Калініченко О. В. Образотворче мистецтво: підруч. для 4 кл. загально-освіт. навч. закл. / О. В. Калініченко, В. В. Сергієнко. — К.: Видавничий дім «Освіта», 2015. — 152 с.

5. Методика навчання мистецтва у початковій школі: Посібник для вчителів./ Л.М. Масол, О.В. Гайдамака, Е.В. Бєлкіна, О.В. Калініченко, І.В. Руденко. − Х.: Вид. «Ранок», 2006. − 256 с.

6. Пасічний А. М. Образотворче мистецтво: словник-довідник. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2008.